Фінзвітність «неприбутківців»

Неприбуткові підприємства, установи та організації (крім бюджетних), що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ, можуть складати скорочену за показниками фінансову звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати.

ГУ ДПС У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 05.03.2020 р. № 934/ІПК/16-31-04-04-19

Щодо подання до органів ДПС фінансової звітності комунальними підприємствами, що включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Підпунктом 14.1.121 пункту 14.1 статті 14 ПКУ встановлено, що неприбуткові підприємства, установи та організації - це неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 133.4 статті 133 ПКУ.

Вимоги, яким повинні відповідати неприбуткові підприємства, установи та організації визначені п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 ПКУ.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п.44.1 ст.44 ПКУ).

Згідно із п.46.2 ст.46 ПКУ неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені пунктом 133.4 статті 133 ПКУ, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (професійні спілки, їх об'єднання та організації профспілок, утворені в порядку, визначеному законом, звітують у разі порушень пункту 133.4 статті 133 ПКУ), та річну фінансову звітність.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до цього пункту платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід'ємною частиною.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996).

Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства (ст.2 Закону № 996).

Для цілей цього Закону підприємства (крім бюджетних установ) можуть належати до мікропідприємств, малих, середніх або великих підприємств.

Мікропідприємствами є підприємства, показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:

• балансова вартість активів - до 350 тисяч євро;
• чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - до 700 тисяч євро;
• середня кількість працівників - до 10 осіб.

Малими є підприємства, які не відповідають критеріям для мікропідприємств та показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:

• балансова вартість активів - до 4 мільйонів євро;
• чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - до 8 мільйонів євро;
• середня кількість працівників - до 50 осіб.

Середніми є підприємства, які не відповідають критеріям для малих підприємств та показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:

• балансова вартість активів - до 20 мільйонів євро;
• чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - до 40 мільйонів євро;
• середня кількість працівників - до 250 осіб.

Відповідно до частини 3 статті 2 Закону № 996 суб'єкти підприємницької діяльності, яким відповідно до законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і витрат, ведуть бухгалтерський облік і подають фінансову звітність у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку і звітності.

Разом з цим, частиною 3 статті 11 Закону № 996 встановлено, що для мікропідприємств, малих підприємств, непідприємницьких товариств і представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності, крім тих, що зобов'язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами, встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати.

Наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2019 року №226 «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку» внесені зміни до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 лютого 2000 року № 39 (далі - П(С)БО 25).

Відповідно пункту 2 розділу І П(С)БО 25 норми цього Національного положення (стандарту) застосовуються мікропідприємствами, малими підприємствами, непідприємницькими товариствами, представництвами іноземних суб'єктів господарської діяльності та підприємствами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) (далі - підприємства), зокрема:

1) для складання Фінансової звітності малого підприємства:

• малими підприємствами - юридичними особами, які визнані такими відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (крім тих, яким відповідно до податкового законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів та витрат);
• представництвами іноземних суб'єктів господарської діяльності;

2) для складання Фінансової звітності мікропідприємства:

• мікропідприємствами - юридичними особами, які визнані такими
• відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;
• підприємствами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства;
• непідприємницькими товариствами.

Непідприємницькими товариствами, відповідно до ст. 85 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV, є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Серед обов’язкових умов для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутки) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст.133 ПКУ), а також заборона розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб (п.п. 133.4.1 п.133.4 ст.133 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене неприбуткові підприємства, установи та організації (крім бюджетних), що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ можуть складати скорочену за показниками фінансову звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.