Акценти статті: які підприємства можуть подавати скорочену фінзвітність, за якою формою і в які строки (залежно від категорії підприємства); яку фінзвітність слід подавати неприбутковим організаціям; що змінилося в бухобліку підприємств, які подають скорочену фінзвітність; чи можна замість скороченої фінзвітності подавати звітність, передбачену НП(С)БО 1.
З 23.07.19 р. набув чинності наказ Мінфіну від 31.05.19 р. № 226, яким були внесені зміни до П(С)БО 25 і деяких інших нормативних актів з питань бухгалтерського обліку.
Мета змін: привести нормативні акти у відповідність із нормами Закону від 16.07.99 р. № 996-XIV (далі – Закон № 996), що діють з 01.01.18 р.
Проблема, яку вирішили зміни: було врегульовано питання про подання скороченої фінзвітності та ведення бухобліку тими підприємствами, які таку звітність подають.
Розглянемо зміни докладніше. Почнемо з того, що П(С)БО 25 змінив свій статус і назву. Було: П(С)БО 25 «Фінансова звітність суб'єктів малого підприємництва» – стало: НП(С)БО 25 «Скорочена фінансова звітність». Така зміна виправдана, оскільки:
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону № 996, а з 23.07.19 р. і згідно з п. 2 розд. I НП(С)БО 25 є 5 груп підприємств, які мають право подавати скорочену за показниками фінзвітність у складі Балансу та звіту про фінрезультати, а саме:
Увага! Скорочену фінзвітність мають право подавати тільки ті з вищезазначених підприємств, які не застосовують МСФЗ (ч. 3 ст. 11 Закону № 996 і п. 2 розд. I НП(С)БО 25). |
А підприємства, що застосовують МСФЗ, звітують щоквартально. Причому, згідно з МСБО 34 «Проміжна фінансова звітність», вони щоквартально подають повний комплект фінзвітності, передбачений НП(С)БО 1.
Для віднесення підприємства до тієї або іншої категорії (мікро-, мале, середнє або велике) необхідно, щоб підприємство відповідало як мінімум двом із трьох критеріїв, передбачених для кожної категорії в ч. 2 ст. 2 Закону № 996. Для визначення величини критеріїв беруться показники за рік, що передує звітному. Наприклад, для визначення категорії в 2019 році застосовують показники 2018-го. Два з трьох критеріїв обчислюються в євро, а для перерахунку в гривні застосовується офіційний курс (середній за період), розрахований на підставі курсів Нацбанку, що діяли протягом року. Так, розраховуючи показники для 2019 року, беруть курс євро за 2018 рік – 32,1429 грн (курс див. тут). Величину критеріїв для малих і мікропідприємств див. у табл. 1.
Таблиця 1
Розмір |
Балансова |
Чистий дохід від реалізації |
Середня кількість працівників |
1 |
2 |
3 |
4 |
Мікро- |
До 350 000 євро (11 250 015 грн) |
До 700 000 євро (22 500 030 грн) |
До 10 |
Мале* |
До 4 000 000 євро (128 571 600 грн) |
До 8 000 000 євро (257 143 200 грн) |
До 50 |
* До малих підприємства відносяться в тому випадку, якщо вони не відповідають критеріям для мікропідприємств. |
Акцентуємо вашу увагу на тих моментах, які змінилися з 23.07.19 р.:
Форми скороченої фінзвітності затверджені НП(С)БО 25. Це всім знайомі форми № 1-м та № 2-м або № 1-мс та № 2-мс. Правда, з 23.07.19 р. вони почали називатися трохи інакше в п. 2 розд. I НП(С)БО 25 (див. табл. 2). Для кожної із цих форм установлено, які суб'єкти її подають (п. 2 розд. I НП(С)БО 25) (див. табл. 3).
Таблиця 2
Форми |
Стара назва |
Нова назва |
№ 1-м та № 2-м |
Фінансовий звіт |
Фінансова звітність |
№ 1-мс та № 2-мс |
Спрощений фінансовий звіт |
Фінансова звітність |
Таблиця 3
Вид підприємства |
Форма |
1 |
2 |
Мале підприємство – платник податку на прибуток |
Фінансова звітність |
Мале підприємство – платник ЄП четвертої групи |
|
Представництво іноземного СГ (як постійне, так і таке, що не має статусу постійного) |
|
Мікропідприємство – платник податку на прибуток |
Фінансова звітність |
Мікропідприємство – платник ЄП четвертої групи |
|
Підприємство, що веде спрощений бухоблік доходів і витрат за правилами податкового законодавства (це платник ЄП третьої групи незалежно від категорії) |
|
Непідприємницьке товариство (незалежно від категорії) |
Отже, усі неприбуткові організації та всі платники ЄП третьої групи подають Фінансову звітність мікропідприємства (форми № 1-мс і № 2-мс). І при цьому, згідно з п. 7 розд. I НП(С)БО 25, такі підприємства (як і всі інші, згадані в пп. 2 п. 2 цього розділу), мають право (свій намір скористатися цим правом вони повинні закріпити в обліковій політиці):
У формах № 1-мс та № 2-мс крім назви нічого не помінялося. Форма № 2-м теж не помінялася.
А ось у формі № 1-м з'явилися додаткові рядки для відображення нематеріальних активів (раніше такі активи відображалися в рядках, передбачених для ОЗ). Відповідно, і в розд. II НП(С)БО 25 з'явився новий п. 2.1, що регулює порядок відображення таких активів, а нумерація інших пунктів розд. II НП(С)БО 25 зрушилася. Про нові рядки – див. табл. 4.
Таблиця 4
Назва рядка |
Код |
Порядок заповнення |
1 |
2 |
3 |
Нематеріальні активи |
1000 |
Залишкова вартість, що дорівнює різниці між первісною вартістю і нарахованою амортизацією (включається в підсумок балансу) |
первісна вартість |
1001 |
Первісна вартість |
накопичена амортизація |
1002 |
Нарахована амортизація (наводиться в дужках і віднімається від первісної вартості) |
Ці додаткові рядки потрібно буде заповнювати вже починаючи зі звітності за 9 місяців 2019 року (електронні форми звітності в електронному кабінеті та системі M.E.Doc вже оновлені).
Увага! До форми № 1-мс зміни внесені не були. А значить, ті підприємства, які її подають, продовжують відображати нематеріальні активи у складі ОЗ.
Також завважимо, що до розд. II НП(С)БО 25 було внесено ще ряд незначних змін, спрямованих на приведення тексту цього розділу у відповідність із Законом № 996. Наприклад, в п. 5.9 термін «зведена фінансова звітність» замінено терміном «консолідована фінансова звітність». Причина: з 01.01.18 р. поняття зведеної фінзвітності із Закону № 996 зникло.
Строки подання скороченої фінзвітності встановлені в Порядку, затвердженому постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419 (далі – Порядок № 419). До цього порядку з 24.07.19 р. також були внесені зміни (постановою КМУ від 17.07.19 р. № 625).
З 24.07.19 р. змінилася періодичність подання фінзвітності, а саме:
На сьогодні встановлено такі строки подання скороченої фінзвітності (див. табл. 5).
Таблиця 5
Держ- |
Категорія підприємства |
Строк подання |
1 |
2 |
3 |
1. Квартальна фінансова звітність |
||
Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва (форми № 1-м та № 2-м) |
||
Орган статистики |
Усі підприємства, що подають форми № 1-м та 2-м |
Не пізніше 25-го числа місяця, що настає за звітним кварталом* (п. 2, 5 Порядку № 419) |
Орган ДФС |
Малі підприємства і постійні представництва іноземних СГ – платники податку на прибуток з річним доходом понад 20 млн грн |
Одночасно з поданням звітності з податку на прибуток** – протягом 40 днів з моменту закінчення звітного кварталу (п. 5 Порядку № 419, пп. 49.18.2 ПК) |
Інші підприємства, що подають форми № 1-м та № 2-м |
Не подають |
|
Фінансовий звіт суб'єкта мікропідприємництва (форми № 1-мс та № 2-мс) |
||
Орган статистики |
Усі підприємства, що подають форми № 1-мс та № 2-мс |
Не подають |
Орган ДФС |
Мікропідприємства – платники податку на прибуток з річним доходом понад 20 млн грн |
Одночасно з поданням декларації з податку на прибуток – протягом 40 днів з моменту закінчення звітного кварталу (п. 5 Порядку № 419, пп. 49.18.2 ПК, Лист № 4779)*** |
Інші підприємства, що подають форми № 1-мс та № 2-мс |
Не подають**** |
|
2. Річна фінансова звітність |
||
Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва (форми № 1-м та № 2-м) |
||
Орган статистики |
Усі підприємства, що подають скорочену фінзвітність за формами № 1-м та № 2-м або формами № 1-мс та № 2-мс |
Не пізніше 28 лютого року, що настає за звітним (п. 2, 5 Порядку № 419) |
* У випадку якщо гранична дата подання звітності припадає на неробочий день, термін переноситься на перший після вихідного робочий день (п. 10 Порядку № 419).** Для постійних представництв іноземних СГ звітністю з податку на прибуток буде або декларація за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 20.10.15 р. № 897, або Розрахунок за однією з форм, затверджених Наказом № 544.*** Платники податку на прибуток з річним доходом понад 20 млн грн зобов'язані поквартально подавати декларацію з податку на прибуток, а фінзвітність є невід'ємним додатком до такої декларації (п. 44.6 ПК), без неї декларація вважається недійсною. Про необхідність квартального подання фінзвітності до ДФС у цьому випадку писав свого часу і Мінфін (див. лист від 21.02.17 р. № 11130-02-2/4779). Завважимо, що до органу статистики таку звітність подавати не обов'язково, тому її можна подавати одночасно з декларацією з податку на прибуток протягом 40 днів з моменту закінчення звітного кварталу (п. 5 Порядку № 419, пп. 49.18.2 ПК).**** Звіт неприбуткової організації подається один раз на рік (пп. 133.4.7 ПК), а фінзвітність є додатком до нього (п. 46.2 ПК). Тобто в загальному випадку неприбуткова організація подає фінзвітність до органу ДФС один раз на рік. Але якщо організація порушила вимоги пп. 133.4.1 ПК і втратила протягом звітного року податковий статус неприбутковості, тоді фінзвітність подається до податкових органів як додаток до останнього Звіту неприбуткової організації та декларації з податку на прибуток. Декларація подається щоквартально до кінця року, у якому було допущено порушення, а починаючи з нового року – щоквартально або щорічно (залежно від звітного періоду платника) (п. 46.2, пп. 133.4.3 ПК). |
||
Орган ДФС |
Малі підприємства і мікропідприємства – платники податку на прибуток |
Одночасно з поданням річної декларації з податку на прибуток – протягом 60 днів року, що настає за звітним (п. 46.2, пп. 49.18.6 ПК; п. 2, 5 Порядку № 419) |
Постійні представництва іноземних СГ |
Одночасно з поданням річної декларації з податку на прибуток або річного Розрахунку, затвердженого наказом Мінфіну від 13.06.16 р. № 544 (далі – Наказ № 544), – протягом 60 днів року, що настає за звітним (п. 46.2, пп. 49.18.6 ПК; п. 2, 5 Порядку № 419; Індивідуальна податкова консультація ДФС від 07.09.18 р. № 3887/6/99-99-15-01-01-15/ІПК) |
|
Представництва іноземних СГ без статусу постійного |
Не подають |
|
Непідприємницькі товариства |
Одночасно з поданням Звіту неприбуткової організації* |
|
Платники ЄП третьої та четвертої груп |
Не подають |
|
* Звіт неприбуткової організації подається один раз на рік (пп. 133.4.7 ПК), а фінзвітність є додатком до нього (п. 46.2 ПК). Тобто в загальному випадку неприбуткова організація подає фінзвітність до органу ДФС один раз на рік. Але якщо організація порушила вимоги пп. 133.4.1 ПК і втратила протягом звітного року податковий статус неприбутковості, тоді фінзвітність подається до податкових органів як додаток до останнього Звіту неприбуткової організації та декларації з податку на прибуток. Декларація подається щоквартально до кінця року, у якому було допущено порушення, а починаючи з нового року – щоквартально або щорічно (залежно від звітного періоду платника) (п. 46.2, пп. 133.4.3 ПК). |
Завважимо, що подання фінзвітності в електронному вигляді здійснюється через «Єдине вікно», при цьому фінзвітність потрапляє одночасно і до органу статистики, і до органу ДФС.
1. Підприємство перейшло з однієї категорії в іншу (наприклад, з мікро- до малих, а з малих – до середніх). Коли йому потрібно переходити на інший комплект фінансової звітності?
Нагадаємо, що до 23.07.19 р. у розд. I П(С)БО 25 був пункт 3, який установлював особливий порядок переходу з одного виду звітності на інший для підприємств, що застосовують цей стандарт. Проте цей порядок суперечив нормам Закону № 996. І ось з 23.07.19 р. п. 3 з НП(С)БО 25 прибрали.
Тепер очевидно, що для цих цілей необхідно керуватися загальним порядком, передбаченим у ч. 2 ст. 2 Закону № 996. А саме: щоб перейти до іншої категорії для потреб бухобліку і звітності, підприємство повинно відповідати новим критеріям протягом двох років поспіль. Наприклад, за підсумками 2018 року підприємство належало до малих. Але за результатами 2019 року воно вже вписується в критерії середніх. Щоб змінити свою категорію, йому треба і в 2020 році відповідати вимогам, які висуваються до середніх підприємств. І лише з 2021 року йому потрібно буде перейти до категорії середніх і звітувати за їх правилами.
На цю тему раніше було багато розмов. Але з 23.07.19 р. у новій редакції п. 2 розд. II НП(С)БО 1 зазначено, що підприємства, для яких установлена скорочена за показниками фінзвітність, самостійно визначають доцільність подання фінзвітності за формами, затвердженими НП(С)БО 1. Хоча з ч. 3 ст. 11 Закону № 996 це безпосередньо і не випливає.
На нашу думку, якщо підприємство вирішить замість скороченої фінзвітності подавати фінзвітність за формами з НП(С)БО 1, то й строки для її подання воно повинно дотримувати відповідні (тобто звітувати до держстатистики поквартально, а до органу ДФС – разом зі звітністю з податку на прибуток або зі звітом неприбуткової організації). Адже в абзаці шістнадцятому п. 2 Порядку № 419 можливість подання раз на рік установлена тільки для скороченої фінзвітності. І лише для тих підприємств, які звітують за формами № 1-мс або № 2-мс.
Ні, не повинні. Це твердження міститься в п. 5 Наказу № 302 (з 23.07.19 р. редакція цього пункту була оновлена, і зараз п. 5 містить повний перелік підприємств, що подають скорочену фінансову звітність за формами № 1-м та № 2-м або за формами № 1-мс та № 2-мс).
Історично так склалося, що для СМП був розроблений свій План рахунків (затверджений наказом Мінфіну від 19.04.01 р. № 186, далі – Наказ № 186). З 23.07.19 р. він почав називатися Спрощений план рахунків. Його застосування не є обов'язковим. У розд. I Інструкції, затвердженої наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291 (далі – Наказ № 291, Інструкція № 291), чітко сказано, що з 23.07.19 р. підприємства, які подають скорочену фінзвітність, можуть (а не повинні) застосовувати Спрощений план рахунків. Тобто вони можуть застосовувати і звичайний План рахунків, затверджений наказом № 291.
Хоча треба розуміти, що Спрощений план рахунків мають право застосовувати тільки ті підприємства, які фактично подають скорочену фінзвітність (це випливає з п. 2 Наказу № 186). А застосовувати Спрощений план рахунків і при цьому подавати фінзвітність, передбачену НП(С)БО 1, не можна.
Важлива зміна! З 23.07.19 р. з Інструкції № 291 (опис класу 8) прибрали фразу про те, що малі підприємства можуть вести бухгалтерський облік з використанням тільки 8-го класу рахунків (без застосування 9-го класу). Тобто використовувати тільки 8-й клас рахунків зараз не можна!
Підприємства можуть використовувати рахунки 8-го класу для узагальнення інформації про витрати за елементами із щомісячним списанням сальдо рахунків у кореспонденції з рахунком 23 «Виробництво» і рахунками класу 9 «Витрати діяльності».
По суті, потреба в цій зміні зріла вже давно. Адже форми № 2-м та № 2-мс ще починаючи зі звітності за II квартал 2011 року не могли бути заповнені з використанням залишків на 8-му класі рахунків. І з Плану рахунків, затвердженого Наказом № 186, рахунки 8-го класу зникли ще тоді. Але до Інструкції № 291, як видно, зміни дійшли пізніше.
Ні, не повинні – вони відразу відносять їх на фінансові витрати поточного періоду. З 23.07.19 р. усі 5 груп підприємств, що мають право подавати скорочену фінзвітність, названо в другому абзаці п. 4 П(С)БО 31. Причому це правило застосовується незалежно від того, яку фінзвітність вони подають за фактом – скорочену чи за формами, передбаченими НП(С)БО 1.
Уважаємо, що в них може бути вибір: