Звітуємо за податком на прибуток за I квартал 2020 року

Акценти цієї статті:

• платники, які повинні подати декларацію з податку на прибуток за підсумками I кварталу;
• форма декларації;
• можливість продовження строків декларування і сплати податку;
• заповнення нового додатка ПП;
• правила перенесення торішніх залишків в окремих додатках.

Хто повинен подати декларацію за підсумками I кварталу?

Подати декларацію з податку на прибуток (далі – декларація) за I квартал 2020 року зобов'язані всі підприємства – резиденти України, які станом на 31 березня 2020 року перебували на загальній системі оподаткування.

Перш за все це підприємства, які отримали в 2019 році дохід у сумі більше 20 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) (п. 137.4, пп. «в» п. 137.5 Податкового кодексу, далі – ПК). У тому числі сільгосппідприємства (ЗІР, категорія 102.20.01) і постійні представництва тих нерезидентів, які у складі загального прибутку не визначають окремо прибуток від діяльності своїх постійних представництв на території України (пп. 141.4.7 ПК).

Крім того, незалежно від суми доходу, отриманої за минулий рік, квартальну декларацію повинні подати:

• суб'єкти, що здійснюють випуск і проведення лотерей (п. 137.8 ПК);
• платники, які з 01.04.20 р. перейшли із загальної системи оподаткування на спрощену. При заповненні заголовної частини декларації такі платники з річним базовим звітним періодом повинні поставити позначку в полі «Базовий звітний період квартал»;
• платники, ліквідовані в I кварталі 2020 року. Вони ставлять відповідну позначку в полі 9 заголовної частини декларації;
• неприбуткові організації, що порушили в I кварталі 2020 року вимоги пп. 133.4.1 та 133.4.2 ПК, які були виключені з Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр). У декларації вони відображають дохід і фінрезультат від госпдіяльності, отримані за період, який починається з наступного місяця після порушення і до закінчення року. Наприклад, якщо порушення було допущене в лютому цього року, то в декларації за I квартал наводяться показники діяльності за березень 2020 року. А якщо порушення відбулося в березні, тоді декларація за I квартал не подається, оскільки за січень – березень неприбуткова організація відзвітує ще «по-старому», тобто шляхом подання Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 17.06.16 р. № 553. Правда, у такому Звіті неприбутковій організації доведеться визначити податкове зобов'язання з податку на прибуток (пп. 133.4.3 ПК);
• підприємства, які в 2020 році застосовують нульову ставку податку згідно з п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ ПК (так звані нульовики), якщо вони порушили умови перебування на такій ставці (наприклад, виплатили дивіденди). Такі платники повинні оподаткувати за ставкою 18 % весь прибуток, отриманий з початку звітного року.

Крім того, подати декларацію за I квартал 2020 року (разом із фінзвітністю) зобов'язані платники, які у цьому звітному періоді отримали статус неприбуткових і були включені до Реєстру. Показники в такій декларації розраховуються за період з початку року до дати включення підприємства до Реєстру (ЗІР, категорія 102.04).

Чи потрібно подавати квартальну декларацію неплатникам податку на прибуток, які у звітному періоді виплатили дохід нерезиденту?

Особи, які у звітному періоді (кварталі) виплатили нерезидентам-юрособам дохід, що підлягає обкладенню так званим податком на репатріацію, зобов'язані відзвітувати про такі виплати й утримані податки (п. 103.9, 141.4 ПК). Вони повинні подати декларацію із заповненими рядками 23–25 та додатком (додатками) ПН.

До таких осіб належать:

• неприбуткові організації (ЗІР, категорія 102.04);
• платники єдиного податку (п. 297.5 ПК);
• підприємці-загальносистемники та особи, які провадять незалежну професійну діяльність (див., наприклад, Індивідуальну податкову консультацію ДФС від 08.11.18 р. № 4735/Л/99-99-13-01-02-14/ІПК).

Що відбудеться, коли декларація з додатком ПН не буде подана таким платником?

Якщо декларація з додатком ПН не буде подана, такого платника чекають (ЗІР, категорія 102.22):

• штрафні санкції згідно з п. 127.1 ПК (як мінімум – 25 % суми податку, що підлягає утриманню з доходу нерезидента);
• адміністративний штраф згідно зі ст. 163¹ КУпАП – тільки для посадових осіб платників-юросіб.

Із чинних роз'яснень фахівців податкової служби випливає, що:

• єдинники і неприбуткові організації повинні подавати декларацію з додатком ПН тільки за результатами звітного року (див. ЗІР, категорії 107.05, 108.05 та 102.04);
• підприємці-загальносистемники зобов'язані подавати таку декларацію за підсумками звітного податкового періоду (кварталу, півріччя, трьох кварталів, року), у якому вони виплачували «український» дохід нерезиденту (див., наприклад, Індивідуальну податкову консультацію ДФС від 08.11.18 р. № 4735/Л/99-99-13-01-02-14/ІПК).

Стосовно періодичності подання декларації особами, які провадять незалежну професійну діяльність, позиція ДПС невідома. На нашу думку, «незалежні професіонали» мають право подати декларацію з додатком ПН тільки за підсумками року. Адже звітним періодом для таких осіб є рік. Проте рекомендуємо все ж таки таким платникам у разі виплати доходу нерезидента в звітному кварталі або подати декларацію за підсумками такого звітного періоду, або запитати індивідуальну податкову консультацію і діяти відповідно до неї.

Які особливості подання декларації для платників податку на прибуток, які в 2019 році були єдинниками?

Єдинники (у т. ч. єдинники четвертої групи), які перейшли на загальну систему оподаткування з 1 січня 2020 року, квартальні декларації цього року не подають. Вони сплачують податок на прибуток – незалежно від обсягу доходу за минулий рік – на підставі річної декларації (як новостворені). Це випливає з роз'яснення в ЗІР (категорія 102.11), а також, наприклад, з ІПК ДФС від 23.02.18 р. № 744/6/99-99-15-02-02-15/ІПК (далі – ІПК № 744).

А ось у єдинників, які стали платниками податку на прибуток у середині 2019 року, необхідність щоквартального декларування залежить від величини загального доходу, відображеного у Звіті про фінансові результати (пп. «в» п. 137.5 ПК). При цьому, на думку податкової (див., наприклад, ІПК № 744), якщо обсяг доходу такого єдинника, отриманий минулого року за період перебування на загальній системі:

• не перевищує 20 млн грн – такий платник у поточному році звітує тільки за підсумками року;
• перевищує 20 млн грн – доведеться подавати декларацію щоквартально.

Порядок і строки подання декларації та сплати податку

Згідно із загальним правилом квартальну декларацію потрібно подати протягом 40 календарних днів (далі – к. д.) після закінчення кварталу, а сплатити задекларований податок – протягом 10 к. д. після закінчення строку, передбаченого для подання декларації (пп. 49.18.2, п. 57.1 ПК). При цьому якщо останній день такого строку припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ПК).

Таким чином, декларацію за I квартал 2020 року потрібно подати не пізніше 12 травня (це вівторок):

• або поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення (відправити лист треба не пізніше ніж за 5 днів до закінчення строку подання, установленого ПК, тобто не пізніше 4 травня) (п. 49.5 ПК);
• або засобами електронного зв'язку в електронній формі (обов'язково для середніх і великих платників).

А сплатити задекларований податок на прибуток потрібно не пізніше 20 травня (середа).

Така «поблажка» передбачена новим п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПК, який набув чинності 18.03.20 р. завдяки «антивірусному» Закону від 17.03.20 р. № 533-IX. Згідно із цим пунктом не повинні застосовуватися штрафні санкції та пеня за порушення податкового законодавства з податку на прибуток, допущені в період з 1 березня по 31 травня 2020 року. Усі санкції застосовуватимуться тільки за результатами податкової перевірки, проведеної після 31 травня 2020 року.

Іншими словами, якщо в ході податкової перевірки буде виявлений факт неподання декларації та/або несплати податку, то до платника будуть застосовані відповідні санкції тільки за невиконання рішення, яке оформлять податківці за результатами перевірки. І ми вважаємо, що штраф за ст. 123 ПК у цьому випадку застосовуватися не повинен.

Чи потрібно подавати «порожню» декларацію?

Згідно з вимогами ПК платник податків зобов'я­заний подавати податкову декларацію за кожний звітний період за наявності показників, що підлягають декларуванню (п. 49.2 ПК). Іншими словами, якщо таких показників у звітному періоді немає, то й декларацію (навіть із прочерками) подавати не потрібно.

Проте ми все ж таки рекомендуємо платникам, які не хочуть вступати у спір з контролюючим органом, подати порожні декларації разом із фінзвітністю в установлені строки.

Форма декларації

Декларація за I квартал 2020 року подається за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 20.10.15 р. № 897 (з огляду на зміни, унесені наказом Мінфіну від 14.11.19 р. № 481).

Завважимо, що більшість платників уже звітували за такою оновленою формою декларації за підсумками 2019 року. Тим платникам, які заповнюватимуть цю форму вперше, допоможе консультація в «Як заповнити декларацію з податку на прибуток за 2019 рік».

Для подання декларації в електронному вигляді застосовується універсальний ідентифікатор форми J0100118.

Фінзвітність і декларація

Фінзвітність є додатком ФЗ до декларації та її невід'ємною частиною (п. 46.2 ПК). Тому без фінзвітності декларацію у платника не приймуть. Більше того, декларацію можуть не прийняти, якщо платник не поставить у декларації позначки про наявність форм фінзвітності у полях «Наявність додатків» і «Наявність поданих до Декларації додатків – форм фінансової звітності» (ЗІР, категорія 102.22).

Які форми фінзвітності потрібно подавати разом із квартальною декларацією?

Склад фінзвітності, яка подається разом із квартальною декларацією, залежить від того, які бухгалтерські стандарти застосовує платник.

Так, платники податку на прибуток, які складають фінзвітність за національними стандартами (про неприбуткові організації див. нижче), разом із квартальною декларацією подають Баланс і Звіт про фінансові результати (ЗІР, категорія 102.20.02), а саме:

• усі платники (крім суб'єктів мікропідприємництва, малого підприємництва, іноземних представництв) – подають форми № 1 та № 2;
• суб'єкти мікропідприємництва, малого підприємництва, іноземні представництва (крім представництв, які складають звітність за міжнародними стандартами) – подають форми № 1-м, № 2-м або № 1-мс, № 2-мс.

Платники, які складають фінзвітність згідно з міжнародними стандартами бухобліку, подають разом із декларацією або повний комплект фінзвітності, або комплект стислої фінзвітності (ЗІР, категорія 102.20.02).

Комплект стислої фінзвітності складається зі стислих звітів:

• про фінансовий стан;
• про прибуток (збитки) та інший сукупний дохід;
• про зміни у власному капіталі;
• про рух коштів.

Крім того, комплект стислої фінзвітності повинен включати окремі примітки.

Як звітувати платникам, які у звітному періоді були неприбутковими організаціями і порушили вимоги п. 133.4 ПК?

Як випливає з роз'яснення в ЗІР (категорія 102.20.02), разом із декларацією такі платники повинні подати форми фінзвітності, що відповідають розмірній категорії підприємства (мікро, мале тощо). А згідно з роз'ясненням в ІПК ГУ ДПС у Полтавській області від 05.03.20 р. № 934/ІПК/16-31-04-04-19 неприбуткові організації (крім бюджетних) можуть подавати скорочену за показниками фінзвітність за формами № 1-мс, № 2-мс як непідприємницькі товариства.

Уважаємо, що ві будь-якому випадку помилкою не буде, якщо колишня неприбуткова організація подасть фінзвітність за I квартал 2020 року за тією самою формою, за якою вона подавала фінзвітність за 2019 рік.

Які особливості подання фінзвітності разом із декларацією?

Квартальна фінзвітність повинна бути подана до органів статистики не пізніше 25 квітня (п. 5 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419). Тоді як декларація, як було зазначено вище, може бути подана й пізніше.

Нагадаємо, що у зв'язку з карантином Держстат рекомендує всі форми фінзвітності подавати зараз тільки в електронному вигляді.

Завважимо, що якщо фінзвітність подається до органів статистики за допомогою автоматизованої системи «єдине вікно», то податківці мають доступ до такої звітності. І в цьому випадку вони рекомендують подавати декларацію тільки після отримання квитанцій про приймання фінзвітності.

А що робити, коли фінзвітність уже подана до органу статистики, але тут надійшли із запізненням документи за операціями з контрагентами в I кварталі цього року, які впливають на об'єкт оподаткування?

Якщо в такому разі звітна декларація:

• ще не подана до податкового органу – то потрібно скласти нову фінзвітність з огляду на документи, що надійшли, і направити її податковому органу (наприклад, через електронний кабінет або М.Е.doc.) разом із декларацією. У цьому випадку така фінзвітність матиме електронний ідентифікатор J;
• уже подана, але граничний строк її подання (12 травня) ще не настав – то потрібно подати нову декларацію з позначкою «Звітна нова». До такої декларації потрібно внести виправлення, пов'язані з виправленнями у фінзвітності. Разом із декларацією подається і виправлена фінзвітність у порядку, описаному вище.

Особливості заповнення додатків до декларації за I квартал

Загальне правило: якщо у підприємства відсутня інформація для заповнення будь-якого додатка, він не подається, а відповідний рядок декларації – прокреслюється (ЗІР, категорія 102.20.02).

Додаток ТЦ

Додаток ТЦ у складі квартальної декларації не подається. Він заповнюється тільки за підсумками звітного року. Адже в ньому наводяться суми самостійних коригувань доходів і витрат у контрольованих операціях за правилами ст. 39 ПК – згідно з пп. 140.5.1 та 140.5.2 ПК. А зазначені норми застосовуються тільки за підсумками звітного року.

Додаток ПП

Додаток ПП «Інформація про суми податкових пільг» більшість платників заповнюватимуть вперше. Цей додаток покликаний замінити собою Звіт про суми податкових пільг (далі – Звіт), форма якого була затверджена постановою КМУ від 27.12.10 р. № 1233 і втратила чинність з 01.01.20 р.

У додатку ПП, який є скороченою версією Звіту, відображаються:

• код і найменування пільги згідно з Довідниками пільг, які щоквартально затверджуються податковим органом. Для складання декларації за I квартал 2020 року користуємося Довідниками № 98/1 та № 98/2. Довідники наведені на сайті ДПС. Зверніть увагу: до довідників унесені нові пільги з податку на прибуток, передбачені «карантинними» законами, але вони діятимуть тільки починаючи з II кварталу 2020 року;
• сума податку, не сплаченого до бюджету у зв'язку з користуванням пільгою (при цьому її ділення на суми, не сплачені відповідно до державного і місцевого бюджетів, як це було у Звіті, не передбачене);
• період користування пільгою у звітному році. Якщо строк користування пільгою починається з початку звітного періоду і продовжується після його закінчення, то період користування пільгою збігається з датою початку і закінчення такого звітного періоду. Тобто для пільги, що діє протягом усього I кварталу, у додатку ПП потрібно зазначити дати «01.01.2020» (гр. 4) та «31.03.2020» (гр. 5);
• сума податку, використана у звітному періоді за цільовим призначенням. Цю інформацію наводять тільки ті платники, для яких сума несплаченого у зв'язку з пільгою податку на прибуток уважається цільовим фінансуванням. Це підприємства, засновані громадськими об'єднаннями осіб з інвалідністю, Чорнобильська АЕС, підприємства, зайняті виведенням з експлуатації енергоблоків Чорнобильською АЕС і підприємства-літакобудівники (п. 142.1–142.3, п. 41 підрозд. 4 розд. ХХ ПК). Зверніть увагу: до них не належать платники, які сплачують податок на прибуток за ставкою 0 % згідно з п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ ПК.

Приклад

Платник податку на прибуток не здійснює пільговувану діяльність. У декларації за I квартал 2020 року показник рядка 02 (фінрезультат до оподаткування) становить 60 000 грн – прибуток. При цьому сума непогашеного податкового збитку 2018 та 2019 року дорівнює 85 000 грн. Вона відображається в рядку 3.2.4 додатка PI до декларації та в рядку 03 самої декларації. Показник рядка 04 від’ємний – 25 000 грн. Тому податок на прибуток за I квартал 2020 року не сплачується.

У цьому випадку податковою пільгою вважатиметься сума податку на прибуток за I квартал 2020 року, яка не сплачена до бюджету. Сума пільги становитиме 10 800 грн (60 000 грн. х 18 %).

У додатку ПП потрібно відобразити код (11020301) і назву пільги згідно з Довідником № 98/2, суму податку, не сплачену до бюджету (10 800 грн), і період користування пільгою (01.01.20 р. – 31.03.20 р.).

Завважимо, що якби платник за результатами I кварталу 2020 року отримав збиток (показник ряд. 02 декларації мав би від’ємне значення), то пільги у нього б не було. Адже тоді він не сплатив би податок до бюджету через відсутність об'єкта оподаткування (немає прибутку).

Перенесення торішніх залишків

А зараз розглянемо, як перенести до додатків до декларації за поточний рік залишки з відповідних додатків до декларації за 2019 рік.

Додаток АМ

У додатку АМ балансова вартість ОЗ та НА станом на початок звітного періоду (гр. 3) має збігатися з аналогічними показниками станом на кінець звітного періоду (гр. 4) додатка АМ до декларації за 2019 рік.

Додаток ЗП

У додатку ЗП у рядку 16.3 має відображатися показник рядка 16.4.2 додатка ЗП до декларації за 2019 рік. Тоді сума авансового внеску з податку на прибуток, сплаченого при виплаті дивідендів у минулих звітних періодах і не зарахована на сплату такого податку, зможе взяти участь у зменшенні податкового зобов'язання поточного періоду.

Додаток ЦП

У додатку ЦП у рядках 03 та 04 відображаються «збиткові» показники додатка ЦП до декларації за 2019 рік, а саме:

• до рядка 03 – переноситься від’ємне значення підсумкового показника (ряд. 01 – ряд. 02 – ряд. 03) додатка ЦП за 2019 рік. Це сума торішнього податкового збитку від операцій відчуження цінних паперів (далі – ЦП). Вона є складовою частиною від’ємного показника рядка 4.1.4 додатка ЦП за 2019 рік;
• рядка 04 – від’ємне значення показника рядка 4.1.3 додатка ЦП за 2019 рік. Це сума торішнього податкового збитку від переоцінки ЦП.

У результаті такого перенесення сума торішнього податкового збитку, що виникла у зв'язку з відчуженням і переоцінкою ЦП, зможе зменшити податкові зобов'язання за такими операціями в поточному році.

Додаток PI

Збитки минулих податкових років

У рядку 3.2.4 додатка PI відображається від’ємне значення об'єкта оподаткування (ряд. 04 – ряд. 05) з декларації за 2019 рік. У такому разі сума торішнього податкового збитку відобразиться у складі рядка 03 поточної декларації та зможе зменшити податкові зобов'язання поточного звітного періоду.

При перенесенні торішніх збитків потрібно зважати на такі нюанси:

• новоспечений платник податку на прибуток, який «прийшов» зі спрощеної системи оподаткування, а до застосування спрощенки був платником податку на прибуток із задекларованими збитками – не має права включити суму таких збитків до ряд. 3.2.4 додатка PI до звітної декларації (ЗІР, категорія 102.10);
• правонаступник реорганізованого (ліквідованого) платника податку на прибуток не має права відображати в своєму податковому обліку торішні податкові збитки такого платника (див., наприклад, ІПК ДПС від 28.02.20 р. № 852/6/99-00-07-02-02-06/ІПК).

Проценти за кредитами від нерезидентів

Витрати на сплату процентів за позиками від нерезидентів, які згідно з п. 140.2 ПК не потрапили до податкових витрат у минулих звітних роках, можуть зменшити фінрезультат поточного року за правилами п. 140.3 ПК.

Суми неврахованих торішніх «нерезидентних» процентів відображалися в рядку 3.1.1 додатка PI до декларацій за такі минулі роки. Ці суми, зменшені на 5 %, можна перенести до рядка 3.2.1 цього додатка до декларації за I квартал 2020 року. Але при цьому потрібно дотримувати вимоги, установлені п. 140.2 та 140.3 ПК.

Висновки

Згідно із загальним правилом декларацію з податку на прибуток за I квартал 2020 року потрібно подати не пізніше 12 травня (це вівторок), а сплатити задекларований податок потрібно не пізніше 20 травня (середа). Водночас, якщо у платника не вийде подати декларацію і сплатити податок у встановлені строки, він може це зробити пізніше без сплати штрафних санкцій (антикризовий захід).