Як відобразити в обліку допомогу підприємства армії

Із цієї статті ви дізнаєтеся: про особливості обліку допомоги армії грошима та майном.

Що можна зробити на практиці: правильно застосувати звичні норми податкового законодавства до нових для підприємств господарських операцій.

Законодавчі підстави для благодійності на користь армії

Відомі події 2014 року в Україні змусили багатьох визнати той очевидний факт, що будь-яка країна, навіть сама мирна, не може обійтися без сильної, професійно підготовленої і сучасно оснащеної армії. Тому до відтворення армійської матеріально-технічної бази в терміновому порядку зараз підключилася вся Україна: від уряду до простих громадян.

Не залишилися осторонь і підприємства. Вони допомагають армії грошима, оснащенням і технікою. Підставою для «військової» благодійності служать нові законодавчі норми. Розглянемо їх.

З 18 квітня 2014 року набув чинності Закон від 08.04.14 р. № 1190-VII (далі – Закон № 1190), який уніс зміни до ряду законодавчих актів. До цієї дати законодавство дозволяло армії отримувати фінансування тільки з держбюджету. Тепер додатковими джерелами фінансування потреб національної оборони, Озброєних Сил України, а також мобілізаційної підготовки і заходів мобілізації стали благодійні пожертвування фізичних і юридичних осіб.

Згідно з Законом № 1190 таке фінансування повинне здійснюватися в порядку, визначеному КМУ. Але хоча такий порядок на сьогодні не затверджено, народ уже може армії допомагати.

Зараз діє постанова Верховної Ради від 16.04.14 р. № 4701, яка визначає особливості обслуговування Держказначейством грошових коштів, які надходять у вигляді пожертвувань на користь армії від юридичних і фізичних осіб.

З 8 червня 2014 року набув чинності Закон від 20.05.14 р. № 1275-VII (далі – Закон № 1275). Цей Закон уносить зміни, зокрема, до Закону від 21.10.93 р. № 3543-XII. Завдяки таким змінам армія зможе безплатно брати в користування у підприємств транспортні засоби для забезпечення своїх потреб. Але з обов'язковим їх поверненням власникам після оголошення демобілізації. Крім того, Кабмін має розробити порядок компенсації можливої шкоди, завданої мобілізованим транспортним засобам.

Таким чином, підприємства можуть надавати посильну допомогу у підвищенні обороноздатності і мобілізаційної готовності країни. Отримувачами такої допомоги є Міноборони або військові частини.

Згідно з пп. «а» п. 157.1 Податкового кодексу (далі – ПК) названі отримувачі відносяться до неприбуткових організацій. Отже, вони в установленому порядку повинні бути внесені до Реєстру неприбуткових організацій і установ (додаток 2 до Положення, затвердженого наказом Мінфіну від 24.01.13 р. № 37).

Тепер розглянемо облік у підприємств залежно від виду допомоги, наданої армії.

Допомога грошима

Підприємство, яке вирішило перерахувати на потреби армії грошові кошти, може знайти необхідні банківські реквізити на офіційному сайті Міноборони http://www.mil.gov.ua/index.php?lang=...

Бухгалтерський облік

Первинними документами в цьому випадку будуть:

• наказ керівника підприємства про рішення надати грошову допомогу армії;
• платіжне доручення із зазначенням, що кошти перераховуються на потреби української армії;
• виписка банку про рух грошових коштів.

Благодійні перерахування вважаються іншими витратами звичайної діяльності підприємства. Така операція відображається записами: Кт 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» – Дт 311; Дт 977 «Інші витрати діяльності» – Кт 377.

Або безпосередньо: Дт 977 – Кт 311.

Податок на прибуток

Підприємство-благодійник має право на витрати. Але тільки в розмірі 4 % оподатковуваного прибутку підприємства за попередній звітний рік (пп. «а» пп. 138.10.6 ПК).

Інакше йдуть справи у новоствореного або збиткового підприємства. На жаль, сьогодні норми ПК не дозволяють таким підприємствам віднести на витрати суму благодійних перерахувань.

Згідно з думкою, що склалася на практиці, якщо в рядку 7 декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік показано додатне значення об'єкта оподаткування, то підприємство має право відобразити витрати на благодійність (усі або частину) у податковому обліку.

На нашу думку, оподатковуваний прибуток попереднього звітного року повинен визначатися за такою формулою:

Рядок 8 + (ряд. 7 – ряд. 8 – ряд. 9) +
+ Додатне значення рядка 4
таблиці 1 додатка ЦП +
+ Додатне значення рядка 4
таблиці 2 додатка ЦП.

Адже саме виходячи з такого інтегрованого об'єкта оподаткування розраховується податок на прибуток.

Порада підприємству: якщо ви перерахували кошти військовій частині, постарайтеся до кінця року отримати копію рішення про внесення такої установи до Реєстру неприбуткових організацій. Це на випадок податкової перевірки. Хоча, сподіваємося, контролюючі органи проявлять патріотизм і платіжки на перерахування грошей на адресу військової частини буде досить.

ПДВ

Операція з перерахування грошових коштів армії – це не постачання, тому об'єкт обкладення ПДВ не виникає.

Допомога майном (роботами, послугами)

Підприємство може передати армії будь-яке майно, якого вона потребує (своє або спеціально для цієї мети придбане), а також надати послуги і виконати роботи.

Бухгалтерський облік

Підставою для відображення в обліку операції з передачі ТМЦ (робіт, послуг) армії буде:

• наказ керівника підприємства про надання допомоги армії у вигляді майна;
• накладна (акт приймання-передачі).

У бухгалтерському обліку благодійні передачі відображаються виходячи із загальних правил, тому:

• доходу немає. Адже згідно з п. 5 П(С)БУ 15 дохід визнається тільки при збільшенні активу або зменшенні зобов'язань, що призводить до зростання власного капіталу підприємства. У цьому випадку цього не відбувається;
• витрати є (п. 6 П(С)БО 16). Причому це витрати звітного періоду (їх неможливо прямо пов'язати з доходом).

Проведення будуть такими. Списання запасів, переданих на благодійність: Дт 977 – Кт 20, 22, 26, 28. Безплатна передача робіт, послуг: Дт 977 – Кт 23.

Списання необоротних активів: Дт 976 «Списання необоротних активів» – Кт 10, 11 на суму їх балансової вартості.

Податок на прибуток: передача товарів (робіт, послуг)

Для цілей обчислення податку на прибуток безплатна передача товарів, а також безплатне надання результатів робіт (послуг) уважається продажем (пп. 14.1.202, 14.1.203 ПК). При цьому не має значення, пов'язана така передача з благодійністю чи ні.

Таким чином, підприємству слід дотримуватися «продажних» правил. І оскільки у цьому випадку операції явно не відносяться до контрольованих (пп. 39.2.1 ПК), звичайна ціна застосовується тільки тоді, коли це прямо передбачено нормами ПК. При благодійній передачі товарів (робіт, послуг) у підприємства:

• дохід дорівнює нулю;
• витрати обмежені 4 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (пп. «а» пп. 138.10.6 ПК).

Податок на прибуток: передача основних засобів

При безплатній передачі основних засобів (далі – ОЗ) на додаток до загальних норм, наведених вище, слід застосовувати спеціальні правила для продажу ОЗ – п. 146.13 ПК. Нагадаємо ці правила.

Якщо передавані об'єкти ОЗ були отримані платником податків не безплатно:

• до доходу включається різниця між доходом від відчуження ОЗ та їх балансовою вартістю;
• до витрат – різниця між балансовою вартістю ОЗ і доходом від їх відчуження.

Якщо передавані об'єкти ОЗ були отримані платником податків безплатно:

• до доходу включається різниця між доходом від відчуження ОЗ та вартістю таких ОЗ, яка була включена до доходу при їх безплатному отриманні;
• до витрат – різниця між вартістю ОЗ, яка була включена до доходів при їх безплатному отриманні, і сумою доходу від їх відчуження.

При цьому потрібно мати на увазі, що дохід від будь-якого відчуження об'єкта ОЗ (у т. ч. і від його безплатної передачі) визначається згідно з договором, але не нижче рівня звичайної ціни такого об'єкта (п. 146.14 ПК). Оскільки при безплатній передачі договірна вартість об'єкта ОЗ дорівнює нулю, фінансовий результат від передачі ОЗ залежить виключно від розміру звичайної ціни. Як правило, виходять з того, що така звичайна ціна дорівнює ринковій (пп. 14.1.71 ПК).

Оскільки у нашому випадку об'єкти ОЗ передаються неприбутковій організації, витрати слід обмежити 4%-вим лімітом благодійності. Як зрозуміло з наведених вище правил, витрати при передачі ОЗ можуть виникнути, тільки коли звичайна ціна ОЗ менша або балансової вартості ОЗ, або вартості ОЗ, яка була включена до доходів при їх безплатному отриманні. Тому 4%-ве обмеження застосовується тільки для цих випадків.

ПДВ: передача товарів, необоротних активів

Дарування (тобто безплатна передача) товарів (у т. ч. ОЗ) у загальному випадку вважається постачанням товарів (абзац перший пп. 14.1.191 ПК). А значить, є об'єктом обкладення ПДВ. Водночас операція з майном визнається постачанням тільки в тому випадку, якщо платник податків у момент придбання такого майна мав право включити ПДВ до податкового кредиту (пп. «в» пп. 14.1.191 ПК).

Таким чином, усе залежить від права на податковий кредит:

• якщо в момент придбання товару платник податків не мав права на податковий кредит – безплатна передача такого товару не вважається постачанням. А значить, і податкові зобов'язання з ПДВ сторона, що передає, у цьому випадку не повинна нараховувати;
• якщо при купівлі товарів (купівлі або виготовленні необоротних активів) податковий кредит було відображено – тоді при їх безплатній передачі підприємству доведеться нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ. Адже товари починають використовуватися в операціях, які не є господарською діяльністю підприємства (пп. «г» п. 198.5 ПК). При цьому податкові зобов'язання нараховуються виходячи з вартості придбання товарів (для необоротних активів – виходячи з їх балансової залишкової вартості, яка склалася на початок звітного періоду, у якому вони передаються).

ПДВ: постачання послуг

Постачання послуг іншій особі на безплатній основі в цілях оподаткування прирівнюється до звичайного постачання послуг (пп. «в» пп. 14.1.185 ПК), тобто повинно обкладатися ПДВ у загальному порядку. Причому незалежно від того, мало підприємство право на податковий кредит при формуванні вартості таких послуг чи не мало. Оскільки договірна вартість послуг при даруванні дорівнює нулю, то і ПДВ-зобов'язання також дорівнюють нулю.

Водночас, якщо придбання/виготовлення послуг супроводжувалося відображенням податкового кредиту, доведеться нарахувати податкові зобов'язання відповідно до іншої норми – пп. «г» п. 198.5 ПК (використання в негосподарській діяльності). У такому разі базою обкладення ПДВ буде вартість придбання/виготовлення послуг (п. 189.1 ПК).

Зазначимо, що є ще ПДВ-ні норми, які могли б мати відношення до підприємства, яке надає благодійну допомогу на потреби армії. Наприклад, від нарахування ПДВ звільняються операції:

• з надання благодійної допомоги неприбутковій благодійній організації (пп. 197.1.15 ПК).
• з безоплатної передачі до державної власності об'єктів, які знаходяться на балансі підприємства і передаються на баланс іншої юридичної особи, що знаходиться у державній власності (якщо такі операції проводяться за рішенням Кабміну, центральних органів виконавчої влади, прийнятому в межах їх повноважень) (пп. 197.1.16 ПК).

Правда, як випливає з пп. «б» п. 198.5 ПК, зазначені норми не рятують дарувальника від нарахування податкових зобов'язань, якщо сума вхідного ПДВ була відображена ним у складі податкового кредиту. За такими операціями ПДВ-зобов'язання нараховуються в порядку, передбаченому п. 189.1 ПК, – виходячи з балансової вартості переданих об'єктів ОЗ або з вартості придбання переданих товарів/послуг.

Передача майна в тимчасове користування

Про документальне оформлення передачі в безплатне користування транспортних засобів згадується в Законі № 1275. Зазначимо, що така передача здійснюється відповідно до Мобілізаційного плану України в добровільно-примусовому порядку. В обмін на вилучений транспортний засіб підприємство отримає:

• розпорядчий документ – рішення місцевої держадміністрації, на підставі якого для армії вилучається транспортний засіб;
• акт приймання-передачі довільної форми, у якому буде зазначена інформація про власника, технічний стан, залишкову вартість транспорту та інші відомості, що дозволяють ідентифікувати об'єкт. Транспортний засіб повинен бути повернений власникові протягом 30 днів після оголошення демобілізації на підставі такого самого акта.

Якщо ОЗ передається армії за власним рішенням підприємства, потрібний відповідний наказ керівника. А додатково до акта приймання-передачі довільної форми можна скласти акт типової форми № ОЗ-1, затвердженої наказом Мінстату від 29.12.95 р. № 352.

У бухгалтерському обліку переданий об'єкт продовжує числитися на балансі підприємства. Але його первісну вартість і суму зносу рекомендуємо перенести на відповідні окремі субрахунки рахунків 10 і 13 з позначкою «Об'єкти, залучені на потреби армії» і «Знос об'єктів, залучених на потреби армії».

Бухгалтерська амортизація на такі об'єкти нараховується у звичайному порядку. Але при цьому підприємство може змінити метод її нарахування. Наприклад, якщо на транспортний засіб нараховувалася амортизація за виробничим методом, то після його передачі в користуванні армії можна обрати прямолінійний метод.

Податковий облік. Оскількі об’єкти, що передані армії, тимчасово не будуть використовуватися в госпдіяльності підприємства, є ризик застосування до такої передачі податкових норм, які стосуються переведення таких об’єктів до складу невиробничих активів. Це загрожує припиненням нарахування на них амортизації (з місяця, наступного за місяцем передачі на потреби армії) та нарахування податкових зобов’язань з ПДВ, виходячи з їх залишкової вартості (пп. «в» п. 198.5 і п. 198.1 ПК).

Сподіваємося, що контролюючі органи найближчим часом роз’яснять особливості оподаткування передачі майна армії у тимчасове користування.

Зарплату – на потреби армії

Припустимо, працівники вирішили віддати свою зарплату (її частину) на потреби армії. Підприємство відображає таку операцію в обліку тільки в тому випадку, якщо працівники просять бухгалтерію направити армії гроші до отримання зарплати на руки.

Наприклад, працівники вирішили перерахувати армії свій середньоденний заробіток. Обов'язковим первинним документом для бухгалтера в цьому випадку буде заява працівника про перерахування певної частини зароблених коштів на потреби армії.

При цьому заробітна плата нараховується в загальному порядку (у складі виробничих, адміністративних чи збутових витрат). На неї нараховуються і з неї утримуються всі обов'язкові платежі також у загальному порядку. Єдина особливість полягає в тому, що підприємство частину коштів не видає на руки працівникам, а централізовано перераховує на рахунки Держказначейства.

У податковому обліку вся зарплата з нарахуваннями на неї відображається як витрати на оплату праці згідно з п. 142.1 і 143.1 ПК.

Благодійні дзвінки та SMS

Підприємство має можливість підтримати армію, відправивши з корпоративного телефона SMS або зателефонувавши на номер 565. У цьому випадку абонент як би доручає операторові зв'язку зняти з його рахунка гроші (один дзвінок або SMS – 5 грн.) і направити їх на користь армії. Тобто гроші в цьому випадку не будуть використані на службові розмови.

Чи можна тут скористатися нормою пп. «а» пп. 138.10.6 ПК, щоб включити перераховані суми до податкових витрат у межах благодійного ліміту (4 % оподатковуваного прибутку минулого року)?

Теоретично можна – тільки відносно дзвінків. Але на практиці виникає проблема з первинними документами. Якщо з роздруківки дзвінків, яку підприємство отримає від свого мобільного оператора, буде видно «неприбуткового» отримувача перерахованих коштів (відомий як 565), тоді витрати в межах благодійного ліміту можуть бути підтверджені. Але отримати подібну роздруківку не так-то просто. А крім того, доведеться за це заплатити. Тому вважаємо, що допомагати армії подібним способом підприємству не варто. Краще вже просто перерахувати гроші.

Приклад

За рішенням підприємства у квітні – травні 2014 року військовій частині № ХХХ було надана благодійну допомогу:

• перераховано грошові кошти в сумі 15 000 грн.;
• придбано і передано бронежилети і шоломи кулезахисні на суму 42 000 грн. із ПДВ;
• передано вантажний мікроавтобус, який числився у складі ОЗ підприємства (первісна вартість – 63 000 грн., нарахований знос – 46 000 грн.).

Оподатковуваний прибуток підприємства за 2013 рік становив 780 000 грн. Отже, благодійний ліміт – 31 200 грн. (780 000 грн. х 4 %).

Бухгалтерський і податковий облік благодійної допомоги, наданої армії

(грн.)

ВИСНОВКИ

Незважаючи на те що зараз нашій армії допомога народу життєво необхідна, підприємства, що надають таку допомогу, особливих податкових преференцій поки не отримали. Тобто податкові наслідки «військової» благодійності для підприємств будуть такими самими, як при безплатній передачі грошей (майна) неприбутковим організаціям.

Єдина позитивна для платників податків зміна стосується гуманітарної допомоги при ввезенні її на митну територію України. Згідно з ч. 3 ст. 14 Закону від 05.07.12 р. № 5073-VI тепер не обкладається ПДВ (п. 197.11 ПК), акцизним податком (пп. 213.3.9 ПК) і ввізним митом (ч. 1 ст. 287 Митного кодексу) гуманітарна допомога навіть понад установлені Кабміном пільгові обсяги. Правда, питання про оподаткування гуманітарної допомоги не можна вважати остаточно закритим: зміни до зазначених норм ПК поки не внесені. А це означає, що розширена «гуманітарна пільга» не має достатнього податкового статусу.

Зазначимо також, що якщо «донорами» гуманітарної допомоги можуть бути будь-які фізичні та юридичні особи, то її отримувачами – тільки ті юрособи (у т. ч. й установи, що утримуються за рахунок бюджету), які в установленому КМУ порядку зареєстровані в єдиному реєстрі отримувачів такої допомоги.