Огляд офіційних роз’яснень за вересень 2024 року

Десятки суб’єктів господарювання щомісяця звертаються із профільними запитаннями до ДПС, Пенсійного фонду, НБУ та інших державних органів, щоб переконатися у правильності або хибності своєї думки. Орієнтуючись на офіційні відповіді, бухгалтер приймає ті чи інші облікові рішення. Тому переглядати відповіді буває корисно. Пропонуємо до вашої уваги огляд деяких листів, ІПК та роз’яснень за вересень 2024 року.

Також нагадуємо, що документи за серпень ви можете знайти в Uteka, категоріях «Листи», «ІПК», «Роз’яснення» розділу «Правова база».

Як виправити помилку в РК до ПК у разі неправильного заповнення дати складання?

ІПК ДПС від 02.09.2024 № 4297/ІПК/99-00-21-03-02ІПК

Товариство припустилося помилки в розрахунку коригування (далі – РК) до зведеної податкової накладної (далі – ПН), який не призводить до фактичної зміни суми компенсації за товари (роботи, послуги), складеному та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), а саме неправильно зазначено дату його складання. Отже, ТОВ запитує, як виправити таку помилку.

ДПС зазначила, що відповідно до п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307 (далі – Порядок № 1307), у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у разі виправлення помилок, допущених під час складання ПН, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 ПК постачальник (продавець) товарів/послуг складає РК кількісних і вартісних показників до ПН за формою згідно з додатком 2 до ПН.

Порядок складання РК та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, установленому для ПН, крім випадків, передбачених Порядком № 1307.

Не допускається виправлення даних щодо дати складання ПН та її порядкового номера.

Отже, помилка в даті складання РК виправленню не підлягає.

Водночас чинними нормами податкового законодавства не передбачено можливості анулювання (виключення) з ЄРПН зареєстрованих ПН/РК, у тому числі тих, що містять помилки в даті їх складання.

РК, який містить помилку в даті його складання, не відповідає первинним документам, на підставі яких платник формує показники податкової звітності, оскільки не дає змоги ідентифікувати операцію.

Для забезпечення правильності ведення податкового обліку та уникнення непорозумінь в частині визначення податкових зобов’язань та їх коригування платникам податків необхідно чітко дотримуватися норм чинного законодавства з питань оподаткування та правил ведення бухгалтерського обліку, у тому числі під час складання та реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних.

Отже, якщо під час коригування показників ПН були допущені помилки, такі помилки платник податку може виправити шляхом складання РК до такої ПН з урахуванням зареєстрованих до неї РК. Для цього доцільно використовувати інформацію щодо показників ПН з урахуванням усіх зареєстрованих до неї РК (остаточних показників ПН, які на поточну дату обліковуються в ЄРПН), яка міститься в електронному кабінеті платника податку.

Чи визнається ПН, під час заповнення якої допущено орфографічну помилку?

ІПК ДПС від 02.09.2024 № 4301/ІПК/99-00-21-03-02ІПК

У ТОВ є випадки, коли реквізити ПН/РК, отриманих від постачальника товарів/послуг та зареєстрованих в ЄРПН, містять незначні орфографічні помилки (зокрема, пропущений або зайвий розділовий знак, мала літера замість великої або навпаки, пропущено літеру в назві контрагента або найменуванні товару/послуги тощо), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію.

Тож ТОВ запитує, чи можна вважати складену постачальником з незначними орфографічними помилками та зареєстровану в ЄРПН ПН/РК, такою, що складена з порушенням норм ПК?

Відповідаючи на запитання, ДПС зазначила, що помилки в реквізитах, визначених п. 201.1 ПК (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, не можуть бути причиною неприйняття ПН в електронному вигляді.

Тому, якщо ПН/РК, складена постачальником товарів/послуг та зареєстрована в ЄРПН на покупця, містить орфографічну помилку, яка не заважає ідентифікувати здійснену операцію (її зміст, період, сторони, суму нарахованого податку, тощо), така орфографічна помилка не може бути єдиною підставою для визнання ПН/РК такою, що складена з порушенням норм ПК.

З метою виправлення помилок, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у тому числі зазначених у зверненні, платник податку може скласти і зареєструвати в ЄРПН РК до ПК, в якій допущено помилку.

Чи оподатковувати кошти або вартість майна, раніше стягнуті банком та повернуті фізособі?

ІПК ДПС від 02.09.2024 № 4283/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Київським апеляційним судом винесено рішення щодо скасування раніше проведеної операції погашення кредитної заборгованості клієнта банку – фізособи перед банком за рахунок заставного майна, шляхом повернення раніше стягнутих банком з фізособи грошових сум, майна або його вартості. Банк повинен також сплатити клієнту банку – фізособі компенсацію суми судового збору, сплаченого суду клієнтом-фізособою.

Отже, платник податків просить надати роз’яснення:

• який порядок обкладення ПДФО та військовим збором (далі – ВЗ) операції повернення коштів банком клієнту-фізособі в порядку повороту виконання рішення суду;
• який порядок обкладення ПДФО та ВЗ операції компенсації суми судового збору банком клієнту-фізособі.

В ІПК ДПС зазначено, що дохід фізособи – клієнта банку у вигляді відшкодування вартості майна в розмірі грошових коштів, одержаних від реалізації такого майна, в порядку повороту виконання рішення суду та компенсації суми судового збору включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника та обкладається ПДФО та ВЗ на загальних підставах.

У такому разі юрособа є податковим агентом щодо нарахування, утримання та сплати ПДФО та ВЗ із зазначених доходів, нарахованих на підставі рішення суду.

Як оплатити працівнику два лікарняних поспіль?

Лист ПФУ від 04.09.2024 № 2800-030401-8/53352

У цьому листі ПФУ пояснено особливості надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, якщо страхові випадки трапились один за одним та не пов’язані між собою.

Дати відкриття та закриття листка непрацездатності (далі – ЛН) відповідають датам початку строку дії та закінчення строку дії медичного висновку, на підставі якого сформований цей ЛН.

На підставі даних медичних висновків, що складають один випадок тимчасової непрацездатності, формуються ЛН в порядку черговості створення медичних висновків, кожен наступний із яких створюється як продовження першого та становлять один страховий випадок.

Випадок тимчасової непрацездатності відповідно до медичних висновків – тимчасова непрацездатність, що підтверджується формуванням одного або сукупністю декількох медичних висновків, пов’язаних між собою через посилання на запис у Реєстрі про попередній медичний висновок в межах однієї категорії медичних висновків, та триває безперервно від початку визначеного захворювання, травми або інших причин з можливим продовженням в одного або послідовно в декількох суб’єктів господарювання до завершення дії останнього медичного висновку або до початку нового медичного висновку з відміткою про початок нового випадку тимчасової непрацездатності в межах такої самої категорії, що формується з приводу нового захворювання, травми або інших причин, які не пов’язані та не є наслідками попереднього (абзац перший п. 3 розд. I Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я, затвердженого наказом МОЗ від 01.06.2021 № 1066).

У разі настання у застрахованої особи нового випадку тимчасової непрацездатності з приводу нового захворювання, травми або інших причин, які не пов’язані та не є наслідками попереднього, допомога по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів ПФУ надається на загальних підставах з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення МСЕК інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності).

Зберігання пального, призначеного для заправлення електрогенераторів

Роз’яснення ДПС від 20.09.2024

У роз’ясненні зазначено, що Законом від 18.07.2024 № 3878-IX змінено з 1 вересня 2024 року вимоги щодо невіднесення до акцизного складу та, відповідно, його нереєстрації – місць зберігання пального, у тому числі платника акцизного податку з реалізації пального, що використовується для заправлення електрогенераторних установок, у кожному (на кожній) з яких загальна місткість розташованих ємностей для цих потреб:

• не перевищує 2 000 літрів – на період дії воєнного стану в Україні та протягом 30 днів з дня припинення або скасування дії воєнного стану на території України – й діє на всій території України для всіх суб’єктів господарювання;
• понад 2 000 літрів до 5 000 літрів – з 1 вересня 2024 року до визначеної дати припинення можливих бойових дій або дати завершення бойових дій – і діє на територіях можливих бойових дій (для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій), територіях активних бойових дій (для яких не визначена дата завершення бойових дій), включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією для платників, які не здійснюють діяльність з виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним, його зберігання (крім зберігання виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки).

Така можливість не реєструвати як акцизний склад місце зберігання пального, призначеного для заправлення електрогенераторних установок, може бути використана зберігачем за дотримання вимог щодо:

• забезпечення використання зазначених обсягів пального виключно для заправлення електрогенераторних установок;
• ведення окремого обліку пального, яке отримано та використано для їх заправлення;
• здійснення розрахунків за придбане для таких потреб пальне лише в безготівковій формі.

Водночас залишилися вимоги щодо отримання ліцензій на право зберігання пального, а в разі відсутності такої ліцензії встановлено норми, які передбачають, що в період дії воєнного стану в Україні та протягом 30 днів із дня його припинення або скасування зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі:

• до 2 000 літрів на кожному об’єкті, забезпеченому електрогенераторною установкою, – здійснюється без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг);
• понад 2 000 літрів на кожному об’єкті, забезпеченому електрогенераторною установкою, здійснюється суб’єктом господарювання – за умови отримання декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального.

Право на зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2 000 літрів на кожному об’єкті, забезпеченому електрогенераторною установкою, набувається з моменту безоплатного подання декларації до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

У разі якщо в період дії воєнного стану в Україні та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування контролюючим органом буде виявлено факти зберігання суб’єктом господарювання пального в обсягах понад 2000 літрів без отримання ліцензії на право зберігання пального та/або за відсутності належним чином поданої декларації, до такого суб’єкта господарювання застосовується відповідальність за зберігання пального без ліцензії на право зберігання пального.

Про включення щомісячної премії до розрахунку середньої зарплати

Лист ПФУ від 20.09.2024 № 2800-030401-8/56929

У зазначеному листі додатково до листа ПФУ від 17.09.2024 № 2800-030401-8/56098 повідомлено: якщо застрахована особа не відпрацювала повний календарний місяць, то в разі настання у неї страхового випадку середньоденну заробітну плату потрібно обчислювати із заробітної плати, нарахованої за фактично відпрацьований час, шляхом її ділення на кількість календарних днів у цьому періоді.

Сума щомісячної премії, нарахованої працівнику за серпень 2024 року у вересні 2024 року поза розрахунковим періодом, не включається для розрахунку середньої зарплати, оскільки зазначену премію нараховано працівникові у вересні поза розрахунковим періодом, і вона не відноситься до відпрацьованих днів цього місяця, які віднесено до розрахункового періоду.

Чи має право особа, перебуваючи у трудових відносинах, сплатити ЄСВ за попередні роки?

ЗІР, категорія 201.05

Запитання: чи має право особа, що перебуває у трудових відносинах з роботодавцем, укласти договір про добровільну участь, яким передбачено одноразову сплату єдиного внеску за попередні періоди?

Відповідь: враховуючи частину першу ст. 10 Закону від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), особа, що перебуває у трудових відносинах з роботодавцем, не має права на укладення договору про добровільну сплату єдиного внеску.

Виняток становлять домашні працівники, які виконують домашню працю в межах трудових відносин з роботодавцем, оскільки роботодавці домашніх працівників не є платниками єдиного внеску за таких працівників, а загальнообов’язкове державне соціальне страхування домашніх працівників здійснюється на засадах добровільності.

Чи має право фізособі укласти договір про добровільну сплату ЄСВ?

ЗІР, категорія 201.05

Запитання: чи має право фізособа укласти договір про добровільну сплату єдиного внеску та який розмір єдиного внеску при цьому передбачений?

Відповідь: Має право укласти договір у контролюючому органі за місцем проживання.

Відповідно до абзаців п’ятого – шостого частини першої ст. 10 Закону № 2464 до платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, належать особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, та не належать до платників єдиного внеску, визначених п. 4, 5 та 5¹ ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та домашні працівники.

Такі фізособи беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – система соцстрахування) протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі соцстрахування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату).

Для цього вони подають до контролюючого органу за місцем проживання відповідну заяву.

Базою нарахування ЄСВ для осіб, які беруть добровільну участь у системі соцстрахування, є суми, що визначаються такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Єдиний внесок установлюється в розмірі 22% до визначеної бази нарахування ЄСВ.

Коли платник податків повинен сплатити податки та збори, подати звітність за податкові періоди, граничний термін виконання яких припадає на період воєнного стану?

ЗІР, категорія 129.02

Запитання: протягом якого строку платник податків, щодо якого контролюючим органом прийнято рішення про неможливість своєчасного виконання податкового обов’язку, повинен сплатити податки та збори, подати звітність за податкові періоди, граничний термін виконання яких припадає на період воєнного стану?

Відповідь: платник податків повинен виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності:

• протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, що настає за місяцем відновлення можливостей виконувати такі податкові обов’язки платника податків. При цьому платник податків у такі самі строки подає до контролюючого органу повідомлення довільної форми в електронній формі шляхом надсилання через Електронний кабінет або в паперовій формі за місцем податкової адреси або будь-якого сервісного центру контролюючого органу, або надсилає поштою з повідомленням про вручення;
• протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні – у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності протягом періоду дії воєнного стану в Україні.

Чи потрібна ліцензія в разі зберігання пального у бензовозі?

ЗІР, категорія 113.04

Запитання: чи потрібно СГ, який використовує транспортний засіб (далі – ТЗ) – паливозаправник (бензовоз) з метою доставки та зберігання пального, отримувати ліцензію на зберігання пального на такий ТЗ?

Відповідь: так, потрібно отримати ліцензію на зберігання пального на місце (територію), де знаходиться паливозаправник (бензовоз), як ємність, що використовується для зберігання пального відповідно до вимог Закону від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Крім того, на період здійснення перевезень ТЗ набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для перевезення пального, за винятком ТЗ, що використовується СГ, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Чи діє обмеження готівкових розрахунків на використання коштів, виданих на відрядження або придбання ТМЦ?

ЗІР, категорія 109.13

Запитання: чи поширюється обмеження щодо граничної суми готівкового розрахунку в розмірі 10 000 грн на використання коштів, виданих на відрядження, у разі придбання ТМЦ?

Відповідь: обмеження не поширюється на готівкові розрахунки, пов’язані з відрядженням працівника підприємства.

Водночас зазначене обмеження в розмірі 10 000 грн поширюється на придбання таким працівником протягом дня за рахунок коштів, виданих на відрядження, товарно-матеріальних цінностей.

Кого зазначати в додатку 4ДФ до Розрахунку, якщо згідно з договором доходи нараховуються (виплачуються) на користь неповнолітньої дитини?

ЗІР, категорія 103.25

Запитання: хто вказується в додатку 4ДФ до Розрахунку, якщо згідно з договором купівлі-продажу, оренди рухомого/нерухомого майна доходи нараховуються (виплачуються) на користь неповнолітньої дитини – власника об’єкта продажу, оренди, а кошти отримує опікун?

Відповідь: якщо згідно з договором купівлі-продажу рухомого/нерухомого майна, оренди доходи нараховуються (виплачуються) на користь неповнолітньої дитини – власника об’єкта продажу, оренди, а кошти отримує опікун, то в додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізосіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Мінфіну від 13.01.2015 № 4, вказується така неповнолітня дитина із зазначенням реєстраційного номера її облікової картки.