Слово шеф-редактора ГК «Баланс», Uteka від 1 лютого 2023 року

01.02.2023 193 0 1

Перший місяць 2023 року пройшов під знаком переживань та очікувань. Це стосується як подій на фронті та постачання озброєння, так і економічної підтримки країни західними партнерами.

Прогнози поки що не дуже втішні. Ми, звісно, розуміємо це, зважаючи на ситуацію. Уряд заклав у Держбюджеті-2023 зростання ВВП лише на 3,2 %. Водночас МВФ виявився скромнішим у своїх оцінках – він очікує зростання української економіки на 1 %.

У Меморандумі про співпрацю з МВФ зазначається, що експерти очікують на «стабілізацію економічної діяльності у 2023 році, хоча для такого прогнозу критично важливими факторами є тривалість та інтенсивність війни». Поліпшення ситуації в Україні більшість експертів очікують у 2024 році. Вважається, що він стане роком відбудови економіки.

Підсумки січня

Початок року для бухгалтера традиційно починається з вивчення змін. Цьогорічні зміни не стали кардинальними чи революційними. Переважна більшість стосується пільг, упорядкування суперечностей та воєнних особливостей. Але, як ми вже знаємо, більше змін нас очікує в середині року (про це – далі).

Кожен бухгалтер має бути в курсі всіх змін, легко в них орієнтуватися, щоб у разі необхідності скерувати діяльність свого підприємства в потрібний напрям. Тож про зміни читайте в Uteka у статтях:

Незважаючи на ситуацію, що склалася, бухгалтери зосередили свою увагу на складанні річної звітності, адже терміни її подання припадають на січень – лютий. Звісно, що в Uteka ми також не оминули цю тему. Про порядок заповнення та подання фінансової та податкової звітності читайте в добірках та статтях:

А також вивчайте на вебінарах:

Очікування та прогнози лютого

Скасування податкових пільг та мораторію на перевірки і штрафи

Мабуть, найбільш обговорюваним на сьогодні є законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану». Крім ПК, він вносить зміни до Закону від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та Закону від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Уряд підтримав його 27 січня. Законопроєкт передбачає скасування податкових пільг та мораторію на перевірки ДПС з 1 липня 2023 року.

Відповідно до оприлюдненого Мінфіном тексту законопроєкту пропонується встановити, що окремі норми діють до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, але не пізніше 1 липня 2023 року, зокрема:

можливість застосування ставки єдиного податку в розмірі 2 % від суми доходу для ФОП та юросіб, які є платниками єдиного податку третьої групи;
можливість ФОП – платників єдиного податку першої та другої груп не сплачувати єдиний податок;
зупинення проведення документальних перевірок;
зупинення перебігу строків (подання податкової звітності, проведення перевірок, отримання податкової інформації контролюючими органами, проведення процедури адміністративного оскарження тощо), визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
незастосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства;
незастосування штрафних санкцій за порушення правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ;
незастосування штрафних санкцій за порушення порядку використання РРО та ПРРО.

Також законопроєктом передбачено:

у разі сплати платником податків протягом 30 календарних днів із дня, що настає за днем отримання податкового повідомлення-рішення, суми податкового зобов’язання, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 1 липня 2023 року та завершені до дня припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), нараховані на суму такого податкового зобов’язання, скасовуються, а пеня не нараховується. Водночас сума сплаченого податкового зобов’язання не підлягає оскарженню;
поновлення заборони на роботу програмних РРО в режимі офлайн без виданого діапазону фіскальних номерів;
запровадження з 1 січня 2024 року обов’язкової перевірки програмних РРО на їх відповідність фіскальним вимогам;
зміна визначення дати віднесення до податкового кредиту сум ПДВ за операціями з постачання послуг нерезидентом на митній території України.

Зазначений законопроєкт мають зареєструвати на сайті ВРУ, розглянути в комітетах ВРУ та винести на голосування депутатів.

Скасування дозволів та ліцензій

Мінекономіки повідомило, що міжвідомча робоча група з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності рекомендувала Кабміну скасувати значну частину інструментів державного регулювання. Загалом 47% дозволів, ліцензій, декларацій погоджень тощо.

Мета – суттєве розширення економічної свободи в Україні і стимулювання розвитку підприємництва. Відповідне рішення було ухвалено на першому засіданні МРГ з дерегуляції 26 січня 2023 року.

Крім безпосереднього скасування також рекомендовано оптимізувати ще близько третини інструментів, що належать до сфери компетенції Мінекономіки. Окрім того, частину інструментів державного регулювання господарської діяльності рекомендовано передати до інших міністерств та відомств.

Інструменти, які були розглянуті на засіданні МРГ, регулюють ведення бізнесу у сферах експорту та імпорту товарів, інвестиції та інтелектуальну власність, технічне регулювання, трудові відносини та безпеку праці.

Зміни щодо платіжних послуг

30 січня 2023 року Президент підписав Закон від 12.01.2023 № 2888-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг». Його норми запрацюють із 1 квітня 2023 року.

Внесення змін обумовлено ухваленням Закону від 30.06.2021 № 1591-IX «Про платіжні послуги».

Серед основних новацій Закону:

Легалізація електронних грошей та прирівняння рахунків електронних гаманців до рахунків банків.
Можливість сплати податків електронними грошима.
Можливість сплачувати комуналку електронними грошима, якщо їх буде приймати постачальник послуг.

Але на час війни обіг електронних грошей в Україні обмежений.

Заборона перебування грального бізнесу на ЄП 2%

12 січня ВРУ прийняла Закон 2737-IX від 16.11.2022 «Про внесення змін до підрозділу 8 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо заборони перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (законопроєкт № 8079). На разі його направлено на підпис Президента.

Закон передбачає повернення заборони перебування на спрощеній системі оподаткування суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора).

Новий порядок бронювання працівників

На виконання Закону від 04.00.2022 № 2732-IX «Про внесення змін до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» прийнято постанову КМУ від 27.01.2023 № 76, яка визначає порядок та критерії бронювання військовозобов’язаних, а саме затверджує:

Порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобовʼязаних під час дії воєнного стану;
Порядок та критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

За прийнятою постановою відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, які були надані військовозобовʼязаним рішеннями Мінекономіки, будуть чинними протягом строку, на який вони надані.

Податкові пільги для бізнесу

12 січня ВРУ підтримала в першому читанні два законопроєкти, спрямовані на підтримку вітчизняної промисловості та бізнесу під час воєнного стану. Йдеться про законопроєкти № 8298 та № 8299. Ними передбачено, зокрема:

звільнення імпорту обладнання та комплектуючих від ПДВ та мита в разі ввезення в Україну винятково для власного виробництва на території України без права відчуження на будь-яких умовах раніше п’яти років з дати їх ввезення на митну територію України;
звільнення обладнання від ПДВ та мита для закладів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти, які здійснюють підготовку кадрів для підприємств, для забезпечення освітньої діяльності;
особливості оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування залізної руди на період воєнного стану;
звільнення від оподаткування платників єдиного податку четвертої групи за земельні ділянки, розташовані на територіях бойових дій та/або тимчасово окупованих територіях;
віднесення електронної марки та цифрової поштової марки до об’єктів, які не підлягають оподаткуванню;
звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг з демонстрування та показу фільмів, дубльованих, озвучених державною мовою на території України тощо.

Але прийняття цих законопроєктів потребує погодженння з МВФ. Тому невелика ймовірність, що вони дійдуть до голосування в такому самому вигляді.

Е-резидентство

З 1 квітня 2023 року набирає чинності Закон від 06.10.2022 № 2654-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей оподаткування підприємницької діяльності електронних резидентів». Статус електронного резидента отримує:

іноземець, який досяг 18 років, не є податковим резидентом України та зареєстрований у системі «Е-резидент»;
є платником третьої групи спрощеної системи оподаткування без ПДВ:
сплачує податок 5% від доходів у межах ліміту (1 167 МЗП), а якщо перевищує ліміт – 15%;
не отримує не дозволені доходи з джерелом походження з України, крім пасивних;
податковим агентом «Е-резидента» є банк, у якому відкритий поточний рахунок платника єдиного податку третьої групи «Е-резидента».

Запровадження е-ТТН

З 1 лютого розпочнеться тестування електронних товарно-транспортних накладних.

За пів року до 1 серпня система має запрацювати, і бізнес зможе відмовитися від паперових ТТН на користь електронних документів.

Тож е-ТТН зробить ринок вантажних перевезень більш прозорим, менш корумпованим. Для бізнесу використання електронних накладних буде дешевшим за паперові. І загалом це перший крок до впровадження міжнародних документів – e-CMR.

Уже є провайдери електронного-документообігу, які пройшли тестування і можуть взаємодіяти із системою.

Нова податкова реформа

Бізнес-спільнота та Офіс Президента знову заговорили про податкову реформу. Нова податкова реформа має сприяти покращенню інвестиційної привабливості країни та спонукати бізнес відмовитися від оптимізації податків.

Про це в Медіацентрі Україна – Укрінформ під час презентації «Чому необхідне проведення податкової реформи: що вона дасть?» розповів заступник керівника Офісу Президента України Ростислав Шурма.

Він нагадав, що після завершення війни Україна планує надзвичайно велику програму відбудови, і ця програма передбачатиме залучення великої кількості приватних інвестицій та приватних коштів. Тому має бути створене відповідне бізнес-середовище і податкове середовище. Це один з найважливіших компонентів інвестиційної привабливості нашої країни. Друга причина – це корупція і необхідність антикорупційних змін.

Водночас Ростислав Шурма зазначив, що в Офісі Президента, експертів із провідних міністерств ще немає чіткої позиції щодо майбутніх ставок податків.

Щодо податкових ставок, то не є догмою запровадження їх на рівні «10-10-10» (йдеться про впровадження єдиної ставки – 10 % для трьох основних податків: на прибуток, на доходи фізичних осіб і на додану вартість). Це поки що є предметом дискусії.

Реалізація такої реформи можлива лише після укладення певного умовного соціального договору з бізнесом.

«Якщо ми надаємо такі умови, то маємо домовитись, що більше ніхто не займається оптимізацією податків», – сказав заступник керівника Офісу Президента.

Шурма зазначив, що дискусії з Міністерством фінансів стосовно податкової реформи тривають, проте він розраховує на підтримку з боку міністерства.

Також він висловив упевненість, що Україні вдасться переконати і зовнішніх партнерів у необхідності такого кроку.

«МВФ і деякі наші зовнішні партнери не до кінця розуміють специфіку функціонування нашої економіки. Я думаю, що ми знайдемо аргументи, як їх переконати», – зазначив Шурма.

Отже, очікуємо позитивних новин та слушних ідей для розвитку нашої країни!

А ми, як завжди, будемо тримати вас у курсі подій та допомагати у щоденній роботі своїми консультаціями, спецпроєктами та вебінарами.

Зокрема, читайте в лютому:

як заповнити декларацію з податку на прибуток за 2022 рік та додатки до неї;
як заповнити декларацію єдинника четвертої групи;
про нові правила бронювання працівників;
особливості обліку та оподаткування фіндопомоги з-за кордону під час війни;
Звіт неприбуткової організації;
МПЗ у звітності платників податку на прибуток:
як подати заяву-розрахунок на оплату лікарняних та повідомлення про виплату коштів тощо.

А також ми вже готуємо:

спецпроєкт «Генератори, мобільні та сонячні батареї, Starlink: облік та оподаткування»;
спецпроєкт «Блокування ПН/РК: причини, наслідки та алгоритм розблокування».

Дивіться в лютому вебінари за темами:

Можливо, ви пропустили:

Спецвипуск «Річна фінансова звітність за 2022 рік»;
Спецвипуск «Фінансова звітність сільгосппідприємства за 2022 рік: особливості складання та подання»;
Спецвипуск «Об’єднана звітність щодо ЄСВ, ПДФО та ВЗ: як заповнити у різних ситуаціях»;
Спецпроєкт «Наказ про облікову політику: правила та принципи складання»;
Спецпроєкт «Звітність з єдиного податку для юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».

Для того щоб ви вчасно розпланували свою роботу та нічого не забули, Uteka нагадує строки звітування та сплати податків у найкориснішій шпаргалці – Календарі бухгалтера на місяць.

Календар бухгалтера на лютий 2023 року

Усе буде Україна!

З повагою
Олена Ткаченко,
шеф-редакторка ГК «Баланс», електронного порталу uteka.ua

господарська діяльність звітність законодавство ПДВ акцизний податок воєнний стан податок на прибуток військовий облік електростанція фінансова звітність безготівковий розрахунок річна звітність перевірки бізнесу мобілізація пільга