Податок на нерухомість – один із податків на майно. Обов’язок з його декларування виникає виключно у юридичних осіб і тільки щодо нерухомості, право власності на яку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі – Реєстр прав). А от фізичним особам (у т. ч. ФОПам) податок нараховує орган ДПС. У цій статті розглянемо, яку нерухомість вважати житловою та нежитловою, чи оподатковуються будівлі промисловості під час простою або реконструкції, а також розповімо про порядок розрахунку, строки сплати авансових внесків і правила подання декларації та додатків до неї.
Платниками цього податку є фізичні та юридичні особи – власники об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (пп. 266.1.1 Податкового кодексу України, далі – ПКУ).
Але фізособи-підприємці не подають декларацію з податку на нерухомість (далі – декларація). Адже нерухомість реєструється на фізособу, а не на підприємця. Податок їм нараховує орган ДПС і до 1 липня звітного року надсилає за місцем реєстрації податкове повідомлення-рішення про сплату податку. Фізособа повинна сплатити податок на нерухомість протягом 60 днів із дня вручення такого повідомлення. Відповідне роз’яснення ДПС розміщено в ЗІР (категорія 106.01).
Отже, декларацію подають тільки юридичні особи.
Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка (пп. 266.2.1 ПКУ).
Для цілей оподаткування прийнято таку класифікацію:
Податок на нерухомість нараховується та сплачується тільки за ту нерухомість, право власності на яку зареєстроване в Реєстрі прав.
Ні, не сплачується. І ось чому.
У розумінні Закону від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» об’єкт незавершеного будівництва не вважається об’єктом нерухомого майна.
Згідно із ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). При цьому до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Отже, об’єкт незавершеного будівництва не є об’єктом обкладення податком на нерухомість. Відповідне роз’яснення міститься в ЗІР (категорія 106.02).
Згідно з пп. 266.2.2 ПКУ не є об’єктом оподаткування:
|
Зверніть увагу! Пільги з податку на нерухомість можуть також установлювати органи місцевого самоврядування за місцем розташування нерухомості (пп. 266.4.2 ПКУ). З’ясувати це можна, ознайомившись із рішеннями відповідних органів місцевого самоврядування. |
Відповідно до НК 018:2023 клас 1271 включає будівлі, призначені для сільськогосподарської діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, конюшні, розплідники, промислові курники, зерносховища, ангари та фермерські господарські будівлі, погреби, виноробні заводи, винні чани, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо.
Зазвичай код об’єкта нерухомості вказують у техдокументації про введення його в експлуатацію.
Якщо в техдокументації така інформація відсутня, щоб дізнатися, до якого класу відповідно до НК 018:2023 включено будівлю чи споруду, суб’єкт господарювання повинен звернутися до ДП «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві» (далі – інститут). Адже саме цей інститут є розробником НК 018:2023 та уповноважений в установленому порядку надавати роз’яснення щодо його положень.
На офіційному сайті інституту у розділі «Класифікація будівель» є інформація про те, як отримати експертний висновок щодо класифікації об’єктів нерухомості згідно з НК 018:2023. Для цього слід надіслати в інститут гарантійний лист довільної форми з додатком, у якому наведено перелік об’єктів, які треба прокласифікувати (на сайті розміщено приклад такої форми).
Також на сайті вказано, що для отримання послуг необхідно звертатися:
Як уже було зазначено вище, будівлі, що належать сільгосптоваровиробникам, не є об’єктом обкладення податком на нерухомість, якщо вони віднесені до класу 1271 згідно з НК 018:2023 і не здаються, зокрема, в оренду.
Якщо в оренду передано тільки частину такої будівлі, то, на думку податківців (ЗІР, категорія 106.07), у такому разі податок потрібно сплачувати за всю площу цієї будівлі, а не тільки за ту частину, що здається в оренду.
Відповідно до пп. «є» пп. 266.2.2 ПКУ не є, зокрема, об’єктами оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.
Як бачимо, щоб скористатися цією пільгою, необхідно дотримуватися двох умов: будівля має вважатися будівлею промисловості та належати промисловому підприємству.
Що стосується першої умови, то, як роз’яснюють податківці, належність будівлі до того чи іншого класу будівель визначається на підставі документів, що підтверджують право власності на них, з урахуванням класифікаційних ознак і функціонального призначення такого об’єкта нерухомості згідно з НК 018:2023. Цим класифікатором будівлі промисловості віднесено до однойменного класу 1251.
Що стосується другої умови, то з метою застосування пільги при визначенні промислових підприємств крім НК 018:2023 необхідно керуватися також Національним класифікатором ДК 009:2010, затвердженим наказом Держспоживстандарту від 11.10.2010 № 457 (далі – ДК 009:2010), який містить види економічної діяльності.
Промисловими вважаються підприємства, які згідно з ДК 009:2010 включено до секцій:
До речі, сільське господарство включено до секції А, тобто до промисловості воно не належить.
Отже, аби застосувати пільгу, установлену пп. «є» пп. 266.2.2 ПКУ, і не платити податок на нерухомість за будівлю промисловості, у видах діяльності підприємства має бути вказано один із «промислових» кодів КВЕД.
Так, потрібно. Відповідно до пп. 266.2.2 ПКУ не є об’єктом оподаткування будівлі промисловості, що використовуються за призначенням підприємствами, основна діяльність яких класифікується в секціях B–F згідно з КВЕД.
Податківці також зазначають (див. ЗІР, категорія 106.02), що податок на нерухомість, яка тимчасово не використовується у господарській діяльності підприємства, слід сплачувати на загальних підставах.
Тому податок на такі будівлі сплачується на загальних підставах.
Базовий податковий (звітний) період для податку на нерухомість дорівнює календарному року (пп. 266.6.1 ПКУ).
Базу оподаткування юрособи визначають самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (пп. 266.3.3 ПКУ).
Ставка податку на нерухомість установлюється рішенням органу місцевого самоврядування залежно від зональності (місця розташування) і типів об’єктів нерухомості (пп. 266.5.1 ПКУ).
Максимальний розмір ставки податку за 1 м2 нерухомості становить 1,5 % мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного року. Станом на 1 січня 2026 року мінімальна зарплата становить 8 647 грн, тож у поточному році максимальна ставка податку – 129,71 грн/м2 (8 647 грн х 1,5 %).
Актуальні ставки податку на нерухомість можна знайти на сайті ДПС (розділ «Зведена інформація про розмір та дату встановлення на відповідних територіях ставок місцевих податків і зборів, а також про встановлені податкові пільги, які будуть діяти у 2026 році»).
|
Таким чином, сума податку залежить від ставки податку, визначеної органом місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного об’єкта нерухомості, та загальної площі об’єкта. |
Наприклад, у власності юрособи є будівля офісу загальною площею 120 м2, ставка податку, установлена рішенням органу місцевого самоврядування, – 0,5 % мінімальної зарплати. Тож річна сума податку становить 5 188,20 грн (120 м2 х 8 647 грн х 0,5 %).
Юрособи самостійно обчислюють суму податку на нерухомість станом на 1 січня звітного року і сплачують його авансовими внесками щоквартально – до 30-го числа місяця, що настає за звітним кварталом (пп. «б» п. 266.10 ПКУ). Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 57.1 ПКУ).
Податок сплачується за місцем розташування об’єкта (об’єктів) нерухомого майна.
Отже, останній день сплати податку за І квартал 2026 року – 29.04.2026, за ІІ квартал – 29.07.2026, за ІІІ квартал – 29.10.2026, за IV квартал – 29.01.2027.
Рахунки для сплати податку у 2026 році наведено на сайті Казначейства.
Звітність із податку на нерухомість складається із самої декларації та двох додатків:
Якщо підприємство не має певного типу нерухомості (житлової чи нежитлової), то воно не подає відповідний додаток.
Форму декларації затверджено наказом Мінфіну від 10.04.2015 № 408.
Електронні ідентифікатори форм такі:
Декларація подається до контролюючого органу за місцем розташування об’єкта нерухомого майна.
Зверніть увагу! Якщо платник податку має об’єкти нерухомості на території різних територіальних громад, які підпорядковуються одному податковому органу, він повинен подати одну декларацію з відомостями про всі об’єкти, що мають різні коди КАТОТТГ. Але додатки подаються окремо щодо кожної територіальної громади, на території якої розташовані об’єкти нерухомості. Тобто декларація буде одна, а додатків може бути декілька. Якщо ж платник податку має у власності об’єкти нерухомості, розташовані на територіях, які підпорядковуються різним податковим органам, тоді подаються окремі декларації до кожного органу ДПС.
Юрособи подають декларацію не пізніше 20 лютого звітного року з розбивкою річної суми рівними частинами поквартально (пп. 266.7.5 ПКУ).
|
Увага! Декларацію на 2026 рік слід подати не пізніше 20 лютого. |
Ні, не потрібно. У ЗІР (категорія 106.07) податківці відповідають так: якщо суб’єкт господарювання є власником об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості та має документальне підтвердження віднесення цього об’єкта до категорій, визначених пп. 266.2.2 ПКУ, то такий суб’єкт звільняється від обов’язку подавати декларацію з податку на нерухомість.
Ні, не треба. Згідно з наведеною нормою ПКУ податок на нерухомість, яка розташована на території активних бойових дій або тимчасово окупованій території, не нараховується та не сплачується. Тобто підстав подавати декларацію немає.
Відповідне роз’яснення ДПС надане у ЗІР (категорія 106.07).
Проте, якщо протягом року територію буде виключено з переліку територій активних бойових дій чи деокуповано, юрособа – власник нерухомості, що розташована на такій території, має протягом 30 днів подати декларацію і розрахувати податок із 1-го числа такого місяця до кінця року.
Так, треба. Щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юросіб, для яких рішенням сільської, селищної або міської ради встановлено нульові ставки, декларація подається на загальних підставах.
Інформацію про надану пільгу треба навести в додатку 1 або 2 до декларації (залежно від того, щодо якої нерухомості надано пільгу). Згідно з Довідником пільг пільга зі сплати податку на нерухомість має код 18010402.
Декларація щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості подається протягом 30 календарних днів із дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, у якому виникло це право власності (пп. 266.7.5 ПКУ).
Розглянемо на умовному прикладі порядок заповнення декларації та додатків до неї.
Приклад
ТОВ «Карат» (основний вид діяльності – роздрібна торгівля) має у власності магазин загальною площею 270 м2. Ставка податку, установлена органом місцевого самоврядування, – 0,7 % мінімальної зарплати.
Наведемо приклади заповнення додатків і декларації (див. фрагменти 1 і 2).