Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Оприлюднення річної фінзвітності

06.01.2022 526 0 0

Річна фінансова звітність: інструкція щодо заповнення


У консультації розповімо, які комерційні підприємства зобов’язані оприлюднювати річну фінзвітність за 2021 рік, які ще форми та у які строки підлягають оприлюдненню, а також що буде за невиконання цих вимог.

Хто та коли повинен оприлюднювати фінзвітність

Для підприємств, в обов’язок яких входить оприлюднення фінзвітності, ст. 14 Закону від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996) передбачено такі строки оприлюднення:

  • до 30 квітня наступного за звітним періодом року;
  • до 1 червня наступного за звітним періодом року.

Не забудьте! Підприємства, які складають фінзвітність на основі таксономії за МСФЗ, у ці самі строки повинні подати до центру збору фінзвітності річну фінзвітність в електронному форматі iXBRL, разом з обов’язковими аудиторськими звітами.

Розглянемо докладніше, для яких підприємств установлено ці строки.

Не пізніше 30 квітня наступного за звітним періодом року оприлюднюють фінзвітність на власній вебсторінці (або іншим способом у випадках, визначених законодавством) чотири категорії підприємств (п. 3 ст. 14 Закону № 996). А саме:

1. Підприємства, що становлять суспільний інтерес.

До таких відносяться (ст. 1 Закону № 996):

  • підприємства – емітенти цінних паперів (далі – ЦП), ЦП яких допущені до торгів на фондових біржах або за ЦП яких здійснено публічну пропозицію;
  • банки;
  • страховики;
  • недержавні пенсійні фонди та інші фінустанови (крім тих, які відносяться до малих і мікропідприємств);
  • великі підприємства. Увага! Великі підприємства, що не є емітентами ЦП, перебувають в іншій категорії за строками оприлюднення (див. нижче).

2. Публічні акціонерні товариства.

3. Суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку.

Перелік таких суб’єктів розміщено на сайті Антимонопольного комітету.

4. Підприємства, що провадять діяльність у добувних галузях.

Це суб’єкти господарювання (далі – СГ), які провадять будь-яку діяльність у цій галузі, включаючи розвідку, пошук, відкриття, розроблення та видобуток корисних копалин, нафти, покладів природного газу або іншої сировини. Їхні класифікаційні позиції у КВЕД-2010 перелічено в листі Мінфіну, Держстату від 14.03.2018 № 35230-06-5/6959, № 04.3-07/22-18 (далі - Лист № 6959).

Не пізніше 1 червня наступного за звітним періодом року оприлюднюють фінзвітність на власній вебсторінці інші категорії підприємств. А саме:

  1. Великі підприємства, що не є емітентами ЦП.
  2. Середні підприємства.
  3. Інші фінустанови, які відносяться до малих і мікропідприємств.

До відома! Критерії визначення розмірної категорії підприємств (велике, середнє, мікро- і мале) наведено в ч. 2 ст. 2 Закону № 996 (докладно про визначення категорії див. у матеріалі «Як визначити категорію підприємства для цілей бухобліку»).

Майте на увазі! Підприємствам, які не зобов’язані оприлюднювати фінзвітність, слід пам’ятати, що їх фінзвітність – це публічна інформація, і всі без винятку вони повинні подавати копії фінзвітності та консолідованої фінзвітності на запит юридичних і фізичних осіб у порядку, передбаченому Законом від 13.01.2011 № 2939-VI.

А в разі ліквідації може бути оприлюднений ліквідаційний баланс будь-якого підприємства. Його складає ліквідаційна комісія й у встановлених законом випадках публікує протягом 45 днів після затвердження (п. 5 ст. 14 Закону № 996).

Аудит фінансової звітності

Усі категорії підприємств, які зобов’язані оприлюднювати фінзвітність, оприлюднюють її разом з аудиторським висновком.

У чому полягає аудит фінансової звітності?

Аудит фінзвітності – це аудиторська послуга з перевірки даних бухобліку та показників фінзвітності та/або консолідованої фінзвітності юрособи або представництва іноземного CГ чи іншого суб’єкта, що подає фінзвітність і консолідовану фінзвітність групи. Мета аудиту – висловити незалежну думку аудитора про її відповідність у всіх істотних аспектах вимогам НП(С)БО, МСФЗ або іншим вимогам (ч. 1 ст. 363 ГК, ст. 1 Закону від 21.12.2017 № 2258-VIII, далі - Закон № 2258).

Аудиторські послуги надаються на підставі договору, укладеного між замовником і суб’єктом аудиторської діяльності, зареєстрованим у Реєстрі аудиторів і суб’єктів аудиторської діяльності (ч. 2 ст. 363 ГК).

Що ще, крім укладання договору з аудиторами, потрібно від підприємств?

Для окремих категорій такі вимоги встанов­лено.

Наприклад, великі підприємства зобов’язані створити аудиторський комітет або покласти його функції на ревізійну комісію чи наглядову раду, створену відповідно до законодавства. А підприємства, що становлять суспільний інтерес, можуть покласти функції аудиторського комітету на окремий підрозділ органу управління або наглядовий орган.

Урахуйте! Підприємства, що становлять суспільний інтерес, зобов’язані проводити конкурс із відбору суб’єктів аудиторської діяльності, які можуть надавати послуги з обов’язкового аудиту фінзвітності (ст. 29 Закону № 2258).

Аудиторський комітет або орган (підрозділ), на який покладено відповідні функції, повинен (ч. 5 ст. 34 Закону № 2258):

  • інформувати загальні збори акціонерів (учасників) або інший вищий орган управління про результати обов’язкового аудиту фінзвітності;
  • проводити моніторинг процесу складання фінзвітності та надавати рекомендації та пропозиції щодо забезпечення достовірності інформації;
  • забезпечити оцінку ефективності систем внутрішнього контролю та управління ризиками підприємства;
  • здійснювати моніторинг виконання завдань з обов’язкового аудиту фінзвітності;
  • давати оцінку незалежності суб’єктів аудиторської діяльності, що надають послуги з обов’язкового аудиту;
  • організувати проведення прозорого конкурсу з відбору суб’єктів аудиторської діяльності та обґрунтувати рекомендації з його результатів.

Для довідки. Більшість членів аудиторського комітету підприємств, що становлять суспільний інтерес (у випадку його створення), не повинні бути пов’язані із цими підприємствами. До його складу не можуть входити посадові особи органів управління таких підприємств. І хоча б один член комітету повинен бути компетентним у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиту.

Склад фінзвітності, що підлягає оприлюдненню

Як уже було зазначено вище, оприлюднюють фінзвітність підприємства, які відносяться до великих або середніх та/або складають звітність за МСФЗ. Вони оприлюднюють повну (не скорочену) фінзвітність, до складу якої входять:

Крім того, окремі підприємства подають і оприлюднюють додаток до Приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами».

Інша звітність, що підлягає оприлюдненню

Разом із фінзвітністю та аудиторським висновком підлягають оприлюдненню, зокрема, Звіт про управління та Звіт про платежі на користь держави. Правда, за однієї умови: якщо складання (подання) цих звітів передбачено законодавством (п. 2 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 № 419, далі - Порядок № 419).

Звіт про управління. Його подають разом із річною фінзвітністю всі підприємства (крім бюджетних установ, малих і мікропідприємств). У випадку подання консолідованої фінзвітності подається консолідований Звіт про управління. Середні підприємства мають право не відображати в цьому звіті нефінансову інформацію.

Отже, Звіт про управління (консолідований Звіт про управління) оприлюднюють усі великі та середні підприємства. Його складають у довільній формі, користуючись Методрекомендаціями, затвердженими наказом Мінфіну від 07.12.2018 № 982 (крім банків).

Звіт про платежі на користь держави. Його подають, а отже, і повинні оприлюднювати підприємства, що становлять суспільний інтерес, які (Лист № 6959):

  • заготовляють деревину (це підприємства, що провадять діяльність, передбачену класом 02.20 «Лісозаготівлі» розділу 02 секції А КВЕД-2010;
  • провадять діяльність із видобутку корисних копалин загальнодержавного значення.

Заготівельники деревини повинні подавати такий звіт разом із річною фінзвітністю (п. 2 Порядку № 419). Його форма та порядок складання затверджені наказом Мінфіну від 13.08.2020 № 499. Спеціальних строків для оприлюднення не передбачено.

СГ, що провадять діяльність у добувних галузях, розкривають свої Звіти про платежі на користь держави (консолідовані звіти, звіти про отримані платежі), форми яких затверджені постановою КМУ від 23.09.2020 № 858) щорічно, не пізніше 1 вересня наступного за звітним періодом року, і забезпечують їхню публічність і відкритість протягом як мінімум 3 років (ч. 1 ст. 12 Закону від 18.09.2018 № 2545-VIII).

Крім того, емітенти ЦП до 30 квітня наступного за звітним періодом року оприлюднюють регулярну річну інформацію згідно з Положенням, затвердженим рішенням НКЦПФР від 03.12.2013 № 2826.

Для наочності підсумуємо вищевикладене в таблиці в розрізі категорій підприємств.

№ з/п

Категорія підприємства

Строки оприлюднення

Фінзвітність з аудиторським висновком

Звіт про управління

Звіт про платежі на користь держави

1

2

3

4

5

1

Підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, що не є емітентами ЦП)

Не пізніше 30 квітня наступного за звітним періодом року (п. 3 ст. 14 Закону № 996)

Не пізніше 30 квітня наступного за звітним періодом року

х

у т. ч. заготівельники деревини, що становлять суспільний інтерес

Не пізніше 30 квітня наступного за звітним періодом року

2

Публічні акціонерні товариства

х

3

Суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку

х

4

Підприємства, що провадять діяльність у добувних галузях

Не пізніше 1 вересня наступного за звітним періодом року

5

Великі підприємства, що не є емітентами ЦП

Не пізніше 1 червня наступного за звітним періодом року (п. 3 ст. 14 Закону № 996)

Не пізніше 1 червня наступного за звітним періодом року

х

у т. ч. заготівельники деревини, що становлять суспільний інтерес

Не пізніше 1 червня наступного за звітним періодом року

6

Середні підприємства

х

7

Інші фінустанови, які відносяться до малих і мікропідприємств

х

х

Порядок уточнення оприлюдненої фінзвітності

Нагадаємо, для платників податку на прибуток, які зобов’язані оприлюднювати фінзвітність, передбачено такий механізм її уточнення податківцям. До граничного строку подання річної декларації за 2021 рік (до 01.03.2022) вони повинні подати до органу ДПС тільки форми № 1 і № 2 (можливо, ще не перевірені аудиторами). А повний комплект фінзвітності вони подають після аудиторської перевірки в строк не пізніше 10 червня наступного за звітним року (абзац четвертий п. 46.2 ПК). Причому разом з аудиторським висновком (ЗІР, категорія 102.20.01).

Тому, як правило, ті платники податку на прибуток, які зобов’язані оприлюднювати фінзвітність, уточнюють її до оприлюднення. Адже на це в них є час між поданням податківцям двох основних її форм та оприлюдненням після аудиторської перевірки.

Водночас законодавство не виключає можливості уточнення вже оприлюдненої фінзвітності. Подання та оприлюднення уточненої фінзвітності здійснюються в тому ж порядку, що й будь-яке уточнення фінзвітності (п. 6 ст. 14 Закону № 996).

Відповідальність за неоприлюднення фінзвітності

За порушення порядку оприлюднення фінзвітності або консолідованої фінзвітності разом з аудиторським звітом передбачено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу в розмірі (ч. 1 ст. 16316 КУпАП):

  • від 1 000 до 2 000 НМДГ (від 17 000 до 34 000 грн);
  • від 2 000 до 3 000 НМДГ (від 34 000 до 51 000 грн) – за повторне порушення протягом року.

Такі штрафи накладає на СГ Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю (ст. 24422 КУпАП) або інші вповноважені органи, якщо порушення допущено фінустановами та банками (ст. 2343, 24416, 24417 КУпАП).

Нюанс: Звіт про управління та Звіт про платежі на користь держави не входять до складу фінзвітності, тому вищевказані штрафи за їх неоприлюднення не застосовуються.

Таблиця_Категорії підприємств.doc

Завантажити

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Надійні рішення з бухобліку, податків та права

2592 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали