• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Новорічні свята і подарунки: заощаджуємо на оподаткуванні та відображаємо у звітності

Сергій Наумов

14.12.2016 950 0 1


Для кого ця стаття: для роботодавців, які організовують та проводять новорічні заходи (свята – для дітей, корпоративи – для працівників), на яких вручають подарунки працівникам та їхнім дітям.

Про що дізнаєтесь: чи обкладається ПДФО вартість таких подарунків; чи підсумовується з метою оподаткування вартість подарунків для працівника та його дитини; чи можна відокремити вартість оподатковуваних подарунків для дитини працівника та самого працівника; як відображається такий дохід у формі № 1ДФ; чи є вартість витрат на проведення новорічних заходів оподатковуваним доходом працівників та чи відображається такий дохід у формі № 1ДФ.


«Подарункові» доходи: оподаткування та звітність

ПДФО

Відповідно до пп. 165.1.39 Податкового кодексу (далі – ПК) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість подарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо вона не перевищує 50 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць) (далі – МЗП), установленої на 1 січня звітного року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Якщо вартість подарунків перевищує вказану величину, то сума перевищення оподатковується як додаткове благо згідно із пп. «е» пп. 164.2.17 ПК (вартість товарів, безплатно отриманих платником податку).

Згідно з останнім абзацом пп. 164.2.17 ПК якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, об’єкт оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ПК. А саме: під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, визначеними згідно із ПК, помножена на коефіцієнт, що обчислюється за формулою:

К = 100 : (100 – Сп),

де            К – коефіцієнт;
                Сп – ставка податку, установлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Таким чином, якщо розрахована із застосуванням коефіцієнта вартість подарунків, наданих роботодавцем працівнику протягом місяця, перевищує 50 % МЗП, установленої на 1 січня звітного року (у 2016 році – перевищує 689 грн.), то сума такого перевищення, як додаткове благо, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівника, який отримав подарунки.

Наприклад, якщо у грудні 2016 року роботодавець надав працівникові два подарунки (один вартістю 1 500 грн. – для нього, другий вартістю 500 грн. – для його дитини) загальною вартістю 2 000 грн., то база оподаткування становить:

2 000 грн. х 1,21951 – 689 грн. =
= 1 750,02 грн.

Сума ПДФО, що підлягає до сплати:

1 750,02 грн. х 18 % = 315 грн.

Вартість подарунків, яка не перевищує установлену ПК величину, відображається у формі № 1ДФ з ознакою доходу «126» як додаткове благо.

Зверніть увагу: оподатковуваний дохід у вигляді вартості подарунків у графах 3а «Сума нарахованого доходу» та 3 «Сума виплаченого доходу» форми № 1ДФ відображається із застосуванням коефіцієнта.

Наприклад, якщо підприємство у грудні виплатило працівнику дохід у вигляді подарунків (для нього та його дитини) та сплатило ПДФО з оподатковуваної вартості подарунків, то, враховуючи дані вищенаведеного прикладу, дохід працівника відображатиметься у формі № 1ДФ двома рядками:

  • у першому рядку – неоподатковувана сума вартості подарунків, що відображається з ознакою доходу «160», у графах 3а та 3 – 689 грн., а у графах 4а «Сума нарахованого податку» та 4 «Сума перерахованого податку» проставляються прочерки, оскільки ПДФО не сплачується;
  • другому рядку – оподатковувана сума вартості подарунків, що відображається з ознакою доходу «126» (додаткове благо), у графах 3а та 3 – 1 750,02 грн., а у графах 4а та 4 – сума нарахованого та перерахованого ПДФО – 315 грн.

Якщо підприємство видає новорічні подарунки окремо дитині працівника та самому працівнику і обидві ці фізичні особи будуть відображені як отримувачі доходу у формі № 1ДФ (із зазначенням реєстраційного номера облікової картки платника податків кожного з них), то й оподаткування вартості подарунка для кожного його отримувача буде здійснюватися окремо.

Наприклад, якщо у грудні 2016 року підприємство вручило дитині працівника новорічний подарунок вартістю 500 грн., а працівнику – подарунок вартістю 1 500 грн., то дохід дитини працівника не буде обкладатися ПДФО (500 грн. < 689 грн.), а у формі № 1ДФ вся сума такого доходу (500 грн.) дитини зазначатиметься із кодом «160». База оподаткування доходу працівника становитиме:

1 500 грн. х 1,21951 – 689 грн. =
= 1 140,27 грн.

Сума ПДФО, що підлягає до сплати:

1 140,27 грн. х 18 % = 205,25 грн.

У формі № 1ДФ дохід працівника відображатиметься двома рядками:

  • у першому рядку – неоподатковувана сума вартості подарунка з ознакою «160», у графах 3а та 3 – 689 грн., у графах 4а та 4 проставляються прочерки;
  • другому рядку – оподатковувана сума вартості подарунка із ознакою «126» (додаткове благо), у графах 3а та 3 – 1 140,27 грн., а у графах 4а та 4 – сума нарахованого та перерахованого ПДФО – 205,25 грн.

Крім того, окремим рядком у формі № 1ДФ буде відображено виплачений дитині дохід з ознакою  «160» в сумі 609,76 грн. (500 грн. х 1,21951) без утримання та сплати ПДФО за ідентифікаційним номером дитини.

Отже, два варіанти оформлення операцій з отримання доходів у вигляді подарунків (коли вартість подарунків є загальним доходом працівника та коли вартість подарунків є окремими доходами працівника та його дитини) передбачають різний порядок оподаткування таких доходів. При цьому у разі обрання другого варіанта сума ПДФО буде менша на 109,75 грн. (315,00 грн. – 205,25 грн.).

Однак слід ураховувати, що для реалізації такого варіанта дитина повинна стати на облік як платник податків у податковому органі за місцем проживання та отримати реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Військовий збір

Нагадаємо, із 01.01.15 р. відповідно до пп. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПК об’єктом обкладення військовим збором (далі – ВЗ) є доходи, визначені ст. 163 ПК. Тобто із цієї дати об’єкти обкладення ПДФО та ВЗ збігаються. Але слід урахувати, що для визначення об’єкта обкладення ВЗ коефіцієнт не застосовується, тобто на ставку ВЗ потрібно помножити саму вартість подарунків: 1 500 грн. та 500 грн.

Наприклад, якщо у грудні 2016 року роботодавець вручив працівнику подарунок вартістю 2 000 грн., то, враховуючи норму пп. 165.1.39 ПК про звільнення від оподаткування 50 % МЗП, сума ВЗ, що підлягає до сплати, становить:

(2 000 грн. – 689 грн.) х 1,5 % = 19,67 грн.

Якщо ж у грудні 2016 року роботодавець надав працівнику та його дитині подарунки, вартість яких становить 500 грн. і 1 500 грн. відповідно, то з огляду на вищезгадану пільгову норму сума ВЗ, що підлягає до сплати з вартості подарунка для батька, становить:

(1 500 грн. – 689 грн.) х 1,5 % = 12,17 грн.

У розд. ІI форми № 1ДФ за ІV квартал 2016 року в рядку «Військовий збір» дохід усіх працівників у вигляді вартості подарунків відображатиметься загальною сумою в графах «Загальна сума нарахованого доходу (грн. коп.)» і «Загальна сума виплаченого доходу (грн. коп.)», а загальна сума утриманого з такого доходу ВЗ – у графах «Загальна сума утриманого податку, збору (грн. коп.), нарахованого» і «Загальна сума утриманого податку, збору (грн. коп.), нарахованого» без зазначення даних платників збору (отримувачів доходу).

Сплата податків

Що стосується питання, за чий рахунок слід утримати ПДФО та ВЗ, то відповідно до пп. 168.1.1 ПК податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПК.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом (пп. 168.1.2 ПК). Якщо такий дохід надається у негрошовій формі, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (пп. 168.1.2 ПК).

Отже, у разі надання доходу у вигляді подарунка, що має негрошову форму, ПДФО та ВЗ сплачуються (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого надання.

Оскільки нарахування (надання) платникам податку доходу у вигляді подарунка, що має негрошову форму, здійснюється за рахунок власних коштів роботодавця, саме він як податковий агент за свій рахунок повинен сплатити ПДФО та ВЗ із вартості подарунка, перерахувавши їх суму до відповідного бюджету. При цьому немає підстав сплачувати ПДФО та ВЗ із вартості наданого працівникам подарунка за рахунок інших їх доходів, зокрема заробітної плати.

Фактично, незалежно від того, утримані чи не утримані ПДФО та ВЗ із доходів у вигляді подарунків, їх отримувач звільняється від обов’язку самостійно сплачувати з них податки, адже такий обов’язок покладено на податкового агента, який ці доходи виплачує.

Новорічні заходи: чи виникає дохід?

На організованому підприємством святі для дітей працівників або корпоративі для працівників, який фінансується роботодавцем, програмою якого передбачено частування учасників за принципом «шведського столу», кожний з учасників свята отримує певні доходи у вигляді спожитих продуктів. Аби з’ясувати, чи є такі доходи оподатковуваними, звернемося до норм ПК.

Так, відповідно до пп. «є» пп. 14.1.54 ПК дохід із джерелом його походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді зарплати, інших виплат та винагород, виплачених за умовами трудового та цивільно-правового договору.

Додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний із виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними із таким платником (крім випадків, прямо передбачених пп. 14.1.47, розд. IV ПК).

Нормою пп. 164.2.17 ПК установлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо, у вигляді, зокрема:

  • вартості майна та харчування, безплатно отриманого платником, крім випадків, визначених ПК для оподаткування прибутку підприємств (пп. «б» пп. 164.2.17 ПК);
  • вартості безплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за звичайною ціною, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника, крім сум, указаних у пп. 165.1.53 ПК (пп. «е» пп. 164.2.17 ПК).

Водночас згідно з п. 164.1 ПК загальний оподатковуваний дохід – це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного періоду.

Отже, виходячи із положень ПК оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі одержаних у вигляді додаткового блага, здійснюється лише у разі їх одержання безпосередньо конкретним платником податку.

Висновки

Незалежно від того, утримуються чи не утримуються ПДФО та ВЗ із доходів у вигляді новорічних подарунків, їх отримувач звільняється від обов’язку самостійної сплати з них податків, оскільки це повинен робити податковий агент, який такі доходи виплачує.

Якщо вартість новорічного заходу (корпоративу для працівників та свята для дітей працівників), який проводиться роботодавцем, не можна персоніфікувати (визначити частку доходу, наданого конкретному платнику податку), то вона не включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу працівників.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Агро»

Надійні рішення з бухобліку, податках і праву

2936 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали