Заблоковано помилково оформлену податкову накладну: чи можна не подавати документи для її розблокування?

Реєстрація податкових накладних і розрахунків коригування: порядок, строки, відповідальність

Реєстрація податкових накладних і розрахунків коригування: порядок, строки, відповідальність для сільгосппідприємств

Ситуація. Платником ПДВ було подано на реєстрацію податкову накладну (далі – ПН), але її реєстрацію було призупинено. Після цього з’ясувалось, що:

• або цю ПН було оформлено помилково, тобто на операцію постачання товарів (послуг), якої не було,
• або ПН має помилки в обов’язкових реквізитах, що заважають ідентифікувати операцію постачання (наприклад, неправильний код УКТЗЕД, сума тощо).

Запитання:

1. Чи потрібно подавати документи для розблокування помилково складеної (зайвої) ПН або ПН з помилками у реквізитах, і якщо так, то у який строк?
2. Чи можна не подавати документи на розблокування таких ПН, а написати листа до ДПС з проханням анулювати ПН?
3. Якими будуть наслідки для платника ПДВ, якщо не подавати документи на розблокування таких ПН?
4. Чи потрібно відображати у декларації інформацію із помилково складеної (зайвої) ПН або із ПН з помилками у реквізитах?

Подання документів для розблокування податкової накладної: строки, порядок і наслідки

Якщо ПН заблоковано, то письмові пояснення та копії документів для її розблокування платник податку має право подати до ДПС протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання ПН (п. 4, 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12.12.2019 № 520, далі – Порядок № 520).

Після спливу цього строку технічно неможливо подати документи на розблокування ПН – її просто не буде прийнято.

Для розгляду питання про реєстрацію такої ПН платник ПДВ може подати копії документів, що підтверджують інформацію, зазначену в ПН: договори, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування; розрахункові документи та/або банківські виписки тощо (п. 5 Порядку № 520).

Але якщо податкову накладну було складено помилково або з помилками, що не дають можливості ідентифікувати операцію, то які документи в такому разі може подати платник ПДВ для її розблокування?

У такому випадку можна подати лише пояснення, де і зазначити, що ПН помилково складено на операцію, якої не було, відповідно будь-які первинні документи на таку операцію відсутні. Тобто повідомити орган ДПС про те, що це зайва ПН, реєстрація якої не потрібна.

Також податківці зазначають, що платник податку може не подавати пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання про прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію в ЄРПН зайво (помилково) складених податкової накладної/розрахунку коригування (ЗІР, категорія 101.18).

У разі складання ПН з помилками в обов’язкових реквізитах, що не дають можливості ідентифікувати операцію, також подається лише пояснення, адже первинні документи на таку операцію відсутні, є документи на операцію з іншими показниками (ЗІР, категорія 101.18).

Чи можна не подавати пояснення, а написати листа в ДПС з проханням анулювати (відкликати) таку податкову накладну?

Ні, не можна, оскільки законодавством не передбачено порядок відкликання з ЄРПН ПН, реєстрацію якої було зупинено (ЗІР, категорія 101.18).

Якщо після подання пояснень помилкову податкову накладну розблокують, чи є ризик блокування розрахунку коригування (далі – РК), складеного до неї ?

Так, є. Нагадаємо, що для скасування помилково оформленої ПН складається РК з типом причини коригування 103. Оскільки такий РК є від’ємним, відповідно є ризик зупинення його реєстрації. Тобто цілком імовірно, що платнику доведеться подавати пояснення ще і на розблокування такого РК.

Неподання пояснень: відповідальність для платника

Саме за неподання документів на розблокування ПН відповідальності немає. Адже в п. 4 Порядку № 520 сказано, що в разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Оскільки, як ми бачимо, подання пояснень для розблокування помилкової ПН – це право, а не обов’язок платника ПДВ, не може бути і відповідальності за неподання пояснень.

Але! Пунктом 120¹.2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено відповідальність за нереєстрацію ПН/РК, якщо такий факт буде виявлено ДПС у разі перевірки.

Чи можуть податківці застосувати штраф за нереєстрацію помилкової податкової накладної, якщо не подавати пояснення для її розблокування?

Вважаємо, що підстав для застосування штрафу за нереєстрацію помилкової ПН – немає.

Податківці, відповідаючи на запитання стосовно штрафу за нереєстрацію помилкової ПН, кажуть, що якщо контролюючим органом за результатами проведеної перевірки буде виявлено факт здійснення операції без реєстрації ПН/РК в ЄРПН, то до такого платника податків застосовуються штрафні санкції, визначені п. 120¹.2 ПКУ (ЗІР, категорія 101.27).

Тобто йдеться про випадок, коли операцію фактично здійснено, а ПН на неї не зареєстровано. Але в разі оформлення зайвої ПН операції, на яку її помилково оформлено, не було.

Нагадаємо, що відповідно до п. 44.1 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ПКУ.

У ситуації, коли операції не було, а ПН помилково оформлено, у платника немає первинних документів, що можуть підтвердити інформацію, наведену в ПН. Відповідно немає підстав для застосування штрафу за нереєстрацію такої ПН.

Що стосується ПН з помилками в обов’язкових реквізитах, що не ідентифікують операцію постачання, то тут ситуація дещо інша. По факту операція відбулася і постачальник, якщо і не подав документи на розблокування ПН з помилками, має обов’язок зареєструвати ПН з правильними реквізитами. І якщо таку ПН було зареєстровано, то вважаємо, штрафу за відсутність реєстрації ПН з помилками у реквізитах також не має бути.

Зайва податкова накладна та податкова накладна з помилками: відображення у декларації

Показники ПН, яку було помилково оформлено, не повинні відображатися у декларації з ПДВ. Якщо операція не має документального підтвердження, то немає підстав для формування показників податкової звітності, про що прямо зазначено у п. 44.1 ПКУ.

До речі, податківці також кажуть, що в декларації платником податку зазначаються дані, вказані у складеній на підставі первинних документів ПН. Тому обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані в помилковій (другій) ПН і РК до неї, не підлягають відображенню в декларації (ЗІР, категорія 101.24).

Що стосується ПН з помилками в обов’язкових реквізитах, то оскільки операція постачання відбулася, така операція підлягає відображенню в декларації. Причому якщо на момент подання декларації:

• платник ПДВ ще не реєструє правильну ПН і буде подавати документи на розблокування помилкової ПН – то показники такої помилкової ПН слід зазначити у таблиці 1.1 додатка 1;
• платником ПДВ вже було зареєстровано правильну ПН – тоді таблиця 1.1 додатка 1 не заповнюється.