Звітуємо за податком на прибуток за I квартал 2017 року

Акценти статті:

• які платники повинні подавати декларацію з податку на прибуток за I квартал 2017 року;
• у який строк слід подати декларацію і сплатити податок;
• чи потрібно разом із декларацією подавати фінансову звітність і Звіт про пільги.

Хто й коли подає декларацію за I квартал 2017 року?

10 травня 2017 року (середа) спливає строк подання декларації з податку на прибуток за I квартал 2017 року (далі – декларація), яку подають платники податку з квартальним базовим звітним періодом. До них належать:

• підприємства, у яких дохід від усіх видів діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений у Звіті про фінансові результати (Звіті про сукупний дохід) за 2016 рік, перевищує 20 млн грн. (п. 137.4, пп. «в» п. 137.5 Податкового кодексу, далі – ПК). При цьому до суми такого доходу включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи. Зверніть увагу: ці платники для визначення об’єкта оподаткування зобов’язані застосовувати коригування на різниці, передбачені розд. III ПК (пп. 134.1.1 ПК);
• підприємства, що перейшли з II кварталу 2017 року із загальної на спрощену систему оподаткування. Ці платники не зобов’язані застосовувати коригування на різниці, передбачені розд. III ПК, оскільки їх дохід за 2016 рік, напевно, не перевищує 20 млн грн. (інакше б їх не зареєстрували єдинниками);
• суб’єкти, що здійснюють випуск і проведення лотерей (п. 137.8 ПК).

Зверніть увагу: контролюючий орган також чекає декларацію з податку на прибуток від платників єдиного податку, які в I кварталі 2017 року виплатили:

• дивіденди і сплатили з них авансовий внесок згідно з пп. 57.1¹.2 ПК. Такі єдинники повинні подати декларацію із заповненими рядками 20–22 і додатком АВ;
• дохід нерезиденту та утримали з такого доходу податок. Такі єдинники повинні подати декларацію із заповненими рядками 23–25 і додатком ПН. Завважимо, що єдинники, для яких нормами ПК установлено річний звітний період (наприклад, єдинники четвертої групи), можуть подавати таку декларацію тільки за підсумками року (лист ДФС від 07.04.16 р. № 7782/6/99-99-19-02-02-15).

Підставою для подання «прибуткової» декларації єдинниками може служити п. 49.2 ПК, згідно з яким платник податків повинен подавати податкову декларацію за кожним окремим податком, платником якого він є. А згідно з останнім абзацом пп. 57.1¹.2, а також пп. 141.4.2 та пп. 14.1.213 ПК єдинники є платниками авансового внеску з податку на прибуток у зв’язку з виплатою дивідендів і податку на дохід нерезидента з джерелом з України. Водночас єдинники звільнені від подання податкової звітності з податку на прибуток (пп. 1 п. 297.1 ПК). Таким чином, єдинник, який не подав «прибуткову» декларацію, має шанс відстояти свою правоту через суд на підставі п. 56.21 ПК. Нагадаємо суть цього пункту: якщо норми ПК допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платника податків, то рішення приймається на користь платника. 

Яким способом можна подати декларацію?

Платник може подати декларацію (п. 49.3 ПК):

• особисто або через уповноважену особу;
• поштою з повідомленням про вручення й описом вкладення (треба відправити не пізніше ніж за 5 днів до закінчення строку подання) (п. 49.5 ПК);
• засобами електронного зв’язку в електронній формі. Такий спосіб є обов’язковим для великих і середніх платників податків (п. 49.4 ПК). Це платники, у яких середня чисельність працівників за звітний період (календарний рік) становить більше 50 осіб, а річний дохід від реалізації перевищує еквівалент 10 млн євро за середньорічним курсом НБУ (ч. 3 ст. 55 Господарського кодексу).

Зверніть увагу: платники, які подають декларацію в електронній формі, і доповнення до такої декларації повинні подавати також в електронній формі (п. 46.4 ПК).

У яких випадках податковий орган має право не прийняти декларацію?

Контролюючий орган має право не прийняти декларацію за відсутності в ній або невірогідності будь-якого обов’язкового реквізиту, передбаченого п. 48.3 та 48.4 ПК (п. 49.11 ПК). У такому разі платникові податків надсилається письмове повідомлення про відмову в прийнятті декларації:

• протягом 5 робочих днів з дня її отримання – якщо звітність доставлена поштою або засобами електронного зв’язку;
• 3 робочих днів з дня її отримання – якщо звітність передана особисто платником або його представником.

Тому радимо підприємствам не відкладати подання звітної декларації на останній день, щоб у разі її неприйняття можна було встигнути подати «звітну нову».

Зверніть увагу: єдиною підставою для відмови в прийнятті електронної декларації служить недійсність електронного цифрового підпису платника податків, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа. За умови, що така декларація відповідає всім вимогам електронного документа і подана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Коли слід сплатити задекларований податок?

Граничний строк сплати податку на прибуток за I квартал 2017 року – 19 травня 2017 року (п’ятниця).

Чи потрібно подавати фінзвітність разом із квартальною декларацією?

З 1 січня 2017 року доповненням до декларації та її невід’ємною частиною є фінансова звітність платника (п. 46.2 ПК). Тому без фінзвітності податковий орган декларацію не прийме (у т. ч. і квартальну). У декларації проставляються спеціальні позначки про подані разом з нею форми фінзвітності.

Фінзвітність підприємства подається через «єдине вікно». А користувачем такої звітності, крім податкового органу, є, зокрема, й орган статистики, якому фінзвітність за I квартал 2017 року потрібно подати не пізніше 25 квітня цього року (п. 5 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419).

Таким чином, дата подання фінзвітності може не збігтися з датою подання декларації за звітний період (фінзвітність буде подана раніше). Уважаємо, що в такому разі платник може не подавати звітність повторно разом із декларацією: адже контролюючий орган її вже отримав через «єдине вікно». При цьому відповідні позначки про подані форми фінзвітності в декларації поставити потрібно. Але обережні платники можуть подати фінзвітність ще раз.

Якщо звітна декларація подається повторно, то разом з нею, як випливає з роз’яснень у ЗІР, повторно подається й фінзвітність – незалежно від того, скільки разів подається така декларація. Так, якщо платник подав звітну декларацію (разом із фінзвітністю) і виявив у ній помилку до закінчення встановленого строку подання декларації, він має право подати нову звітну декларацію. При цьому разом із такою декларацією він повинен ще раз подати фінзвітність (ЗІР, категорія 103.23.02).

Контролюючий орган дозволяє не подавати фінзвітність повторно тільки разом з уточнюючою декларацією. Але за умови, що показники фінзвітності, яка була подана з декларацією за уточнюваний звітний період, не підлягають виправленню (ЗІР, категорія 103.23.02). Наприклад, якщо платник помилився тільки при заповненні декларації, а фінансова звітність була складена правильно.

А якщо до фінзвітності закралася помилка, яка «перейшла» до декларації, то яку саме фінзвітність хоче побачити податковий орган разом з уточненою декларацією?

Нагадаємо, що помилки у фінзвітності виправляються за правилами П(С)БО 6. А згідно з п. 4 П(С)БО 6 помилки, допущені при складанні фінансових звітів у минулих роках, що вплинули на суму прибутку (непокритого збитку), виправляються шляхом коригування сальдо такого прибутку (збитку) на початок звітного року. При цьому самі помилки відображатимуться тільки в порівняльній інформації, наведеній у звітності наступних звітних періодів. Наприклад, помилка в інших доходах, допущена в III кварталі 2016 року і виявлена в I кварталі 2017 року, відобразиться в сумі нерозподіленого прибутку (збитку) на початок року у графі 3 Балансу за I квартал 2017 року та графі 4 Звіту про фінансові результати за 9 місяців 2017 року.

Тобто з фінзвітності за звітний період, у якому допущено помилку, поданій повторно разом з уточнюючою декларацією за цей період, податковий орган абсолютно нічого не почерпне. Очевидно, що податківці хочуть бачити фінзвітність, складену за таким самим принципом, як складається уточнююча декларація, тобто «переписану наново». Але це не дозволяють зробити правила П(С)БО 6. Тому, щоб піти назустріч побажанням контролюючого органу, платник може «намалювати» виправлену фінзвітність за уточнюваний період персонально для податківців і подати її листом через канцелярію. Правда, при цьому платник, що подав уточнюючу декларацію в електронній формі, порушить п. 46.4 ПК, згідно з яким доповнення до такої декларації повинні подаватися також в електронній формі.

Ось «законний» вихід із цієї ситуації: потрібно подати разом з уточнюючою декларацією ще раз фінзвітність за уточнюваний період із колишніми показниками. Але в полі для доповнення до уточнюючої декларації написати пояснення, у якому викласти суть помилки, а також пояснити, що помилка у фінзвітності виправлена в поточному періоді шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку (збитку) на початок звітного року згідно з п. 12.1 П(С)БО 6.

Чи можна не подавати декларацію, якщо в I кварталі 2017 року платник не провадив діяльність?

Наведемо частково текст абзацу першого п. 49.2 ПК: «Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, у якому виникають об’єкти оподаткування, або в разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є».

З буквального прочитання цієї норми випливає, що платник зобов’язаний подавати декларацію відповідно до вимог ПК:

• або коли у звітному періоді виникає об’єкт оподаткування;
• або коли є показники, що підлягають декларуванню.

А як учинити, якщо у звітному періоді діяльність не велася, об’єкт оподаткування не виник, але у фінансовій звітності, яка є доповненням і невід’єм­ною частиною декларації, відображено показники? А саме: залишки за статтями фінзвітності на початок року (основні засоби, заборгованості, статутний капітал тощо). Чи вважаються ці показники фінзвітності такими, що підлягають декларуванню, у розумінні п. 49.2 ПК?

У листі ДФС від 01.02.16 р. № 1987/6/99-99-19-01-01-15, зокрема, роз’яснювалося, що платники податку на прибуток зобов’язані подавати податкову декларацію разом із фін­звітністю за наявності показників, що підлягають декларуванню (у т. ч. показників, що мають нульове значення або підлягають декларуванню у складі фінзвітності, яка подається разом із декларацією).

Водночас у ЗІР (категорія 102.23.02) розміщено роз’яснення контролюючого органу від 01.02.17 р., згідно з яким платник податку на прибуток має право не подавати декларацію разом із фінзвітністю в разі відсутності показників, які підлягають декларуванню відповідно до вимог ПК, у тому числі й у фінзвітності.

Схоже, що контролюючий орган «пом’якшав» і дозволив не подавати декларацію, якщо у фінзвітності немає показників, які переносяться до декларації. Наприклад, немає показників доходу і фінрезультату за звітний період.

Як же чинити платникам податків у цій ситуації?

Обережні платники можуть подати податковому органу «пустушки». Інші «недіючі» платники можуть декларацію із фінзвітністю не подавати, а в разі виникнення претензій до них з боку контролюючих органів спиратися на п. 56.21 ПК.

Хто й коли подає Звіт про пільги?

Звіт про суми податкових пільг за I квартал 2017 року (далі – Звіт) повинні подати:

• платники, які у звітному кварталі користувалися пільгами з податку на прибуток, передбаченими ПК;
• платники, які зменшують об’єкт оподаткування звітного періоду на суму податкових збитків минулих років (код пільги 11020301).

Форма Звіту і Порядок його заповнення затверджені постановою КМУ від 27.12.10 р. № 1233 (далі – Порядок № 1233).

Порядком № 1233 установлено, що Звіт подається у строки, передбачені для квартального податкового звітного періоду. Тому квартальні платники повинні подати Звіт не пізніше 10 травня 2017 року (середа).

Зверніть увагу: з 1 січня 2017 року Звіт є податковою декларацією (п. 46.1 ПК). Тому за його неподання (несвоєчасне подання) застосовуватиметься штраф на підставі п. 120.1 ПК (як мінімум 170 грн.).

Річним платникам ДФС дозволяє подавати Звіт у строки, передбачені для подання річної декларації (ЗІР, категорія 102.23).

Також читайте:

Особливості декларування прибутку за I квартал 2017 року.