ПДВ: антикризові нововведення

У цій статті розглянемо, які законодавчі нововведення були запроваджені останнім часом для того, щоб підтримати платників ПДВ в умовах карантину. Мова піде про зміни, внесені до Податкового кодексу Законами від 17.03.20 р. № 530-IX (далі - Закон № 530, ПК), № 533-IX та від 30.03.20 р. № 540-IX (далі - Закон № 540).

Податкові накладні: штрафи за несвоєчасну реєстрацію не застосовуються!

Не застосовуються штрафні санкції за порушення податкового законодавства, учинені у період із 1 березня по 31 травня 2020 року (п. 52¹ підрозд. 10 розд. XX ПК), за винятком порушень правил нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку та рентної плати.

Але необхідність реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування (далі – ПН, РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) не є ані нарахуванням, ані декларуванням ПДВ. Тому звільнення від штрафів розповсюджується також і на випадки несвоєчасної реєстрації ПН/РК.

Погоджується з цим висновком і ДПС. Як зазначено в ЗІР (категорія 101.28), на період карантину штрафи за порушення термінів реєстрації ПН/РК застосовуватися не будуть. А саме: з 1 березня по 31 травня 2020 року не накладатимуться санкції за нереєстрацію, несвоєчасну реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Ідеться про ПН/РК із датою складання із 16 лютого по 15 травня цього року, які мають бути зареєстровані в період із 1 березня по 31 травня.

Водночас податківці справедливо зауважують, що порушення вимог ПК щодо реєстрації ПН/РК негативно впливає на право контрагента – платника ПДВ на нарахування податкового кредиту з ПДВ.

Постачання ліків і медвиробів: пільги з ПДВ оновлено

Дві пільги за одним переліком

На період із 17 березня до 17 червня 2020 року звільняється від обкладення ПДВ ввезення на митну територію України (далі – МТУ) лікарських засобів, медвиробів та/або медобладнання (далі – медтовари), необхідні для боротьби з коронавірусом (п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ ПК). Ця норма була внесена до ПК Законом № 530. Перелік таких звільнених від ПДВ товарів затверджений постановою КМУ від 20.03.20 р. № 224 (далі – Перелік № 224).

Згодом цю пільгу розширили (п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ ПК було викладено в новій редакції Законом № 540, який набув чинності 02.04.20 р.). І тепер від обкладення ПДВ звільняються не тільки операції із ввезення зазначених медтоварів, а й операції з їх постачання на МТУ. Причому на період із 17 березня 2020 року до останнього числа місяця, в якому завершується дія карантину.

Може виникнути запитання:

Чи існує перелік медтоварів, постачання яких на території України звільнено від обкладення ПДВ?

Ми вважаємо, що тут слід користуватися тим же Переліком № 224, незважаючи на те, що в його назві йдеться тільки про медтовари, що були ввезені на МТУ. Але це й зрозуміло: адже Перелік № 224 був затверджений до набуття чинності Закону № 540.

До речі, у листі ДПС від 03.04.20 р. № 8 (далі - Лист № 8) податківці, надаючи роз’яснення стосовно застосування пільги з імпорту та постачання медтоварів на МТУ, також посилаються на Перелік № 224. Крім того, у Листі № 8 зазначено, що:

• пільговий режим оподаткування застосовується на всіх етапах постачання медтоварів, включених до Переліку № 224, незалежно від дати їх виробництва та походження (вітчизняного виробництва чи імпортні), а також незалежно від кола суб'єктів, що здійснюють такі операції, їх статусу як платників ПДВ чи форми власності;
• операції з постачання на МТУ раніше ввезених медтоварів, що зазначені в Переліку № 224, після 17.03.20 р. звільняються від оподаткування незалежно від того, коли відбулося ввезення цих медтоварів на МТУ – до 17.03.20 р. чи після цієї дати.

Коригування податкових зобов’язань

Вище ми сказали, що звільнення від ПДВ діє як для імпорту медтоварів, так і для їх постачання на території України починаючи з 17 березня. Причому другу пільгу було введено із 2 квітня Законом № 540.

Але очевидно, що в період із 17 березня до 2 квітня платники ПДВ постачали медтовари на території України і, відповідно, обкладали їх податком за ставкою 7 % або 20 %. Тобто тепер у таких платників виникає необхідність відкоригувати нараховані податкові зобов’язання (далі – ПЗ) шляхом складання РК до зареєстрованої в ЄРПН ПН. І в них постає запитання:

Як відкоригувати вже нараховані податкові зобов’язання з ПДВ?

Механізм коригування в даному випадку полягає в тому, щоб анулювати виписану раніше ПН шляхом складання РК із типом причини коригування «103 – Повернення товару або авансових платежів». Замість анульованої ПН слід виписати ПН на звільнені від ПДВ операції.

Йдеться про випадок, коли платник ПДВ помилково нарахував ПЗ на операції, що звільнені від обкладення ПДВ. Податківці роз’яснюють, що в такому разі платник має право відкоригувати нараховані ПЗ (тобто скласти «анулюючий» РК до ПН) виключно за умови, якщо він поверне покупцям суми ПДВ, сплачені ними під час придбання таких товарів. Відповідно постачальник має право зменшити суму ПЗ лише після реєстрації в ЄРПН РК до такої ПН.

Вважаємо, що на такому підході податківці можуть наполягати і в нашій ситуації. Хоча офіційних роз’яснень поки що немає, але безпечніше коригувати ПЗ саме після повернення суми ПДВ покупцям. Безумовно, такі вимоги можуть стосуватися тільки операцій, за якими на дату виявлення помилки медтовари були вже оплачені покупцем. Якщо ж медтовари ще не оплачені, тоді складати РК для анулювання ПН можна одразу.

Без компенсуючих ПЗ!

До операцій, звільнених від обкладення ПДВ на підставі п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ ПК, не застосовуються положення п. 198.5 та ст. 199 ПК.

Нагадаємо, згідно з цими нормами, якщо придбані з ПДВ товари/послуги починають використовувати в операціях, що звільнені від ПДВ, покупець повинен визнати умовний продаж таких товарів. Тобто нарахувати на їх вартість податкові зобов’язання з ПДВ (далі – компенсуючі ПЗ).

Отже, платник ПДВ, який здійснює імпорт та/або постачання медтоварів на МТУ, не повинен нараховувати компенсуючі ПЗ для коригування відображеного ним податкового кредиту. Тобто такі платники не втрачають «вхідний» ПДВ через запровадження тимчасової пільгової норми. Причому це стосується й медтоварів, що були імпортовані/придбані до запровадження карантину. Це, безумовно, добра новина.

Громадські об’єднання та благодійні організації

На період карантину громадські об'єднання та благодійні організації, здійснюючи операції, що передбачені п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ та/або пп. 197.1.15 ПК, не включають суму таких операції до розрахунку загальної суми, визначеної ст. 181 ПК (мається на увазі «мільйонний» критерій для обов’язкової реєстрації платником ПДВ). Це передбачено новим п. 72 підрозд. 2 розд. ХХ.

Нагадаємо, що в пп. 197.1.15 мова йде про операції з надання благодійної допомоги, зокрема про безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб'єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.

Наприклад, під час дії карантину починаючи з 17 березня 2020 року громадським об’єднанням або благодійною організацією було імпортовано/поставлено медтовари відповідно до Переліку № 224 та/або надано благодійну допомогу у вигляді будь-яких товарів/послуг. Суми таких операцій не враховуються під час визначення «мільйонного» обсягу операцій з постачання для обов’язкової ПДВ-реєстрації.

Гаряча лінія «Антивірус»: як працювати на карантині

«Карантинні» нововведення з урахуванням роз'яснень