Підприємство виплатило працівникові допомогу на лікування: якими будуть податкові наслідки?

Ви запитували — ми відповідаємо про: відносини із працівниками, облік ОЗ, нюанси декларування з податку на прибуток, облік та звітність у підприємця, застосування санкцій

Оподаткування

Підприємство (дохід за 2020 рік – більше 40 млн грн) у травні 2021 року надало працівникові допомогу на лікування. Сума допомоги була перерахована на зарплатну картку працівника. Чи потрапить сума такої допомоги до витрат підприємства в податковому обліку? І як ця сума обкладатиметься ПДФО, військовим збором (далі – ВЗ) та ЄСВ?

Розглянемо по порядку.

Податок на прибуток. З позиції оподаткування прибутку вважається, що підприємство надало працівникові безповоротну фінансову допомогу. Подібні операції підпадають під дію пп. 140.5.10 Податкового кодексу (далі – ПК). Згідно із цим підпунктом сума допомоги, перерахована неплатникам податку на прибуток, уважається різницею, яка збільшує фінрезультат. Проте якщо отримувачем допомоги є фізособа – платник ПДФО (як у нашому випадку), то різниця не визначається.

Таким чином, суму перерахованої на лікування допомоги підприємство включає до витрат як у бухгалтерському, так і в податковому обліку.

ПДФО та ВЗ. Підприємство повинне в цьому випадку керуватися нормами пп. 165.1.19 та п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПК.

Так, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, зокрема, доходи у вигляді коштів або вартості майна (послуг), що надаються роботодавцем як допомога на лікування і медичне обслуговування платника податків. Така допомога може видаватися, зокрема, на придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю. Якщо допомога видавалася грошима, то витрати платника податків повинні бути документально підтверджені – це обов’язкова умова для звільнення від оподаткування.

Податківці рекомендують платникам податків для підтвердження фактично здійснених витрат, пов’язаних з лікуванням і медичним обслуговуванням, надавати договори, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та їх покупця (отримувача), платіжні та розрахункові документи тощо (ЗІР, категорія 103.15).

Про документи йдеться і в іншому роз’ясненні (ЗІР, категорія 103.02). Воно стосується застосування норми пп. 165.1.19 ПК благодійною організацією, але актуально і для роботодавців. Виділимо основне в цьому роз’ясненні.

Документи повинні підтверджувати:

• або цільовий характер надання коштів на оплату лікування або медобслуговування – у разі попередньої оплати таких послуг;
• або факт надання послуг із лікування чи медичного обслуговування платника податків – якщо оплата здійснюється після надання таких послуг.

Такими документами можуть бути:

• медичні висновки, що підтверджують необхідність лікування і медичного обслуговування (зокрема, наявність і характеристики хвороби, травм, отруєння, патологічного стану платника податків);
• договори, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг та інші документи залежно від виду лікування або медичного обслуговування, хвороби і стану пацієнта.

Таким чином, якщо працівник надав «правильні» документи, об’єкт обкладення ПДФО та ВЗ не виникне. Водночас виплачений дохід роботодавець як податковий агент повинен відобразити в додатку 4ДФ до Податкового розрахунку з ознакою доходу «143».

На замітку! Звільнення від оподаткування відповідно до пп. 165.1.19 ПК може застосовуватися при оплаті вартості лікування як в Україні, так і за кордоном (ЗІР, категорія 103.02).

ЄСВ. Нараховувати ЄСВ на суму разової допомоги на лікування – не потрібно, це випливає з п. 14 розд. І Переліку видів виплат, здійснюваних за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою КМУ від 22.12.10 р. № 1170. У названому пункті йдеться про матеріальну допомогу разового характеру, що надається окремим працівникам на оплату лікування.