Читати за темою:
У зв’язку з російською воєнною агресією актуальними стали запитання щодо мобілізації працівників підприємства, зокрема документального оформлення та виплати середнього заробітку. Розповімо про це докладно та наведемо приклади.
Згідно зі ст. 119 КЗпП за мобілізованим працівником, який зараз захищає Україну від російських загарбників, зберігається місце роботи та середній заробіток. Це стосується як основних працівників, так і сумісників.
Підтвердними документами в цьому разі можуть бути:
На підставі одного з цих документів видається наказ (заява працівника не потрібна) з таким формулюванням:
«Відповідно до ст. 119 КЗпП України та на підставі поданих документів увільнити Іваненка Петра Івановича, продавця-консультанта, від роботи з 24 лютого 2022 року у зв’язку з призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період, зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку на період проходження військової служби».
Майте на увазі! Запис про увільнення на час служби в трудову книжку не вноситься. |
Робочі дні за графіком роботи працівника, пропущені через службу в армії, позначаються в табелі обліку використання робочого часу як «ІН».
За працівником зберігається право на відпустку за період військової служби (включається до стажу для надання відпусток), крім відпусток, що надаються за шкідливі та особливі умови праці.
На місце мобілізованого працівника на час проходження ним служби можна прийняти іншого працівника за строковим трудовим договором.
Середній заробіток зберігається за мобілізованим працівником на весь період проходження служби до його повернення (без обмеження в часі) за робочі дні за графіком роботи працівника на момент мобілізації.
Для розрахунку середнього заробітку слід керуватися нормами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 (далі – Порядок № 100), у частині розрахунку середньої зарплати в інших випадках, ніж оплата відпустки.
Звертаємо увагу! Середня зарплата розраховується один раз на момент початку служби і зберігається на весь період без жодних перерахунків. |
У разі підвищення окладів у розрахунковому періоді або під час проходження служби коригувати середній заробіток на відповідний коефіцієнт не треба. Утім, якщо локальними актами роботодавця (колдоговором, правилами внутрішнього трудового розпорядку, наказами) передбачено таке коригування, тоді воно проводиться обов’язково!
Середній заробіток розраховується за відпрацьований час за два попередніх місяці роботи працівника до місяця початку служби, а якщо у цих двох місяцях немає відпрацьованого часу, беруться ще два попередніх місяці.
Якщо ж у працівника немає повного відпрацьованого місяця або немає відпрацьованого часу в попередніх чотирьох місяцях роботи, розрахунок проводиться виходячи з його окладу, але не менше ніж із мінімальної заробітної плати (далі – МЗП) (п. 4 Порядку № 100).
До розрахунку середньої зарплати включаються усі виплати, що відносяться до відпрацьованого часу: оклад, премії та надбавки, які не є разовими, індексація, оплата роботи у святковий та надурочний час, відрядження, оплачені за денним заробітком, тощо.
До середньої зарплати включаються систематичні премії, які нараховуються:
До розрахунку середньої зарплати не входять усі виплати, які не відносяться до відпрацьованого часу: нарахування за середньою зарплатою (відпусткові, дні відрядження, лікарняні), разові доплати та премії, матеріальна допомога, оплата простою тощо.
Середній заробіток оподатковується у загальному порядку:
Приклад 1
Працівника мобілізовано з 24.02.2022. Графік його роботи – 8-годинний робочий день при 5-денному робочому тижні. Розрахунковий період: грудень 2021 року – січень 2022-го.
У грудні 2021 року він відпрацював 22 робочих дні (далі – р. д.) і йому було нараховано 7 000 грн, у січні 2022 року відпрацьовано 19 р. д. і нараховано 8 000 грн.
Розрахуємо середню зарплату:
(7 000 грн + 8 000 грн) : (22 р. д. + 19 р. д.) =
= 365,85 грн.
За лютий зберігається середній заробіток за 3 р. д. – із 24-го по 28-е число:
365,85 грн х 3 р. д. = 1 097,55 грн.
За березень зберігається середній заробіток за 22 р. д.:
365,85 грн х 22 р. д. = 8 048,70 грн.
Приклад 2
Умови такі самі, як і в прикладі 1. Але в грудні 2021 року відпрацьовано 2 р. д. (інші дні – лікарняний) і нараховано 636,36 грн, у січні 2022 року жодного дня не відпрацьовано через відпустку.
Визначимо середню зарплату (п. 8 Порядку № 100):
636,36 грн : 2 р. д. = 318,18 грн.
Приклад 3
Умови такі самі, як і в прикладі 1. Але в грудні 2021 року та січні 2022-го працівник не відпрацював жодного робочого дня через хворобу.
Беремо розрахунковий період із жовтня по листопад 2021 року.
Приклад 4
Працівника прийнято на роботу 12.01.2022, а мобілізовано з 24.02.2022. Графік його роботи – звичайна 8-годинна п’ятиденка. Розрахунок проводиться з окладу працівника, але не менш ніж із МЗП. Умовний розрахунковий період: грудень 2021 року – січень 2022-го.
Розрахуємо середню зарплату:
1) якщо оклад перевищує або дорівнює МЗП (наприклад, 7 000 грн):
(7 000 грн + 7 000 грн) : (22 р. д. + 19 р. д.) =
= 341,46 грн;
2) якщо оклад менше, ніж МЗП (наприклад, 5 000 грн):
(6 500 грн + 6 500 грн) :
: (22 р. д. + 19 р. д.) = 317,07 грн.
Приклад 5
Умови такі самі, як і в прикладі 1. Але в грудні 2021 року працівник відпрацював 22 р. д. та йому було нараховано оклад 7 000 грн + премію за грудень у розмірі 500 грн. У січні 2022 року відпрацьовано 19 р. д. і нараховано оклад 8 000 грн + премію за січень у розмірі 600 грн.
Обчислимо середню зарплату:
(7 500 грн + 8 600 грн) : (22 р. д. + 19 р. д.) =
= 392,68 грн.
Приклад 6
Умови такі самі, як і в прикладі 1. Але в грудні 2021 року працівник відпрацював 22 р. д. і йому було нараховано оклад 7 000 грн + премію за листопад у розмірі 500 грн (у листопаді відпрацьовано 15 р. д.), а в січні 2022 року відпрацьовано 19 р. д. і нараховано оклад 8 000 грн + премію за грудень у розмірі 600 грн.
Визначимо середню зарплату:
(7 000 грн + 500 грн : 15 р. д. х 22 р. д. +
+ 8 000 грн + 600 грн : 22 р. д. х 19 р. д.) :
: (22 р. д. + 19 р. д.) = 396,38 грн.
Приклад 7
Умови такі самі, як і в прикладі 1. Але в грудні 2021 року працівник відпрацював 22 р. д. і йому було нараховано оклад 7 000 грн + премію за IV квартал у розмірі 2 000 грн, а в січні 2022 року відпрацьовано 19 р. д. і нараховано оклад 8 000 грн.
У жовтні 2021 року відпрацьовано 10 р. д., а в листопаді – 20 р. д.
Премія, нарахована в грудні 2021 року за IV квартал, повинна включатися у місяці, починаючи з грудня 2021 року по лютий 2022-го, тому її частини потраплять у розмірі:
2 000 грн : (10 р. д. + 20 р. д. + 22 р. д.) х
х 22 р. д. = 846,15 грн;
2 000 грн : (10 р. д. + 20 р. д. + 22 р. д.) х
х 19 р. д. = 730,77 грн.
Розрахуємо середню зарплату:
(7 000,00 грн + 846,15 грн +
+ 8 000,00 грн + 730,77 грн) :
: (22 р. д. + 19 р. д.) = 404,32 грн.
Приклад 8
Умови такі самі, як і в прикладі 1. Але в грудні 2021 року працівник відпрацював 22 р. д. і йому було нараховано оклад 7 000 грн. У січні 2022 року відпрацьовано 19 р. д. і нараховано оклад 8 000 грн + премію за 2021 рік у розмірі 6 000 грн. Торік відпрацьовано 225 р. д.
Премія, нарахована в січні 2022 року за 2021 рік, повинна включатися у місяці, починаючи із січня по грудень 2022 року, тому її частина потрапить тільки до січня:
6 000 грн : 225 р. д. х 19 р. д. = 506,67 грн.
Розрахуємо середню зарплату:
(7 000,00 грн + 8 000,00 грн + 506,67 грн) :
: (22 р. д. + 19 р. д.) = 378,21 грн.
Приклад 9
Умови такі самі, як і в прикладі 1. Але в грудні 2021 року працівник відпрацював 22 р. д. і йому було нараховано оклад 7 000 грн. У січні 2022 року відпрацьовано 19 р. д. і нараховано оклад 8 000 грн + премію за 2021 рік у розмірі 6 000 грн. Торік відпрацьовано 225 р. д.
Також працівнику в січні 2021 року було нараховано премію за 2020 рік у розмірі 5 000 грн. У 2020 році відпрацьовано 213 р. д.
Премія, нарахована у січні 2022 року за 2021 рік, має включатись у місяці, починаючи із січня по грудень 2022 року, тому її частина потрапить тільки до січня:
6 000 грн : 225 р. д. х 19 р. д. = 506,67 грн.
Премія, нарахована у січні 2021 року за 2020 рік, має включатись у місяці, починаючи із січня по грудень 2021 року, тому її частина потрапить тільки до грудня 2021 року:
5 000 грн : 213 р. д. х 22 р. д. = 516,43 грн.
Розрахуємо середню зарплату:
(7 000,00 грн + 516,43 грн + 8 000,00 грн +
+ 506,67) : (22 р. д. + 19 р. д.) = 390,81 грн.
Приклад 10
Працівника мобілізовано з 24.02.2022. Графік його роботи – 4-годинний робочий день при п’ятиденному робочому тижні. Розрахунковий період: грудень 2021 року – січень 2022-го.
У грудні 2021 року відпрацьовано 22 р. д. і нараховано 3 500 грн, у січні 2022 року відпрацьовано 19 р. д. і нараховано 4 000 грн.
Розрахуємо середню зарплату:
(3 500 грн + 4 000 грн) : (22 р. д. + 19 р. д.) =
= 182,93 грн.
За лютий зберігається середній заробіток за 3 р. д. – із 24-го по 28-е число:
182,93 грн х 3 р. д. = 548,79 грн.
За березень зберігається середній заробіток за 22 р. д.:
182,93 грн х 22 р. д. = 4 024,46 грн.
Приклад 11
Працівника мобілізовано з 24.02.2022. Графік його роботи – 8-годинний робочий день із 3 р. д. (із понеділка по середу). Розрахунковий період: грудень 2021 року – січень 2022-го.
У грудні 2021 року відпрацьовано 12 р. д. і нараховано 3 818,18 грн, у січні 2022 року відпрацьовано 12 р. д. і нараховано 5 052,63 грн.
Розрахуємо середню зарплату:
(3 818,18 грн + 5 052,63 грн) :
: (12 р. д. + 12 р. д.) = 369,62 грн.
За лютий зберігається середній заробіток за 1 р. д., бо в періоді з 24-го по 28-е число тільки 28 лютого був би робочим днем за графіком працівника:
369,62 грн х 1 р. д. = 369,62 грн.
За березень зберігається середній заробіток за 13 р. д., адже саме стільки днів припадає на понеділок, вівторок та середу, які є робочими за графіком працівника:
369,62 грн х 13 р. д. = 4 805,06 грн.
Так, потрібно. Виняток становлять фізособи-єдинники другої та третьої груп та юрособи-єдинники третьої групи, яким надано право не нараховувати ЄСВ на цю суму (Закон від 15.03.2022 № 2120-IX, далі – Закон № 2120). Хоча за власним рішенням вони можуть і нараховувати ЄСВ. І тут треба зважити на два обмеження:
1) це стосується тільки середньої зарплати працівника, мобілізованого до лав ЗСУ (тероборона не підпадає під цю норму);
2) діє лише в період мобілізації, установлений Указом Президента від 24.02.2022 № 69/2022 (протягом 90 днів починаючи з 24.02.2022).
Так, обов’язково.
Так, утримувати.
Ні, все, як для звичайної зарплати. Але не можна застосовувати податкову соціальну пільгу.
Ні, не компенсується.
Ні, середня зарплата обчислюється один раз на початку проходження служби і зберігається до повернення працівника.
Ні, не треба. Але якщо згідно з колдоговором чи іншим локальним нормативним актом роботодавця працівникам коригується середній заробіток у зв’язку з підвищенням окладів, тоді це слід зробити.
Також можна прийняти рішення про коригування середньої зарплати саме для мобілізованих працівників, але це можуть зробити тільки роботодавці небюджетної сфери.
Так, він перебуває у трудових відносинах і включається в середньооблікову кількість штатних працівників.
Ні, заробітна плата – це винагорода за роботу, а в даному випадку робота не виконується.
Так, роботодавець небюджетної сфери може нарахувати йому, наприклад, матеріальну допомогу або премію.
З ініціативи роботодавця цього робити категорично не можна (єдиний виняток – повна ліквідація підприємства), але за власним бажанням такий працівник може звільнитися.
Ні, у разі закінчення строку дії трудового договору його можна буде звільнити у перший день після демобілізації.
До його повернення – демобілізації, підтвердженням якої буде відмітка у військовому квитку такої особи.
Так, входить для надання основної щорічної відпустки, але не входить до стажу для відпусток, пов’язаних із характером роботи (шкідливі умови праці, робота за комп’ютером тощо).
Так, оскільки за нього сплачується ЄСВ самим роботодавцем або державою, якщо роботодавець прийняв рішення не нараховувати ЄСВ. Підтвердженням зарахування страхового стажу буде Довідка про трудовий та страховий стаж (додаток 9 до Положення, затвердженого постановою правління ПФУ від 18.06.2014 № 10-1) або форма ОК-7, видані ПФУ.
Так, разом із календарними днями, окрім святкових.
Так, включається, якщо на ці суми нараховувався ЄСВ, а також ураховуються усі календарні дні, які припали на період служби.
Так, утримувати, як із звичайної зарплати.
Так, не рідше ніж два рази на місяць.
Для тих, хто нараховує ЄСВ:
Для тих, хто не нараховує ЄСВ: