Як заповнити податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за звітні періоди 2020 року

Змінами, внесеними Законом № 466 до п. 46.2 ст. 46 ПКУ, передбачено, що платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу:

• разом з податковою декларацією за відповідний річний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором;
• річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ для подання податкових декларацій (розрахунків).

Враховуючи, що вищезазначені зміни до п. 46.2 ст. 46 ПКУ набрали чинності 23.05.2020 і граничний термін подання декларації та фінансової звітності за звітний період (2019 рік) вже минув, то вперше норма цього пункту щодо обов’язкового подання річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним, застосовується в 2021 році за підсумками 2020 звітного року.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

04.06.2020 № 8939/7/99-00-07-02-01-07

Головним управлінням ДПС в
областях та м. Києві

Офіс великих платників податків
ДПС

Державна податкова служба України у зв’язку з набранням чинності Законом України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України  щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) повідомляє про особливості заповнення Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – декларація) за звітні періоди 2020 року.

Змінами, внесеними Законом № 466 до підпункту 133.1.1 пункту 133.1 статті 133  Податкового  кодексу  України  (далі – Кодекс)  (набрали  чинності  23 травня 2020 року), уточнено, що  юридичні та фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, фізичні особи – підприємці та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, є платниками податку на прибуток при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту з джерелом їх походження з України.

Для таких суб’єктів у разі виплати доходів нерезидентам змінами до пункту 137.5 Кодексу (набирають чинності з 01 січня 2021 року) передбачено застосування річного звітного періоду з податку на прибуток підприємств.

Таким чином, у разі виплати доходів нерезидентам у 2020 році юридичні та фізичні особи – підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування, фізичні особи – підприємці та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають за звітний 2020 рік декларацію з додатком ПН, у якому відображають такі доходи нерезидентів та відповідні суми податку.

Змінами, внесеними Законом № 466 до пункту 46.2 статті 46 Кодексу, передбачено, що платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу:

• разом з податковою декларацією за відповідний річний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором;
• річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, застосовується відповідальність, передбачена пунктом 120.1 статті 120 цього Кодексу для подання податкових декларацій (розрахунків).

Враховуючи, що вищезазначені зміни до пункту 46.2 статті 46 Кодексу набрали чинності 23 травня 2020 року і граничний термін подання  декларації та фінансової звітності за звітний період (2019 рік) вже минув, то вперше норма цього пункту щодо обов’язкового подання річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом  у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним, застосовується в 2021 році за підсумками 2020 звітного року.

Тобто платники податку на прибуток, які відповідно до  Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу:

• разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період (2020 рік) звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором;
• річну фінансову звітність за 2020 рік разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня 2021 року.

У разі якщо показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінансової звітності зазнали змін порівняно з показниками звіту про фінансовий стан (баланс) та звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати), що були подані разом з податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за 2020 рік, та такі зміни вплинули на показники такої річної декларації, платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну  фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають уточнюючу декларацію до річної податкової декларації за 2020 рік у строк не пізніше 10 червня 2021 року.

Крім того, звертаємо увагу, що пункт 49.4 статті 49 Кодексу відповідно до внесених Законом № 466 змін передбачає, що фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами абзаців першого та другого пункту 46.2 статті 46 Кодексу, подаються в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» до контролюючих органів платниками податку на прибуток підприємств та неприбутковими підприємствами, установами, організаціями, які подають податкову звітність в електронній формі.

Законом № 466 внесено  зміни  до  підпункту 134.1.1  пункту 134.1  статті 134 Кодексу в частині підвищення вартісного критерію річного доходу для незастосування різниць з 20 до 40 млн грн (набули чинності 23 травня 2020 року) та до пункту 137.5 статті 137 Кодексу у частині підвищення вартісного критерію річного доходу для застосування річного звітного періоду (набудуть чинності з 1 січня 2021 року).

Таким чином, платники податку на прибуток підприємств, у яких річний дохід за 2020 звітний рік не перевищує 40 млн грн:

• зможуть прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу, у декларації за 2020 рік;
• застосовувати у 2021 році річний податковий (звітний) період з податку на прибуток підприємств.

При цьому у 2020 році річний податковий (звітний) період з податку на прибуток підприємств застосовується платниками, у яких річний дохід за 2019 звітний рік не перевищує 20 млн гривень.

Законом № 466 внесено зміни до підпункту 137.4.1 пункту 137.4 Кодексу та усунуто колізію щодо посилання на неіснуючу статтю 209 Кодексу щодо визначення сільськогосподарської продукції як критерія для  застосування особливого податкового (звітного)  періоду  виробниками  такої  продукції (з 01 липня минулого року до 30 червня наступного року).

Як такий критерій застосовується визначення сільськогосподарської продукції, наведене у підпункті 14.1.234 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, виробники сільськогосподарської продукції подають Декларацію за звітний період – півріччя 2020 року та надалі зможуть застосовувати особливий річний період, який починається з 01 липня 2020 року і закінчується 30 червня 2021 року.

Змінами, внесеними Законом № 466 до підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138, дозволено застосування «виробничого» методу для визначення податкової амортизації.

При цьому пунктом 52 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу передбачено, що платники  податку  на  прибуток можуть  прийняти  рішення про застосування  з ІІ – IV кварталу 2020 року «виробничого» методу нарахування амортизації при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток до основних засобів,  амортизацію яких розпочато за іншим методом. Такі платники податку зобов’язані провести інвентаризацію цих об’єктів основних засобів станом на перше число податкового (звітного) періоду 2020 року, у якому прийнято рішення про застосування «виробничого» методу. 

Враховуючи, що відповідно до пункту 49.19 статті 49 Кодексу для цілей податку на прибуток підприємств «базовим звітним (податковим) періодом» є календарний  квартал,  то  платники,  які  прийняти  рішення  про  застосування з ІІ кварталу 2020 року «виробничого» методу нарахування податкової амортизації до основних засобів, амортизацію яких розпочато за іншим методом, зобов’язані провести інвентаризацію цих об’єктів основних засобів станом на 01 квітня 2020 року.

Як передбачено пунктом 52 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу, якщо загальна балансова вартість (без урахування переоцінки) основних засобів за даними бухгалтерського обліку станом на 01 квітня 2020 року менша ніж балансова (залишкова) вартість основних засобів, розрахована відповідно до вимог розділу ІІІ цього Кодексу, різниця, що виникає в результаті такого порівняння, амортизується як окремий об’єкт основних засобів із застосуванням «прямолінійного» методу нарахування амортизації протягом двадцяти податкових (звітних) кварталів та зменшує фінансовий результат до оподаткування за відповідний податковий (звітний) період. Така амортизація вперше буде відображена у додатку АМ до Декларації за півріччя 2020 року.

Законом № 466 з 23 травня 2020 року змінено вартісний критерій визначення  основних  засобів  з 6000  до 20000 гривень. Цей критерій  буде застосовуватись  до  основних  засобів,  що  вводяться  в  експлуатацію  після 22 травня 2020 року. Основні засоби, введені в експлуатацію до 23 травня 2020 року продовжують амортизуватись у податковому обліку, навіть якщо їх залишкова балансова вартість не перевищує 20000 гривень.

Законом № 466 підрозділ 4 розділу ХХ Кодексу доповнено новим пунктом 431, яким передбачено, що при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на період з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року платники податку на прибуток мають право під час розрахунку амортизації щодо основних засобів:

• четвертої групи (машини та обладнання) та п’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки;
• третьої групи (передавальні пристрої) та дев’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює п’ять років.

Таким чином, платники податку на прибуток підприємств мають право застосувати прискорену амортизацію, визначену пунктом 431 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу, починаючи зі звітного періоду – півріччя 2020 року, та відобразити відповідні суми прискореної амортизації у додатку АМ до Декларації за цей період.

Законом № 466 з 23 травня 2020 року пункт 140.4 статті 140 розділу ІІІ Кодексу доповнено новою різницею (підпункт 140.4.3), відповідно до якої фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму нарахованих доходів від участі в капіталі нерезидентів та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від такого нерезидента, за умови, що доля участі в капіталі нерезидента становить   щонайменше 10 відсотків протягом календарного року та такий нерезидент не входить до переліку держав (територій), визначених відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу (крім держав (територій), з якими є чинні міжнародні договори України про уникнення подвійного оподаткування доходів).

Слід зазначити, що до внесення змін до Декларації рекомендуємо відображати  нову  різницю, визначену  підпунктом 140.4.3 пункту 140.4 статті 140 Кодексу, у будь-якому зручному рядку додатка РІ до Декларації, яким передбачено зменшення фінансового результату до оподаткування, із зазначенням цього факту у спеціальному полі декларації (графа «наявність доповнення»). 

Законом № 466 з 23 травня 2020 року пункт 140.4 статті 140 розділу ІІІ Кодексу доповнено новою різницею (підпункт 140.4.5), відповідно до якої фінансовий результат до оподаткування зменшується платником податку правонаступником на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника податку, що реорганізується шляхом:

• приєднання, злиття, перетворення у періоді затвердження передавального акта;
• поділу, виділу у періоді затвердження розподільчого балансу пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом.

Платники-правонаступники до внесення змін до Декларації можуть відобразити суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника податку, що реорганізується, у рядку 3.2.4 додатка РІ до Декларації.

Законом № 466  внесено зміни  до  підпункту 140.5.11 пункту 140.5 статті 140 Кодексу, відповідно до яких фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат від відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства. Ці зміни набули чинності 23 травня 2020 року.

Таке збільшення фінансового результату до оподаткування платники можуть відобразити у рядку 3.1.11 додатка РІ до Декларації.

Законом № 466 пункт 140.5 статті 140 розділу ІІІ Кодексу доповнено новим підпунктом 140.5.15, відповідно до якого фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети. Ці зміни набули чинності 23 травня 2020 року.

Слід зазначити, що до внесення змін до Декларації рекомендуємо відображати нову різницю, визначену підпунктом 140.5.15 Кодексу, у будь-якому зручному рядку додатка РІ до Декларації, яким передбачено збільшення фінансового результату до оподаткування, із зазначенням цього факту у спеціальному полі декларації (графа «наявність доповнення»).

Законом № 466 доповнено перелік доходів нерезидентів з джерелом походження з України, визначений у підпункті 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Кодексу, такими доходами:

• прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав у статутному капіталі юридичних осіб – резидентів, акцій, корпоративних прав, часток в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи), крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «а» підпункту 141.4.11 пункту 141.4 статті 141 Кодексу, та відповідають умовам, визначеним у цьому підпункті (набирає чинності з 01 липня 2020 року);
• доходи від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів, розташованих на території України, що належать нерезиденту (набрав чинності 23 травня 2020 року).

Вищезазначені доходи оподатковуються за ставкою 15 відсотків, якщо іншого не передбачено нормами міжнародного договору з відповідною країною. У разі виплати таких доходів у 2020 році суми таких доходів відображаються у додатку ПН до Декларації за відповідний звітний період цього року.

Підпунктом 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Кодексу у редакції Закону № 466 (набула чинності 23 травня 2020 року), зокрема, передбачається, що у разі, якщо дохід виплачується нерезиденту у будь-якій формі, відмінній від грошової, або якщо податок на доходи нерезидента не було утримано з відповідного доходу під час виплати, такий податок підлягає нарахуванню та сплаті з огляду на такий розрахунок:

Пс = СД * 100 / (100 - СП) - СД, де:

Пс – сума податку до сплати;

СД – сума виплаченого доходу;

СП – ставка податку, встановлена цим підпунктом.

Наприклад: нерезидент отримує у червні 2020 року дохід у негрошовій формі від резидента – платника податку на прибуток підприємств у вигляді корпоративних прав вартістю 100 000 гривень, який відповідно до статті 141 Кодексу оподатковується за ставкою 15 відсотків.

Сума податку до сплати становить 17 647 гривень (100 000*100/(100 - 15) – 100 000).

З метою правильного заповнення додатка ПН до Декларації за звітний період (півріччя 2020 року) рекомендуємо у колонці 3 таблиці 1 додатка ПН (Сума доходів) зазначати суму доходу нерезидента, обчислену з урахуванням формули СД * 100 / (100 - СП), тобто на підставі вищенаведеного прикладу виплати доходу у негрошовій формі у цій колонці буде зазначена сума 117 647 гривень. Відповідно у колонці 6 таблиці 1 додатка ПН (Сума податку) буде розрахована правильна сума податку 17 647 гривень (117 647 * 15/100).

Змінами, внесеними Законом № 466, з підпункту 141.4.7 пункту 141.4 статті 141 Кодексу, починаючи з 23 травня 2020 року, вилучено норми, які надавали можливість визначати суму прибутку постійного представництва нерезидента, що підлягає оподаткуванню в Україні, на підставі складення нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва, або у разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України, визначати оподатковуваний прибуток контролюючим органом як різницю між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7.

Підпункт 141.4.7 пункту 141.4 статті 141 Кодексу передбачає єдиний порядок оподаткування, відповідно до якого постійне представництво оподатковується в загальному порядку та визначає обсяг оподатковуваного прибутку відповідно до положень статті 39 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, рекомендуємо постійним представництвам нерезидента подавати, починаючи зі звітного періоду – півріччя 2020 року, декларацію та не застосовувати форми розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво,  які  затверджено  наказом  Міністерства  фінансів  України  від 13.06.2016 № 544.

Головним управлінням ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС довести зазначений лист до відома платників податку і підпорядкованих підрозділів з метою використання в роботі, зокрема розмістити на інформаційних стендах в центрах обслуговування платників, та забезпечити врахування під час проведення контрольно-перевірочної роботи. 

Заступник Голови

Михайло ТІТАРЧУК