Томаш Михалик: «У Польщі податковий консультант – це захисник платників податків»

Починаючи з липня 1996 року в Польщі діє професійний орган самоврядування податкових консультантів. Крім роз'яснення нормативних актів він виконує також роль своєрідного нотаріуса, завіряє відповідні документи підписом і печаткою податкового консультанта. Про ці та інші польські ноу-хау розповіли учасникам IV з'їзду Національної палати податкових консультантів Польщі Томаш Михалик, голова третьої каденції (2010-2014 рр.) Національної ради Національної палати податкових консультантів Польщі, і Кшиштоф Гофман, податковий консультант з Польщі.

Томаш Михалик – голова Національної палати податкових консультантів Польщі в 2010-2014 роках. Податковий консультант із 1993 року.
Керував відділом ПДВ, митних та акцизних платежів в Ernst & Young. Був членом світової ради групи з ПДВ при Ernst & Young Global.
Із 2004 року є експертом парламентської комісії з питань публічних фінансів у частині створення законопроекту з ПДВ.
За підсумками дослідження Chamber's Global, International Tax Review в The European Legal 500 Томаш Михалик визнаний провідним експертом із питань ПДВ на польському ринку.
Є автором коментаря до закону про ПДВ (який перевидавався вже 10 разів).

Кшиштоф Хофман – польський податковий консультант.
У 1997 році був унесений до Реєстру професійних податкових консультантів Національної палати податкових консультантів Польщі.
Надає послуги податкового консультанта. Бере активну участь у розвитку Національної палати податкових консультантів Польщі та її місцевих осередків. Займається питаннями підвищення кваліфікації працюючих податкових консультантів.

Лариса Антощук: Який етап розвитку Національної палати податкових консультантів був для Вас найбільш складним?

Томаш Михалик: Найбільш важким був етап становлення Палати. Я тоді ще не працював податковим консультантом. До активної роботи в Палаті приєднався із третьої каденції. Це було в 2010 році, коли мене обрали президентом. Сьогодні Палата складається з Національної ради (Rada Krajowa) і 16 місцевих відділень. Національна рада приймає всі рішення, а відділення їх реалізують і працюють із радниками на місцях.

Із самого початку в Палаті увесь час ведеться дискусія про те, що її відділення повинні бути самокерованими. У деяких саморегулівних моделях організацій (як в адвокатів, наприклад) система місцевих відділень вибудувана таким чином, що вони зареєстровані як окремі юридичні особи й уповноважені вирішувати всі питання самостійно. Якщо повноваження місцевих відділень широкі, вони можуть самі приймати стратегічні рішення та доповідати про них головному офісу. А також самостійно вирішувати, як вибудовувати відносини з місцевими органами влади. За цим прикладом побудована й система податкових консультантів Німеччини. Там відділення наділені дуже широкими повноваженнями. Вони просто направляють на загальнодержавні збори податкових консультантів своїх представників, які вже на національному рівні лобіюють інтереси місцевих відділень Палати податкових консультантів.

Кшиштоф Хофман: У нас податкові консультанти з великих регіонів, які можуть забезпечити собі фінансування, просять надати їм більше повноважень. Регіони, у яких із фінансуванням справи йдуть складніше, не прагнуть до автономії в прийнятті рішень. Якщо рухатися до моделі самоврядування на місцевому рівні, то можливий варіант розширення повноважень відділень за умови приєднання до них відділень із менших регіонів.

Лариса Антощук: Ініціатива таких зустрічей виходить від самих консультантів чи від керівництва Національної палати?

Томаш Михалик: Місцеві відділення самостійно вирішують, коли та які заходи на місцевому рівні вони хочуть провести. А ми тільки прийняли єдину для всіх умову: раз на рік повинні проводитися загальні збори всіх членів місцевого відділення.

Лариса Антощук: Які відносини склалися в Палати податкових консультантів із податковими органами?

Томаш Михалик: На етапі становлення Палати в нас були більш натягнуті відносини з податківцями. Але, будучи самокерованою організацією, ми налагодили хороші стосунки з Міністерством фінансів, яке відповідає за податкову політику в державі. У регіонах зміцнюються контакти з місцевими представниками податкових органів. Їх запрошують на зустрічі, навчальні семінари. Завдяки цьому фіскальні органи можуть самі побачити, як і над чим ми працюємо, оцінити рівень підготовки наших професіоналів та отримати якісні відповіді на запитання.

Лариса Антощук: Яке ставлення до професії податкового консультанта в суспільстві в цілому?

Томаш Михалик: Багато років уважалося, що професія податкового консультанта не потрібна, мовляв, це те саме, що й бухгалтер. Але за останні 15 років нашої діяльності все змінилося. Тепер податковий консультант уважається захисником платників податків, у першу чергу – у суді. Відповідно, професія в суспільстві тепер пізнавана.

Кшиштоф Хофман: Цьому сприяє і система страхування професійних ризиків (обов'язкове страхування для кожного податкового консультанта), і високі параметри професійної етики. До слова, якщо податковий консультант не застрахований, уважається, що він порушує умови професійної етики.

Томаш Михалик: У ст. 37 Закону про податкове консультування закріплено поняття професійної таємниці. Її можна порівняти з адвокатською таємницею. Податковий консультант Польщі зобов'язаний тримати в таємниці факти та інформацію, які стали йому відомі у зв'язку з виконанням професійних обов'язків. При цьому такий обов'язок не обмежений у часі. Відповідно, податковий консультант не може бути допитаний у суді щодо фактів, що стали йому відомими в ході роботи (за деякими винятками, чітко передбаченими законодавством, наприклад, щодо інформації про відмивання доходів або фінансуванні тероризму). І тільки на підставі рішення суду податковий консультант може надати копії документів клієнта.

Кшиштоф Хофман: Нам нелегко довелося із прийняттям відповідних змін до законодавства. Але, оскільки це було потрібно від Польщі за нормами Євросоюзу, нам удалося добитися закріплення норм про професійну таємницю. Але ж їх наявність суттєво впливає на підвищення ступеня довіри до податкового консультанта.

Лариса Антощук: Чи гарантує клієнту експертиза, зроблена податковим консультантом, захист у суді?

Томаш Михалик: Нам би дуже хотілося, щоб така гарантія існувала. Але ще не було прецедентів, на підставі яких варто було вносити відповідні зміни до законодавства.

Кшиштоф Хофман: Але слід указати на ще одну важливу функцію, яку ми можемо виконувати, – засвідчення документів підписом і печаткою податкового консультанта. Я часто засвідчую документи, вносячи підпис «Згідно з оригіналом», і їх приймають навіть банки, не вимагаючи інших документів, наприклад, від податкових органів або нотаріуса.

Лариса Антощук: Розкажіть, будь ласка, як Ви далі плануєте розвивати систему кваліфікаційних іспитів для консультантів.

Томаш Михалик: Насправді в нас знижуються вимоги в частині тривалості робочого стажу на момент здачі кваліфікаційного іспиту. Раніше кандидат повинен був мати два роки практичної діяльності в місцевій податковій інспекції, у податковій національного рівня, а також попрацювати помічником податкового консультанта. Тепер залишилася тільки одна вимога – один рік досвіду роботи податковим консультантом.

Лариса Антощук: Це відобразиться і на спрощенні кваліфікаційного іспиту?

Томаш Михалик: У нас уже працює спрощена система для практикуючих адвокатів, бухгалтерів, аудиторів.

Лариса Антощук: Які Ви можете навести вдалі проекти співробітництва між Палатою податкових консультантів і держорганами або громадськими організаціями?

Томаш Михалик: Один із найбільш вдалих проектів – наше співробітництво з ESLA (Європейська асоціація студентів-юристів). Ми налагодили це співробітництво, щоб більше розповісти про професію академічному суспільству, зокрема студентам. Наше співробітництво дуже вдало склалося, і тепер студентивипускники вважають професію податкового консультанта однією з найбільш престижних, і відповідно, гідною альтернативою роботі адвокатом, суддею, прокурором.

Ще один вдалий проект – загальнонаціональний конкурс знань у сфері оподаткування. Він був ініційований Силезським відділом Національної палати податкових консультантів. Уперше цей конкурс був проведений у 2008 році на рівні області. Великий інтерес учнів старших класів до питань оподаткування привів до підтримки ідеї провести конкурс в інших областях. Із 2011 року конкурс став загальнонаціональним. Його мета – виявлення та розвиток інтересу учнів до сфери оподаткування, поширення розумного використання податкового законодавства, демонстрація ризиків, пов'язаних із наданням податкових консультацій несанкціонованими особами, а також популяризація професії податкового консультанта серед молоді.

Ми також налагодили стосунки з різними вищими навчальними закладами. Завдяки нашим зусиллям відбувається правова освіта суспільства.

Лариса Антощук: Що Ви побажаєте українським колегам, які починають розвивати Палату в Україні?

Томаш Михалик: Бажаю, щоб на етапі становлення вам вистачило енергії та ресурсів. Важливо також, щоб податкові консультанти отримали деякі привілеї. Вам потрібно буде визначитися, як організувати систему місцевих відділень – із широкими чи обмеженими повноваженнями. Крім того, важливо зрозуміти, як саме ви хочете працювати – просто на підставі закону чи як саморегулівна професійна організація. Думаю, найважливіше – забезпечити гарантію якості роботи професіоналів. Бажаю надихаючих перемог!

Бесіду вела Лариса Антощук