Доступні кредити під 5–7–9 %: чи треба дисконтувати заборгованість

Суть проблеми. З 2020 року малий бізнес (а з кінця грудня й середній) отримує держпідтримку у вигляді здешевлення банківських кредитів за державною програмою «Доступні кредити 5–7–9 %». Її мета – допомогти виробникам вітчизняної продукції придбати нове обладнання, провести реконструкцію основних засобів (інвестиційних проєктів) і поповнити обігові кошти, необхідні для реалізації інвестиційних проєктів. Слід зазначити, що на сьогодні досить багато підприємств уже скористалися цією програмою. І все б добре, але в бухгалтерів виникає запитання: раз кредити дешеві, чи не зобов’язані вони дисконтувати кредитний борг перед банком?

Думка автора. Заборгованість за такими кредитами не підлягає дисконтуванню, оскільки банк нараховує проценти за повною ринковою ставкою, визначеною в порівнянних умовах кредитування, і лише джерела сплати цих процентів можуть бути різними – власні кошти підприємства та кошти держбюджету.

Суть програми держпідтримки

Порядок надання фінансової державної підтримки суб’єктів малого та середнього бізнесу затверджено постановою КМУ від 24.01.20 р. № 28 (далі – Порядок № 28). Нагадаємо правила отримання так званих пільгових або дешевих кредитів.

Безпосередньо державну фінансову підтримку надає Фонд розвитку підприємництва (далі – Фонд) у рамках затвердженої ним програми (її нову редакцію затверджено 26.01.21 р. і розміщено за адресою).

Дана програма передбачає три види держпідтримки:

• компенсація процентів за банківськими кредитами (див. нижче);
• кредитні гарантії. Вони надаються за кредитами малих і мікропідприємств, у яких немає достатнього майна для передання як забезпечення під кредит, або підприємствам, які характеризуються підвищеними кредитними ризиками (наприклад, новоствореним). Така підтримка можлива виключно в комплексі з компенсацією процентів за кредитами зазначеним підприємствам, що відповідають вимогам програми;
• антикризові заходи. Цей пакет уводиться на час карантину й обмежувальних заходів плюс 90 днів після його завершення (скасування) і передбачає підтримання інвестиційних проєктів малих і мікропідприємств, пов’язаних із виробництвом лікарських засобів, медичних виробів, медобладнання (компенсація процентів до 3 % річних), а також рефінансування їх кредитів на згадані цілі.

Компенсація процентів за банківськими кредитами

Згідно з п. 5 Порядку № 28 строк, протягом якого суб’єкти малого та середнього підприємництва можуть звернутися за держпідтримкою, – 5 років із дати набуття чинності цього документа (тобто до 29.01.25 р.).

Хто може претендувати на держпідтримку?

Претендувати на таку держпідтримку можуть суб’єкти малого та середнього підприємництва (фізособи-підприємці та юрособи), які мають річний прибуток від будь-якої діяльності не вище суми, еквівалентної 10 (малі), 2 (мікро-) і 20 (середні) млн євро за офіційним валютним курсом НБУ на кінець звітного періоду. Дохід визначається на підставі офіційних звітних даних за останні 4 квартали (для тих, хто звітує поквартально) або останнього звітного року (для тих, хто здає тільки річну звітність). Причому граничний розмір річного доходу повинен включати й дохід самого суб’єкта, і дохід пов’язаних із ним контрагентів (такі контрагенти визначаються згідно з Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженою постановою Правління НБУ від 28.08.01 р. № 368).

Розраховувати на держпідтримку в цьому випадку можуть виключно резиденти України – фізособи-підприємці та юрособи, учасниками та кінцевими бенефіціарами яких також є тільки резиденти України (фізичні та юридичні особи) (п. 8 Порядку № 28). Для новоствореного бізнесу обов’язкова наявність бізнес-плану.

Державна підтримка надається через банки, які підписали з Фондом договір про співпрацю (уповноважені банки). На сьогодні таких банків 26.

Максимальна сума держпідтримки (у т. ч. і за іншими держпрограмами) за 3 роки не може перевищувати 200 тис. євро (п. 11 Порядку № 28).

Які вимоги потрібно виконувати для отримання кредиту?

Вимоги за кредитом такі:

• видається в гривнях для купівлі основних засобів (крім транспортних засобів, не пов’язаних з основною діяльністю) і нематеріальних активів (франшизи, пов’язаної з реалізацією інвестиційного проєкту);
• максимальна сума кредиту – 50 млн грн;
• максимальний строк кредиту – 5 років (для інвестиційних проєктів, рефінансування, банківських кредитів), 3 роки (для поповнення обігових коштів);
• установлені базові процентні ставки за кредитом на строкову заборгованість суб’єкта підприємництва без урахування компенсації процентів залежно від категорії підприємства (мікро-, мале, середнє), вище яких банк не має права вказати в договорі (ставки прив’язані до індексу UIRD (три місяці) + 5 % (6 % або 7 %). Індекс UIRD – це індикативна ставка за депозитами фізосіб, яка розраховується за даними 20 найбільших банків України та застосовується в розмірі, що діє на день укладення кредитного договору.

Фонд компенсує (оплачує банку) різницю між базовою ставкою та ставкою на рівні 5 % (7 % або 9 %). Відповідно, позичальник оплачує тільки 5 % (7 % або 9 %) річних (компенсаційні ставки).

Наприклад, якщо в кредитному договорі передбачена базова ставка 13,1 % річних, то банк отримує 7 % річних від позичальника, а 6,1 % річних компенсує Фонд.

Чи може змінюватися компенсаційна ставка?

Так, ця ставка може змінюватися протягом строку кредиту залежно від дій позичальника. Вона може збільшуватися, якщо позичальник порушує умови пільгового кредитування аж до повного зупинення держпідтримки. Або, навпаки, знизитися, якщо підприємство створює не менше двох нових робочих місць, але буде підніматися, якщо в подальшому чисельність працівників зменшиться (на 1 % за кожного звільненого працівника).

Крім того, якщо позичальник затримує сплату своєї частини процентів більше ніж на 15 днів, він може втратити право на отримання держпідтримки.

Як Фонд компенсує сплату процентів?

Компенсація банківських процентів організована таким чином:

• Фонд відкриває в уповноваженому банку рахунок умовного зберігання (ескроу) і перераховує на нього гроші в сумі, узгодженій із банком;
• позичальник повністю виконує свої зобов’язання перед банком зі сплати своєї частини процентів (5, 7 або 9 %);
• банк списує з рахунка ескроу суму компенсації за рахунок Фонду за кредитним договором із позичальником. Позичальник дізнається про це, коли отримує виписку за процентним рахунком.

Таким чином, підприємство-позичальник:

• отримує в банку кредит під процент, визначений банком (базовий процент), на тих самих умовах, що й будь-який інший суб’єкт господарювання в рамках програми держпідтримки. Уважаємо, що в даному випадку підприємство бере кредит за ринковою ставкою в порівнянних умовах (у рамках програми держпідтримки), ніяких особливих привілеїв воно не має;
• може отримати компенсацію від Фонду для покриття частини процентів, нарахованих банком. При цьому сума такої компенсації може бути збільшена або зменшена або взагалі скасована, якщо позичальник порушить умови договору, які надають право на її отримання;
• не отримує безпосередньо на свій банківський рахунок гроші держпідтримки, вони зараховуються на рахунок банку, а банк лише інформує позичальника про те, що гроші зараховані в погашення сплати процентів.

На практиці зарахування компенсації сплати процентів проходить на місяць пізніше того місяця, у якому позичальник заплатив свою частину процентів. При цьому п. 20 Порядку № 28 передбачає, що з боку Фонду можуть бути затримки з фінансуванням, але це не означає, що банк повинен карати позичальника за це.

Фонд припинить держпідтримку, якщо сума фінансування конкретного позичальника досягне 200 тис. євро, або будуть виявлені недостовірні дані про нього, або позичальник допустить нецільове використання коштів і т. д. (п. 23, 35 Порядку № 28). Тобто заздалегідь (у момент отримання кредиту) не можна прорахувати, яка сума держфінансування буде отримана протягом усього строку дії договору.

Чи потрібно дисконтувати довгострокові кредити, отримані за програмою «5–7–9 %»?

На нашу думку, не потрібно. Усі вищевказані особливості практичного здійснення держпідтримки кредитування малого та середнього бізнесу, визначені Порядком № 28, говорять про те, що в даному випадку позичальники отримують кредити під процентну ставку, що відповідає ринковій (з урахуванням єдиних вимог для таких категорій позичальників), а фактичну суму держпідтримки заздалегідь достовірно розрахувати неможливо. Це дає підстави не дисконтувати довгострокові кредити, отримані за держпрограмою «5–7–9 %».

Документальне оформлення та облік

У рамках програми держпідтримки підприємство зазвичай отримує довгостроковий кредит із нарахуванням процентів на залишок заборгованості за тілом кредиту. Позичальник погашає тіло кредиту самостійно. Проценти погашаються комбіновано: частину платить позичальник, а частину – Фонд (із зарахуванням грошей відразу на рахунок банку).

Під час оформлення банківського кредиту банк відкриває клієнтові два аналітичних рахунки: на тіло кредиту та на проценти. Інформація про ці рахунки відображається в кредитному договорі. Особливості даних рахунків такі:

• вони не є поточними банківськими рахунками підприємства, інформація про них не подається до податкової;
• за ними банк формує виписки для підприємства, на підставі яких воно може відслідковувати залишок заборгованості за тілом кредиту, суми його погашення, нарахування та погашення процентів, у тому числі за рахунок коштів підприємства та держпідтримки.

Таким чином, фактично первинними документами підприємства для відображення в обліку всіх операцій за кредитним договором є виписки по процентних рахунках, а також по поточному рахункові підприємства (у частині отримання/погашення кредиту, сплати процентів).

Якщо кредит довгостроковий, то для його обліку застосовуються такі субрахунки:

• 501 «Довгострокові кредити банків у національній валюті»;
• 611 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями в національній валюті» – для обліку тієї частини заборгованості за тілом кредиту, яка буде погашена протягом найближчих 12 місяців;
• 951 «Відсотки за кредит». Оскільки пільгові кредити отримує в основному малий бізнес, навіть якщо за рахунок такого кредиту будується будівля, проценти не капіталізуються (не відносяться на Дт 151 «Капітальне будівництво»), а відразу списуються на витрати періоду (п. 4 НП(С)БО 31);
• 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками». Для поділу в обліку заборгованості за процентами, які повинне сплачувати підприємство, і тієї частини, яка буде сплачена за рахунок коштів держпідтримки, підприємство може використовувати, наприклад, додаткові субрахунки (6841 і 6842 відповідно). Можна також просто поділяти в аналітиці контрагентів: банк і Фонд на субрахунку 684;
• 482 «Кошти з бюджету та державних цільових фондів», адже суми держпідтримки за кредитами фактично є цільовим фінансуванням підприємства-позичальника. На нашу думку, тут спрацює норма п. 16 НП(С)БО 15: цільове фінансування визнається доходом, коли буде підтверджено його отримання. У цьому випадку дохід слід відображати на дату підтвердження банком факту зарахування грошей за держпідтримкою на сплату процентів. Нагадаємо, таке зарахування зазвичай запізнюється приблизно на місяць від дати сплати підприємством своєї частини процентів. Уважаємо, що підприємство має право відобразити інші операційні доходи на субрахунку 718 «Доходи від безоплатно одержаних оборотних активів» (тут також відображаються доходи від цільового фінансування, пов’язаного з операційною діяльністю».

Приклад

ФГ «Щедра нива» 25.01.21 р. отримало кредит на будівництво зерноскладу з держпідтримкою на суму 1,8 млн грн на 3 роки із щомісячним погашенням 50 000 грн. Ставка за договором – 13,1 % річних, компенсаційна ставка – 7 %.

Проценти нараховуються щомісяця 25-го числа на залишок боргу за кредитом із розрахунку 360 днів на рік.

Облік операцій за договором ведеться так:

(грн)