Кредити та позики від нерезидентів: на що звернути увагу

Енциклопедія валютних операцій – 2019

Із набуттям чинності Закону від 21.06.18 р. № 2473-VIII, далі - Закон № 2473, (тобто з 07.02.19 р.) в Україні введена в дію ліберальна модель валютного регулювання. Це торкнулося практично всього спектра валютних операцій, у тому числі й пов'язаних із валютними кредитами та позиками. У ст. 2 Закону № 2473 проголошено принцип вільного здійснення валютних операцій фізичними та юридичними особами, а термін «валютний контроль» замінено на «валютний нагляд». Це цілком відповідає європейським принципам валютного регулювання, що забезпечують насамперед вільний рух капіталу, пов'язаний із залученням інвестицій, кредитів. У консультації розповімо, чим відрізняється нинішній порядок отримання іноземної позики від діючого раніше та які можливості й обмеження передбачені в оновленому валютному законодавстві для таких операцій.

До набуття чинності Закону № 2473 для багатьох підприємств незручною бюрократичною перешкодою в роботі була необхідність реєстрації валютних кредитів і позик від нерезидентів на підставі Положення № 270 (втратило чинність). Закон № 2473 не містить подібних норм.

Однак слід урахувати, що згідно зі ст. 10 Закону № 2473 суб'єкти валютних операцій зобов'язані надавати вповноваженим установам, через які здійснювалися валютні операції, певну інформацію про ці операції. Зміст, форма, періодичність, строки, спосіб і порядок подання інформації про валютні операції визначаються НБУ.

Таким чином, НБУ перейшов від дозвільної системи до повідомної.

Порядок надання банками регулятору інформації про договори, які передбачають виконання резидентами боргових зобов'язань перед нерезидентами-кредиторами за залученими резидентами кредитами і позиками, установлено Положенням, затвержденим постановою НБУ від 02.01.19 р. № 6, далі - Положення № 6. . Відомості про кредитні договори вносяться банком, у якому резидент отримав кредит, до автоматизованої інформаційної системи НБУ «Кредитні договори з нерезидентами» (далі – АІС).