І знову про блокування ПН: як уникнути і що робити, якщо не вдалося

У чому проблема. Процес блокування податкових накладних і розрахунків коригування (далі – ПН, РК) продовжується, і кількість учасників цього процесу, на жаль, зростає.

Із цієї статті ви дізнаєтеся:

• коли можна уникнути блокування ПН/РК;
• як діяти, якщо все-таки відбулося блокування;
• про які нюанси слід пам’ятати, заповнюючи Таблицю даних платника податків (далі – Таблиця);
• чи застосовна зараз на практиці норма п. 200¹.9 Податкового кодексу (далі – ПК).

Коли ПН та РК не блокуються?

Законодавчо причини блокування ПН/РК передбачено постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165 (зокрема, Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим цією постановою, далі – Постанова № 1165, Порядок № 1165/1). Блокуються ПН та РК у тому випадку, коли в ході автоматизованого моніторингу з’ясовується, що платник податків та/або операція відповідають критеріям ризиковості.

Проте ПН/РК можуть і не потрапити під автомоніторинг, якщо вони підлягають безумовній реєстрації. Сьогодні ми нагадаємо вам, у яких випадках це відбувається. А почнемо з того, що прослідкуємо шлях ПН/РК після того, як вони були відправлені платником на реєстрацію в ЄРПН (див. рис.).

Як бачите, ПН і додатний РК можуть обійти систему моніторингу, якщо вони відповідають хоча б одній з ознак безумовної реєстрації (п. 3 Порядку № 1165/1).

Таких ознак усього чотири. Нагадаємо про них і заразом підкажемо деякі лайфхаки щодо їх застосування.

Ознака 1. ПН не передається покупцеві або складена на звільнені від обкладення ПДВ операції.

Тут усе зрозуміло, при оформленні таких ПН можна не боятися блокування. Але, завважте, що ця ознака стосується виключно ПН і не поширюється на РК.

Ознака 2. Обсяг постачань (без ПДВ), зазначений у ПН/РК із початку місяця, становить менше 500 000 грн, при цьому обсяг постачань у поточному місяці одному отримувачеві становить не більше 50 000 грн, за минулий місяць сплачено податкових зобов’язань на суму більше 20 000 грн і керівник підприємства керує не більше ніж трьома платниками.

Отже, ви впевнені, що відповідаєте умовам цієї ознаки: ваш керівник не обіймає аналогічну посаду в чотирьох платників, минулого місяця ви сплатили до бюджету більше 20 000 грн ПДВ і не оформляєте ПН на одного покупця на суму більше 50 000 грн.

Проте! Ви повинні знати, що в розрахунок допустимого обсягу постачань (менше 500 000 грн), зазначених у ПН/РК, автоматизована система включає всі постачання, тобто і ті, які звільнені від обкладення ПДВ, і ті, які зазначені в ПН, що не видаються покупцям – а це ПН, які відсікаються за ознакою 1. Тому, що б не витрачати такий обмежений обсяг постачань на ті ПН, які і так не потрапляють під моніторинг, починати потрібно з реєстрації тих ПН, які можуть бути заблоковані.

Також майте на увазі, що до розрахунку цих 500 000 грн не входять:

• обсяги постачань, зазначені в РК, які подані на реєстрацію не в місяці їх складання;
• обсяги операцій, які не є об’єктом обкладення ПДВ, оскільки на них ПН не складається.

Ознака 3. Одночасно дотримується ряд умов:

• умова 1 – за 12 місяців, що передують місяцю реєстрації ПН/РК, сума ПДВ, яка сплачена до бюджету з вироблених в Україні товарів (послуг) (тобто без урахування імпорту), перевищує 1 000 000 грн. Тобто середньомісячна сума ПДВ до сплати до бюджету має становити 83 333 грн;
• умова 2 – за 12 місяців, що передують місяцю реєстрації ПН/РК, податкове навантаження становить більше 5 %. Це всім відомий показник D, який кожний платник ПДВ може знайти в особистій частині Електронного кабінету (далі – ЕК), – розділ «Моніторинг ПН/РК», де для дотримання ознаки 3 він має виглядати так: D > 0,05. Завважимо, що Порядком № 1165/1 не передбачено строку оновлення показника D в ЕК.

Показник D розраховується за формулою, наведеною в пп. 3 п. 3 Порядку № 1165/1:

D = S : T,

де

• S – загальна сума ЄСВ і податків та зборів, контрольованих ДПС, сплачена за 12 календарних місяців, що передують місяцю, у якому складена ПН/РК. Тобто цей показник не включає суму ввізного ПДВ, оскільки сплата цього податку контролюється митним органом;
• T – загальна сума поставлених на митній території України товарів/послуг, що оподатковуються за ставками 0 %, 20 %, 14 % та 7 %, які зазначені платником у ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН за 12 календарних місяців, що передують місяцю, у якому складена ПН/РК. Зверніть увагу: у розрахунку не беруть участі операції, що звільнені від обкладення ПДВ і не є об’єктом обкладення ПДВ.

Тобто виходить, що загальна сума сплачених платником ПДВ податків, зборів та ЄСВ має мінімум на 5 % перевищувати обсяги постачань товарів (послуг) на території України, що обкладаються ПДВ за ставками 0 %, 7 %, 14 %, 20 %;

• умова 3 – сума ПДВ у вже зареєстрованих у звітному місяці ПН/РК, включаючи суму ПДВ у поданій для реєстрації ПН/РК, не перевищує в 1,4 разу найбільшу суму ПДВ у вже зареєстрованих ПН/РК за один з 12 попередніх календарних місяців. Це показник Р, який також знаходиться в ЕК у розділі «Моніторинг ПН/РК».

Зрозуміло, що ознаку 3 можуть дотримати тільки достатньо великі платники ПДВ. До того ж на практиці, через те, що показники D та Р в ЕК оновлюються нерегулярно, вона виручає не завжди.

Ознака 4. У ПН/РК відображені операції з кодами УКТЗЕД або послуг, які були зазначені в таблиці даних платника, прийнятій органом ДПС.

Так, горезвісна Таблиця є свого роду панацеєю від блокування ПН/РК, але добитися її прийняття вкрай складно (про це ми поговоримо далі).

Коли ПН/РК потрапляють під моніторинг?

Якщо ПН/РК не відповідають жодній з вищеперелічених чотирьох ознак безумовної реєстрації – вони йдуть на автомоніторинг. Їх перевіряють на предмет наявності критеріїв ризиковості платника податків, операції та позитивної податкової історії.

Завважимо, що згідно з алгоритмом з п. 7 Порядку № 1165/1, якщо ПН/РК відповідає критерію ризиковості операції, але при цьому платник ПДВ відповідає хоча б одному показнику позитивної податкової історії, ПН/РК блокуватися не повинні. Але, як показує практика, цей алгоритм далеко не завжди спрацьовує.

Сталося блокування – що робити?

Розглянемо, як має діяти платник ПДВ за ситуації, коли його ПН/РК заблоковано. У нас тут 5 кроків, але розблокування можна добитися вже після перших двох. Якщо цього не сталося, тоді переходиться до наступного кроку.

Крок 1. Уважно читаємо, що написано у квитанції про блокування ПН/РК.

Перш за все важливо зрозуміти причину блокування – на підставі якого критерію воно відбулося. Це дозволить правильно розробити подальшу стратегію. Детально про найбільш поширені критерії ризиковості платника податків і ризиковості операції, а також про те, як можна спробувати уникнути цих критеріїв, ми писали в «Причини блокування ПН/РК: як їх уникнути».

Питання щодо відповідності або невідповідності платника ПДВ цьому критерію розглядається комісією регіонального рівня. І саме до цієї комісії слід подати документи для виключення зі складу ризикових. Перелік таких документів (не вичерпний!) наведено у п. 6 Порядку № 1165/1.

Після виключення зі складу ризикових платників можна подати пакет документів для розблокування ПН/РК.

Крок 2. Готуємо пакет документів для розблокування ПН/РК.

Перелік таких документів (не вичерпний!) наведено у п. 5 Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 12.12.2019 № 520 (далі – Порядок № 520). Документи платник ПДВ має право (тобто не зобов’язаний) подати протягом 365 календарних днів (далі – к. д.) після дати оформлення заблокованих ПН/РК (п. 3 Порядку № 520).

Документи мають давати чітке уявлення про суть операції та можливості її здійснення. Тобто вам потрібно проаналізувати постачання, на яке оформлялася ПН, або ж операцію повернення, коригування ціни (кількості), за якою оформлявся РК.

Наприклад, заблоковано ПН, оформлену на постачання товару. У цьому випадку потрібно підготувати:

1. Документи, які підтверджують факт придбання або ж виготовлення товару (якщо продавалася продукція власного виробництва). Це можуть бути:

• договори з постачальниками товару або сировини, з додатками і специфікаціями (за наявності);
• видаткові накладні, акти виконаних робіт;
• рахунки на оплату товару або сировини;
• банківські виписки, що підтверджують факт оплати товару, сировини;
• ПН від постачальника.

2. Документи, що підтверджують можливість здійснення постачання.

Ви маєте документально підтвердити наявність у вас матеріально-технічної бази і трудових ресурсів, які дозволяють здійснювати зазначені в ПН постачання. Це можуть бути:

• договори оренди або документи, що підтверджують право власності на приміщення (офіс, склад, цехи), обладнання, транспортні засоби тощо. Важливий нюанс! Не забудьте переконатися, що заявлені вами об’єкти ви відобразили у формі № 20-ОПП (ці дані є в ЕК у розділі «Облікові дані платника». Також відповіді на найпопулярніші запитання, що стосуються заповнення форми № 20-ОПП, ви можете знайти в «Форма № 20-ОПП: відповідаємо на ваші запитання»);
• штатний розпис, цивільно-правові договори, якщо були надані разові роботи (послуги);
• дозволи і ліцензії (якщо ваша діяльність передбачає їх наявність);
• товарно-транспротні накладні (якщо здійснювалося перевезення товару);
• акти наданих послуг (наприклад, оренди приміщень, транспорту).

3. Документи, що підтверджують факт постачання товару покупцеві. Це можуть бути:

• договір із покупцем, сертифікати (за наявності);
• видаткові накладні;
• рахунки на оплату товарів, банківські виписки (якщо оплата була отримана від покупця);
• заблоковані ПН, оформлені на це постачання.

У поясненні до пакету документів ви повинні описати суть вашої господарської діяльності. Якщо підприємство є виробником продукції, можна скористатися прикладом пояснення (див. «Вісник. Офіційно про податки і збори», 2017, № 47, с. 24). Так, підприємству пропонувалося навести інформацію:

• про виробничий процес, у результаті якого придбані сировина (матеріали) перетворюються на реалізовану продукцію. Тут істотною є інформація про виробництво продукції, щодо якої була складена заблокована ПН, а саме:
  – про технологію виробництва цієї продукції;
  – про основні види сировини, напівфабрикати, що використовуються у виробництві такої продукції;
  – середні витрати на одиницю готової продукції;
  – адміністративно-майновий стан платника, який дозволяє проводити цю продукцію;
  – про наявність у платника основних засобів, трудових, енергетичних та інших необхідних для виробництва цієї продукції ресурсів;
• про джерела і дати придбання товарів, місця їх зберігання, якщо таке придбання відбулося до 01.01.2017 або якщо товари придбавалися у неплатників ПДВ (незалежно від дати придбання).

Нагадаємо, що подати пояснення і копії документів слід за допомогою повідомлення (ідентифікатор форми J/F 1312603) і додаток до цього повідомлення (ідентифікатор форми J/F 1360102).

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК приймає комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів (далі – р. д.), що настають за днем отримання пояснення і копій документів (п. 3 Порядку № 520).

Крок 3. Оскаржимо відмову в реєстрації в адміністративному порядку.

Якщо комісія регіонального рівня приймає рішення відмовити в реєстрації ПН/РК, таке рішення може бути оскаржене в адміністративному порядку. Для цього слід подати скаргу (ідентифікатор форми J/F 1313203) протягом 10 р. д. з дня, що настає за днем набуття чинності рішення про відмову в реєстрації ПН/РК (п. 3 Порядку розгляду скарги за рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою № 1165, далі – Порядок № 1165/2).

До скарги також додаються пояснення і копії документів – і перш ніж їх готувати, важливо уважно вивчити причину відмови.

Пояснення необхідно доповнити новими даними. Якщо це неможливо (ви описали раніше всі наявні факти), тоді переформатуйте його, щоб у нього був інший вигляд. Одні й ті самі пояснення, складені під копірку і подані обом комісіям, не розглядаються на користь платника ПДВ. Тобто в цьому випадку і від комісії центрального рівня отримаєте відмову.

Скарга розглядається комісією при ДПС України протягом 10 к. д. з дня її отримання комісією (пп. 56.23.3 ПК; п. 12 Порядку № 1165/2).

Проте на практиці цей механізм, на жаль, далеко не завжди працює.

Крок 4. Подаємо скаргу до Ради бізнесомбудсмена.

Краще за все звертатися до ради відразу після подання скарги до комісії центрального рівня (це комісія, до складу якої входять посадові особи ДПС). Річ у тому, що загальний строк прийняття рішення становить усього лише 10 календарних днів (на практиці, незважаючи на карантин, ДПС розглядала подібні скарги вчасно), а раді потрібний час для вивчення відповідних документів, формування власної позиції. Тому зволікати тут не слід.

Докладніше про порядок оскарження рішень податковою в Раді бізнесомбудсмена читайте в «Чим Рада бізнес-омбудсмена може допомогти суб’єктам господарювання».

Крок 5. Подаємо позов до суду.

Строки подання позову до суду залежать від зроблених платником ПДВ раніше кроків. Так, якщо платник ПДВ:

• отримав відмову в розблокуванні ПН/РК від регіональної комісії і далі не проходив процедуру адміністративного оскарження – позов подається протягом 1 095 к. д. з дня отримання рішення про відмову в реєстрації;
• проходив процедуру адміноскарження, але отримав рішення про відмову від центральної комісії ДПС України – до суду слід звертатися протягом 3 місяців із дня отримання такого рішення;
• проходив процедуру адміноскарження, але рішення не отримав – позов можна подати протягом 6 місяців із дня подання скарги.

Таблиця даних

Подання Таблиці (ідентифікатор форми J/F 1312303) – це право, а не обов’язок платника ПДВ. Проте, як ми завважили вище, прийнята податковою Таблиця «оберігає» ПН від блокування. Але для від’ємних РК Таблиця не працює!

Готуючи Таблицю до подання, потрібно пам’ятати про те, що:

• кількість проб подання Таблиць не обмежена;
• разом із Таблицею обов’язково слід подати пояснення у вигляді прикріпленого до Таблиці додатка (ідентифікатор форми J/F 1360102). Майте на увазі: без пояснення Таблиця не приймається;
• прийнята Таблиця не працює заднім числом. Тобто вона буде пропуском для реєстрації ПН/РК тільки з моменту її прийняття податковою;
• не потрібно подавати Таблицю заздалегідь. Наприклад, ви починаєте здійснювати новий вид діяльності або ж отримали передоплату за товар, якого ще немає. У цьому випадку подавати Таблицю марно – її не приймуть, адже ви не зможете зазначити вхідні коди товарів (послуг) – їх немає в зареєстрованих ПН;
• графи 3 та 4 Таблиці не можуть бути заповнені одночасно, їх слід заповнювати в шаховому порядку;
• не потрібно в одній Таблиці зазначати велику кількість кодів видів діяльності (КВЕД) і товарів (послуг). Якщо даних багато, краще розбити їх на декілька Таблиць і подавати, наприклад, у розрізі окремих кодів КВЕД.

Інформація в поясненні до Таблиці, так само як і в поясненні до розблокування ПН, має відображати суть господарської діяльності в розрізі заявленого коду КВЕД, а також наявність матеріально-технічних і трудових ресурсів у достатній кількості для провадження цієї діяльності.

Підкажемо, який пакет документів слід додати до пояснення до Таблиці залежно від виду діяльності платника ПДВ:

• торгівля (купівля-продаж товару) – потрібні дані про постачальників і покупців (договори, специфікації тощо); якщо придбаний вами товар відправляється до покупця не транзитом від вашого постачальника, а зберігається на складі, то мають бути договір оренди або документ про право власності на приміщення складу; штатний розпис;
• транспортні послуги – тут потрібні документи на транспорт (оренда або права власності), інформація про місце стоянки транспорту (гараж – договір оренди, документи на право власності, стоянка – договір); акти наданих послуг; товарно-транспортні накладні; штатний розпис;
• виробництво – документи на приміщення цеху, складів (якщо є), технологічні карти, калькуляції, договори з постачальниками сировини, договори з покупцями, замовниками, штатний розпис.

Не забудьте, що заявлені об’єкти (власні або орендовані) мають бути відображені й у формі № 20-ОПП.

Причини, з яких податкова може відмовити в прийнятті Таблиці, зокрема, такі:

• неправильне її заповнення (наприклад одночасно заповнені графи 3 та 4 за одним рядком);
• недостатньо трудових ресурсів. Наприклад, якщо підприємство, яке займається перевезенням вантажів, зазначить п’ять машин і двох водіїв, у податкової можуть виникнути підозри з приводу наявності неоформлених співробітників і як наслідок – буде відмовлено в прийнятті Таблиці;
• низький рівень заробітної плати. Мінімальна зарплата в усіх або більшості працівників також є причиною відмови. Податкова орієнтується на середню за регіоном;
• низьке податкове навантаження з ПДВ порівняно з іншими платниками з таким самим видом діяльності;
• різкі коливання обсягів придбань і постачань;
• нетипове для діяльності платника від’ємне значення з ПДВ.

Як зареєструвати ПН після розблокування?

Платник ПДВ має відобразити податкові зобов’язання в декларації того звітного періоду, у якому вони виникли, причому незалежно від того, зареєстрована ПН в ЄРПН чи ні.

Якщо ПН не зареєстрована (заблокована), тоді після подання декларації ліміт реєстрації платника ПДВ зменшиться за рахунок появи в системі електронного адміністрування (далі – СЕА) показника ∑Перевищ. Нагадаємо, що цей показник виникає у разі додатної різниці між показником рядка 9 декларації за звітний період і показником формули ∑НаклВид за цей самий період.

Також незареєстрована на момент подання декларації ПН має бути відображена в таблиці 1.1 додатка 1 до декларації.

Припустимо, ПН була розблокована після подання декларації – тобто після того, як ліміт реєстрації зменшився на зазначену в такій ПН суму ПДВ і виник показник ∑Перевищ. Якщо у платника ПДВ не вистачає ліміту для реєстрації цієї ПН, чи повинен він його поповнити?

Ні, не повинен. Розблокована ПН має реєструватися за рахунок суми так званого другого ліміту (оверайду), сформованого за рахунок показника ∑Перевищ. Це прямо випливає з норми п. 200¹.9 ПК, а також з усних роз’яснень податківців.

Детально про відображення в декларації постачальником і покупцем даних із розблокованих ПН та РК ми писали в «Розблоковані ПН/РК: коли та як показати у ПДВ-звітності та не втратити право на податковий кредит».