Додаток ТЦ до декларації за 2018 рік

Декларація з податку на прибуток за 2018 рік

Загальні положення

Абревіатура ТЦ означає трансфертне ціноутворення.

Хто і для чого заповнює додаток ТЦ?

Додаток ТЦ заповнюють платники податку на прибуток, які в 2018 році здійснювали контрольовані операції (визначення див. у пп. 39.2.1.1 ПК) і самостійно коригували фінансовий результат цих операцій згідно з пп. 39.5.4, 140.5.1, 140.5.2 ПК. Це випливає з тексту примітки до назви додатка ТЦ (виноска «¹»).

Суми коригувань з додатка ТЦ переносяться:

• до додатка РI – до рядків 3.1.3, 3.1.4;
• додатка ЦП – до рядків 01.12, 02.12 (якщо такі коригування пов'язані з операціями із цінними паперами, далі – ЦП).

Якщо ж у платника були операції як із коригуванням, так і без, тоді в додатку ТЦ відображаються тільки ті контрольовані операції, за якими було проведено самостійне коригування фінрезультату.

Які операції були контрольованими у 2018 році?

У 2018 році правила визначення контрольованих операцій зі ст. 39 ПК істотно не відрізнялися від правил, що діяли у 2017 році. Так, операція з постачання/придбання товарів (робіт, послуг) є контрольованою, якщо:

• по-перше, її результат може впливати на об'єкт обкладення податком на прибуток (пп. 39.2.1.1 ПК);
• по-друге, контрагентом є особливий нерезидент (пп. 39.2.1.1 ПК);
• по-третє, виконуються одночасно два вартісних критерії (пп. 39.2.1.7 ПК).

Які вартісні критерії для контрольованих операцій у 2018 році?

Вартісні критерії такі:

• річний дохід платника від усіх видів діяльності, визначений за правилами бухобліку, перевищує 150 000 000 грн. (за вирахуванням суми непрямих податків) за звітний рік. Загальний дохід визначається за даними форми № 2 «Звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід)» за сумою рядків 2000 (чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)), 2120 (інші операційні доходи), 2200 (доходи від участі в капіталі), 2220 (інші фінансові доходи), 2240 (інші доходи). Сума загального доходу також довідково наводиться в рядку 01 декларації;
• обсяг господарських операцій платника з кожним контрагентом, визначений за правилами бухобліку, перевищує 10 000 000 грн. (за вирахуванням суми непрямих податків) за звітний рік.

Хто мається на увазі під особливими нерезидентами?

Особливі контрагенти-нерезиденти – це:

• нерезиденти – пов'язані особи (ознаки пов'язаності осіб для цілей трансфертного ціноутворення (далі – ТЦУ) наведено в пп. 14.1.159 ПК);
• нерезиденти, зареєстровані в країні (на території) з переліку, затвердженого КМУ (пп. 39.2.1.2 ПК). Завважимо, що весь 2018 рік діяв Перелік таких країн (територій), затверджений постановою КМУ від 27.12.17 р. № 1045 (далі – Перелік № 1045).
  Зверніть увагу: протягом 2018 року до Переліку № 1045 були внесені зміни: постановою КМУ від 31.01.18 р. № 108 (набула чинності з 07.03.18 р.) виключили з Переліку Естонію, Латвію, Грузію, Угорщину і Мальту) і постановою КМУ від 11.04.18 р. № 295 (набула чинності з 25.04.18 р.) виключили з Переліку Болгарію. Тому операції з нерезидентами із цих країн можуть уважатися контрольованими, якщо до дня виключення з Переліку ваш оборот із ними становив більше 10 млн грн. (докладніше – див. лист ДСФ від 02.05.18 р. № 12908/7/99-99-15-02-01-17, ІПК ДФС від 04.10.18 р. № 4284/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 04.10.18 р. № 4285/6/99-99-15-02-02-15/ІПК);
• нерезиденти з особливими організаційно-правовими формами (далі – ОПФ), які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок) та/або не є податковим резидентом країни, у якій вони зареєстровані як юрособи. У 2018 році діяв Перелік ОПФ таких нерезидентів у розрізі держав (територій), затверджений постановою КМУ від 04.07.17 р. № 480 (далі – Перелік № 480). Якщо нерезидент з ОПФ із Переліку № 480 у звітному році сплачував податок на прибуток (корпоративний податок), тоді – за відсутності інших підстав для контролю – операції з таким нерезидентом визнаються неконтрольованими.

ДФС роз'яснила правила застосування Переліку № 480 у 2018 році (ІПК від 17.04.18 р. № 1680/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 14.08.18 р. № 3535/6/99-99-15-02-02-15/ІПК):

• рекомендується отримати від нерезидента довідку про те, що він сплачує податок у країні його реєстрації, видану податковим (фінансовим) органом цієї країни (як за п. 103.5 ПК) або будь-який інший документ, що підтверджує сплату податку на прибуток нерезидентом у країні його реєстрації;
• документом, що підтверджує організаційно-правову форму нерезидента, може бути копія його статуту або виписки з держреєстру його країни.

Такі документи повинні бути легалізовані, перекладені і в ході перевірки надані платником.

Також уважаються контрольованими:

• операції з придбання/продажу товарів/послуг, проведені з іншими особами, якщо кінцевим покупцем (продавцем) у ланцюзі постачань є пов'язана особа-нерезидент, а всі особи у цьому ланцюзі не виконують істотних функцій і не використовують у таких операціях істотних активів (пп. 39.2.1.5 ПК);
• зовнішньоекономічні господарські операції з продажу/купівлі товарів/послуг через комісіонерів-нерезидентів. І тут уже «пов'язаність» або юрисдикція реєстрації кінцевого покупця не важлива;
• операції, які здійснюються між нерезидентом і його постійним представництвом в Україні, якщо обсяг таких операцій, визначений за правилами бухобліку, перевищує 10 000 000 грн. (за вирахуванням суми непрямих податків) за звітний рік (пп. 39.2.1.7 ПК). Ця ознака контрольованості діє з 01.01.18 р.

Підсумуємо: до складу контрольованих операцій – 2018 потрапляють операції з певними нерезидентами, що впливають на об'єкт оподаткування прибутку: придбання/продаж товарів, послуг, необоротних активів, сплата процентів за кредитами, позиками тощо, коли виконуються два вартісних критерії у платника. Контролюються також операції між нерезидентом і його постійним представництвом.

А ось такі операції, як унесення нерезидентом коштів до статутного капіталу платника-резидента, отримання від нерезидента і повернення йому поворотної фіндопомоги, отримання від нерезидента і повернення йому процентних позик (за тілом позики) тощо, не впливають на об'єкт оподаткування, тому не можуть бути контрольованими.

У чому суть коригувань, що відображаються в додатку ТЦ?

Згідно зі ст. 39 ПК ціна/рентабельність контрольованої операції порівнюється (зіставляється) із цінами/рентабельністю зіставних операцій. Такі зіставні операції формують діапазон цін/рентабельності, у якого є нижня межа (мінімальне значення) і верхня межа (максимальне значення). Порядок розрахунку діапазону цін (рентабельності) і медіани діапазону цін (рентабельності) затверджено постановою КМУ від 04.06.15 р. № 381.

Якщо ціна/рентабельність контрольованої операції:

• потрапляє всередину такого діапазону – то вважається, що умови операції відповідають принципу «витягнутої руки» (пп. 39.3.2.3 ПК). І тоді ніяких коригувань із податку на прибуток платник не робить. І такі операції не відображаються в додатку ТЦ;
• опинилася за межами діапазону – тоді платник зобов'язаний провести самостійне коригування фінрезультату за правилами пп. 39.5.4 ПК. І в цьому випадку операція відображається в додатку ТЦ.

Особливість самостійного коригування полягає в тому, що платникові слід збільшити фінрезультат до оподаткування:

• за купівлями товарів/послуг – на різницю між фактичною ціною купівлі товарів/послуг і максимальним значенням діапазону цін (рентабельності) зіставних операцій;
• за продажами товарів/послуг – на різницю між мінімальним значенням діапазону цін (рентабельності) зіставних операцій і фактичною ціною продажу товарів/послуг.

Визначені таким чином суми коригування фінансового результату до оподаткування за кожною контрольованою операцією і відображаються в додатку ТЦ.

Як пов'язані додаток ТЦ і Звіт про контрольовані операції?

Дані про контрольовані операції, за якими були самостійні коригування, відображені в додатку ТЦ, повинні збігатися з даними про такі операції у Звіті про контрольовані операції за 2018 рік (далі – Звіт). Тому різниці для заповнення додатка ТЦ визначаються тільки при поданні декларації за рік. Це прямо зазначено в пп. 140.5.1, 140.5.2 ПК.

Нагадаємо, що складовими Звіту є додатки до його основної частини: «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованій операції» та «Відомості про контрольовані операції». Саме дані таких додатків до Звіту повинні відповідати даним додатка ТЦ.

Проте за 2018 рік Звіт подається до 1 жовтня 2019 року (пп. 39.4.2 ПК), а декларація набагато раніше – не пізніше 1 березня 2019 року. При цьому коригування доходів та/або витрат за контрольованими операціями в декларації за 2018 рік можуть бути відображені вже на момент її подання, якщо відомі дані Звіту за 2018 рік.

Але на практиці звітну річну декларацію платник часто подає без додатка ТЦ – з тим щоб, коли буде готовий Звіт за 2018 рік, можна було подати уточнюючу декларацію. У такій уточнюючій декларації потрібно зазначити дані за тими контрольованими операціями зі Звіту 2018 року, за якими платник проводив коригування за правилами пп. 140.5.2 ПК.

Правила заповнення

Незважаючи на зміни у формі декларації та додатків до неї, унесені Наказом № 842, форма додатка ТЦ не змінилася. Додаток складається з однієї таблиці, у якій платник відображає самостійні коригування доходів (збільшення) і витрат (зменшення) за правилами нової редакції ст. 39 ПК.

У графах таблиці відображається інформація про контрольовані операції. Причому у виносці «²» до граф з 1-ї по 12-ту (опис контрольованих операцій) чітко зазначено, що ці графи повинні заповнюватися у суворій відповідності з Порядком складання Звіту про контрольовані операції, затвердженим наказом Мінфіну від 18.01.16 р. № 8 (далі – Порядок № 8).

Якщо на момент подання декларації з податку на прибуток Звіт ще не подано, то графи 12 та 13 додатка ТЦ будуть не заповнені.

Дані за графами 14–17 є аналітичними даними підприємства, не мають точної відповідності з даними Звіту. Отже, їх достовірність можна перевірити тільки в ході документальної перевірки.

Суми коригувань, що збільшують об'єкт оподаткування, відображаються:

• у графі 15 – за операціями продажу товарів (робіт, послуг);
• у графі 17 – за операціями придбання товарів (робіт, послуг).

Сумарні дані граф 15 та 17 переносяться відповідно до рядків 3.1.3 та 3.1.4 додатка РI (крім сум коригувань, пов'язаних з операціями із ЦП). Коригування за операціями із ЦП переносяться до рядків 01.12 та 02.12 додатка ЦП.

Порядок заповнення додатка ТЦ покажемо в таблиці.

Приклад

ТОВ «Агро» у період з 01.01.18 р. по 31.12.18 р. здійснило ряд контрольованих операцій, за двома з яких були проведені самостійні коригування, а саме збільшено фінрезультат до оподаткування:

• на суму 3 200 000 грн. – за контрактом на продаж товару (соя) покупцеві Polska Niva ZOO (Польща). На дату експортної операції ця країна входила до Переліку № 480;
• на суму 1 500 000 грн. – за контрактом на купівлю транспортно-експедиторських послуг у нерезидента – пов'язаної особи Xpedition AG (Німеччина).

Підприємство застосовувало для дотримання принципу «витягнутої руки» метод чистого прибутку (визначалася чиста рентабельність операцій за діапазоном зіставних неконтрольованих операцій). Тому в додатку ТЦ зазначені відповідно мінімальне (для продажів товару) і максимальне (для купівлі послуг) значення діапазонів рентабельності за контрольованими операціями, для яких визначені суми коригування фінансового результату на збільшення.

Зазначені коригування були відображені в додатку ТЦ до декларації за 2018 рік (див. фрагмент). Підсумкові дані граф 15 та 17 переносяться до рядків 3.1.3 та 3.1.4 додатка РІ відповідно.