В Україні обов'язкове застосування МСФЗ передбачено для таких підприємств, як публічні акціонерні товариства, банки, страховики, які надають фінансові послуги, провадять діяльність з управління активами. Відповідно, фінансова звітність подається такими підприємствами не тільки до органів статистики, але й до інших державних органів. Наприклад, емітенти цінних паперів подають звітність до Нацкомісії із цінних паперів і фондового ринку (далі – НКЦПФР), фінансові організації (наприклад, ломбарди) – до Нацкомфінпослуг.
Тому, кажучи про відповідальність за неподання фінзвітності, потрібно зважати не тільки на норми КУпАП, що передбачають адміністративні заходи впливу, але й інші нормативні акти, що стосуються подання фінзвітності підприємствами, які зобов'язані застосовувати МСФЗ.
Розглянемо види штрафних санкцій, установлених за неподання, несвоєчасне подання або подання не в повному обсязі інформації, складеної відповідно до МСФЗ.
Згідно з КУпАП застосовуються такі адміністративні штрафи:
1. За ст. 16311:
2. За ст. 1642: за внесення недостовірних даних до фінансової звітності, неподання фінзвітності – від 8 до 15 НМДГ (від 136 до 255 грн.), при повторному порушенні протягом року – від 10 до 20 НМДГ (від 170 до 340 грн.).
Відповідно до ст. 11 Закону від 30.10.96 р. № 448/96-ВР «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» застосовуються штрафні санкції в розмірі:
Як бачимо, законодавством передбачено досить істотні штрафи за порушення порядку подання фінансової звітності. Тому підприємствам, що застосовують МСФЗ, значно вигідніше вчасно здавати фінзвітність і складати її строго відповідно до встановлених міжнародних норм.