Як оцінити заборгованість методом дисконтування

Про що ви дізнаєтеся із цієї статті: як метод дисконтування заборгованості допоможе прийняти правильне рішення про купівлю (продаж) товарів із відстроченням платежу.

Що можна зробити на практиці: 1. Оцінити вже наявні довгострокові заборгованості з використанням дисконтування і порівняти результат з їх поточною вартістю. 2. У разі значних розбіжностей прийняти рішення про зміну оцінки заборгованості.

Коли застосовується дисконтування

Уявіть собі, що вам обіцяють заплатити 100 тис. грн. через 3 роки. Ви неодмінно задумаєтеся: сьогодні це непогано, але через 3 роки ця сума може перетворитися на сьогоднішні 60 тис. грн. Тобто ви в думках привели майбутню виплату у відповідність із теперішнім моментом (знизили її в ціні). Такий прийом і називається дисконтуванням.

Дисконтування – це визначення сьогоднішньої вартості грошей, які будуть отримані в майбутньому. При цьому приведена (до сьогоднішнього еквівалента) і майбутня вартість – це вартість однієї і тієї самої суми коштів, оцінена в різні періоди часу.

Навіщо взагалі ми відображаємо в обліку вплив часу?

Відповідь проста: для сьогоднішньої оцінки коштів, які будуть отримані (або сплачені) нами в майбутньому. Наприклад, якщо зараз ми вклали 1 000 грн. у господарську діяльність, то ці гроші принесуть нам дохід більший, ніж та сама 1 000 грн., отримана через декілька років. А як дізнатися, скільки грошей потрібно вкласти зараз, щоб отримати 1 000 грн. через декілька років? Це можна розрахувати, застосувавши метод дисконтування.

У МСФЗ дисконтування є невід'ємною частиною обліку; цей процес може вплинути на балансову вартість будь-якої статті балансу і фінансові результати діяльності підприємства за звітний період.

Назвемо сфери бухгалтерського обліку, де в основному застосовується метод дисконтування:

• оцінка первісної вартості отримуваних активів (§ 18 МСБО 2 «Запаси», § 23 МСБО 16 «Основні засоби», § 32 МСБО 38 «Нематеріальні активи»);
• оцінка довгострокової дебіторської та кредиторської заборгованості (§ 4.1.2, 4.1.3 МСФЗ 9 «Фінансові інструменти», § К38 додатка А до МСБО 39);
• облік продажів у розстрочку (§ 11 МСБО 18 «Дохід»);
• облік операцій з фінансової оренди (§ 20 МСБО 17 «Оренда»);
• облік операцій із цінними паперами (МСБО 39).

Якщо поточна вартість майбутніх грошових потоків істотно відрізняється від їх номінальної вартості, то для оцінки поточної вартості використовується механізм дисконтування.

Якщо вплив часу на вартість грошей не істотний, тоді дисконтування не застосовується. Як правило, це стосується поточних заборгованостей, строк погашення яких не більше одного року. Немає сенсу за відсутності гіперінфляції дисконтувати короткострокові векселі або поточну дебіторську заборгованість за товари, роботи, послуги, якщо вони видаються (виникають) і погашаються в межах нормального операційного циклу.

Що таке ставка дисконтування

Для оцінки однієї і тієї самої суми коштів у різні періоди часу застосовується процентна ставка (ставка дисконтування).

При дисконтуванні грошовий потік немовби складається із двох складових:

• перша з них – вартість коштів;
• друга – плата за користування коштами, яка в різних ситуаціях є фінансовими доходами або фінансовими витратами у вигляді процентів.

Визначення ставки дисконтування – це найскладніше завдання при дисконтуванні. Ставка різна для різних підприємств, операцій і завдань. Як правило, ставка дисконтування складається з трьох складових:

• процентна ставка на позикові кошти – це та винагорода, яку отримав би кредитор, якби надав вам у користування на певний строк якусь суму;
• процентна ставка кредитного ризику – ризик, на який зважає кредитор у разі неповернення позиченої суми;
• очікувана процентна ставка інфляції.

Ні в яких випадках ставка дисконтування не може бути нижчою від очікуваної процентної ставки інфляції.

Як правило, для дисконтування:

• дебіторської заборгованості – ставка дисконтування відповідає процентній ставці, за якою контрагент міг би залучити позикові кошти на аналогічних умовах;
• кредиторської заборгованості – ставка дисконтування застосовується на рівні процентної ставки за кредитами підприємства на аналогічних умовах.

Давайте подивимося, як працює механізм дисконтування, на найпростішому прикладі: придбання основного засобу (далі – ОЗ) з відстроченням платежу.

Приклад

У грудні 2011 року підприємство Б реалізувало підприємству А обладнання на суму 450 000 грн., у т. ч. ПДВ – 75 000 грн., на умовах відстрочення платежу на 2 роки. Балансова вартість цього обладнання становить 272 000 грн. Підприємством А обладнання отримане і відразу введене в експлуатацію. Строк корисного використання – 10 років. Амортизація ОЗ нараховується прямолінійним методом, ліквідаційна вартість об'єкта – 0 грн.

У грудні 2013 року підприємством А перераховано підприємству Б кошти за обладнання в повній сумі. Для підприємства А процентна ставка на позиковий капітал становить 24 % річних. Для підприємства Б процентна ставка за залученими кредитами дорівнює 20 % річних.

Проаналізуємо умову прикладу і подивимося, чи вигідна ця операція сторонам.

У підприємства Б наявна недоотримана на момент реалізації обладнання вигода: підприємство саме залучає позикові кошти, сплачує проценти за кредитами, тобто сума, яку підприємство отримає через 2 роки, коштує менше, ніж вартість реалізації обладнання на цей момент. Тому ми визначимо поточну (приведену) вартість дебіторської заборгованості та дохід від реалізації ОЗ, застосувавши ставку дисконтування таку, як та, за якою підприємство Б отримує позикові кошти (20 % річних).

Приведена вартість основної (одноразової) суми дорівнює добутку майбутньої вартості та чинника приведеної вартості. У свою чергу, чинник приведеної вартості дорівнює одиниці, що ділиться на вираз (одиниця плюс процентна ставка), піднесений у ступінь, що дорівнює кількості періодів.

Розрахуємо приведену вартість майбутніх грошових потоків у підприємства Б:

450 000 грн. х [1 : (1 + 0,20)²] = 312 500 грн.

Висновок для підприємства Б: вартість дебіторської заборгованості в 450 000 грн. через 2 роки на дату операції становитиме 312 500 грн. в сьогоднішній оцінці. Тобто, якщо підприємство Б вирішить, що в грудні 2013 року йому невигідно продавати обладнання за «сьогоднішні» 312 500 грн., тоді в грудні 2011 року при продажу на умовах відстрочення платежу на 2 роки йому треба було просити більше, ніж 450 000 грн.

У підприємства А обладнання використовується у виробничому процесі з моменту придбання, генеруючи грошові потоки, а відплив ресурсів, що вміщують у собі економічні вигоди, відбудеться через 2 роки.

За таких умов обладнання коштує для підприємства дешевше від його номінальної вартості і на дату придбання повинне бути відображене в бухгалтерському обліку за приведеною вартістю. Для визначення поточної вартості кредиторської заборгованості застосуємо ставку дисконтування 24 %, таку ж, яку підприємство А платить за своїми кредитами.

Розрахуємо приведену вартість майбутніх грошових потоків у підприємства А:

450 000 грн. х [1 : (1 + 0,24)²] = 292 664 грн.

Висновок для підприємства А: заплатити за обладнання через два роки 450 000 грн. – це те саме, що заплатити на дату операції 292 664 грн. Якщо ця ціна для підприємства А є вигідною, воно приймає рішення про купівлю.

Зверніть увагу: у нашому прикладі до розрахунку приведеної вартості майбутніх грошових потоків включено і суму ПДВ. Завважимо, що думка фахівців із цього питання неоднозначна, проте варто зважити на те, що майбутні надходження коштів включають і суми ПДВ (згідно з національним оподаткуванням). Крім того, якщо підприємство бере кредит у банку, то сума такого кредиту включатиме всю суму призначеної до виплати заборгованості (включаючи ПДВ).

Наведемо відображення заборгованостей у формі № 1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан)» і результатів діяльності у формі № 2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)», пов'язаних із дисконтуванням заборгованостей, за кожний звітний період у продавця (підприємство Б) і покупця (підприємство А) у табл. 1.

Таблиця 1. Відображення заборгованості та фінансових витрат у звітності продавця і покупця

(грн.)

Як бачимо з прикладу, застосування дисконтування до оцінки дебіторської та кредиторської заборгованостей на звітну дату в обліку продавця і покупця ніякою мірою не змінило номінальну вартість заборгованості і фінансовий результат від цих операцій. Змінився тільки склад витрат та їх розподіл за періодами.

Таким чином, ми оцінюємо наші заборгованості за поточною вартістю майбутніх грошових потоків. Ці показники враховуються у фінансовій звітності: формі № 1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан)» та у формі № 2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)». А ось інформація про номінальну вартість платежу повинна бути розкрита в примітках до фінансової звітності в обох підприємств.

Зверніть увагу: незалежно від оцінки заборгованостей на дату балансу в актах звірянь станом на звітну дату повинна бути зазначена саме номінальна вартість заборгованості. Тобто та сума коштів, яка повинна бути перерахована за отриманий актив згідно з умовами договору (450 000 грн.).

Наведемо бухгалтерський і податковий облік зазначених операцій у продавця та покупця в табл. 2 на наступній сторінці.

Таблиця 2. Бухгалтерський і податковий облік при дисконтуванні заборгованостей

(грн.)