• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Контрагент подав на вас до суду: як скласти заперечення?

Із цієї статті ви дізнаєтеся: як діяти, якщо незадоволений контрагент звернувся з позовом до господарського суду.

Що можна зробити на практиці: скласти за наведеним зразком відгук на позовну заяву контрагента, обґрунтувавши заперечення проти позовних вимог і підтвердивши свої доводи документально.

Якщо контрагент звернувся до суду

Зараз ми поговоримо про ситуацію, коли до суду подав контрагент і треба якось реагувати на позов. Нагадаємо основні моменти, про які треба знати конфліктуючим сторонам:

  • спори, що виникають між суб'єктами господарювання (між підприємствами, між підприємством і підприємцем, між підприємцями) при укладенні, зміні, припиненні та виконанні господарських договорів, розглядаються в господарському суді (ст. 1, п. 1 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу, далі – ГПК);
  • у кожній справі є позивач (сторона, яка подає позов до суду) і відповідач (сторона, на яку подали до суду). У нашому випадку підприємство виступатиме відповідачем;
  • позовна заява – це не просто лист паперу, на якому викладено всі претензії до відповідача. Суд прийме до розгляду позовну заяву тільки в тому випадку, якщо вона відповідає вимогам, установленим ГПК, зокрема містить відомості, передбачені ст. 54, 55 ГПК. Також до позовної заяви в обов'язковому порядку слід додати ряд документів, у тому числі документ, що підтверджує відправку відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів (ст. 56 ГПК).

Протягом трьох днів з дати подання позовної заяви господарський суд виносить ухвалу (рішення, як учинити з позовом). Зокрема, суд може:

  • відмовити позивачеві в прийнятті позовної заяви (ст. 62 ГПК). Ухвала про відмову направляється тільки позивачеві;
  • повернути позовну заяву позивачеві без розгляду (ст. 63 ГПК). Ухвала про повернення направляється тільки позивачеві;
  • порушити провадження у справі (ст. 64 ГПК). Ухвала про порушення провадження у справі направляється позивачеві та відповідачеві.

Як дізнатися про долю позову

Припустимо, ви отримали від контрагента копії позовної заяви і доданих до неї документів. Як ви вже зрозуміли, це ще не означає, що позов прийнятий судом до провадження. Тому на цьому етапі ваше завдання – дізнатися про долю позову.

Як це зробити? Дуже просто – зайти на офіційний веб-портал судової влади України www.reyestr.court.gov.ua і пошукати потрібні вам відомості в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР), який ведеться згідно із Законом від 22.12.05 р. № 3262-IV (далі – Закон № 3262) і Порядком, затвердженим постановою КМУ від 25.05.06 р. № 740 (далі – Порядок № 740). Усі судові рішення за господарськими справами (рішення, постанови, ухвали), унесені до ЄДРСР, відкриті для безплатного і цілодобового доступу (ч. 1 ст. 4 Закону № 3262, абзац восьмий п. 3 Порядку № 740). Виняток становлять рішення, які містять інформацію, що не підлягає розголошенню. Такі судові рішення також розміщуються в ЄДРСР, але без інформації, яка не підлягає розголошенню (ч. 4 ст. 4 Закону № 3262, п. 2 Порядку № 740). Наприклад, розголошенню не підлягають відомості, що дозволяють ідентифікувати фізичну особу – сторону у справі (ст. 7 Закону № 3262). Тобто, якщо сторонами господарського спору є підприємство і підприємець, то в ЄДРСР назва підприємства буде зазначена, а ось П. І. Б. підприємця ви не знайдете.

Як користуватися ЄДРСР

Як знайти відомості, що цікавлять вас, у ЄДРСР? Підприємству-відповідачеві це найпростіше зробити за власними реквізитами – назвою або ідентифікаційним кодом.

Важливий нюанс: ЄДРСР ведеться українською мовою, тому найменування підприємства також необхідно вводити українською мовою.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 15 ГПК позовна заява подається до господарського суду за місцем знаходження відповідача. Місцезнаходженням підприємства вважається адреса, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців (далі – ЄДР). Тому, щоб спростити собі пошук, виберіть регіон за своїм місцезнаходженням.

Наприклад, у ЄДР зазначено, що місцезнаходженням підприємства є адреса в м. Дніпропетровську. Увійшовши до ЄДРСР, у розділі «Регіон суду» виберіть регіон: «Дніпропетровська область». Далі в розділі «Найменування суду» виберіть потрібний суд: «Господарський суд Дніпропетровської області». А тепер у розділі «Пошук за контекстом» уведіть назву свого підприємства і натисніть «Пошук». У результаті пошуку у вас висвітиться табличка, у якій будуть зазначені відомості про наявні в ЄДРСР судові рішення, що відповідають заданим критеріям (містять назву або код вашого підприємства). Щоб відкрити і подивитися знайдене рішення суду, необхідно натиснути на виділений синім кольором реєстраційний номер такого рішення.

Як відповідачеві реагувати на позов

Отже, ви скористалися ЄДРСР і з'ясували, наприклад, що позовна заява повернена контрагентові. Для підприємства-відповідача це означає всього лише невелике відстрочення. Адже зрозуміло, що коли спір не врегульовано, то контрагент усуне недоліки, на які вказав суд, і повторно подасть позовну заяву. Або ви дізналися, що суд прийняв позовну заяву контрагента до провадження (тоді вам повинні надіслати ухвалу суду).

Що робити далі? Якщо у вас немає заперечень по суті позову, то можна просто дочекатися винесення постанови в цій справі. Якщо ж ви не згодні, тоді вам варто підготувати свої заперечення письмово і передати їх до суду. Адже, згідно зі ст. 59 ГПК, підприємство-відповідач має право подати суду відгук на позовну заяву контрагента, у якому викласти свою позицію з приводу заявлених позовних вимог.

У який строк слід подати відгук?

Строки подання законодавчо не встановлені. Але відгук на позовну заяву, прийняту до провадження, радимо підготувати і подати заздалегідь. Тобто до дати, на яку господарським судом призначено розгляд справи. Тоді суддя, який розглядає спір, зможе заздалегідь ознайомитися з аргументами іншої сторони і прийняти рішення з урахуванням позиції як позивача, так і відповідача.

Що буде, якщо ви не подасте відгук? Тоді вам доведеться викласти свої аргументи проти позовних вимог усно – під час засідання суду. Чим гірший цей варіант?

По-перше, в ухвалі про порушення справи суддя, як правило, пропонує відповідачеві подати відгук на позов. І тому вже в судовому засіданні вам доведеться не тільки усно висловлювати свою позицію з приводу заявлених позовних вимог, а ще й пояснювати судді, чому ви не виклали свою позицію заздалегідь і письмово. Крім того, не факт, що суддя, вислухавши ваші усні доводи, усе детально запам'ятає. Адже він розглядає не тільки ваш спір, а ще й багато інших господарських справ. У результаті ви ризикуєте опинитися в ситуації, коли суддя просто не зважить на окремі важливі моменти і прийме рішення не на вашу користь. І в разі оскарження такого судового рішення ви не зможете довести, що на такі моменти ви указували, оскільки свою позицію висловлювали усно, а слово до справи не пришиєш.

По-друге, не маючи можливості заздалегідь ознайомитися з вашою позицією, суддя буде вимушений з'ясовувати її в ході судового засідання. І якщо на підтвердження своїх доводів ви подасте документи, то суддя, природно, перенесе розгляд спору на іншу дату. Адже йому необхідний час, щоб вивчити надані вами докази.

Але якщо ж ви знайшли час і склали відгук на позов письмово, то суддя перед засіданням спокійно вивчить аргументи обох сторін і зможе скласти об'єктивну думку. Крім того, заперечення проти позовних вимог, викладені письмово, залишаться в матеріалах справи. І в разі оскарження судового рішення ви зможете довести, що ті або інші аргументи вами наводилися, але не були взяті судом до уваги. Тому ми рекомендуємо відповідачеві все ж таки скласти і подати відгук на позовну заяву, адже це перш за все в його інтересах.

Майте на увазі: якщо відповідач не подав суду відгук на позовну заяву, у якій виклав свої заперечення, тоді суд прийматиме рішення тільки на підставі відомостей, що є в матеріалах справи, тобто поданих контрагентом (ст. 75 ГПК).

До чого можуть призвести помилки і неточності в позовній заяві?

Позовна заява повинна бути складена так, щоб про неї можна було сказати – комар носа не підточить. Адже якщо в заяві будуть неточності, то досвідчений юрист зможе знайти зачіпку, яка затягне розгляд справи або взагалі змінить її результат.

Неточність у реквізитах

У позовній заяві не повинно бути процесуальних неточностей. Наприклад, на практиці досить часто позивач допускає помилки в найменуванні та ідентифікаційному коді підприємства-відповідача. Наприклад, у назві підприємства одна неправильна літера (припустимо, «ТОВ «Катерина» замість «ТОВ «Катаріна») або в ідентифікаційному коді неправильно зазначена одна із цифр.

Найменування та ідентифікаційний код – це обов'язкові реквізити позовної заяви, які дозволяють ідентифікувати підприємство серед інших юридичних осіб. Тобто дозволяють установити, кому саме пред'явлені позовні вимоги. А якщо в цих реквізитах допущена помилка? З одного боку, підприємство-відповідач має право не прийняти позов на свій рахунок. Адже реквізити підприємства – інші. Але, з іншого боку, якщо, наприклад, назва підприємства зазначена правильно, а помилка допущена в ідентифікаційному коді або, навпаки, правильно зазначено ідентифікаційний код підприємства, а помилка в найменуванні, то позивач у процесі розгляду справи має можливість усунути ці помилки, подавши позовну заяву в новій редакції.

Неточність у сумі позову

Отримавши від позивача копію позовної заяви з документами, слід уважно вивчити обставини і документи, якими контрагент обґрунтовує свої позовні вимоги. Наприклад, контрагент зазначає в позовній заяві, що підприємством-відповідачем порушено зобов'язання за договором і своєчасно не оплачено отриманий товар. У зв'язку із цим він просить стягнути з відповідача як заборгованість за поставлений товар, так і пеню за кожний день прострочення в оплаті – у розмірі, установленому договором. Для підтвердження своїх вимог контрагент додав до позовної заяви копії договору, видаткової накладної, довіреності на отримання товару, виданої підприємством-відповідачем своєму працівникові, акт звірки розрахунків, а також розрахунок суми неустойки (пені або штрафної санкції), що підлягає стягненню.

Що повинен зробити відповідач? Спершу звірити отримані копії документів з оригіналами, що є у вас. А потім зіставити, наскільки відповідають заявлені контрагентом вимоги фактичному стану взаємних розрахунків між підприємством і контрагентом.

Часто буває, що реальна сума заборгованості підприємства перед контрагентом на момент отримання позовної заяви – менша від зазначеної в позовній заяві. Це відбувається з різних причин, наприклад контрагент не врахував вартість поверненого відповідачем товару або суму передоплати. Також не рідкість ситуація, коли в період між датою направлення контрагентом копії позовної заяви і датою її отримання підприємством заборгованість була погашена повністю або частково. Тобто відомості, викладені в позов-ній заяві, могли застаріти.

У цьому випадку у відгуку на позов необхідно обґрунтувати, чому зазначені позивачем відомості неправильні, викласти свою позицію і підтвердити її відповідними документами.

Неточність у розрахунку штрафних санкцій

Обов'язково перевірте правильність розрахунку суми штрафних санкцій. Важливо звернути увагу на період, за який контрагент вимагає стягнути пеню або штрафи за умовами договору. Нагадаємо, що нарахування пені або штрафу за прострочення виконання зобов'язання за договором припиняється через 6 місяців після закінчення строку, установленого для виконання такого зобов'язання, якщо інше не встановлено договором (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу).

Якщо ви не згодні із сумою пені, заявленою позивачем до стягнення, на це необхідно зазначити у відгуку та обґрунтувати свої заперечення. Адже вашу бездіяльність суд може розцінити як згоду із заявленими позивачем вимогами.

Як скласти відзив на позов

Відзив на позовну заяву подається в письмовій формі. Вимоги до його складання наведені в ст. 59 ГПК. Зважте на те, що судочинство в господарських судах ведеться державною мовою. Тому відзив на позов повинен бути складений українською мовою. Для складання відзиву на позов ви можете скористатися наведеним у кінці консультації зразком.

Відзив на позов і копії документів, що підтверджують викладені в ньому заперечення, підприємству-відповідачеві необхідно направити до господарського суду, а копії такого відгуку – позивачеві та іншим відповідачам (якщо такі є). Направити відзив на позов підприємство може двома способами:

  • вручити (особисто або нарочним) та отримати позначку про отримання;
  • направити цінним листом з описом вкладення і повідомленням про вручення.

У відзиву на позов необхідно навести:

  • найменування контрагента-позивача (повне найменування підприємства або П. І. Б. підприємця);
  • номер справи (такий номер буде зазначено в ухвалі господарського суду про порушення справи);
  • мотиви повного або часткового відхилення підприємством-відповідачем вимог контраген­та-позивача з посиланням на законодавство. Наприклад, у позовній заяві контрагент зазначає, що поставив підприємству товар на суму 340 568 грн., яку відповідач своєчасно не сплатив, і вимагає стягнути з підприємства зазначену суму. Проте, за даними підприємства, фактично сума заборгованості за поставлений товар становить 230 334 грн. Тобто підприємство не згодне із заявленими контрагентом позовними вимогами в сумі 110 234 грн. Але всього лише заявити про таку незгоду – недостатньо. Свої доводи необхідно документально обґрунтувати. Наприклад, частина поставленого товару виявилася неякісною і була повернена контрагентові. Або поставлений товар був частково сплачений підприємством;
  • докази, якими обґрунтовується відхилення позовних вимог. Як підтвердити заперечення проти позовних вимог контрагента, викладені у відгуку на позов? Звичайно, документами. Наприклад, факт повернення контрагентові частини товару, що виявилася неякісною, підтверджується видатковими накладними. А оплату товару, наданих послуг або виконаних робіт можна підтвердити платіжними документами (платіжними дорученнями, завіреними банком, квитанціями прибуткових касових ордерів). До відгуку на позов додайте завірені копії зазначених документів. Оригінали залиште у себе;
  • перелік документів та інших доказів, що додаються до відгуку на позов;
  • докази того, що копії відгуку на позов були направлені позивачеві та іншим відповідачам (якщо такі є). Якщо копія відгуку на позов направлялася поштою, то, як правило, господарські суди вимагають подати оригінал поштової квитанції й опису вкладення цінного листа. Якщо ж копія відгуку на позов вручалася позивачеві або іншим відповідачам, тоді таким доказом буде позначка про отримання, проставлена на першому примірнику відгуку на позов, який надалі буде поданий суду.

Відзив на позовну заяву підписується:

  • або керівником підприємства, повноваження якого підтверджуються статутом,
  • або представником підприємства. У цьому випадку до відгуку необхідно додати документ, що підтверджує його повноваження (наприклад, довіреність, завірену підписом керівника і печаткою підприємства).

Завважимо, що при поданні відзиву на позов судовий збір не сплачується, оскільки така вимога не передбачена Законом від 08.07.11 р. № 3674-VI.

Зразок.

 Господарський суд Дніпропетровської області

49000, м. Дніпропетровськ, вул. Куйбишева, 1а

Справа № 904/18791/15

Позивач:             Товариство з обмеженою відповідальністю «Лайма»

ідентифікаційний код 87656709

49000, м. Дніпропетровськ, вул. Самарська, 456

Відповідач:                           Товариство з обмеженою відповідальністю

«Катарина», ідентифікаційний код 65434509

49000, м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, 235

Відзив на позов

Товариство з обмеженою відповідальністю «Катарина» (далі – ТОВ «Катарина) заперечує проти вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Лайма» (далі – ТОВ «Лайма») щодо стягнення з ТОВ «Катарина» заборгованості за поставлений товар у сумі 340 568 грн. та пені в сумі 73 185,52 грн. Між ТОВ «Лайма та ТОВ «Катарина» був укладений договір поставки від 19.12.14 р. № 19/12/14 (далі – Договір), за умовами якого:

  • ТОВ «Лайма» зобов’язалося поставити ТОВ «Катарина» товар, який мав відповідати вимогам по якості, установленим для цього виду товару. Узгоджена кількість та ціна товару зазначалися у видаткових накладних на кожну партію товару (п. 1.1 Договору);
  • у разі якщо поставлений товар мав будь-які пошкодження або недоліки, які неможливо усунути, ТОВ «Катарина» мало право повернути такий товар ТОВ «Лайма», а ТОВ «Лайма» було зобов’язане замінити такий товар товаром належної якості протягом 10 робочих днів із дати повернення вказаного товару (п. 3.4 Договору);
  • ТОВ «Катарина» зобов’язалося оплатити поставлений ТОВ «Лайма» товар належної якості протягом 60 (шестидесяти) календарних днів із моменту поставки товару (п. 4.1 Договору).

У позовній заяві ТОВ «Лайма» наголошує на тому, що товар був поставлений на загальну суму 340 568 грн., яка має бути стягнута з ТОВ «Катарина». Це твердження позивача частково не відповідає дійсності виходячи з такого:

  • 22.12.14 р. за видатковою накладною від 22.12.14 р. № 177/14 ТОВ «Катарина» отримано від ТОВ «Лайма» товар на суму 170 473 грн., який мав бути оплачений у строк до 20.02.15 р. включно. У рахунок оплати поставленого товару ТОВ «Катарина 20.02.15 р. перерахувало ТОВ «Лайма» 53 247 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 20.02.15 р. № 37. Тобто на сьогодні заборгованість ТОВ «Катарина» перед ТОВ «Лайма» за товар, поставлений 22.12.14 р., становить 117 226 грн.;
  • 16.02.15 р. за видатковою накладною від 16.02.15 р. № 18/15 ТОВ «Катарина» отримано від ТОВ «Лайма» товар на суму 170 095 грн. Оскільки частка поставленого товару на суму 56 987 грн. виявилася пошкодженою, то згідно з умовами Договору цей товар був повернутий позивачу 18.02.15 р. за видатковою накладною від 18.02.15 р. № 23/15. Від імені ТОВ «Лайма» зазначена видаткова накладна підписана Соколенко Ю. Б., повноваження якого на отримання товару підтверджені виданою ТОВ «Лайма» довіреністю від 18.02.15 р. № 12. ТОВ «Лайма» не замінило пошкоджений товар товаром належної якості, внаслідок чого за умовами Договору до оплати підлягав лише якісний товар, отриманий ТОВ «Катарина» на суму 113 108 грн., який мав бути оплачений у строк до 17.04.15 р. У зв’язку зі складним фінансовим станом ТОВ «Катарина» не мало змоги своєчасно оплатити товар, отриманий 16.02.15 р., тому наразі заборгованість ТОВ «Катарина» перед ТОВ «Лайма» за товар, поставлений 16.02.15 р., становить 113 108 грн.

Таким чином, на сьогодні загальна сума заборгованості ТОВ «Катарина» перед ТОВ «Лайма» становить 230 334 грн., а не 340 568 грн., як стверджує позивач. У позовній заяві позивач вимагає стягнути з ТОВ «Катарина» пеню в сумі 73 185,52 грн. за прострочення в оплаті товару, поставленого:

  • 22.12.14 р. – за період із 21.02.15 р. по 10.09.15 р (за 202 дня) в сумі 42 432,35 грн.;
  • 16.02.15 р. – за період із 18.04.15 р. по 10.09.15 р. (за 146 днів) в сумі 30 753,17 грн.

ТОВ «Катарина» заперечує проти стягнення пені у вищенаведеному розмірі, оскільки:

  • як випливає з розрахунку пені, наведеного у позовній заяві, ТОВ «Лайма» вимагає стягнути з ТОВ «Катарина» пеню в сумі 73 185,52 грн., розраховану виходячи з первісної суми поставки в розмірі 340 568 грн., а не із суми реально існуючої заборгованості в розмірі 230 334 грн. Умовами Договору передбачена сплата пені за прострочення у виконанні зобов'язань з оплати, яка розраховується від суми заборгованості. Тобто позивачем необґрунтовано завищено суму пені на 26 605,45 грн.;
  • позивач вимагає стягнути пеню за прострочення в оплаті товару, поставленого 22.12.14 р., за період із 21.02.15 р. по 10.09.15 р., тобто за 202 дня. Згідно зі ст. 230, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Умовами Договору не передбачено право позивача нараховувати пеню протягом понад 6 місяців із дати, з якої ТОВ «Катарина» було порушено зобов’язання щодо оплати поставленого товару. Тобто вимога позивача стягнути пеню в сумі 2 903,35 грн. за період прострочення, який перевищує 6-місячний строк, тобто за період із 22.08.15 р. по 10.09.15 р., є необґрунтованою.

Таким чином, наразі загальна сума пені, яка нарахована позивачем обґрунтовано, становить 43 676,72 грн., а не 73 185,52 грн., як стверджує позивач. Отже, вимоги ТОВ «Лайма» щодо стягнення з ТОВ «Катарина» заборгованості в розмірі 110 234 грн. та пені в сумі 29 508,80 грн. є необґрунтованими. Зважаючи на вищенаведене та керуючись ст. 22 ГПК України, ПРОШУ:

Відмовити ТОВ «Лайма» у задоволенні позовних вимог про стягнення з ТОВ «Катарина» заборгованості в сумі 110 234 грн. та пені в сумі 29 508,80 грн., які є необґрунтованими.

Додаток (у копіях):

  • договір поставки від 19.12.14 р. № 19/12/14;
  • видаткова накладна від 22.12.14 р. № 177/14;
  • платіжне доручення від 20.02.15 р. № 37;
  • видаткова накладна від 16.02.15 р. № 18/15;
  • видаткова накладна від 18.02.15 р. № 23/15;
  • довіреність від 18.02.15 р. № 12.

Директор ТОВ «Катарина»          (підпис)               Л. П. Окрошко

16.09.15 р.                                          М. П. 

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Надійні рішення з бухобліку, податків та права

810 грн. / квартал

Купити

Кращі матеріали

Контрагент подав на вас до суду: як скласти заперечення?