Частина об’єкта не використовується: чи нараховувати амортизацію

У бухгалтерському та податковому обліку будівля обліковується як неподільний єдиний об’єкт ОЗ. Але при цьому підприємство використовує одну частину будівлі для виробництва готової продукції, другу – для адміністративних цілей, а третя взагалі не використовується. Як нараховувати амортизацію і відображати її в обліку?

За загальним правилом нараховувати амортизацію потрібно на всю будівлю, навіть якщо окрема її частина не використовується. Утім розглянемо це питання по порядку.

П(С)БО. Прямо про це в П(С)БО не сказано, але відповідь випливає із самої суті нарахування амортизації протягом строку корисного використання. Нагадаємо, строк корисного використання – очікуваний період часу, протягом якого об’єкт будуть використовувати (п. 4 П(С)БО 7). Окрім того, амортизація починає нараховуватися з місяця, що настає за місяцем, у якому об’єкт основних засобів (далі – ОЗ) став придатним для корисного використання, а припиняється починаючи з місяця, що настає за місяцем вибуття об’єкта, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію (п. 29 П(С)БО 7). Звідси можна зробити висновок, що П(С)БО не передбачає припинення нарахування амортизації за період, коли об’єкт (а тим більше його частина) не використовується.

МСБО. На відміну від П(С)БО у п. 55 МСБО 16 «Основні засоби» про нашу ситуацію сказано цілком конкретно: «...амортизацію не припиняють, коли актив не використовують або він вибуває з активного використання, поки актив не буде амортизований повністю». Чи треба нам дотримуватись норм МСБО? Так, треба, оскільки:

· у ст. 1 Закону № 996 установлено, що наші П(С)БО не повинні суперечити міжнародним стандартам. У наведеній частині П(С)БО не суперечать МСБО. Вірніше, норми останніх більш конкретно говорять про те, що українські стандарти тільки мають на увазі;

· п. 5 ст. 8 Закону № 996 надає підприємству право самостійно встановлювати доцільність застосування міжнародних стандартів, крім випадків, коли обов’язковість такого застосування визначена законодавством. Отже, будь-яке підприємство вже сьогодні може перейти на ведення бухобліку та складання фінансової звітності за міжнародними стандартами. Тоді в будь-якому випадку положення п. 55 та інші норми МСБО 16 будуть для нього обов’язковими.

Зауважимо також, що з 01.01.12 р. Закон № 996 доповнився новою ст. 12¹, згідно з якою застосування міжнародних стандартів буде обов’язковим для публічних акціонерних товариств, банків, страховиків, а також підприємств, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається КМУ.

Віднесення амортизації на витрати. Зрозуміло, що амортизацію частини будівлі, де виробляється продукція, списуємо на собівартість продукції (рахунок 23), а частини будівлі, що використовується для адміністративних цілей, – на рахунок 92. Розподіляти загальну суму амортизації між статтями витрат можна будь-яким методом, наприклад, за площею кожної із частин будівлі (у П(С)БО це питання не визначається). Що стосується частини, яка не використовується підприємством, то, на наш погляд, за загальним правилом суми амортизації слід відносити на ті самі рахунки витрат, куди амортизація включалася раніше, у період використання цієї будівлі. Але тільки за умови, що після тимчасового простою частина будівлі і надалі використовуватиметься за тим самим призначенням. Наприклад, включення суми амортизації на витрати може відображатися так:

· якщо це була адміністративна частина будівлі і після певного простою вона і надалі буде використовуватися для адміністративних потреб, то амортизацію за період простою також списуємо на рахунок 92;

· якщо це була виробнича частина, суму амортизації слід відносити на рахунок 23;

· якщо ж ідеться про частину будівлі, яка взагалі ще не використовувалася або призначення якої буде змінено, в період тимчасового простою амортизацію доцільно показувати на субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності».