Як запобігти вигоранню на роботі

Акценти статті:

• які сигнали свідчать про емоційний дисбаланс;
• прості правила відновлення балансу.

Накопичені емоції порушують баланс «внутрішньої гармонії». Тож, аби «не згоріти» на роботі, відновлюємо гармонію в середині себе та довкола себе.

Порушення внутрішньої гармонії

Робота бухгалтера відповідальна та складна (гуманітарій схиляє голову). Часто доводиться працювати за напруженим графіком. Керівництво вимагає: «Швидше, ефективніше, якісніше». Змінюються закони. Сьогодні треба вчасно нарахувати зарплату, а завтра – звести дебет із кредитом, щоб усе зійшлося до останньої гривні. Усе це призводить до стресу, напруги, негативних емоцій.

Нерозв’язані проблеми, навіть якщо ми не думаємо про них, забирають нашу енергію. Як наслідок, знижується ефективність роботи, відбувається самовигорання, прокрастинація (цікавитеся, що це за «пані»? Вона наганяє на вас сум та змушує переносити всі справи на потім). Стрес може викликати у людини небажання працювати, адже ми почуваємося пригнічено, здається, що всі й весь світ проти нас. Але насправді ми дозволили створювати хаос у нашому житті цим «вершникам особистого апокаліпсису».

Тож пропонуємо поговорити саме про шляхи подолання цих ворогів внутрішньої гармонії, які з’являються на фоні внутрішнього накопичення негативних емоцій.

Відкладання справ на завтра

Це перший передвісник дисбалансу.

Виникнення напруження на роботі призводить до замикання в собі, адже ми змушені іноді визнавати, що не мали рації, помилилися, або, навпаки, несправедливо вважаємо, що нас повчають. У такі моменти спілкуватися з людьми немає бажання. З’являється страх помилитися, зникає мотивація, людина стає невпевненою, відкладає справи на завтра.

Отже, щойно ми познайомилися з першим «вершником особистого апокаліпсису» – прокрастинацією.

Емоційне виснаження

«Згоріла хата, гори сарай» – це другий «вершник особистого апокаліпсису».

Для виконання роботи треба докладати більше зусиль, ніж зазвичай. Людина стає роздратованою, з’являється апатія, пригнічений стан. Тяжко, майже неможливо сконцентруватися на роботі, зникає бажання спілкуватися з колегами. З’являються думки: «Чи взагалі це моя справа?».

Отже, вітаємо другого «вершника» – самовигорання.

Хаос

А хто ж цей загадковий гість? Відповідь зрозуміла – зниження ефективності роботи.

У чому його секрет? Усе просто: після двох перших цей гість приходить правити в наше життя без запрошення та нашої згоди, адже на нас уже впливають перші два «вершники внутрішнього апокаліпсису».

Відвойовуємо себе

Зрозуміло, що таке пояснення важко сприйняти, але воно явно вказує на джерело проблем. І все це для того, щоб зрозуміти, що саме потрібно робити із собою в такі моменти.

Відвоювати себе в цих «злочинців» можна і навіть необхідно! Як це зробити?

Розпочнемо з прокрастинації

Що робити? Як цю «пані» попросити ввічливо піти?

Зупиніться та переведіть подих. Не перемикайтеся на нові справи! Передусім нагадайте собі, що любите свою роботу. Щоранку ви приходите сюди не для того, аби відбути час з 8.00 до 18.00, а щоб займайтися улюбленою справою та отримувати задоволення від усієї цієї магії чисел.

Далі йдемо до робочого столу, беремо ручку та аркуш паперу і розпочинаємо писати список роботи. Якщо є великі завдання, то поділяємо їх на менші та поетапно виконуємо. Так занадто складна справа стає легкою та приємною. Після виконання радимо винагородити себе: зробіть перерву на каву-чай-обід та похваліть себе за роботу, зробіть собі приємне, наприклад купіть шоколад. Ось так просто. Здається, дрібниця, а настрій підіймає.

Другого «вершника» беремо хитрістю

Звертаємо увагу на себе, а саме на:

• фізичну форму,
• емоції,
• думки.

Фізична форма. Розпочати треба із планування власного розпорядку дня. Обов’язковим є тривалий та якісний сон. Відпочивши, ви відчуваєте себе бадьоро та сповненими енергії. Зайняття спортом є ще одним обов’язком перед собою.
Це можуть бути елементарні вправи під час перерви на роботі (в Інтернеті можна знайти багато цікавих ідей). Наприклад, повороти шиї вправо-вліво, повороти тулуба вправо-вліво – і ми вже бадьоріше почуваємо себе.

Варто звернути увагу на свій раціон харчування. Треба пити щодня мінімум літр води: що більше, то ліпше. Це сприяє відновленню водного балансу організму та покращенню самопочуття. Вранці можна готувати різні каші з додаванням фруктів/овочів або супи – кому що більше до вподоби. Замість смажити краще запікати страву, більше вживати овочів та фруктів. Це покращить наше здоров’я та самопочуття. «У здоровому тілі – здоровий дух». Організм скаже: «Дякую», і настрій завдяки цьому відчутно поліпшується.

Емоційний стан. Найліпше емоційне відновлення – натхнення. Подивіться фільми, які мотивують (розважальні, для сімейного перегляду, про кохання, про захист тварин, біографічні). Проведіть час зі своєю родиною. Найбільшу підтримку та мотивацію ми отримуємо від своєї сім’ї. Наша сім’я – наша фортеця. Займіться улюбленим хобі: домалюйте картину, спробуйте вишивати бісером (відволікатися від рутинної роботи), опануйте новий рецепт, запишіться на уроки гри на музичних інструментах або співу, фотографуйте людей та природу, прочитайте книгу, яку давно відкладали на потім. Робіть те, що приносить задоволення та радість. Так можна позбутися негативних емоцій, оскільки ми перемикаємося на приємні для нас справи та отримуємо позитив від цього. Відпочиньте на природі з родиною, друзями.

Спробуйте медитації – в Інтернеті є багато відеоуроків, як правильно їх проводити. Це допоможе розслабитися та покращить самопочуття.

Думки. Найголовніше – наші думки, адже вони є віддзеркаленням нашого життя. Мозок, як комп’ютер, транслює все, що ми думаємо, тобто всі «програми», які людина сама пише своїми думками.

Існує точка зору, що наші думки настільки сильні, що можуть змінити життя довкола нас. Людині треба зрозуміти одне правило: «контрольний пакет управління» над власними думками належить їй самій. Тобто повна монополія на наші думки належить нам і ніхто інший не може брати участі в управлінні нашими думками, крім нас самих.

Переважають негативні думки – отримуємо відповідне оточення довкола нас. Який запит – така і відповідь.

Тому потрібно тримати фокус на позитиві. Ми можемо запитувати себе: «Який висновок я маю зробити із цього завдання? Чого саме навчить мене це завдання?»

Якщо змінюємо підхід, то проблема стає завданням. Стає легше, бо ситуація сприймається як «сходинка» вгору. Краще взагалі припинити вживати слово «проблема», замінивши його на «завдання». І тоді зміниться підхід до конкретного питання та шляху його розв’язання.

Не забуваймо принцип: що транслюємо, те й отримуємо. Можна почати писати наприкінці кожного дня список, за що ми вдячні цьому дню та собі, адже щодня ми робимо кроки вперед та піклуємося про себе.

А вранці, прокинувшись, краще за все думати про щось приємне. Можна просто поглянути у вікно й помилуватися гарним кольором неба або краєвидом, зупинити свій погляд на тому, що більш за все вас притягує. І вже через деякий час ви помітите, що позитиві думки переважають.

А якже хаос? Він сам відступає після капітуляції перших двох «вершників». Бо, як відомо, «один у полі – не воїн».

Після виходу зі стресу людина перестає переносити негатив на близьких і, як наслідок, покращуються стосунки в родині та з оточуючими.

Людина перестає бути роздратованою та пригніченою, натомість настає внутрішня гармонія. А коли ми в гармонії, то готові до нових звершень і підкорення вершин, бо стаємо більш енергійними, бадьорими, настрій покращується. І ми з новими силами та ідеями продовжуємо мандрувати дорогою життя та займатися улюбленою справою!

Висновки

Якщо ми в гармонії із собою, то в житті довкола нас також панує гармонія. А це і є щастя!