Оприлюднення річної фінзвітності

Річна фінансова звітність: інструкція щодо заповнення

У консультації розповімо, які комерційні підприємства зобов’язані оприлюднювати річну фінзвітність за 2021 рік, які ще форми та у які строки підлягають оприлюдненню, а також що буде за невиконання цих вимог.

Хто та коли повинен оприлюднювати фінзвітність

Для підприємств, в обов’язок яких входить оприлюднення фінзвітності, ст. 14 Закону від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996) передбачено такі строки оприлюднення:

• до 30 квітня наступного за звітним періодом року;
• до 1 червня наступного за звітним періодом року.

Розглянемо докладніше, для яких підприємств установлено ці строки.

Не пізніше 30 квітня наступного за звітним періодом року оприлюднюють фінзвітність на власній вебсторінці (або іншим способом у випадках, визначених законодавством) чотири категорії підприємств (п. 3 ст. 14 Закону № 996). А саме:

1. Підприємства, що становлять суспільний інтерес.

До таких відносяться (ст. 1 Закону № 996):

• підприємства – емітенти цінних паперів (далі – ЦП), ЦП яких допущені до торгів на фондових біржах або за ЦП яких здійснено публічну пропозицію;
• банки;
• страховики;
• недержавні пенсійні фонди та інші фінустанови (крім тих, які відносяться до малих і мікропідприємств);
• великі підприємства. Увага! Великі підприємства, що не є емітентами ЦП, перебувають в іншій категорії за строками оприлюднення (див. нижче).

2. Публічні акціонерні товариства.

3. Суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку.

Перелік таких суб’єктів розміщено на сайті Антимонопольного комітету.

4. Підприємства, що провадять діяльність у добувних галузях.

Це суб’єкти господарювання (далі – СГ), які провадять будь-яку діяльність у цій галузі, включаючи розвідку, пошук, відкриття, розроблення та видобуток корисних копалин, нафти, покладів природного газу або іншої сировини. Їхні класифікаційні позиції у КВЕД-2010 перелічено в листі Мінфіну, Держстату від 14.03.2018 № 35230-06-5/6959, № 04.3-07/22-18 (далі - Лист № 6959).

Не пізніше 1 червня наступного за звітним періодом року оприлюднюють фінзвітність на власній вебсторінці інші категорії підприємств. А саме:

1. Великі підприємства, що не є емітентами ЦП.
2. Середні підприємства.
3. Інші фінустанови, які відносяться до малих і мікропідприємств.

До відома! Критерії визначення розмірної категорії підприємств (велике, середнє, мікро- і мале) наведено в ч. 2 ст. 2 Закону № 996 (докладно про визначення категорії див. у матеріалі «Як визначити категорію підприємства для цілей бухобліку»).

А в разі ліквідації може бути оприлюднений ліквідаційний баланс будь-якого підприємства. Його складає ліквідаційна комісія й у встановлених законом випадках публікує протягом 45 днів після затвердження (п. 5 ст. 14 Закону № 996).

Аудит фінансової звітності

Усі категорії підприємств, які зобов’язані оприлюднювати фінзвітність, оприлюднюють її разом з аудиторським висновком.

У чому полягає аудит фінансової звітності?

Аудит фінзвітності – це аудиторська послуга з перевірки даних бухобліку та показників фінзвітності та/або консолідованої фінзвітності юрособи або представництва іноземного CГ чи іншого суб’єкта, що подає фінзвітність і консолідовану фінзвітність групи. Мета аудиту – висловити незалежну думку аудитора про її відповідність у всіх істотних аспектах вимогам НП(С)БО, МСФЗ або іншим вимогам (ч. 1 ст. 363 ГК, ст. 1 Закону від 21.12.2017 № 2258-VIII, далі - Закон № 2258).

Аудиторські послуги надаються на підставі договору, укладеного між замовником і суб’єктом аудиторської діяльності, зареєстрованим у Реєстрі аудиторів і суб’єктів аудиторської діяльності (ч. 2 ст. 363 ГК).

Що ще, крім укладання договору з аудиторами, потрібно від підприємств?

Для окремих категорій такі вимоги встанов­лено.

Наприклад, великі підприємства зобов’язані створити аудиторський комітет або покласти його функції на ревізійну комісію чи наглядову раду, створену відповідно до законодавства. А підприємства, що становлять суспільний інтерес, можуть покласти функції аудиторського комітету на окремий підрозділ органу управління або наглядовий орган.

Аудиторський комітет або орган (підрозділ), на який покладено відповідні функції, повинен (ч. 5 ст. 34 Закону № 2258):

• інформувати загальні збори акціонерів (учасників) або інший вищий орган управління про результати обов’язкового аудиту фінзвітності;
• проводити моніторинг процесу складання фінзвітності та надавати рекомендації та пропозиції щодо забезпечення достовірності інформації;
• забезпечити оцінку ефективності систем внутрішнього контролю та управління ризиками підприємства;
• здійснювати моніторинг виконання завдань з обов’язкового аудиту фінзвітності;
• давати оцінку незалежності суб’єктів аудиторської діяльності, що надають послуги з обов’язкового аудиту;
• організувати проведення прозорого конкурсу з відбору суб’єктів аудиторської діяльності та обґрунтувати рекомендації з його результатів.

Склад фінзвітності, що підлягає оприлюдненню

Як уже було зазначено вище, оприлюднюють фінзвітність підприємства, які відносяться до великих або середніх та/або складають звітність за МСФЗ. Вони оприлюднюють повну (не скорочену) фінзвітність, до складу якої входять:

• Баланс (Звіт про фінансовий стан);
• Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід);
• Звіт про рух грошових коштів;
• Звіт про власний капітал;
• Примітки до річної фінансової звітності.

Крім того, окремі підприємства подають і оприлюднюють додаток до Приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами».

Інша звітність, що підлягає оприлюдненню

Разом із фінзвітністю та аудиторським висновком підлягають оприлюдненню, зокрема, Звіт про управління та Звіт про платежі на користь держави. Правда, за однієї умови: якщо складання (подання) цих звітів передбачено законодавством (п. 2 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 № 419, далі - Порядок № 419).

Звіт про управління. Його подають разом із річною фінзвітністю всі підприємства (крім бюджетних установ, малих і мікропідприємств). У випадку подання консолідованої фінзвітності подається консолідований Звіт про управління. Середні підприємства мають право не відображати в цьому звіті нефінансову інформацію.

Отже, Звіт про управління (консолідований Звіт про управління) оприлюднюють усі великі та середні підприємства. Його складають у довільній формі, користуючись Методрекомендаціями, затвердженими наказом Мінфіну від 07.12.2018 № 982 (крім банків).

Звіт про платежі на користь держави. Його подають, а отже, і повинні оприлюднювати підприємства, що становлять суспільний інтерес, які (Лист № 6959):

• заготовляють деревину (це підприємства, що провадять діяльність, передбачену класом 02.20 «Лісозаготівлі» розділу 02 секції А КВЕД-2010;
• провадять діяльність із видобутку корисних копалин загальнодержавного значення.

Заготівельники деревини повинні подавати такий звіт разом із річною фінзвітністю (п. 2 Порядку № 419). Його форма та порядок складання затверджені наказом Мінфіну від 13.08.2020 № 499. Спеціальних строків для оприлюднення не передбачено.

СГ, що провадять діяльність у добувних галузях, розкривають свої Звіти про платежі на користь держави (консолідовані звіти, звіти про отримані платежі), форми яких затверджені постановою КМУ від 23.09.2020 № 858) щорічно, не пізніше 1 вересня наступного за звітним періодом року, і забезпечують їхню публічність і відкритість протягом як мінімум 3 років (ч. 1 ст. 12 Закону від 18.09.2018 № 2545-VIII).

Крім того, емітенти ЦП до 30 квітня наступного за звітним періодом року оприлюднюють регулярну річну інформацію згідно з Положенням, затвердженим рішенням НКЦПФР від 03.12.2013 № 2826.

Для наочності підсумуємо вищевикладене в таблиці в розрізі категорій підприємств.

Порядок уточнення оприлюдненої фінзвітності

Нагадаємо, для платників податку на прибуток, які зобов’язані оприлюднювати фінзвітність, передбачено такий механізм її уточнення податківцям. До граничного строку подання річної декларації за 2021 рік (до 01.03.2022) вони повинні подати до органу ДПС тільки форми № 1 і № 2 (можливо, ще не перевірені аудиторами). А повний комплект фінзвітності вони подають після аудиторської перевірки в строк не пізніше 10 червня наступного за звітним року (абзац четвертий п. 46.2 ПК). Причому разом з аудиторським висновком (ЗІР, категорія 102.20.01).

Тому, як правило, ті платники податку на прибуток, які зобов’язані оприлюднювати фінзвітність, уточнюють її до оприлюднення. Адже на це в них є час між поданням податківцям двох основних її форм та оприлюдненням після аудиторської перевірки.

Водночас законодавство не виключає можливості уточнення вже оприлюдненої фінзвітності. Подання та оприлюднення уточненої фінзвітності здійснюються в тому ж порядку, що й будь-яке уточнення фінзвітності (п. 6 ст. 14 Закону № 996).

Відповідальність за неоприлюднення фінзвітності

За порушення порядку оприлюднення фінзвітності або консолідованої фінзвітності разом з аудиторським звітом передбачено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу в розмірі (ч. 1 ст. 163¹⁶ КУпАП):

• від 1 000 до 2 000 НМДГ (від 17 000 до 34 000 грн);
• від 2 000 до 3 000 НМДГ (від 34 000 до 51 000 грн) – за повторне порушення протягом року.

Такі штрафи накладає на СГ Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю (ст. 244²² КУпАП) або інші вповноважені органи, якщо порушення допущено фінустановами та банками (ст. 234³, 244¹⁶, 244¹⁷ КУпАП).

Нюанс: Звіт про управління та Звіт про платежі на користь держави не входять до складу фінзвітності, тому вищевказані штрафи за їх неоприлюднення не застосовуються.