Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Визначаємо код УКТЗЕД зерновідходів для вибору ставки ПДВ – 20 % або 14 %

Із 1 березня поточного року згідно зі змінами, унесеними до п. 193.1 Податкового кодексу (далі – ПК), постачання сільгосппродукції із кодами, вказаними у цьому пункті, обкладається ПДВ за ставкою 14 %. На нашу консультаційну лінію та до редакції надходить чимало запитань про те, яку ставку ПДВ слід застосовувати в разі продажу зерновідходів, отриманих від сільгосппродукції, що класифікується за кодами УКТЗЕД, наведеними у згаданій нормі ПК. Тож спробуємо розібратися в цьому.


Головне – правильно установити код УКТЗЕД

Передусім зазначимо, що вирішальним у цьому питанні є те, якому саме коду УКТЗЕД відповідають такі зерновідходи. Тепер, коли ставка ПДВ залежить від коду сільгосппродукції, це стало особливо важливим.

Для довідки. Зерновідходи – це побічний продукт, отриманий після очищення зерна, тобто суміш битого чи некондиційного зерна з іншими домішками. Вони складаються з лушпиння (зовнішніх оболонок насіння), некондиційних зерен (щуплих, колотих), насіння бур’янів, частин листя і стебел, а також мінеральних домішок (піску).

Щоб визначити код товару, слід користуватися УКТЗЕД (затверджена Законом від 04.06.20 р. № 674-IX «Про митний тариф»), яка містить розділи, де наведено групи товарів. Пояснення про застосування кодів є також у примітках до кожної групи товарів з УКТЗЕД. Кожний розділ і група має опис товарів, які не входять до них, із зазначенням відповідних кодів. Тому, щоб точно вибрати код, треба уважно вивчити цю інформацію.

Також для визначення коду УКТЗЕД можна керуватися Поясненнями до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженими наказом Державної митної служби від 14.07.20 р. № 256 (далі – Пояснення № 256). Цей документ містить більш докладний опис товарів у групах.

Зазначимо, що самостійно визначити код зерновідходів нелегко, адже вони не згадуються окремо в жодному розділі УКТЗЕД. Розглянемо, які коди можуть бути застосовані до зерновідходів.

На практиці зерновідходи класифікують залежно від способу їх отримання (виробництва). Зокрема, вони можуть підпадати під код 2302, в якому класифікуються відходи харчової промисловості, або під код, призначений для продукції, від якої отримано такі зерновідходи.

Код 2302

Згідно з Поясненнями № 256 до групи 2302 «Висівки, кормове борошно та інші відходи та залишки від просіювання, помелу або інших способів обробки зерна зернових чи бобових культур, гранульовані чи негранульовані» переважно включаються побічні продукти помелу пшениці, жита, ячменю, вівса, кукурудзи, рису, сорго чи гречки.

Також сюди включаються залишки і відходи від просівання, отримані під час оброблення зерна перед помелом, які складаються переважно:

  • із зерен основних зернових культур, дрібних, деформованих, роздавлених чи дроблених;
  • насіння різних випадкових рослин, змішаних з основним зерном;
  • шматочків листя, стебел, мінералів тощо, які були певним чином перероблені (оброблені).

До цієї товарної позиції входять також кукурудзяні качани, розмелені разом із листковою обгорткою чи без неї, які не відповідають вимогам до вмісту крохмалю та золи, передбаченим для продуктів, що отримують унаслідок помелу кукурудзи.

Код, до якого відноситься продукція, з якої отримано зерновідходи

У Поясненнях № 256 до групи 10 «Зернові культури» вказано, що ця група включає тільки зерна, у тому числі не відділені від колосків або стебел. До неї не входить зерно, лущене або оброблене будь-яким іншим способом. Окрім того, роз’яснюється, що зернові культури можуть залишатися класифікованими в цій групі, навіть якщо вони були піддані тепловому обробленню з метою збереження, яке може призвести до попередньої клейстеризації та іноді розтріскування зерен.

Як пояснюють спеціалісти Торгово-промислової палати (в усних відповідях), якщо зерно не піддавалося будь-якому обробленню (наприклад, лущенню), то отримані зерновідходи можуть бути класифіковані у тій самій категорії, як і зерно, від очищення якого їх отримано. Тобто, якщо ідеться про зерновідходи пшениці, це буде код 1001, а для зерновідходів кукурудзи – код 1005 тощо.

Як бачимо, окремо зерновідходи не згадуються в жодному розділі УКТЗЕД, а межа між указаними вище кодами (2302 та групою 10) доволі тонка. Тому ми наполегливо рекомендуємо звертатися до компетентних органів для правильного визначення коду УКТЗЕД зерновідходів, а отже, і правильного застосування ставки ПДВ.

Куди звертатися за визначенням коду УКТЗЕД

Щоб правильно визначити коди товарів згідно з УКТЗЕД, ДПС рекомендує звертатися до однієї з перелічених нижче інстанцій (ЗІР, категорія 101.16):

  • органу митної служби України;
  • Торгово-промислової палати України (її регіональних відділень). Порядок та перелік документів, які слід подати для отримання експертного висновку щодо визначення коду товару, розміщено на офіційних сайтах ТПП та її регіональних відділень;
  • науково-дослідних інститутів судових експертиз. Їхній висновок можна отримати, звернувшись до відповідної установи. Так, послугу із надання таких висновків пропонує ДП «Держзовнішінформ» (dzi.gov.ua). Строк визначення коду цим підприємством становить до 2 робочих днів, якщо в експертів не виникає додаткових запитань.

Після отримання від будь-якої із цих організацій висновку щодо визначення коду зерновідходів їх продавець застосовує відповідну ставку ПДВ.

Так, якщо зерновідходам установлено код:

  • 2306, то в разі їх постачання застосовується ставка ПДВ у розмірі 20 %;
  • код, за яким класифікується сільгосппродукція, від якої їх отримано, то ставка ПДВ, установлена для такої продукції. Нагадаємо, згідно з п. 193.1 ПК ставка 14 % застосовується до продукції з такими кодами УКТЗЕД: 1001 (пшениця і суміш пшениці та жита (меслин), 1003 (ячмінь), 1005 (кукурудза), 1201 (соєвi боби), 1205 (насiння свирiпи та ріпаку), 1206 00 (насiння соняшнику) (з урахуванням змін, унесених Законом від 01.07.21 р. № 1600-IX, який набув чинності з 1 серпня).

Порада: якщо у вас немає висновку відповідної організації щодо визначення коду УКТЗЕД для зерновідходів, рекомендуємо класифікувати їх у групі 2306 і застосовувати ставку ПДВ 20 %, щоб не було заниження суми податку.

Коментарі до матеріалу
Статті за темою
22.09.2025
Чи входять ТЗВ до ціни придбання товару для визначення бази обкладення ПДВ?
У статті розглядаємо два варіанти обліку транспортно-заготівельних витрат та пояснюємо, як вибір варіанта впливає на формування бази оподаткування щодо ПДВ. Практична ситуація Підприємство – платник ПДВ придбаває товар для подальшого перепродажу. При цьому облік транспортно-заготівельних витр...
22.09.2025
Як оформити розрахунки коригування до податкових накладних, складених у режимі експортного забезпечення
Платники ПДВ, які вивозять окремі види товарів у режимі експортного забезпечення ПДВ (далі – товари_РЕЗ), складають податкову накладну (далі – ПН_РЕЗ) до початку митного оформлення. Після реєстрації ПН_РЕЗ на різних етапах у платника виникає обов’язок щодо складання та реєстрації в...
22.09.2025
Зберігання зерна на елеваторі: нюанси обкладення ПДВ у власника зерна
Сільгоспвиробники доволі часто передають зібраний врожай на зберігання на елеватор. При цьому у бухгалтера виникає багато питань, пов’язаих із цією операцією. Зокрема: чи обкладається ПДВ операція з передання зерна на елеватор та його повернення; чи потрібно нараховувати компенсуючі податк...
Популярне
18.07.2025
Тракторист-машиніст в сільському господарстві: як правильно прописати посаду?
У штатному розписі сільськогосподарського підприємства є посада «тракторист-машиніст». Відповідний запис зроблено у трудовій книжці працівника. Чи є правильною ця назва і чи матиме працівник право на пільгову пенсію? А як бути, якщо працівник, у трудовій книжці якого зроблено неточний з...
14.08.2025
Документальне оформлення видачі кормів для годівлі тварин
Сільськогосподарські підприємства, що займаються тваринництвом (зокрема, вирощуванням великої рогатої худоби, птиці), мають правильно організувати облік видачі кормів для годівлі. Розгляньмо, як це зробити згідно з чинними нормами. Сільськогосподарські підприємства, що займаються тваринництвом (зокр...
22.09.2025
Убуток зерна під час доробки: як відобразити в бухобліку
Доробка зерна завжди пов’язана з природними втратами маси. У статті ми розповімо, як сільгосппідприємствам – як тим, що мають власні потужності, так і тим, що передають зерно на елеватор, – правильно показати ці втрати в бухобліку. Доробка зерна завжди пов’язана з природними ...
Нове
29.09.2025
Експорт сільгосппродукції за договором комісії: правила обліку та оподаткування
У статті розглянемо особливості обліку та оподаткування операції з продажу сільгосппродукції на експорт на умовах договору комісії. Договір комісії – один із ключових інструментів у посередницьких відносинах, який дозволяє комітенту делегувати продаж своєї продукції комісіонеру без втрати прав...
26.09.2025
Зберігання та переміщення товару: транспортно-заготівельні витрати чи витрати на збут?
Розповімо про правила обліку витрат на транспортування та зберігання товарів, попередимо про податкові ризики, надамо аргументи та нормативне обґрунтування. Здавалось би, у цьому питанні неоднозначності бути не може. Однак, як свідчить судова практика, у податківців є свої рецепти обліку і, на жаль,...
22.09.2025
Як підтвердити форс-мажор та залишитися єдинником четвертої групи
У статті розповімо розповімо, як платникам єдиного податку четвертої групи підтвердити обставини непереборної сили, щоб не довелося переходити на загальну систему оподаткування. Для кого ця стаття: для платників єдиного податку четвертої групи, у яких виникли обставини непереборної сили, через що во...
Кращі матеріали