Огляд офіційних роз’яснень за серпень 2024 року

Бухгалтери вже звикли, що відповіді на більшість законодавчо не врегульованих питань (а таких значно більше, ніж урегульованих) доводиться шукати в листах, ІПК, роз’ясненнях тих чи інших відповідальних міністерств та відомств. Отже, щоб полегшити вам це складне завдання, ми зібрали найцікавіші з виданих у серпні 2024 року документів та навели надані в них висновки.

Також нагадуємо, що роз'яснення за серпень ви можете знайти в Uteka, категоріях «Листи», «ІПК», «Роз’яснення» розділу «Правова база».

ЄП у ФОП, що торгує на іноземному маркетплейсі

ІПК ДПС від 01.08.2024 № 3953/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

ФОП – платник єдиного податку (далі – ЄП) третьої групи здійснює продаж товарів на іноземному маркетплейсі Etsy. Оскільки в законодавстві США немає поняття «фізична особа – підприємець», він зареєстрований на маркетплейсі Etsy як фізособа. До того ж, усі доходи від продажів на маркетплейсі Etsy (за мінусом комісій, за які вже також стягнутого «податок на гугл») автоматично можуть бути виведені лише на рахунок продавця, відкритий в іноземній платіжній системі Payoneer, і потім повністю перераховуються на рахунок ФОП в українському банку.

Отже, ФОП звернувся до ДПС із низкою запитань, зокрема:

• чи може ФОП – платник ЄП третьої групи здійснювати продаж товарів на іноземному маркетплейсі Etsy як фізособа;
• як визначати суму доходів ФОП від продажів на Etsy за звітний період;
• яка дата в такому разі є датою отримання доходів;
• що є «звітним податковим періодом» у контексті використання платіжної системи Payoneer для отримання плати за товари, продані на іноземному маркетплейсі Etsy;
• з якою періодичністю платник ЄП третьої групи повинен перераховувати кошти, що надходять на рахунок, відкритий в іноземній платіжній системі Payoneer, на валютний рахунок ФОП, відкритий в українському банку.

ДПС відповіла, що фізособи, які мають постійне місце проживання на території України, мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці, укладати угоди з резидентами та(або) нерезидентами та виконувати зобов’язання, пов’язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні .

Водночас Payoneer – це міжнародна платіжна система, а отже, рахунки, відкриті у цій системі, не вважаються рахунками, відкритими в банківських установах.

Тобто, отримавши кошти у платіжній системи Payoneer, ФОП має перерахувати їх на свій підприємницький рахунок українського банку.

ДПС також нагадала правила визначення доходу та подання декларації ФОП – платником ЄП третьої групи:

• дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, установленим НБУ на дату отримання такого доходу (п. 292.5 5 Податкового кодексу, далі – ПК);
• датою отримання доходу є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником ЄП акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ПК);
• податкова декларація подається до контролюючого органу у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду (п. 296.3 ПК);
• податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм п. 296.5 і 296.6 ПК (п. 296.7 ПК).

Отже, якщо кошти, отримані від здійснення зовнішньоекономічної діяльності, зараховані на рахунок, відкритий, зокрема, у системі Payoneer, та надалі перераховуються на рахунок, відкритий у банківській установі в Україні для здійснення підприємницької діяльності (впродовж звітного періоду, але не пізніше річного податкового (звітного) періоду), то такі кошти включаються до доходу ФОП – платника ЄП та оподатковуються у порядку, визначеному гл. 1 розд. XIV ПК.

При цьому для ФОП усі вартісні показники, що включаються до доходу, відображаються в національній валюті України.

Показники, виражені в іноземній валюті, перераховуються в національну валюту за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату їх отримання в системах Payoneer.

Разом з тим, якщо зазначені кошти залишаються на кінець звітного податкового періоду на рахунку, відкритому в системі Payoneer, тобто не зараховуються на підприємницький рахунок, відкритий у банківській установі України, або зараховуються на рахунок в Україні, відкритий для власних потреб, то такі кошти оподатковуються як іноземний дохід за правилами, установленими для платників податків – фізичних осіб (тобто обкладаються ПДФО 18 % і військовим збором (далі – ВЗ) 1,5 %).

Зважаючи на вищенаведене, у разі отримання суми переказу за інвойсами, на підставі яких здійснюється розрахунок в іноземній валюті за надані послуги, доходом ФОП – платника ЄП третьої групи є сума, визначена в інвойсі (без урахування податків, які нараховуються безпосередньо маркетплейсом Etsy), перерахована у гривні за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, установленим НБУ на дату отримання валютних коштів на рахунок, відкритий у системі Payoneer.

Що з договором оренди землі в разі припинення ФОП?

ІПК ДПС від 01.08.2024 № 3938/ІПК/99-00-04-01-04/ІПК

Підприємець, з яким укладено договір оренди земельної ділянки державної та/або комунальної власності, припиняє підприємницьку діяльність. Як це вплине на договір оренди та як йому надалі сплачувати орендну плату? На це запитання відповіли фахівці ДПС у вищезгаданій ІПК.

Зокрема, вони нагадали, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності справляється відповідно до вимог ст. 288 ПК. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються в договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем у межах розміру орендної плати, передбачених п. 288.5 ПК.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками по місяцях.

Сплата податкових зобов’язань здійснюється відповідно до вимог ПК незалежно від умов договору оренди землі.

Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене в податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ПК).

Відповідно до ст. 15 Закону від 06.10.1998 № 161-XIV «Про оренду землі» (далі – Закон № 161) істотними умовами договору оренди землі є: об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Поряд з цим, зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін (частина перша ст. 30 Закону № 161). Зокрема, згідно з частиною третьою ст. 31 Закону № 161 договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін.

Отже, якщо договір оренди оформлено на ФОП, то після внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця податкову декларацію з плати за землю такою фізособою на наступний рік до контролюючого органу подавати не потрібно.

Водночас у зв’язку з припиненням підприємницької діяльності, підприємець повинен звернутися до органів місцевого самоврядування для переоформлення або укладання додаткової угоди щодо оформлення договору оренди державної та/або комунальної власності на фізичну особу (громадянина) у зв’язку з утратою статусу фізичної особи – підприємця.

Відповідно до п. 286.5 ПК нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами, які надсилають платнику податку до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку разом із детальним розрахунком суми податку.

Податок сплачується фізичними особами протягом 60 днів із дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ПК).

Дивіденди для членів фермерського господарства

ІПК ДПС від 07.08.2024 № 3993/ІПК/99-00-24-03-03/ІПК

Фермерське господарство (далі – ФГ), яке є платником ЄП четвертої групи та платником ПДВ, отримує дохід (прибуток), який планує розподілити між його членами. Тому в нього виникла низка запитань до ДПС, зокрема:

1. Чи має право ФГ за результатами діяльності (щоквартально або раз на рік) нараховувати з отриманого доходу дивіденди своїм членам?
2. Якими нормами та яких чинних нормативно-правових актів України регулюються питання нарахування та виплати членам ФГ дивідендів?
3. Чи обов’язково в статуті ФГ має бути прописано процедуру нарахування та виплати дивідендів його членам, чи достатньо в цьому питанні керуватися нормами чинного законодавства України та рішенням загальних зборів господарства про нарахування та виплату дивідендів його членам?
4. Як має бути відображено в бухобліку ФГ, як платника ЄП четвертої групи, отриманий господарством дохід та нарахування і виплата дивідендів його членам?
5. Чи включаються дивіденди під час їх нарахування і виплати членам ФГ до бази обкладення ПДФО та їх обкладають за ставкою 9 %, ВЗ – за ставкою 1,5 %, а ЄСВ не нараховується?
6. Які податки і збори має сплатити ФГ та за якими ставками у разі нарахування та виплати дивідендів своїм членам?

Відповідаючи на запитання, ДПС нагадала, що правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності ФГ визначає Закон від 19.06.2003 № 973-IV «Про фермерське господарство». А питання формування доходів у бухгалтерському обліку належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Тож податківці надали відповідь лише на останні два запитання.

Щодо оподаткування дивідендів, то будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи платника ЄП четвертої групи, є податковим агентом під час нарахування дивідендів (пп. 170.5.2). Дохід у вигляді дивідендів, нарахований суб’єктом господарювання (далі – СГ), який є платником ЄП, на користь членів – фізичних осіб – резидентів, остаточно обкладається ПДФО податковим агентом під час його нарахування за ставкою 9 % та ВЗ – 1,5 %.

Базою нарахування ЄСВ є розподілений дохід (прибуток), отриманий платниками від чистого прибутку ФГ у звітному році, що підлягає обкладенню ПДФО. Для визначення доходу (прибутку), з якого сплачується ЄСВ, ураховуються календарні місяці, в яких отримано такий дохід (прибуток) (абзац другий пп. 3 п. 2 розд. III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.2015 № 449).

ЄСВ для всіх платників (крім пільгових категорій) установлено в розмірі 22 % до бази нарахування ЄСВ.

Отже, для членів ФГ, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, ЄСВ установлюється в розмірі 22 % на суму розподіленого доходу (прибутку), що підлягає обкладенню ПДФО, отриманого таким платником від чистого оподаткованого прибутку ФГ, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ. Проте сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Чи може платник ПДВ заявляти бюджетне відшкодування за отриманими послугами від нерезидента, не зареєстрованого як платник цього податку?

Роз’яснення ДПС від 07.08.2024

Відповідаючи на це запитання, фахівці ГУ ДПС у Черкаській області зазначили, що пп. «б» п. 200.4 ПК визначено, зокрема, що сума від’ємного значення, розрахована згідно з п. 200.1 ПК, підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до державного бюджету України, у частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200¹.3 ПК на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або в рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Виходячи з норм пп. «б» п. 200.4 ПК, платник податку не може задекларувати до бюджетного відшкодування суми ПДВ, нараховані за операціями з отримання послуг від нерезидента, не зареєстрованого як платник ПДВ, місце постачання яких розташоване на митній території України, оскільки такі суми не сплачуються ні постачальнику послуг, ні до державного бюджету України.

Як підтвердити страховий стаж

Лист ПФУ від 07.08.2024 № 2800-030401-8/47846

У цьому листі фахівці ПФУ нагадали, що страховий стаж обчислюється за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі за даними про трудову діяльність працівників, унесеними відповідно до Закону від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), а за періоди до 1 липня 2000 року – у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

До страхового стажу прирівнюється трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту) до набрання чинності Законом від 18.01.2001 № 2240-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», а також періоди, починаючи з 1 січня 2016 року, протягом яких особа не підлягала страхуванню згідно з цим Законом, але нею або роботодавцем за неї сплачено єдиний внесок відповідно до Закону № 2464.

До 27.02.2001 документальним підтвердженням даних, на підставі яких здійснюється обчислення страхового стажу за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, є дані, зазначені в трудовій книжці, про періоди перебування застрахованої особи в трудових відносинах із роботодавцем.

У разі відсутності запису про трудові відносини (1993–1997 роках) в трудовій книжці застрахованої особи, такий період підтверджується відповідною довідкою роботодавця про трудові відносини або копіями наказів про прийняття та звільнення з роботи, або відповідною довідкою архівної установи, що підтверджує трудові відносини за цей період.

Сільгосппідприємство змінило адресу: куди сплачувати ПДФО за відокремлений підрозділ?

ІПК ДПС від 16.08.2024 № 4095/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Сільськогосподарське підприємство, що є платником ЄП четвертої групи, у 2024 році змінило місцезнаходження підприємства з однієї області на іншу. Тобто як платник податків воно сплачує податки і збори та подає звітність за місцем попередньої реєстрації, а починаючи з 01.01.2025 – за місцем нової реєстрації. Підприємство не має зареєстрованих відокремлених структурних підрозділів, але має:

• власні приміщення (будівлі) для зберігання сільськогосподарської продукції, паливно-мастильних матеріалів та документації в іншому (ніж регіон реєстрації юридичної особи) регіоні України;
• орендовані земельні паї, на яких підприємство вирощує сільськогосподарські культури, розташовані в іншому (ніж регіон реєстрації юридичної особи) регіоні України.

Тож воно звернулося до ДПС із запитом:

• до якого бюджету та з якого періоду підприємство повинне сплачувати ПДФО за найманих працівників, які працюють у його приміщеннях (будівлях) та до якої ДПС та з якого періоду воно має подавати податкову звітність з ПДФО за найманих працівників?
• до якого бюджету та з якого періоду підприємство повинне сплачувати ПДФО у разі виплати орендної плати за земельні паї фізособам – орендодавцям землі та до якої ДПС та з якого періоду воно повинне подавати податкову звітність з ПДФО щодо орендної плати за земельні паї фізособам – орендодавцям землі?

Відповідаючи на запитання, фахівці ДПС зазначили, що в разі зміни місцезнаходження СГ та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду (частина восьма ст. 45 та частина п’ята ст. 78 Бюджетного кодексу).

Тому в разі зміни місцезнаходження юридичної особи та її реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата ПДФО здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.

Водночас юрособа, яка має власні об’єкти нерухомого майна, які розташовані в різних регіонах (районах), де працюють та отримують заробітну плату наймані працівники, зобов’язана перераховувати ПДФО із доходів у вигляді заробітної плати до відповідного бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) таких об’єктів нерухомого майна на рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби.

Разом з тим, ПДФО, нарахований (утриманий) юрособою з доходу у вигляді орендної плати, який виплачується фізичним особам за орендовані земельні ділянки (паї) для вирощування сільськогосподарської продукції, перераховується (сплачується) до бюджету за місцем розташування таких земельних ділянок (паїв).

Особи, які відповідно до ПК мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, установлені ПК для податкового кварталу, Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 13.01.2015 № 4, до контролюючого органу за основним місцем обліку (пп. «б» п. 176.2 ПК). Такий розрахунок подається лише в разі нарахування сум зазначених доходів.

Допомога ЗСУ із зарплати працівників

ІПК ДПС від 16.08.2024 № 4103/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Трудовий колектив ТОВ на загальних зборах вирішив утримати кошти із зарплати працівників на підставі добровільно поданих заяв для закупівлі ТМЦ та їх подальшої передачі на безоплатній основі підрозділам ЗСУ. Тож ТОВ звернулося до ДПС із запитаннями:

1) Чи виникають податкові зобов’язання з ПДВ (у разі попереднього придбання у платника ПДВ або неплатника ПДВ) та податку на прибуток підприємств у момент безоплатного передання ТМЦ, придбаних за рахунок працівників, військовим підрозділам ЗСУ?

2) Чи потрібно відображати цю операцію (з безоплатного передання) у податковій звітності з ПДВ та податку на прибуток підприємств?

Відповідаючи на запитання, податківці зазначили, що об’єктом обкладення ПДВ є, зокрема, операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст.186 ПК розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатного передання.

На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану операції платника з безоплатного передання товарів/надання послуг безпосередньо ЗСУ не є постачанням товарів/послуг для цілей обкладення ПДВ, крім випадку, якщо такі операції підлягають обкладенню ПДВ за нульовою ставкою податку. За такими операціями з безоплатного передання товарів/надання послуг платником безпосередньо ЗСУ податкові накладні не складаються і, відповідно, в ЄРПН не реєструються.

Також у разі здійснення таких операцій з безоплатного передання товарів/надання послуг безпосередньо ЗСУ не виникає обов’язку з нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, установленими п. 198.5 або 199.1 ПК.

У разі недотримання умов, визначених п. 32¹ підрозд. 2 розд. XX ПК, зазначені вище операції підлягають обкладенню ПДВ у загальновстановленому порядку.

На період дії воєнного стану на території України до його припинення або скасування за операцією з безоплатної передачі дронів та запчастин для воєнної техніки військовим підрозділам ЗСУ (військовим частинам) різниця для коригування фінансового результату до оподаткування, встановлена пп. 140.5.9 ПК, у платника податку не виникає.

Податкова знижка для благодійників

Роз’яснення від 19.08.2024

Головне управління ДПС в Одеській області зазначило, що платник ПДФО має право на податкову знижку за результатами звітного податкового року.

Нагадаємо: податкова знижка для фізосіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за результатами такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПК.

Серед витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначених п. 166.3 ПК, зокрема, є витрати у вигляді коштів або вартості майна, переданих як пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям у разі, якщо такі понесені витрати не перевищують 4 % суми загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Щоб скористатися правом на нарахування податкової знижки, така фізособа зобов’язана подати до контролюючого органу разом із річною податковою декларацією про майновий стан і доходи копії платіжних та розрахункових документів, зокрема квитанції, фіскальні чеки, що ідентифікують отримувача коштів і особу, яка звертається за податковою знижкою, а також копію договору (за наявності).

Зверніть увагу: за результатами 2023 року платники мають право скористатися податковою знижкою та подати річну податкову декларацію до 31 грудня 2024 року (включно).

Якою датою подавати повідомлення про зміну в трудових відносинах?

Лист від 20.08.2024

Фахівці ПФУ відповіли на запитання від підприємства, яке належить до критичної інфраструктури та видало наказ від 14.08.2024 про переведення працівника на іншу посаду з 20.08.2024: якою датою слід подавати повідомлення про зміну в трудових відносинах?

Відповідно до п. 3 постанови КМУ від 05.06.2024 № 650 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану» підприємства, що належать до критичної інфраструктури, мають подати до ПФУ через вебпортал електронних послуг Фонду відомості в електронній формі, зокрема про переведення на іншу посаду, не пізніше ніж протягом наступного дня після такої події.

Тобто повідомлення про зміну в трудових відносинах у такому випадку слід подати не пізніше 21.08.2024 – наступного дня після того, як працівника переведено на іншу посаду, а не тоді, коли було видано наказ.

Зупинення строків для подання скарги в разі порушення граничних термінів реєстрації ПН/РК

ЗІР, категорія: 101.24

Запитання: чи зупиняється в період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану перебіг строку, передбаченого для подання заяви із скаргою на продавця/покупця при порушенні ним граничних термінів реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в ЄРПН (крім ПН/РК, реєстрація яких зупинена), якщо закінчення терміну 365 календарних днів для такого подання припадає на період після 01.08.2023?

Відповідь: перебіг строку, передбаченого п. 201.10 ПК для подання платником податків заяви із скаргою на продавця/покупця щодо порушення ним граничних термінів реєстрації ПН/РК в ЄРПН (крім ПН/РК, реєстрацію яких зупинено), зупинявся з дати введення воєнного стану на території України і до 01.08.2023.

Такий перебіг строку, починаючи з 01.08.2023, продовжується на ту кількість днів, протягом яких платник податку мав право на подання такої заяви із скаргою, які припадають на період починаючи з дати введення воєнного стану на території України і до 01.08.2023.

Дата реєстрації зупинених ПН/РК в ЄРПН після набрання законної сили рішенням суду щодо такої реєстрації

ЗІР, категорія: 101.18

Запитання: коли будуть зареєстровані в ЄРПН ПН/РК, реєстрацію яких було зупинено, після набрання законної сили рішенням суду щодо такої реєстрації?

Відповідь: згідно з п. 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 № 1246, ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, реєструється в день настання однієї з подій, зокрема набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію ПН/РК (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

ПН/РК, реєстрацію яких було зупинено, будуть зареєстровані тією датою, за якою їх було надіслано до ДПС, за умови достатньої реєстраційної суми, визначеної п. 200¹.3 ПК.

Водночас з питань реєстрації ПН/РК в ЄРПН після набрання законної сили рішенням суду фахівці ДПС пропонують звертатися письмово до ДПС.

Чи обкладається ПДФО сума турзбору, компенсована працівнику?

ЗІР, категорія: 103.17

Запитання: чи підлягає обкладенню ПДФО компенсована роботодавцем найманому працівникові сума туристичного збору, включена до вартості його проживання у відрядженні?

Відповідь: так, підлягає оподаткуванню як дохід, отриманий у вигляді додаткового блага.

Обґрунтування: особи, визначені пп. «в» пп. 14.1.213 ПК, а саме резиденти – фізичні особи, які мають місце проживання в Україні, які прибули у відрядження, не є платниками туристичного збору (пп. «б» пп. 268.2.2 ПК).

Підтвердженням перебування такої особи у відрядженні є наказ (розпорядження) керівника цього підприємства або його заступника.

Отже, у разі якщо юрособою (роботодавцем) здійснюється відшкодування суми збору, сплаченого фізособою (працівником) під час відрядження в межах України за найм житлового приміщення, сума такої компенсації включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого працівника як додаткове благо та обкладається ПДФО на загальних підставах.

Коли звітувати працівнику, який витратив у відрядженні власні кошти?

ЗІР, категорія: 109.15

Запитання: які строки звітування підзвітної особи, яка витратила власні кошти на закупівлю товарів (послуг) для потреб підприємства, та чи передбачено відповідальність за несвоєчасне звітування такої особи?

Відповідь: у разі придбання працівником за власні готівкові кошти товарів для потреб підприємства, а також використання власних коштів у відрядженні Звіт про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, подається у визначені законодавством строки.

Водночас, оскільки чинним законодавством визначено строки звітування саме за одержані під звіт кошти на відрядження та на виконання цивільно-правових дій, а також установлено норму оподаткування надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернених у встановлені строки, у разі несвоєчасного подання Звіту щодо придбання за власні кошти товарів для потреб підприємства (використання власних коштів у відрядженні), фінансові санкції не застосовуються.

Юрособа чи ФОП відкрили (закрили) рахунки/електронні гаманці в іноземних банках та інших фінустановах за межами України: чи подавати повідомлення до ДПС?

ЗІР, категорія: 116.08

Запитання: чи потрібно юрособі або самозайнятій особі подавати до контролюючого органу повідомлення про відкриття або закриття рахунків / електронних гаманців в іноземних банках та інших фінансових установах за межами України?

Відповідь: ні, не потрібно подавати.

Відповідно до п. 69.2 ПК банки, інші фінансові установи, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей зобов’язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунку/електронного гаманця платника податків – юридичної особи (резидента і нерезидента), у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття або закриття рахунку / електронного гаманця.

Водночас ПК та іншими нормативно-правовими актами України не передбачено подання до контролюючого органу юрособами або самозайнятими особами повідомлення про відкриття або закриття рахунків/електронних гаманців в іноземних банках та інших фінансових установах за межами України.

Чи повідомляти ДПС про зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенератора обсягом до 2 000 літрів?

ЗІР, категорія: 113.04

Запитання: чи зобов’язані СГ повідомляти контролюючий орган про зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки обсягом до 2 000 літрів, та яким чином?

Відповідь: так, оскільки облік пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового здійснюється автоматично, СГ, що зберігають пальне для електрогенераторних установок, мають бути внесені в електронний реєстр суб’єктів господарювання, які мають право зберігати таке пальне без наявності відповідної ліцензії.

СГ, в яких об’єм складів для зберігання пального більше 2 000 літрів, обліковуються за деклараціями, а СГ, в яких об’єм складів не перевищує 2 000 літрів, повинні повідомити ДПС про зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2 000 літрів, будь-яким засобом зв’язку.

Чи є нормативно затверджена форма акта, який складається за результатами фактичної перевірки?

ЗІР, категорія: 130.05

Запитання: чи затверджена нормативно-правовим актом форма акта, який складається за результатами фактичної перевірки?

Відповідь: ні, не затверджена.

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності) (абзац перший – третій п. 86.1 ПК).

У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо таких порушень немає, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені ПК, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов’язаний його підписати.

Акт перевірки – документ, який складається в передбачених ПК випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених ст. 80 ПК, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки (абзац перший п. 86.5 ПК). Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Проте норми ПК не передбачають положень щодо затвердження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, форми акта фактичної перевірки. Тобто форму акта, який складається за результатами фактичної перевірки, нормативно-правовими актами не затверджено.