Округлення: як відобразити в чеку РРО і в ПН?

Читайте за темою:

Касові операції та РРО: вивчаємо зміни

Що ви дізнаєтеся із цієї статті: як сума округлення може відображатися в чеку РРО; виходячи з якої ціни (до округлення чи після) визначається база обкладення ПДВ; як оформляти підсумкову податкову накладну (далі – ПН) і чи відповідатиме вона сумі Z-звіту; які варіанти виходу із ситуації можна використати (знижка, додаткова послуга).

Що можна зробити на практиці: прочитати статтю і вибрати найвигідніше для себе рішення.

Давайте проаналізуємо роз'яснення, викладене в Індивідуальній податковій консультації від 16.09.19 р. № 243/6/99-00-07-01-01-18/ІПК (далі – ІПК № 243). А для наочності аналізу наведемо числовий приклад.

Приклад

Покупцями магазину 07.10.19 р. були придбані:

• товар-1 – у кількості 500 шт., ціна 1 шт. – 54,63 грн з ПДВ;
• товар-2 – у кількості 1 000 шт., ціна 1 шт. – 62,97 грн з ПДВ.

Округлення в чеках РРО

Суб'єкти господарювання (далі – СГ) у разі відсутності монет дрібних номіналів повинні округляти загальну суму готівкових розрахунків за товари (роботи, послуги) у чеках РРО (п. 4 постанова Правління НБУ від 15.03.18 р. № 25, далі – Постанова № 25).

За якими правилами здійснюється округлення?

За загальними правилами зі шкільного курсу математики (викладені в п. 4 Постанови № 25). Під округленням слід розуміти заміну останньої цифри в числі в бік збільшення або зменшення. Так, якщо сума чека закінчується на цифру:

• від 1 до 4 (копійок) – то ці копійки ми відкидаємо, округляючи число в бік зменшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок. За умовами нашого прикладу товар-1 коштує 54,63 грн. Три копійки відкидаємо, після округлення сума становитиме 54,60 грн;
• від 5 до 9 (копійок) – тоді ми «додаємо» копійки, округляючи число в бік збільшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок. За умовами нашого прикладу вартість товару-2 (62,97 грн) після округлення становитиме 63,00 грн.

Як сума, отримана після округлення, повинна відображатися в чеку РРО?

Обов'язкові реквізити, які повинен містити чек РРО, наведені в п. 2 розд. II Положення, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.16 р. № 13 (далі – Положення № 13). Також п. 5 розд. I Положення № 13 передбачено, що чеки РРО можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму решти та інші дані, зокрема інформацію, визначену технічними вимогами до РРО.

Тобто чек РРО може бути доповнений реквізитами, які дозволять відобразити суму до і після округлення. Податкова в ІПК № 243 рекомендує зробити це таким чином:

• після рядка 7 «Форма виплати», «Сума кош­тів» – доповнити чек РРО двома новими рядками: «Загальна вартість придбаних товарів (послуг) за чеком до округлення» і «Округлена знижка/округлена надбавка»;
• у рядку 8 «Сума» – зазначити «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після округлення». Саме ця сума і вважатиметься сумою розрахунку за чеком.

Причому, як завважує податкова, до підсумку розрахункових операцій Z-звіту та Х-звіту повинна потрапляти сума з чеків після округлення. Оскільки це відповідає п. 15 та 17 Вимог, затверджених постановою КМУ від 18.02.02 р. № 199.

Чи можна скористатися рекомендаціями податківців? Уважаємо, що так, оскільки вони не суперечать законодавчим нормам. Проте все не так просто і такий порядок формування Z-звіту може викликати питання при формуванні підсумкової ПН.

База обкладення ПДВ

У результаті округлення ми отримуємо дві ціни: одна стоїть на ціннику, друга отримана в результаті округлення. Яка з них буде базою оподаткування для цілей ПДВ?

Згідно з п. 188.1 Податкового кодексу (далі – ПК) база оподаткування визначається виходячи з договірної вартості, але не нижче:

• від ціни придбання – якщо йдеться про товари, які отримувалися для продажу;
• звичайної ціни – якщо це товари (послуги) власного виробництва.

Як бачимо, норми ПК не передбачають враховувати округлення при визначенні бази обкладення ПДВ. На цьому акцентують увагу і податківці у своїх ІПК, зокрема в ІПК № 243.

Є й друге «але». Це стосується заповнення підсумкової ПН. Нагадаємо, що підсумкова ПН оформляється при продажу товарів (послуг) у роздрібній торгівлі за готівку кінцевому споживачеві (неплатникові ПДВ), якщо розрахунки проводяться через касу чи РРО або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок продавця) (п. 201.4 ПК; п. 14 Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.15 р. № 1307, далі – Порядок № 1307). Підставою для оформлення підсумкової ПН є Z-звіт (п. 14 Порядку № 1307).

Оскільки, на думку податківців, база обкладення ПДВ визначається без урахування округлень, у підсумковій ПН відображається сума ПДВ, визначена виходячи з бази обкладення ПДВ без урахування округлень (ІПК № 243).

І якщо дотримуватися цієї думки ДПС, тоді виходить, що сума, зазначена в підсумковій ПН, не відповідатиме даним Z-звіту, а саме:

• якщо сума за чеком після округлення зменшиться – у підсумковій ПН буде зазначена більша сума (до округлення). Так, у нашому прикладі вартість товару-1 до округлення більша, ніж після округлення. Отже, за Z-звітом сума після округлення становитиме 27 300 грн (54,60 грн х 500 шт.), а в підсумковій ПН буде зазначено 27 315 грн (54,63 грн х 500 шт.). Суми взяті з урахуванням ПДВ, тому різниця за податком становитиме 3 грн [(54,62 грн : 6 – – 54,60 грн : 6) х 500 шт.];
• якщо сума за чеком після округлень збільшиться – у підсумковій ПН буде зазначена менша сума (до округлення). У нашому прикладі вартість товару-2 до округлення менша, ніж після. Тобто за Z-звітом сума становитиме 63 000 грн (63 грн х 1 000 шт.), а сума в підсумковій ПН – 62 970 грн (62,97 грн х 1 000 шт.). Різниця в сумі ПДВ дорівнюватиме 5 грн [(63 грн : 6 – 62,97 грн : 6) х 1 000].

Цитуємо роз'яснення в ЗІР: «У разі здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку) із застосуванням при проведенні розрахунків РРО за щоденними підсумками операцій складається податкова накладна, у якій суми розрахунків за касовими чеками, надрукованими протягом дня, та суми ПДВ за такими розрахунками зазначаються загальною сумою, що відповідає фактичній сумі виторгу та сумі ПДВ, відображеній у Z-звіті».

Виходить, роз'яснення в ІПК і роз'ясненнях «для всіх» – не узгоджені.

Знижка і додаткова послуга

Як з'ясувалося, на практиці не завжди можна запрограмувати РРО згідно з рекомендаціями податкової (не всі модифікації касових апаратів це дозволяють). Тому СГ знаходять різні варіанти виходу із ситуації, що склалася.

Не округлення, а знижка!

Згідно з п. 4 Постанови № 25 округлення не є знижкою або надбавкою, рекламою або стимулюванням продажу товарів (робіт, послуг) у значенні цих термінів, визначених українським законодавством. Але на практиці багато роздрібних продавців прийняли рішення робити тільки знижку (за сумою рівну результату округлення на користь покупця) при розрахунках готівкою. І почали показувати в чеках РРО суму цієї знижки. Після застосування такої знижки удаватися ще й до округлень вже немає потреби.

Давайте трохи докладніше розглянемо, що є знижкою в розумінні Закону від 03.07.96 р. № 270/96-ВР (далі – Закон № 270). Знижкою є тимчасове зменшення ціни товару, який надається покупцям (споживачам) (ст. 1 Закону № 270). Також про майбутні знижки і розпродажі покупців необхідно оповістити, наприклад шляхом розміщення інформації в ЗМІ, роздачі рекламних буклетів, листівок тощо (ч. 5 ст. 8 Закону № 270).

Як бачимо, надання знижки, по-перше, є обмеженим у часі заходом, а по-друге, вимагає певних дій від продавця. Так, продавець може, наприклад, у наказі по підприємству зазначити: «Зважаючи на відсутність монет дрібних номіналів покупцям товарів надаватиметься знижка на суму, що дорівнює сумі округлення в менший бік, протягом такого-то періоду».

Для дотримання умов, установлених Законом № 270, рекомендуємо оповістити покупців про таку знижку. Наприклад, розмістити в магазині (на касі) оголошення. Тобто свідомо піти за сценарієм надання саме знижки.

Завважимо, що в цьому випадку суми за Z-звітом і в підсумковій ПН збігатимуться, оскільки ПН складається з урахуванням знижки.

Не округлення, а знижка і надбавка (додаткова послуга)!

Серед торговців є й такі, хто застосовує і знижку і надбавку (програмують як додаткову послугу). У разі коли відбувається зміна ціни у більший бік, різниця між ціною товару і сумою, що дорівнює сумі округлення, відображається в чеку РРО як додаткова послуга.

У цьому випадку сума за Z-звітом і в підсумковій ПН також збігатимуться, оскільки постачання послуг є об'єктом обкладення ПДВ.

А питання щодо розподілу в підсумковій ПН суми знижки або надбавки (на один товар або за всіма товарами) вирішене просто. Сума знижки відноситься на найдорожчу позицію в чеку. Адже це може бути максимум 9 коп. (і то – тільки в разі застосування тільки знижки без надбавки).

Висновки

Незважаючи на прагнення податківців вирішити проблему копійок, практики в основному не пішли шляхом округлень, а замінили їх знижками або знижками і надбавками. Принаймні поки що. Це й зрозуміло: до безпроблемного вилучення з обороту номіналів 1, 2 та 5 коп. країна виявилася не готова – ні нормативно, ні технічно...