Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Огляд Закону № 2253: захист прав працівників

Законом від 12.05.2022 № 2253-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників» (далі – Закон № 2253) унесено зміни до КЗпП та інших законів, що регламентують трудові відносини. Зміни діють з 27.05.2022 (Закон опублікований у «Голосі України» від 26.05.2022 № 111). Розглянемо основні зміни.


Колдоговір тепер можуть укладати і роботодавці-фізособи

До набуття чинності Законом № 2253 колективний договір укладали тільки юридичні особи, а якщо роботодавцем був підприємець, то на нього норми про колдоговори не поширювалися. Це прямо випливало зі ст. 11 КЗпП та ст. 2 Закону від 01.07.1993 № 3356-XII «Про колективні договори і угоди» (далі – Закон № 3356).

Наразі правила про укладення колдоговорів поширюються не тільки на юросіб (підприємства, установи та організації), але й на фізосіб, які використовують найману працю.

Підкориговано й інші норми КЗпП та Закону № 3356, що стосуються колдоговорів, зокрема:

  • раніше було передбачено, що в разі зміни власника або реорганізації юрособи (відокремленого підрозділу) умови колдоговору діють протягом строку, на який цей договір укладений, але не більше одного року. Наразі ж у цьому випадку сторони можуть домовитися про інше (ст. 17 КЗпП, ст. 9 Закону № 3356). Наприклад, про те, що старий колдоговір діятиме протягом двох років;
  • наразі у Законі № 3356 чітко сказано, що роботодавець зобов’язаний ознайомити працівника з текстом колдоговору до початку роботи за укладеним трудовим договором, а також у тижневий строк після укладення колдоговору або внесення до нього змін. Суб’єкти сторін колдоговору зобов’язані забезпечити постійний і безперешкодний доступ до колективного договору в порядку, визначеному цим договором, а також можливість його копіювання. Порядок ознайомлення з текстом колективного контракту, змін до нього має бути визначений цим колдоговором (ст. 9 Закону № 3356).

Заборонено дискримінацію працівників

КЗпП доповнено новою ст. 21, згідно з якою заборонено будь-яку дискримінацію у сфері праці, зокрема:

  • порушення принципу рівності прав і можливостей;
  • пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров’я, інвалідності, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, підозри або наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного і майнового стану, сімейних обов’язків, місця проживання, членства у профспілці або іншому громадському об’єднанні, участі в страйку, звернення або наміру звернутися до суду або інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону від 14.10.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції», а також сприяння особі у здійсненні такого повідомлення, за мовними або іншими ознаками, не пов’язаними з характером роботи або умовами її виконання.

Проте не вважаються дискримінацією у сфері праці встановлені КЗпП та іншими законами дії, а також обмеження прав працівників, які залежать від властивих певному виду робіт вимог (за віком, освітою, станом здоров’я, статтю) або обумовлені необхідністю посиленого соціального і правового захисту деяких категорій осіб.

Важливий момент! Законами, а також статутами госптовариств (крім акціонерних), сільськогосподарських кооперативів, фермерських господарств, громадських об’єднань, релігійних організацій та заснованих релігійними організаціями юросіб можуть установлюватися переваги для їх засновників (учасників) і членів під час надання роботи, переведення на іншу роботу і залишення на роботі у разі звільнення.

Особи, які вважають, що вони зазнали дискримінації у сфері праці, мають право звертатися зі скаргою до органів державної влади, органів влади АР Крим, органів місцевого самоврядування і до їх посадових осіб, до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та/або до суду.

Також наразі у ст. 22 КЗпП конкретизовано вимоги до дотримання гарантій при укладенні із працівником трудового договору, а саме:

  • роботодавець має право вільного вибору серед кандидатів на зайняття робочого місця (посади);
  • заборонено необґрунтовану відмову в прийнятті на роботу, тобто відмову без будь-яких мотивів або за підставами, що не стосуються кваліфікації або професійних якостей працівника, або за іншими підставами, не передбаченими законом;
  • на вимогу особи, якій відмовлено в прийнятті на роботу, роботодавець зобов’язаний письмово повідомити про причину такої відмови.

Зверніть увагу! У зв’язку із цими змінами було внесено зміни також і до Закону від 03.07.1996 № 270/96-ВР «Про рекламу» (далі – Закон № 270) стосовно вимог до реклами вакансій.

Так, наразі забороняється в рекламі про вакансії (прийняття на роботу) висувати вимоги за ознаками раси, кольору шкіри, віку, статі, стану здоров’я, інвалідності, підозри або наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сексуальної орієнтації, політичних, релігійних та інших переконань, членства у профспілках або інших громадських об’єднаннях, етнічного та соціального походження, сімейного і майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками, не пов’язаними з характером роботи або умовами її виконання (ст. 241 Закону № 270).

Штраф! За порушення вимог ст. 241 Закону № 270 застосовується штраф у розмірі 10 мінімальних зарплат – виходячи з розміру МЗП, установленої на момент здійснення правопорушення (ч. 3 ст. 241 Закону № 270).

Штраф застосовують органи Держпраці в порядку, установленому КМУ. При цьому цей штраф є фінансовою санкцією, а не адміністративно-господарською санкцією, визначеною гл. 27 Господарського кодексу (тобто строки давності, установлені цим кодексом для адміністративно-господарських санкцій, у цьому випадку не застосовуються).

Масові звільнення: установлено нові критерії

Законом № 2253 унесено зміни до Закону від 05.07.2012 № 5067-VI «Про зайнятість населення» (далі – Закон № 5067) і до КЗпП щодо питань зайнятості. Ці зміни спрямовані на врегулювання проблем, що виникають у разі масового вивільнення працівників, яке викликає зростання безробіття.

Зокрема, уточнено критерії, за якими визначають, коли звільнення за ініціативою роботодавця є масовим (ст. 48 Закону № 5067). Так, масовим звільненням за ініціативою працедавця є здійснене протягом одного місяця:

  • звільнення 10 і більше працівників у роботодавця з чисельністю працівників від 20 до 100;
  • звільнення 10 і більше відсотків працівників у роботодавця з чисельністю працівників від 101 до 300;
  • звільнення 30 і більше працівників у роботодавця з чисельністю працівників від 301 до 1 000;
  • вивільнення 3 і більше відсотків працівників у роботодавця з чисельністю працівників від 1 001 і більше.

Слід пам’ятати! Про заплановане масове звільнення роботодавець зобов’язаний повідомити держслужбу зайнятості та виборний орган первинної профспілкової організації (профспілкового представника) (ст. 492 КЗпП).

Працівника потрібно повідомити про майбутнє звільнення не пізніше ніж за два місяці. Якщо звільнення буде масовим (відповідно до вищенаведених критеріїв), тоді одночасно з повідомленням працівників потрібно подати повідомлення до служби зайнятості.

Коментарі до матеріалу
Статті за темою
12.03.2026
Санкції за невиконання нормативу із працевлаштування осіб з інвалідністю за 2025 рік
Із статті ви можете дізнатися, де знайти нараховані суми санкції за невиконання нормативу із працевлаштування осіб з інвалідністю за 2025 рік, а також до якої дати потрібно їх сплатити. Правила виконання нормативу із працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – норматив) змінилися з 01.01.2026...
10.03.2026
Оренда сільгосптехніки з екіпажем: хто оплачує проживання й харчування екіпажу
З’ясовуємо, чи може підприємство, яке орендує сільгосптехніку з екіпажем, оплатити проживання та харчування екіпажу та чи потрібно в такому разі утримувати ПДФО та військовий збір із вартості цих послуг. Практична ситуація. Агропідприємство уклало договір оренди сільськогосподарської техніки з...
05.03.2026
Путівка за кошти підприємства: коли без оподаткування
Путівка за кошти підприємства – це не лише приємний бонус для працівника, а й комплексне обліково-податкове питання для бухгалтера. Надання путівки може бути звільнено від оподаткування за певних умов. У статті розглянемо ключові нюанси оформлення надання путівок за кошти роботодавця та звільн...
Популярне
30.01.2026
Подання декларації єдинниками четвертої групи – юрособами
У статті розглянемо порядок подання і заповнення звітності платниками єдиного податку четвертої групи. До 20 лютого 2026 року сільгосппідприємства для підтвердження статусу платника єдиного податку (далі – ЄП) або переходу до четвертої групи єдинників повинні подати звітність із цього податку....
23.01.2026
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки: як застосовувати при розрахунку податків у 2026 році
У статті розповімо, як застосовувати коефіцієнт індексації НГО при розрахунку податків на 2026 рік. За інформацією Держгеокадастру, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки (далі – НГО) земель за 2025 рік становить 1,08. Тобто вартість землі для розрахунку плати за землю, єдиного пода...
29.12.2025
Розрахунок частки сільгосптоваровиробництва: кому та як розраховувати
Розглянемо порядок визначення частки сільгосптоваровиробництва для реєстрації або підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи. Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва є однією зі складових звітності з єдиного податку платників четвертої групи. На його підставі в...
Нове
12.03.2026
Санкції за невиконання нормативу із працевлаштування осіб з інвалідністю за 2025 рік
Із статті ви можете дізнатися, де знайти нараховані суми санкції за невиконання нормативу із працевлаштування осіб з інвалідністю за 2025 рік, а також до якої дати потрібно їх сплатити. Правила виконання нормативу із працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – норматив) змінилися з 01.01.2026...
10.03.2026
Оренда сільгосптехніки з екіпажем: хто оплачує проживання й харчування екіпажу
З’ясовуємо, чи може підприємство, яке орендує сільгосптехніку з екіпажем, оплатити проживання та харчування екіпажу та чи потрібно в такому разі утримувати ПДФО та військовий збір із вартості цих послуг. Практична ситуація. Агропідприємство уклало договір оренди сільськогосподарської техніки з...
09.03.2026
Перевірки Держпраці під час воєнного стану: правила та нововведення
У статті розглянуто, які перевірки мають право проводити органи Держпраці під час воєнного стану та яких правил при цьому вони мають дотримуватися. Перевірка дотримання трудового законодавства – одне з найактуальніших питань для роботодавців, адже його норми періодично змінюються, відстежити в...
Кращі матеріали