Облік інвестиційної нерухомості згідно з МСФЗ

Як розробити облікову політику підприємства за П(С)БО та МСФЗ

Бухоблік за П(С)БО та МСФЗ

У консультації розповімо, яку облікову політику для інвестиційної нерухомості (далі – ІН) пропонує однойменний МСБО 40 – профільний стандарт, що регламентує обліковий підхід суб'єктів господарювання (далі – СГ) до такого активу та пов'язані з ним вимоги до розкриття інформації у фінансовій звітності.

МСБО 40 (§ 5) під ІН розуміє нерухомість, яку утримує власник або орендар як актив із правом користування (саме так зазначено в українському перекладі стандарту, хоча правильніше сказати – за правом користування) з метою отримання орендних платежів, збільшення вартості капіталу або того та іншого, але не для використання у виробництві, при постачанні товарів, наданні послуг або в адміністративних цілях чи продажу у звичайному ході діяльності. Звідси випливає, що для класифікації нерухомості як ІН необхідно визначити мету її використання та вид доходу, отримуваного від використання.

Важливий нюанс! Використовувана ІН генерує грошові потоки значною мірою незалежно від інших активів СГ (§ 7 МСБО 40).

Це відрізняє ІН від нерухомості, зайнятої власником, тобто нерухомості, яку він утримує для використання у виробництві або при постачаннях товарів, наданні послуг, а також в адміністративних цілях. Нерухомість, зайнята власником, бере участь у діяльності СГ як основні засоби (далі – ОЗ) разом з іншими активами. До такої нерухомості застосовується МСБО 16 «Основні засоби». А до нерухомості, яку орендар утримує як актив із правом користування, застосовується МСФЗ 16 «Оренда». Якщо нерухомість може принести СГ вигоду при продажу в ході звичайної діяльності, то вона числиться в складі запасів і підпадає під дію МСБО 2 «Запаси».