Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Суттєвість в МСФЗ при оцінці деяких статей

Юлія Гужел

16.10.2015 791 0 0

Акценти цієї статті: розглянуто, при оцінці яких статей звітності застосовуються критерії суттєвості інформації.

Основні засоби (ОЗ)

Після первісного визнання об'єкти ОЗ обліковуються підприємством:

  • або за собівартістю,
  • або із застосуванням моделі переоцінки.

У другому випадку, згідно з § 34 МСБО 16 «Основні засоби», об'єкти ОЗ слід переоцінити, якщо їх справедлива вартість суттєво відрізняється від балансової вартості на певну дату. Від того, наскільки значна різниця між ними, залежить і частота переоцінок. При цьому стандартом не передбачено, наскільки суттєвою може бути ця відмінність – підприємство має право встановити його самостійно в обліковій політиці.

До речі, подібні вимоги про частоту переоцінок містяться і в національних стандартах бухобліку та нормативних актах. Тому часто підприємства при визначенні порогу суттєвості для переоцінки ОЗ користуються Методичними рекомендаціями, затвердженими наказом Мінфіну від 30.09.03 р. № 561 (далі – Методрекомендації № 561). Наприклад, п. 34 цього документа передбачено, що порогом суттєвості для проведення переоцінки (а також для зменшення корисності ОЗ) може бути величина в розмірі 10%-вого відхилення залишкової вартості об'єктів від справедливої вартості або 1 % чистого прибутку (збитку) підприємства.

Крім проведення переоцінки підприємству може знадобитися власна думка і при тестуванні об'єктів на зменшення корисності. Як ми вже сказали, підприємство має право скористатися Методрекомендаціями № 561. Але МСБО 36 «Зменшення корисності активів» також пропонує підприємствам деякі підказки стосовно того, які показники дають підставу вважати, що корисність активу зменшилася.

Наприклад, один із таких показників – наявність суттєвих змін, які можуть негативно вплинути на інтенсивність або спосіб використання активу (§ 12д МСБО 36). Припустимо, таке може статися, якщо суттєво впали обсяги реалізації продукції протягом доволі тривалого періоду (до 1 року), у зв'язку із чим інтенсивність використання виробничого обладнання зменшилася. Або ж зменшення корисності визнають, якщо об'єкт ОЗ унаслідок фізичного зносу не може більше використовуватися за його первісним призначенням (наприклад, виробниче ОЗ переводиться до невиробничого).

Ознаки зменшення корисності активу можуть зникнути, і тоді підприємству необхідно визнати вигоди від відновлення його корисності. Доказом того, що збитку від зменшення корисності більше не існує або він зменшився, можуть служити, наприклад, такі зовнішні ознаки (§ 111 МСБО 36):

  • існують очевидні свідоцтва того, що вартість активу суттєво збільшилася протягом звітного періоду (наприклад, унаслідок збільшення цін на активному ринку на подібного роду об'єкти);
  • відбулися суттєві зміни (ринкові, технологічні, економічні тощо), які можуть сприятливо вплинути на діяльність підприємства (наприклад, підприємство налагодило випуск нової продукції, що має великий попит, при виробництві якої використовуються об'єкти ОЗ, що раніше мало використовувалися).

Це не єдині випадки, коли підприємство керується власними думками про розмір суттєвості інформації при відображенні операцій з ОЗ. Правилами МСБО 16 також передбачено, що СГ амортизує окремо кожну частину об'єкта ОЗ, собівартість якої суттєва стосовно загальної вартості об'єкта (§ 43). Для цього потрібно розподілити суму, визнану первісно, на декілька значних частин. Наприклад, такий розподіл на частини та їх амортизація доцільні у випадках, коли в балансі обліковуються великі об'єкти ОЗ: будівлі, обладнання з різними дорогими запчастинами, літаки, судна тощо. Ні МСФЗ, ні ПСБО не називають у цьому випадку поріг суттєвості, тому кожне підприємство виходить із конкретної ситуації з огляду на специфіку своєї діяльності.

Інвестиційна нерухомість (ІН)

У деяких випадках МСФЗ вимагають, щоб об'єкти нерухомості (земля, будівлі, споруди) обліковувалися як інвестиційна нерухомість. Це може бути при здачі таких об'єктів в операційну оренду або коли підприємство утримує їх, чекаючи збільшення вартості для вигіднішого продажу.

Не визнаються ІН об'єкти нерухомості, які використовуються власниками для виробництва товарів, надання послуг, для адміністративних цілей або для продажу в ході звичайної діяльності (§ 5 МСБО 40).

Тим часом бувають ситуації, коли різні частини об'єкта нерухомості використовуються підприємством у різних цілях (наприклад, одна частина будівлі використовується як офіс власника будівлі, а друга здається в оренду) і не можуть бути продані окремо одна від одної. У такому разі власник цієї нерухомості – залежно від суттєвості різного компонента – повинен її класифікувати: або як зайняту власником (як об'єкт ОЗ), або як ІН (§ 9, 10 МСБО 40).

Який поріг суттєвості в цьому випадку для класифікації ІН застосувати? Міжнародними і національними стандартами конкретний поріг не передбачено. Таким чином, підприємство має право його визначити самостійно. На практиці деякі СГ установлюють поріг у розмірі 50 % від загальної площі окремого об'єкта нерухомості, а деякі – тільки при здачі в оренду 90 % і більше загальної площі об'єкта визнають такий об'єкт ІН.

Нематеріальні активи (НА)

Як і ОЗ, об'єкти НА також можна обліковувати за переоціненою вартістю. У цьому випадку також застосовується критерій суттєвості – для визначення необхідності переоцінювати актив у разі зміни його справедливої вартості (§ 75 МСБО 38 «Нематеріальні активи»). Стандартами величина суттєвості не визначена. Тому підприємства можуть установити її самостійно, наприклад у розмірі 10 % відхилення залишкової вартості НА від справедливої (як і у випадку з ОЗ).

Кваліфікаційні активи (КА)

Кваліфікаційним активом може бути об'єкт незавершеного будівництва, запаси, НА, інвестиції в нерухомість (§ 7 МСБО 23 «Витрати за пози­ками»).

При класифікації об'єкта як КА також застосовується критерій суттєвості. Так, КА – це актив, який обов'язково потребує суттєвого часу для підготовки його до використання за призначенням або для реалізації (§ 5 МСБО 23 «Витрати за позиками»). Підприємство має право самостійно визначити період, який буде суттєвим при створенні КА. Наприклад, три місяці (як зазначено в п. 1.6 Методичних рекомендацій, затверджених наказом Мінфіну від 01.11.10 р. № 1300) або більше.

 

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Надійні рішення з бухобліку, податків та права

2592 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали