Зміни до Порядків № 1165 та № 1246: проєкт Мінфіну
На сайті Мінфіну розміщено проєкт постанови (далі – проєкт Мінфіну) про внесення змін до двох документа, а саме:
- до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165 (далі – Порядок № 1165);
- Порядку, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 № 1246 (далі – Порядок № 1246).
Також планується внести зміни до Податкового кодексу (далі – ПК) щодо порядку реєстрації в ЄРПН податкових накладних і розрахунків коригування (далі – ПН/РК).
Зверніть увагу! Проєкт ще не прийнято, ми аналізуємо пропоновані Мінфіном зміни для того, щоб ви могли зрозуміти тенденцію, підготуватися і спланувати свої дії. |
У цілому варто завважити, що проблеми, пов’язані з блокуванням ПН/РК, починають потихеньку вирішуватися, що не може не радувати. Розглянемо, що саме планує змінити Мінфін.
Зміни до Порядку № 1165
Порядком № 1165 регламентовано питання блокування ПН/РК у ЄРПН.
Ми вже писали про те, що випадки блокування ПН/РК помітно почастішали після останніх змін, які були внесені до Порядку № 1165 постановою КМУ від 12.10.2022 № 1154 (набули чинності з 14.10.2022). Це викликало проблеми в діяльності багатьох підприємств. Були навіть пропозиції (законопроєкт № 8079) на період воєнного стану взагалі відмовитися від блокування ПН/РК. Проте цю ініціативу не підтримали Мінфін та ДПС. Тому блокування залишається.
Проте Мінфін усе ж таки пішов на певні поступки для бізнесу. Розглянемо, які зміни відбудуться, коли проєкт Мінфіну набуде чинності.
1. Передбачено разову автоматичну реєстрацію ПН/РК
На жаль, ця акція діятиме не для всіх ПН/РК.
Так, у разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про врахування Таблиці даних платника (далі – Таблиця) повинна відбутися автоматична реєстрація тих ПН/РК, які були заблоковані на підставі п. 1 Критеріїв ризиковості операції в період з 14.10.2022 до дати набуття чинності проєктом Мінфіну. І за умови, що:
- у таких ПН/РК зазначено операції виключно з кодами товарів або послуг, які були відображені в Таблиці, прийнятій ДПС. Тобто якщо, наприклад, у ПН зазначено як коди з Таблиці, так і інші коди, яких у цій Таблиці не було, ПН не буде автоматично розблокована;
- щодо таких ПН/РК комісією регіонального рівня не було прийнято рішення про реєстрацію (відмову в реєстрації) в ЄРПН або ж комісією центрального рівня не було прийняте рішення про задоволення або про відмову скарги на рішення комісії регіонального рівня. Виходить, що платникам ПДВ не варто поспішати з поданням документів на розблокування або оскарження: має сенс добитися прийняття Таблиці та чекати автоматичної реєстрації. Звичайно, за умови, що Мінфін не передумає і не почне тягнути з прийняттям свого проєкту. Сподіваємося на це;
- суму ліміту реєстрації достатньо для реєстрації розблокованої ПН/РК.
Зверніть увагу! Передбачається, що проєкт Мінфіну набуде чинності через 15 календарних днів після його офіційного опублікування. Тобто у платників ПДВ з моменту набуття чинності проєктом буде час для подання Таблиці, оскільки її прийняття – основна умова автоматичної реєстрації ПН. |
2. Ознак безумовної реєстрації стане більше
Правда, теж не для всіх ПН/РК.
Нагадаємо, що в п. 3 Порядку № 1165 є перелік ознак, за відповідності яким ПН і додатний РК не йде під моніторинг, а значить, і під блокування. Зараз таких чинних ознак усього чотири, а Мінфін своїм проєктом додає ще дві (п. 6 та 7), одна з яких робить поблажку і для від’ємних РК. Наведемо зміст цих нових пунктів.
Пункт 6. Обсяг постачання, зазначений у поданій для реєстрації в ЄРПН ПН, яка надається покупцеві – платнику ПДВ, не перевищує 5 000 грн. За умови, що платник ПДВ не є ризиковим, а керівник – посадова особа такого платника обіймає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (усього) платників податку.
Пункт 7. Загальна сума абсолютних значень коригування на зменшення суми компенсації вартості товару/послуги їх постачальникові та/або загальна сума абсолютних значень коригування на збільшення суми компенсації вартості товару/послуги їх постачальникові, зазначених у поданому для реєстрації в ЄРПН РК, не перевищує 5 000 грн. За умови, що платник ПДВ не є ризиковим, а керівник – посадова особа такого платника обіймає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (усього) платників податку.
Також для ознак 6 та 7 має дотримуватися ще одна умова: у поточному місяці сумарний обсяг операцій, зазначений у вже зареєстрованих у ЄРПН ПН/РК і в поданих на реєстрацію ПН/РК, не повинен перевищувати 500 000 грн.
Іншими словами, у платників ПДВ з невеликими оборотами не блокуватимуться ПН та РК (у т. ч. від’ємні) на суму до 5 000 грн без ПДВ.
3. Відмова в реєстрації ПН/РК унаслідок ризиковості платника міститиме детальну інформацію
Зараз платники, у яких ПН/РК блокуються на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків, часто отримують малоінформативну відмову. Проєктом Мінфіну передбачається, що в рішенні крім підстави для відмови повинна бути ще й детальна інформація, через яку було встановлено відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості, а саме:
- тип операції (придбання або постачання), яка, на думку податкової, свідчить про ризикову діяльність платника, період її здійснення;
- код товарів/послуг;
- податковий номер платника – контрагента в ризиковій операції.
Отримавши рішення про свою ризиковість, платник може подати на розгляд комісії регіонального рівня пакет документів, які свідчать про його невідповідність зазначеним критеріям.
Якщо і після розгляду документів комісія приймає рішення, що платник усе ж таки є ризиковим, то в такому рішення вона буде зобов’язана:
- навести детальну інформацію, через яку встановлена відповідність платника критеріям ризиковості;
- зазначити (або вибрати з переліку, наведеного у формі рішення) документи, які не були подані платником на розгляд і які можуть свідчити про невідповідність його критеріям ризиковості.
Також тепер прямо в Порядку № 1165 буде зазначено, що платник може повторно подати на розгляд комісії документи для виходу зі складу ризикових. Раніше про це йшлося тільки в роз’ясненнях податкової в ЗІР.
4. Зі складу ризикових виключатимуть платника і його контрагентів
Часто платник ПДВ волею випадку співпраціє з іншим платником, який визнаний ризиковим. І, відповідно, сам отримує ризиковий статус. Але якщо його контрагент позбувається ризикового статусу, у платника також буде шанс вийти зі складу ризикових.
Так, проєктом Мінфіну передбачено, що в разі виключення платника ПДВ зі складу ризикових на підставі рішення податкової або рішення суду повинно здійснюватися також автоматичне виключення зі складу ризикових і його контрагентів – за умови, що:
- виключною підставою для включення такого контрагента до складу ризикових на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків було здійснення операцій з ризиковим платником ПДВ;
- відсутні інші підстави та інформація, за якою може бути встановлена відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податків.
5. У рішенні про відмову в прийнятті Таблиці буде зазначена конкретна причина
Ще одна проблема, що існує сьогодні, – це відмова в прийнятті Таблиці, з формулювання якої неможливо зрозуміти причину такої відмови. При цьому часто причиною відмови є наявність у ланцюжку постачальників або покупців ризикового контрагента.
Проєктом Мінфіну передбачено, що у відповідних полях рішення про відмову в прийнятті Таблиці повинна зазначатися інформація, яка стала підставою для прийняття такого рішення. А саме – докладна інформація про наявність операції з підозрілим контрагентом:
- тип операції (придбання або постачання);
- період здійснення такої операції;
- код товарів/послуг, що придбаваються у такого контрагента (поставляються йому);
- податковий номер платника, задіяного в ризиковій операції, і дата його включення до складу ризикових.
6. Зміняться формулювання у Критеріях ризиковостя платника податків
Проєктом вносяться зміни до формулювання деяких Критеріїв ризиковості платника податків. А саме: п. 6 та 7 Критеріїв (щодо неподання декларації з ПДВ протягом двох подальших періодів і неподання фінансової звітності за останній звітний період) застосовуються з огляду на можливість (або неможливість) платника подавати таку звітність в умовах воєнного стану згідно з п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПК.
Також для п. 8 Критеріїв буде складено довідник кодів, які є підставою для прийняття рішення про відповідність платника цьому критерію.
На замітку! Такий довідник буде розроблений ДПС та оприлюднений на її офіційному сайті. Тоді ми дамо докладний аналіз – стежте за нашими публікаціями. |
7. Будуть позитивні зміни у Критеріях ризиковості здійснення операції
Розглянемо пункти, які планується змінити.
Пункт 5. Тут причина блокування в тому, що коефіцієнт торговельної націнки не враховується при розрахунку обсягів коригування у разі повернення товару. Це призводить до того, що вихідні обсяги постачання товарів – менші від обсягів, що повертаються. Але ж покупець не продає товари за тією самою ціною, за якою придбав їх у постачальника. Він продає їх дорожче, щоб отримати прибуток. Звідси і різниця в обсягах. Ми неодноразово говорили про цей нюанс у своїх публікаціях, і нарешті нас почули.
Згідно з проєктом Мінфіну, планується:
- при визначенні різниці в обсягах придбань і повернень не враховувати операції з придбання товарів (послуг), які звільнені від обкладення ПДВ або обкладаються ПДВ за ставкою 0 %;
- застосовувати коефіцієнт націнки 1,5 у формулі визначення залишку товару, у рамках якого реєструється РК на зменшення податкових зобов’язань.
Правда, при цьому є умова: коди товарів (послуг), зазначені в РК, повинні бути відображені в прийнятій Таблиці.
Зверніть увагу! З вищенаведеної умови випливає, що Таблиця повинна бути прийнята податковою не тільки у виробників товарів/послуг, але й у торговців, хоча у них вхідні і вихідні коди не міняються. |
Пункт 6. На підставі цього критерію блокуються РК, які складені до ПН, оформлених на неплатників ПДВ. Проблема полягає в тому, що під блокування потрапляють від’ємні РК, складені до ПН, з дати оформлення яких минуло більше 14 календарних днів.
Проєкт Мінфіну трохи покращує ситуацію, оскільки передбачає, що під блокування потраплятимуть від’ємні РК, складені до ПН, з дати оформлення яких минуло більше 30 календарних днів.
Пункт 8. Це показники позитивної податкової історії. Передбачено, що тут п. 4 поширюватиметься і на платників єдиного податку четвертої групи, якщо вони сплатили податкові зобов’язання із цього податку в повному обсягі.
Зміни до Порядку № 1246
Порядок № 1246 регламентує роботу ЄРПН.
Як відомо, після запровадження воєнного стану час роботи ЄРПН скоротився: ПН та РК приймаються на реєстрацію тільки з 8.00 до 18.00, крім вихідних днів. Це викликало певні незручності для платників ПДВ. Проблеми посилилися з початком аварійних відключень електроенергії (тим більше, коли таке відключення трапляється в останній день строку для реєстрації ПН/РК).
Проєкт Мінфіну передбачає можливість реєстрації ПН/РК з 00.00 до 24.00 в останній день строку для реєстрації ПН/РК. При цьому квитанція про реєстрацію ПН/РК може бути відправлена платникові ПДВ протягом наступного операційного дня. А якщо квитанція в цей строк не отримана, тоді ПН/РК уважається зареєстрованою в ЄРПН.
До речі! Нагадаємо, що аналогічна норма (про визнання ПН/РК зареєстрованими у випадку, якщо квитанція не прийшла) є і в п. 201.10 ПК. |
Коментарі до матеріалу