Екоподаток за викиди двоокису вуглецю: особливості декларування в 2019 році

Податкова декларація з екологічного податку (форма затверджена наказом Мінфіну від 17.08.15 р. № 715) подається поквартально – протягом 40 днів після закінчення звітного кварталу. Останній день подання декларації за I квартал 2019 року – 10 травня (п'ятниця), граничний строк сплати податку – 20 травня (понеділок). Нагадаємо, що з 01.01.19 р. не є платниками екоподатку за викиди двоокису вуглецю суб'єкти господарювання (далі – СГ), які здійснюють такі викиди в обсязі не більше 500 т на рік (п. 240.7 Податкового кодексу, далі – ПК). А якщо цей обсяг буде перевищено, тоді сплачувати екоподаток потрібно тільки за обсяг перевищення (п. 242.4 ПК).

Хто зобов'язаний декларувати екоподаток за викиди двоокису вуглецю та як задекларувати зменшення обсягів викидів, розглянемо у відповідях на запитання.

Відповіді на запитання

1. Хто є платником екоподатку за викиди двоокису вуглецю стаціонарним орендованим джерелом забруднення – орендар чи його власник?

Платниками екоподатку є СГ, у ході діяльності яких на території України здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферу, у т. ч. викиди двоокису вуглецю (пп. 240.1.1 ПК). Отже, сплачувати екоподаток повинен той СГ, який використовує обладнання, що забруднює атмосферу, тобто в цьому випадку – орендар (ЗІР, категорія 120.01).

2. Хто є платником екоподатку за викиди, якщо СГ орендує нежитлове (житлове) приміщення в будівлі з автономною системою опалення (котел), яка належить фізособі (громадянинові) або іншому СГ?

У разі викиду в атмосферу забруднюючих речовин (двоокису вуглецю в обсязі, що перевищує 500 т на рік) при згоранні палива (газу, мазуту тощо), яке використовується для роботи автономної системи опалення (котла), платником екоподатку за викиди стаціонарними джерелами забруднення є СГ (ЗІР, категорія 120.01):

• орендодавець – власник автономної системи опалення (котла), у т. ч. коли в одній будівлі знаходяться декілька орендарів, якщо орендодавцем є юрособа або фізособа-підприємець;
• орендарі будівлі або приміщень будівлі – якщо орендодавцем є звичайна фізособа (громадянин, не СГ) і при цьому орендарями укладено договори на придбання (постачання) палива для автономних систем опалення (котлів) орендованих будівель.

3. Як СГ визначити, чи буде він платником екоподатку за викиди двоокису вуглецю при експлуатації об'єктів, які є джерелом викидів від спалювання палива?

Граничний обсяг викидів двоокису вуглецю встановлено п. 240.7 ПК. Щоб звіритися із цим обсягом, потрібно провести інвентаризацію обсягу викидів у порядку, установленому законодавством.

Податківці роз'яснюють, що порядок інвентаризації викидів енергетичних установок у разі використання різних видів палива встановлено Галузевим розпорядчим документом «ГКД 34.02.305-2002 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від енергетичних установок. Методика визначення», затвердженим наказом Міненергетики і вугільної промисловості та Мінекології і природних ресурсів від 14.04.02 р. № 359. За цією методикою розрахунковим шляхом установлено, що 500 т викидів двоокису вуглецю створюються в результаті споживання (спалювання) 260 тис. м³ природного газу або 170 т дизельного палива. Таким чином, СГ може самостійно розрахувати обсяг викидів двоокису вуглецю за даними про фактично використане ним паливо і визначитися щодо своєї приналежності до платників екоподатку (Індивідуальна податкова консультація (далі – ІПК) ГУ ДФС у Київській області від 15.04.19 р. № 1606/ІПК/10-36-12-11-03, далі – ІПК № 1606; ЗІР, категорія 120.04).

4. Як задекларувати екоподаток у разі перевищення граничного обсягу викидів двоокису вуглецю?

До затвердження змін до форми декларації, затвердженої наказом Мінфіну від 17.08.15 р. № 715, ДФС рекомендує у 2019 році зобов'язання за викиди двоокису вуглецю розраховувати і декларувати в окремому додатку 1 до декларації (див. «Вісник. Офіційно про податки», 2019, № 13, с. 10).

У додатку 1 потрібно відображати показники за 2019 рік: у ряд. 4.1 – за І квартал; у ряд. 4.2 – за ІІ квартал; у ряд. 4.3 – за ІІІ квартал; у ряд. 4.4 – за ІV квартал.

При цьому слід зазначити:

• у колонці 2 рядків 4.1–4.5 – код двоокису вуглецю 243.4.001 (відповідно до додатка 7);
• колонці 3 рядків 4.1–4.4 – фактичний обсяг викидів за І–ІV квартали звітного року;
• колонці 3 рядка 4.5 – показники для розрахунку податкових зобов'язань, які підлягають нарахуванню за звітний квартал, – починаючи з кварталу, у якому був перевищений граничний обсяг викидів. Тобто тут потрібно зазначити різницю між фактичним обсягом викидів і величиною в 500 т, а в наступних звітних періодах – фактичний обсяг викидів;
• колонці 4 рядка 4.5 – ставку екоподатку 10,00 грн. за тонну (п. 243.4 ПК);
• колонці 5 рядків 4 та 4.5 – суму екоподатку за квартал.

5. Чи потрібно подавати декларацію з екоподатоку і заповнювати додаток 1 до неї, якщо СГ здійснює тільки викиди двоокису вуглецю в обсязі, що не перевищує 500 т на рік?

Ні, не потрібно. Якщо річний обсяг викидів не перевищує граничного розміру, зазначеного в п. 140.7 ПК, у СГ не виникає обов'язку щодо декларування податкових зобов'язань з екоподатку (ІПК № 1606). При цьому, згідно з п. 250.9 ПК платникові рекомендується: повідомити контролюючий орган за місцезнаходженням джерел забруднення про відсутність у звітному році об'єкта обкладення екоподатком за викиди двоокису вуглецю, скласти заяву і додати до неї розрахунок річного обсягу викидів двоокису вуглецю за результатами споживання палива його стаціонарними джерелами забруднення (ЗІР, категорія 120.05).

6. Як задекларувати екоподаток за викиди двоокису вуглецю, якщо СГ має декілька стаціонарних джерел забруднення в різних адміністративно-територіальних одиницях, які здійснюють викиди двоокису вуглецю? Як у цьому випадку зменшити обсяг викидів на 500 т?

Припустимо, СГ має декілька стаціонарних джерел забруднення в межах одного та/або декількох населених пунктів або за їх межами (у т. ч. коли коди за КОАТУУ – різні). Тоді показник граничного обсягу викидів двоокису вуглецю визначається за всіма такими джерелами сумарно. При цьому суми екоподатку за викиди двоокису вуглецю (на відміну від екоподатку за інші викиди) зараховуються повністю до держбюджету (п. 16¹ ст. 29 Бюджетного кодексу). Тому для декларування екоподатку за викиди двоокису вуглецю податківці рекомендують СГ за кожний звітний (податковий) період подавати за основним місцем податкового обліку одну декларацію екоподатку з окремим додатком 1, який включає інформацію про викиди двоокису вуглецю всіма джерелами забруднення, що належать йому. А в ряд. 6 такої декларації «Доповнення до податкової декларації в довільній формі» – окремими рядками зазначати інформацію про фактичні викиди двоокису вуглецю відповідними джерелами забруднення за кожним кодом КОАТУУ органу місцевого самоврядування з початку року (у т. ч. за звітний квартал). Форму подання додаткової інформації див., наприклад, в ІПК від 17.04.19 р. № 1651/6/99-99-12-02-03-015/ІПК.

7. Яким чином (разом чи окремо) в інтегрованій картці платника податків (далі – ІКП) відображаються зобов'язання, зазначені в декларації екоподатку
(у частині зобов'язань за викиди двоокису вуглецю), та їх сплата?

В ІКП грошові зобов'язання з екоподатку, зазначені платником у декларації екоподатку, нараховуються окремо:

• за екоподатком, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю);
• за екоподатком, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю.

Відповідно в ІКП відображається окремо сплата екоподатку за кодами бюджетної класифікації 19010100 та 19011000 (ЗІР, категорія 120.09).