Особливості обліку у бджільництві

Основні правила щодо виробництва, заготівлі та переробки продуктів бджільництва регламентовано:

• Законом від 22.02.2000 р. № 1492-ІІІ «Про бджільництво» (далі – Закон № 1492);
• Законом від 03.09.13 р. № 425-VII «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини».
• Інструкцією щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затвердженою наказом Головдержінспектора ветмедицини від 30.01.01 р. № 9;
• Детальними правилами виробництва органічної продукції (сировини) бджільництва, затвердженими постановою КМУ від 23.03.16 р. № 208.

Організація обліку у бджільництві здійснюється відповідно до характеристики його об’єктів, які визначаються технологічним процесом у галузі сільськогосподарського виробництва, основою функціонування якої, як установлено у законодавстві (Закон № 1492), є розведення, утримання та використання бджіл для запилення ентомофільних рослин сільгосппризначення та підвищення їх урожайності, виробництво харчових продуктів і сировини для промисловості.

Отже, об’єктами обліку у бджільництві визнаються:

• необоротні активи, які використовуються у бджільництві, у частині земельних ділянок, основних засобів (далі – ОЗ), малоцінних необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, довгострокових біологічних активів рослинництва;
• виробничі запаси, використання яких формує виробничу собівартість одержаної продукції і послуг від бджолиних сімей;
• малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються як господарський інвентар для виконання робіт на пасіці;
• продукти бджільництва – продукти, одержані завдяки збиральним і фізіологічним властивостям бджіл (мед, віск, бджолине обніжжя, перга, прополіс, маточне молочко, бджолина отрута, трутневий гомогенат), а також самі бджоли;
• бджолина сім’я – цілісна біологічна одиниця, яка складається з однієї бджолиної матки, у середньому 15–60 тисяч робочих бджіл та приблизно двох тисяч трутнів. Окремо виділяють племінну бджолину сім’ю – високопродуктивну сім’ю чистопорідних бджіл, яка стійко передає потомству свої породні ознаки;
• витрати на утримання пасік (вуликів із бджолами) для виробництва продукції та підвищення урожайності сільськогосподарських культур.

Розглянемо порядок організації та обліку зазначених об’єктів бджільництва.