Як правильно облікувати ПДВ-витрати

Із цієї статті ви дізнаєтеся: у яких випадках «вхідний» ПДВ включається до первісної вартості придбань, а потім амортизується або списується на витрати, а в яких – обліковується відразу як самостійні витрати.

Що можна зробити на практиці: включити до бухгалтерських і податкових витрат суму ПДВ, яка є зобов'язаннями або не підлягає відшкодуванню з бюджету.

Податковий кредит як тимчасове «явище»

З 1 липня 2015 року діє норма, передбачена п. 198.3 Податкового кодексу (далі – ПК). Її суть у тому, що всі платники ПДВ мають право відобразити податковий кредит у момент придбання (оприбуткування або оплати) товарів (у т. ч. необоротних активів), робіт і послуг. Підставою служить податкова накладна, зареєстрована постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) або митна декларація (при імпорті). І на цьому етапі не важливо, як платник податків планує використовувати ці придбання.

Проте платникові податків доведеться обнулити відображений податковий кредит, якщо він заявить «негосподарську» мету придбання або почне використовувати ці придбання в негосподарській діяльності, в операціях, що звільнені від ПДВ або не є об'єктом оподаткування (або одночасного в операціях, що обкладаютьсях і не обкладаються ПДВ). Як обнулити? Нарахувати податкові зобов'язання (п. 198.5, 199.1 ПК).

База оподаткування в цих випадках визначається згідно з п. 189.1 ПК. Для товарів (послуг) це вартість придбання товарів, для необоротних активів – їх балансова (залишкова) вартість на початок звітного періоду, у якому нараховуються податкові зобов'язання (або звичайна ціна, якщо облік необоротних активів не ведеться).