Наближається кінець календарного року. І це період не тільки для підбиття підсумків роботодавцем, а ще й останні можливості надати деяким працівникам відпустки, які «згорають» цього року. Далі в статті розповімо, які саме відпустки, не переходять на наступний рік.
Порядок надання різних видів відпусток регулюється Законjv від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон № 504) та КЗпП.
Перенесенню підлягають відпустки, що належать до щорічних, тобто основна та додаткові (за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, за особливий характер праці) та інші види відпусток, що належать до щорічних та надаються згідно з іншими законами. Оскільки такі відпустки надаються за робочий рік (а не за календарний), обов’язку надавати їх лише протягом календарного року немає.
Переноситься також додаткова соціальна відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (ст. 19 Закону № 504). Оскільки ця відпустка надається як пільга працівникам, що мають дітей, та на неї поширюється більшість умов, передбачених для щорічних відпусток, вона також не «згорає» в кінці року.
Усі інші види відпусток не переносяться, тому їх слід використати в поточному році.
Далі розглянемо детальніше, які саме відпустки не можна переносити на наступний рік, тобто які потрібно надати до кінця календарного року, бо інакше вони «згорять».
Як передбачено ст. 772 КЗпП і ст. 162 Закону № 504, додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів (далі – к. д.) на рік надається:
Оскільки перелічені вище відпустки не належать до щорічних, невикористані дні таких відпусток на наступні роки не переносяться.
|
Зверніть увагу! Закони № 504, № 962 та № 3551 не містять застережень стосовно початку та закінчення відпусток, які можуть припасти на грудень – січень. Тому, якщо роботодавець надає особам з інвалідністю внаслідок війни відпустку, наприклад, 25.12.2025, вона закінчиться 07.01.2026, але вважатиметься, що її було надано за 2025 рік і вже 2026 року такі працівники знову матимуть право взяти цю відпустку. |
Зазначена ситуація може виникнути, наприклад, тоді, коли таку особу було працевлаштовано наприкінці року і, відпрацювавши хоча б один день, вона зможе отримати додаткову відпустку згідно зі ст. 162 Закону № 504.
Працівникам – чорнобильцям відпустка надається на підставі п. 22 ст. 20, п. 1 ст. 21 Закону від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закон № 796).
Таку додаткову відпустку зі збереженням зарплати можуть отримати працівники, віднесені до першої та другої категорій чорнобильців. Згідно з п. 22 ст. 20, п. 1 ст. 21 Закону № 796 тривалість такої відпустки – 14 робочих днів, але, оскільки Закон № 504 визначає тривалість відпусток у календарних днях, вона становитиме 16 к. д.
|
Увага! Ця відпустка також не належить до щорічних, тому дні відпустки, не використані працівником у 2024 році, не переносяться на наступний рік. |
Тож, якщо «чорнобильська» відпустка надається у грудні – січні, вона так само вважається наданою за той календарний рік, на який припадає її початок.
Детальніше про чорнобильські відпустки див. у статті «Відпустки «чорнобильцям»».
Відпустка для підготовки та участі в змаганнях надається відповідно до ст. 771 КЗпП і ст. 161 Закону № 504. Порядок надання та оплати відпусток для підготовки та участі у всеукраїнських і міжнародних спортивних змаганнях затверджено постановою КМУ від 01.06.2011 № 565 (далі – Порядок № 565).
Така відпустка надається на підставі заяви працівника та листа-виклику Мінмолодьспорту на спортивні змагання (п. 4 Порядку № 565). На період перебування у відпустці за працівником – учасником змагань зберігається місце роботи та середній заробіток (п. 7 Порядку № 565). Тривалість такої відпустки – не більш як 40 к. д. на рік.
Оскільки ця відпустка не належить до щорічних і законодавством не передбачено її перенесення на інший період, працівник, який не скористався нею в межах строку, передбаченого листом-викликом, втрачає право на її отримання в інший період.
Надання додаткової відпустки у зв’язку з навчанням передбачено ст. 211, 213, 216 КЗпП і ст. 13–15 Закону № 504.
Навчальна відпустка надається лише за основним місцем роботи в період, визначений закладом освіти. Згідно зі ст. 217 КЗпП на час таких відпусток за працівниками зберігається місце роботи і середня зарплата.
Зазвичай заклади освіти в період закінчення поточного року та настання наступного не видають виклики на такі відпустки, оскільки їхніми навчальними планами це не передбачено. Тому, якщо працівник не скористався своїм правом на таку відпустку у визначений навчальним закладом період, на інший період вона не переноситься.
Детальніше про навчальні відпустки читайте у статті «Навчальні відпустки: надання та оформлення в мирний і воєнний час».
Творча відпустка надається згідно зі ст. 77 КЗпП і ст. 16 Закону № 504. Умови, тривалість, порядок надання та оплати творчих відпусток затверджено постановою КМУ від 19.01.1998 № 45.
Творчі відпустки надаються працівникам підприємств незалежно від форм власності за основним місцем їх роботи для закінчення дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії (тривалістю до трьох місяців) або доктора наук (до шести місяців), для написання підручника, а також монографії, довідника (до трьох місяців) тощо. Право на неї мають працівники, які успішно поєднують основну діяльність із науковою роботою.
Також творча відпустка надається професійним творчим працівникам закладів культури для підготовки та участі в мистецьких конкурсах, гастрольних заходах та інших культурно-мистецьких проєктах. Тривалість такої відпустки не може перевищувати 90 к. д. на рік.
Творча відпустка надається на підставі заяви працівника та рекомендації наукової (науково-технічної) ради центрального органу виконавчої влади чи вченої ради закладу вищої освіти III–IV рівня акредитації чи науково-дослідного інституту відповідного профілю про її доцільність або довідки видавництва про включення підручника чи наукової праці до плану випуску видань на поточний рік.
Тобто у відповідному документі вказується строк надання відпустки. Якщо працівник пропустив визначений строк відпустки, роботодавець не повинен надавати її в інший період.
Найбільш відомі неоплачувані відпустки надаються згідно зі ст. 25, 26 Закону № 504 та ст. 84 КЗпП. Зокрема:
Законодавством не передбачено перенесення неоплачуваної відпустки на наступний рік, тому, якщо працівник не використав її у 2025 році, отримати таку відпустку у 2026 році не вдасться.
Детальніше про «Відпустки без збереження зарплати під час війни».