Уносимо зміни до госпдоговору

Акценти цієї статті:

• як унести зміни до господарського договору за взаємною згодою;
• коли зміни вносяться у судовому порядку;
• коли можливе одностороннє внесення змін;
• що передбачати у додатковій угоді до договору (зі зразком).

Досягнувши взаємної згоди щодо суттєвих умов, сторони укладають господарський договір. Це може бути договір поставки, купівлі-продажу, міни, дарування, позики тощо. Звичними є ситуації, коли зі спливом часу виникає потреба внести зміни до укладеного раніше договору, наприклад змінити ціну товару, кількість, строк його дії, нарахувати штраф за невиконання певних умов. Тож розглянемо порядок унесення змін до господарського договору.

За загальним правилом господарський договір має форму єдиного документа, підписаного сторонами. Крім того, допускається спрощений спосіб укладення таких договорів – обмін листами, факсоі телеграмами тощо для підтвердження прийняття до виконання замовлень. Але цей спосіб можливий, коли законом не встановлено спеціальних вимог до форми і порядку укладання певного виду договорів (ст. 181 Господарського кодексу, далі – ГК).

Порядок зміни та розірвання госпдоговору регламентується ст. 188 ГК. Так, зміна договору в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом чи договором. Тобто сторони повинні спробувати дійти взаємної згоди стосовно зміни умов договору. Але якщо договором передбачена можливість одностороннього вирішення питання, то вищу силу мають умови договору. Утім у разі самостійної зміни умов сторона не повинна робити це таємно, а має надіслати іншій стороні лист довільної форми про такі зміни.

Важливо знати! Скористатися правом односторонньої відмови від договору не вийде, якщо це прямо заборонено законом. Наприклад, згідно зі ст. 291 ГК одностороння відмова від договору оренди заборонена.