Облік нематеріальних активів за П(С)БО і МСФЗ: порівняльна характеристика

Сьогодні чимало українських підприємств більш детально знайомляться з Міжнародними стандартами фінансової звітності (далі – МСФЗ), часто вживають терміни саме із МСФЗ. Водночас починати ведення бухгалтерського обліку за новими нормами зазвичай простіше, якщо вони уже порівняні з відомими та апробованими. Ця консультація допоможе правильно організувати бухгалтерський облік необоротних активів завдяки викладеному в ній порівняльному аналізу національних і міжнародних норм. Особливу увагу буде приділено нюансам обліку нематеріальних активів.

Визнання, види, оцінка

Порядок формування інформації про нематеріальні активи (далі – НА) регулюється положеннями однойменного МСБО (IAS) 38. Виходячи із трактування НА, їх основною особливістю порівняно з іншими необоротними активами є відсутність матеріальної форми. До них можуть належати різноманітні права, розробки, що можуть приносити економічну вигоду підприємству. Однак ідентифікація та визнання НА викликає деякі труднощі.

У МСБО (IAS) 38 підходи до визнання НА є такими ж, як і порядок визнання ОЗ. Тобто їх оцінка може бути достовірно визначена і передбачається отримання економічних вигід від використання складових НА. При цьому важливою є ідентифікація таких активів, умови якої визначені в п. 12 МСБО (IAS) 38:

• актив може бути відокремлений або його можна відділити від суб’єкта господарювання і продати, передати, ліцензувати, здати в оренду або обміняти індивідуально або разом із пов’язаним із ним контрактом, ідентифікованим активом чи зобов’язанням, незалежно від того, має суб’єкт господарювання такий намір чи ні;
• актив виникає внаслідок договірних або інших юридичних прав, незалежно від того, чи можуть вони бути передані або відокремлені від суб’єкта господарювання або ж від інших прав та зобов’язань.