Розкриття у фінансовій звітності інформації про витрати

З цієї статті ви дізнаєтесь:

• які вимоги встановлюють МСФЗ щодо розкриття інформації про витрати;
• про методи аналізу витрат та як вони застосовуються при складанні фінансової звітності.

Що можна зробити на практиці: при складанні фінансової звітності зверніть увагу, що деякі витрати по окремих операціях повинні бути розкриті окремо (в залежності від їх суттєвості).

Підприємства є окремим елементом фінансової звітності, що підлягає розкриттю у річній та проміжній фінансовій звітності загального призначення з дотриманням вимог діючого законодавства. В цій консультації розглянемо, які вимоги висуваються Концептуальною основою фінансової звітності та МСФЗ щодо розкриття у фінансовій звітності загального призначення інформації про витрати підприємства.

Загальні підходи до розкриття

Загальні підходи до розкриття у фінансовій звітності інформації про витрати регулюється МСБО 1 “Подання фінансової звітності” (далі – МСБО 1). Зокрема, цим стандартом передбачено, що суб’єкт господарювання повинен розкривати всі статті витрат, які визнані в звітному періоді у єдиному Звіті про прибутки та збитки та інший сукупний дохід. Також МСБО 1 дозволяє подавати не один загальний, а два окремі звіти:

• Звіт, що відображає компоненти прибутку або збитку (звіт про прибутки та збитки)
• Звіт, що відображає компоненти іншого сукупного прибутку (звіт про сукупні доходи).

В цьому випадку суб'єкт господарювання не подає розділ прибутків та збитків у звіті, у якому подається сукупний дохід.

Компонентами іншого сукупного доходу є (§ 7 МСБО 1):

• зміни у надлишку переоцінки основних засобів та нематеріальних активів;
• переоцінки програмам з визначеними виплатами працівникам;
• прибутки та збитки, що виникають внаслідок переведення фінансової звітності у закордонної грошові одиниці;
• прибутки та збитки від інвестицій в інструменти власного капіталу, які обліковуються за справедливою вартістю з відображенням в іншому сукупному доході відповідно;
• ефективна частка прибутків та збитків за інструментами хеджування;
• величина зміни справедливої вартості окремих зобов’язань, що, наприклад, відносяться до змін кредитного ризику, та інші.

При цьому формати цих звітів МСБО 1 не встановлено, але передбачено мінімальний перелік статей витрат, що підлягають розкриттю у звіті про прибутки та збитки у § 82 та у звіті про сукупний дохід § 82А. Наприклад, окремому розкриттю підлягає інформація про фінансові витрати та витрати з податку на прибуток підприємства.

МСБО 1 також встановлено, що у випадку якщо статті витрат є суттєвими, суб’єкт господарювання повинен розкривати їх характер та суму окремо. Стандартом також визначено перелік випадків, в яких вимагається окреме розкриття інформації. До них віднесено (§ 98):

• переоцінка запасів до чистої вартості реалізації;
• списання основних засобів до суми відшкодування, а також сторнування таких списань;
• реструктуризація напрямів діяльності суб’єкта господарювання;
• сторнування на витрати будь-яких забезпечень на реструктуризацію;
• вибуття об’єктів основних засобів;
• вибуття інвестицій;
• припинення діяльності;
• урегулювання судових позовів;
• інші сторнування забезпечень.

Відповідно, якщо на підприємстві відбуваються перелічені вище події чи операції, витрати, пов’язані з ними, потребують окремого розкриття у звітності.

Розкриття інформації про витрати у звітах, затверджених національними стандартами

Враховуючи, що вітчизняні підприємства, які перейшли на застосуванням МСФЗ складають фінансову звітність у форматі, затвердженому НП(С)БО 1, інформація про витрати розкривається в Звіті про фінансові результати (Звіті про сукупний дохід) за затвердженим цим стандартом переліком статей.

Звертаємо увагу, що МСБО 1 визначено, що подавати будь-які статті витрат у вигляді надзвичайних статей у звіті про сукупні доходи чи в окремому звіті про прибутки та збитки (якщо він подається) або у примітках не потрібно (§ 87). Ця вимога врахована у форматі Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), затвердженого НП(С)БО 1, в якому статті надзвичайних доходів та витрат відсутні.

Вибір методу аналізу витрат

Наступною важливою вимогою, пов’язаною з розкриттям інформаціє про витрати є встановлений МСБО 1 обов’язок суб’єкта господарювання подавати в звітності аналіз витрат із застосуванням класифікації, яка базується на характері витрат або на їхній функції у суб’єкта господарювання. Вибір методу такого аналізу залежить від того, який із названих видів забезпечує надання більш обґрунтованої та більш доречної інформації (див.табл.1)

Таблиця 1. Порівняння методів аналізу витрат

МСБО 1 зобов’язує суб’єкта господарювання при здійсненні класифікації витрати за функцією, розкривати додаткову інформацію про характер витрат, зокрема витрати на амортизацію та витрати на виплати працівникам(§ 104). Ця вимога, в цілому, дотримана у діючому в Україні форматі „Звіту про фінансові результати (Звіті про сукупний дохід)” (далі – Звіт). Зокрема, в Звіті в Розділі І “Фінансові результати” розкривається інформація про витрати відповідно до їх функції (в розрізі собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг), адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат, фінансових витрат, втрат від участі в капіталі, інших витрат). При цьому в Розділі ІІІ “Елементи операційних витрат” розкривається інформація про операційні витрати за характером витрат (матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, інші операційні витрати).

Висновки

Враховуючи, що для суб’єктів господарювання, які складають фінансову звітність за МСФЗ, не затверджено типової форми Приміток до річної фінансової звітності, при розкритті інформації про витрати необхідно керуватися вимогами всіх діючих МСФЗ, що регламентують підходи до їхнього обліку та розкриття інформації в Примітках з врахуванням суттєвості статей.