Цесія, факторинг та переведення боргу: відмінність, податковий та бухгалтерський облік
Відступлення права вимоги: облік
Факторинг – фінансування під відступлення права грошової вимоги. Тобто одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ст. 1077 Цивільного кодексу, далі – ЦК).
Фактор – банк або фінансова установа, які мають ліцензію на здійснення операцій факторингу та з якими клієнт укладає договір факторингу з метою отримання фінансування за плату (винагороду).
Клієнт – постачальник. У юридичних осіб або фізичних осіб – підприємців на підставі договорів купівлі-продажу (надання послуг, виконання робіт) та інших документів, що підтверджують здійснення господарської операції, виникає право грошової вимоги до боржника.
Боржник – отримувач товарів (робіт, послуг) за первинним договором, у якого виникають зобов’язання оплатити постачальнику за отримані товари (роботи, послуги) на підставі підтверджувальних документів.