Обов’язковий аудит та аудиторський висновок до ДПС: вимоги–2021, відповідальність, ризики

Деяким підприємствам цього року вперше доведеться подати до податкового органу (до 10 червня) фінзвітність за 2020 рік з аудиторським висновком. Хто серед цих «щасливців», яка відповідальність та ризики можуть загрожувати за ігнорування цієї вимоги та чи є «карантинні послаблення» – розповімо у деталях.

Для кого аудит є обов’язковим

Оприлюднення підприємствами фінзвітності разом з аудиторським висновком передбачено нормами ст. 14 Закону від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996).

Під оприлюдненням розуміється розміщення на своїх сайтах (вебсторінках). Кого стосується зазначена вимога та строки оприлюднення залежно від категорії підприємства й особливостей його діяльності наведемо в табл. 1.

Таблиця 1. Строки оприлюднення фінзвітності з аудиторським висновком

Свого часу Мінфін роз’яснював питання першого періоду оприлюднення фінзвітності з аудиторським висновком (лист Мінфіну від 07.12.18 р. № 35210-06-5/32299). Так, для тих, хто становить суспільний інтерес, оприлюднення було обов’язковим уже за 2018 рік, а ось, скажімо, середні підприємства вперше оприлюднювали фінзвітність з аудиторським висновком за 2019 рік.

Додамо, що крім вимоги оприлюднення із Закону № 996, для комунальних та державних підприємств прописано особливі правила в ч. 3 ст. 90, ч. 8 ст. 78 Господарського кодексу (далі – ГК), які не залежать від розміру підприємства. Усі вони зобов’язані оприлюднити свою фінзвітність, та ще й не за один рік. А ось чи проводити обов’язковий аудит – залежить від рішення місцевої ради, рішень КМУ, вимог інших нормативних актів (у т. ч. і Закону № 996).

Відповідальність за неоприлюднення фінзвітності з аудиторським висновком

Законодавством передбачено адмінвідповідальність за неоприлюднення фінзвітності з аудиторським висновком. Штраф може загрожувати посадовим особам підприємства (див. табл. 2).

Таблиця 2. Адміністративна відповідальність за неоприлюднення фінзвітності разом з аудиторським висновком

Підкреслимо: якщо підприємство оплатить цей штраф за фізособу, це буде розцінено як додаткове благо з відповідним оподаткуванням ПДФО та військовим збором.

Додамо: окремим категоріям (фінустановам, емітентам цінних паперів тощо) профільне законодавство може передбачати окрему відповідальність за неоприлюднення фінзвітності з аудиторським висновком.

«Карантинне послаблення» для фінзвітності за 2019 рік

Дослівно з п. 1² розд. V Закону № 996 «Особи, відповідальні за своєчасне та у повному обсязі подання та оприлюднення фінансової звітності, визначені статтею 11 цього Закону, звільняються від відповідальності за порушення строків оприлюднення фінансової звітності за 2019 рік або консолідованої фінансової звітності за 2019 рік разом з аудиторським звітом у разі, якщо така звітність буде оприлюднена у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), або протягом 90 календарних днів з дня, наступного за днем завершення такого карантину, але не пізніше 31 грудня 2020 року, а для підприємств, які є емітентами цінних паперів, протягом строку, встановленого пунктом 7 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», але не пізніше 31 грудня 2020 року».

Тож якщо ваше підприємство – з категорії тих, хто потрапив під обов’язковий аудит, і воно оприлюднило фінзвітність з аудиторським висновком за 2019 рік із простроченням, але до кінця 2020 року, штрафу не буде.

А ось для звітності за 2020 рік, хоч карантин і триває, таких послаблень на разі немає. Тому, щоб штрафні санкції не загрожували, важливо вписатися в обумовлені Законом № 996 строки для оприлюднення фінзвітності з аудиторським висновком.

Хто може накласти адмінштраф та контролювати оприлюднення фінзвітності

До адміністративної відповідальності може притягти (накласти штраф за ст. 163¹⁶ КпАП):

• Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю – за порушення порядку оприлюднення фінзвітності або консолідованої фінзвітності разом з аудиторським звітом (крім вчинення порушень банками, небанківськими фінустановами та емітентами, цінні папери яких допущені до торгів на фондових біржах або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію, або професійними учасниками фондового ринку) (ст. 244²² КУпАП);

Розглядати справи про адмінправопорушення і накладати адмінстягнення має право від імені Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю виконавчий директор Інспекції із забезпечення якості;

• НБУ – за порушення банками, небанківськими фінустановами та особами, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює НБУ, порядку оприлюднення фінзвітності або консолідованої фінзвітності разом з аудиторським звітом (ст. 234³ КУпАП);
• Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку – за порушення емітентами, цінні папери яких допущено до торгів на фондових біржах або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію, або професійними учасниками фондового ринку порядку оприлюднення фінзвітності разом з аудиторським звітом (ст. 244¹⁷ КУпАП).

Як перевірятимуть ці органи на практиці, залишається здогадуватися. Адже фінзвітність з аудиторським висновком може бути «захована» не обов’язково на головній сторінці сайту підприємства. Тому покаже практика, чи залишиться адмінштраф лише в теорії, чи дійсно реально загрожуватиме посадовій особі підприємства, яка проігнорувала вимогу оприлюднення.

Подання фінзвітності з аудиторським висновком до ДПС

Закон від 16.01.20 р. № 466-IX зобов’язав платників податку на прибуток, які за Законом № 996 мають оприлюднювати фінзвітність з аудиторським висновком, подати її окремо ще й до ДПС. Не будуть же вони шукати її на сайті компанії… А бажають отримати «персонально» не пізніше 10 червня року, що настає за звітним. Таку вимогу включили в Податковий кодекс (далі – ПК) (див. «Податкова реформа: огляд змін до Податкового кодексу»), і застосовується вона вперше саме щодо звітності за 2020 рік (лист ДПС від 04.06.20 р. № 8939/7/99-00-07-02-01-07, Інформаційний лист ДПС № 12).

Та на цьому ще не все: якщо за результатами перевірки аудитори виявили помилку – треба подати уточнюючу декларацію (п. 50.1 ПК).

Наведемо в таблиці 3 оновлені вимоги до подання фінзвітності платниками податку на прибуток. Звісно, йдеться про великі та середні підприємства та фінустанови незалежно від розміру, адже підприємства лише цих категорій зобов’язані оприлюднювати фінзвітність.

Таблиця 3. Подання фінзвітності з аудиторським висновком до органу ДПС

Як подати фінзвітність з аудиторським висновок через приватну частину електронного кабінету роз’ясняють податківці – див. їхню новину «Фінзвітність: правила подання до контролюючого органу».

Відповідальність за неподання до ДПС фінзвітності з аудиторським висновком

Повторимося: це стосується платників податку на прибуток – великих, середніх підприємств та фінустанов, які зобов’язані оприлюднювати фінзвітність з аудиторським висновком.

Неподання (несвоєчасне подання) фінзвітності з аудиторським висновком прирівняно до неподання (несвоєчасного подання) декларації. Тобто загрожує штраф у розмірі 340 грн, а за повторне порушення протягом року – 1 020 грн (п. 46.2, п. 120.1 ПК).

«Карантинні послаблення»: на період карантину (з 1 березня 2020 року до останнього дня місяця дії карантину) ці штрафи не застосовуються (п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПК).

Якщо ж аудитори виявили помилку, яка вплинула на річну декларацію з податку на прибуток, але підприємство не подало уточнюючу декларацію (не виправило самостійно помилку), то загрожує аналогічний штраф – як за неподання декларації.

А ось виправлення помилки без сплати самоштрафу і пені (звісно, якщо помилка полягає в заниженні податкових зобов’язань) тягне за собою накладення штрафу в розмірі 5 % від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов’язання (п. 120.2 ПК).

Врахуйте: у разі самостійного виправлення помилок за 2020 рік, які призвели до заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток, самоштраф не нараховується і пеня за період дії карантину не обчислюється (п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПК).

Та, хоч карантинний період для порушень з податку на прибуток є «безштрафним», неподання фінзвітності з аудиторським висновком до ДПС може крити в собі інші ризики.

Ризики неподання фінзвітності та аудиторського звіту до ДПС

Неподання платниками ПДВ фінзвітності разом з аудиторським висновком є загрозою для них опинитися в лавах ризикових.

Адже одним із критеріїв ризиковості платника ПДВ є неподання ним, як платником податку на прибуток підприємств, до контролюючого органу фінзвітності за останній звітний період усупереч нормам пп. 16.1.3 та п. 46.2 ПК (п. 7 додатка 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.19 р. № 1165).

Як наслідок, можливе блокування податкових накладних та розрахунків коригування.

Податківці навряд чи запустять масову перевірку подання фінзвітності з аудиторським висновком не пізніше 10 червня для критерію ризиковості платника ПДВ, адже їм потрібно чітко розуміти, яким є підприємство за розміром.

Однак виключати таке не варто, бо податківці можуть піти простим шляхом: відфільтрувати підприємства, які подали форми № 1-мс, № 2-мс та № 1-м, № 2-м як мікро- і малі і для яких аудит не є обов’язковим, а решту – які подали за 2020 рік повний комплект за НП(С)БО 1, трактувати як середні та великі підприємства, чекаючи від них, відповідно, фінзвітність з аудиторським висновком.

Проте зауважимо, що це надто спрощене розмежування. Адже серед тих, хто звітує за повним комплектом (а не за спрощеними формами з НП(С)БО 25), можуть бути і мікро- та малі підприємства, бо сам стандарт дає їм право обирати форми: або скорочені з профільного НП(С)БО 25, або загальні з НП(С)БО 1 (п. 2 розділу ІІ НП(С)БО 1).

Як контролери застосовуватимуть (і чи застосовуватимуть узагалі) норму п. 7 Критеріїв ризиковості платника ПДВ до середніх та великих підприємств за неподання фінзвітності з аудиторським висновком після 11 червня 2021 року, покаже лише час. Але реальна загроза блокування податкових накладних та розрахунків коригування на цій підставі існує.

Щоправда, відмітимо: мовиться у п. 7 додатку 1 до Порядку № 1165 про неподання фінзвітності за останній звітний період. Зробимо акцент на словах «останній звітний» - для більшості середніх та великих підприємств останній звітний з податку на прибуток - це уже 1 квартал 2021 р. Та чи будуть й податківці такими «буквоїдами» в ситуації з поданням фінзвітності з аудиторським висновком за 2020 р. (а це уже не останній звітний період) до 10 червня 2021 р. - питання.

Для підприємств, що мають контрольовані операції, аудиторський звіт (якщо він для них є обов’язковим) – частина трансфертної документації. Адже з 01.01.21 р. за пп. «й» пп. 39.4.6 ПК документація з трансфертного ціноутворення включає, зокрема, копію аудиторського висновку щодо бухгалтерської (фінансової) звітності платника податків за звітний період (звітні періоди), за які подається документація з трансфертного ціноутворення (якщо його наявність є обов’язковою для платника податків).

Тобто якщо підприємство зобов’язане оприлюднювати фінзвітність (наприклад, велике чи середнє), то аудиторський висновок є обов’язковим. І якщо до цього у нього є контрольовані операції (зокрема виконується два критерії – обсяг доходу за рік без непрямих податків більше 150 млн грн, а обсяг операцій з пов’язаним нерезидентом чи нерезидентом з Переліку КМУ від 27.12.17 р. № 1045 чи Переліку від 04.07.17 р. № 480 перевищує 10 млн грн, пп. 39.2.1.7 ПК), тоді в трансфертну документацію обов’язково включається й копія аудиторського звіту. Нагадаємо: звіт з трансфертного ціноутворення подається до 1 жовтня року, що настає за звітним.

Підсумуємо

1. Обов’язковим є аудит для великих та середніх підприємств, а також для фінустанов незалежно від розміру. А мікро- і малі підприємства не зобов’язані оприлюднювати фінзвітність з аудиторським висновком (виняток – якщо вони фінустанови) (ст. 14 Закону № 996).
2. За неоприлюднення фінзвітності з аудиторським висновком на своїй вебсторінці (звісно, тими, хто зобов’язаний це робити) загрожує адмінштраф для посадових осіб у розмірі від 17 000 грн до 34 000 грн (п. 163¹⁶ КУпАП). До того ж, для звітності за 2020 рік немає звільнення від адмінштрафу. За 2019 рік діяла спецнорма – штраф не нараховувався, якщо оприлюднили з простроченням, але до кінця 2020 року, а ось для звітності за 2020 рік поки що таких пом’якшень немає.
3. Платники податку на прибуток – середні та великі підприємства й фінустанови зобов’язані подати не пізніше 10 червня фінзвітність з аудиторським висновком до ДПС (п. 46.2 ПК). Та якщо під час перевірки аудитори виявили помилку, яка зачепила й показники річної декларації з податку на прибуток, треба подати ще й уточнюючу декларацію з самостійним виправленням помилки разом із правильною фінзвітністю та аудиторським висновком (п. 50.1 ПК).
4. Зауважимо: у разі самостійного виправлення декларації за 2020 рік самоштраф не нараховується, не буде й пені за час карантину (звільнення з п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПК).
5. Платникам ПДВ, які є платниками податку на прибуток, важливо подати фінзвітність, як того вимагає ПК, щоб усунути загрозу ризиковості на підставі її неподання (п. 7 додатка 1 Порядку № 1165). Тобто великим та середнім підприємствам варто не ігнорувати вимогу п. 46.2 ПК, а подати не пізніше 10 червня 2021 року фінзвітність за 2020 рік разом з аудиторським висновком.
6. Для тих підприємств, які за 2020 рік проходять обов’язковий аудит і ще й потрапили під трансфертне ціноутворення, аудиторський звіт входить до пакета документації з трансфертного ціноутворення (пп. «й» пп. 39.4.6 ПК).