Четверта група платників єдиного податку

Як підтвердити статус єдинника четвертої групи

Це, безумовно, найбільш популярна система оподаткування серед сільгосппідприємств. Незважаючи на те що згідно з п. 299.10 Податкового кодексу (далі – ПК) реєстрація платником єдиного податку (далі – ЄП) є безстроковою, єдинникам четвертої групи слід щороку підтверджувати свій статус. Тож у цій статті ми нагадаємо умови перебування сільгосппідприємств у четвертій групі, особливості розрахунку суми ЄП.

Порядок реєстрації єдинників четвертої групи та сплати ними ЄП визначений у гл. 1 розд. XIV ПК.

Хто може бути платником ЄП четвертої групи

Відповідно до пп. 4 п. 291.4 ПК платниками ЄП четвертої групи можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, як юридичні, так і фізичні особи. Нагадаємо, фізособи-підприємці отримали право бути єдинниками з 15.08.18 р. згідно із Законом від 10.07.18 р. № 2497-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств» (докладно про цей Закон див. в публікації «Зміни для платників четвертої групи»).

Серед юросіб єдинниками четвертої групи можуть бути сільгосптоваровиробники незалежно від організаційно-правової форми, у яких питома вага доходу, отриманого від реалізації сільгосппродукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній податковий (звітний) рік, становить не менше 75 % загальної суми доходу за цей же період (далі – частка сільгоспвиробництва) (пп. 14.1.194, пп. 4 п. 291.4 ПК).

Сплачувати ЄП, перебуваючи у четвертій групі, без дотримання умови про 75%-кову частку сільгосптоваровиробництва мають право сільгосппідприємства, які в минулому звітному році зазнали форс-мажорних обставин (повінь, заморозки, пожежа, посуха, просідання та зсув ґрунту тощо). Для підтвердження наявності таких обставин підприємства повинні разом із податковою декларацією надати відповідне рішення обласних рад та перелік суб’єктів господарювання, які постраждали внаслідок указаних обставин (пп. 298.8.4 ПК).

Також обов’язковою умовою для єдинників четвертої групи є наявність у власності та/або користуванні сільгоспугідь (рілля, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження) та/або земель водного фонду (внутрішні водойми, озера, ставки, водосховища).

Хто не може бути єдинником четвертої групи

Згідно з п. 291.5¹ ПК не можуть бути платниками ЄП четвертої групи сільгоспвиробники:

• у яких понад 50 % доходу, отриманого від продажу сільгосппродукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільгосптоваровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птиці, хутряних виробів і хутра (окрім хутрової сировини);
• що провадять діяльність із виробництва підакцизних товарів. Таке обмеження не стосується виробників виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТЗЕД 2204 29–2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для створення готової продукції. Також із 2017 року це обмеження не поширюється на підприємства, які виробляють електроенергію кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 % доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб’єкта господарювання);
• які станом на 1 січня базового (звітного) року (у нашому випадку – на 1 січня 2019 року) мають податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажору).

Звільнення від сплати податків

Відповідно до п. 297.1 ПК платники ЄП четвертої групи звільнені від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності:

• із податку на прибуток підприємств (стосується юросіб);
• податку на майно (у частині земельного податку). Щоправда, вони повинні сплачувати земельний податок за ділянки, що не використовуються для ведення сільгосптоваровиробництва;
• рентної плати за спеціальне використання води.

Інші податки та збори сільгоспвиробники-єдинники сплачують у загальному порядку.

Об’єкт та база оподаткування

Об’єктом оподаткування для єдинників четвертої групи є площа власних та отриманих у користування, зокрема на умовах оренди, емфітевзису тощо (п. 292¹.1 ПК):

• сільгоспугідь (рілля, сіножаті, пасовища та багаторічні насадження);
• земель водного фонду (внутрішні водойми, озера, ставки, водосховища).

Тобто, якщо у сільгосппідприємства не має у власності чи користуванні сільгоспугідь та/або земель водного фонду, воно не може бути платником ЄП четвертої групи. Про те, як слід оформити право власності та користування земельними ділянками для включення їх до об’єкта оподаткування, див. «За які землі платнику-єдиннику 4 групи платити податок».

Базою оподаткування для єдинників четвертої групи є (п. 292¹.2 ПК):

для сільгоспугідь – нормативна грошова оцінка (далі – НГО) 1 га з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня базового податкового (звітного) року (далі – коефіцієнт індексації);

земель водного фонду – НГО ріллі в області з урахуванням коефіцієнта індексації.

Такі коефіцієнти застосовуються кумулятивно залежно від дати проведення НГО землі (тобто коефіцієнти за певні періоди перемножуються). Наприклад, якщо НГО проведено станом на 2011 рік, то для розрахунку кумулятивного коефіцієнта на 2019-й слід перемножити коефіцієнти індексації за 2012–2018 роки.

Дані про НГО сільгоспугідь беруть із технічної документації щодо конкретної земельної ділянки. Але далеко не всі власники сільгоспугідь подбали про оцінку своєї землі. А остання суцільна оцінка сільгоспугідь в Україні була проведена станом на 01.07.95 р. Тому протягом багатьох років платники ЄП четвертої групи (донедавна це був фіксований сільськогосподарський податок) для визначення бази оподаткування брали НГО сільгоспугідь, визначену на певній території 23 роки тому, звертаючись за нею до відділів земресурсів або Держгеокадастру.

Але у 2018 році ці органи перестали видавати довідки про розмір НГО сільгоспугідь, мотивуючи це тим, що таких даних немає у Держкадастрі, адже оцінка, проведена у 1995 році, морально застаріла.

У поточному році ми неодноразово висвітлювали проблеми визначення бази обкладення ЄП для платників четвертої групи (див. «Єдиний податок для платників четвертої групи – 2018», «Крапка в дискусії: яку НГО землі брати для розрахунку ЄП»).

Тож на сьогодні думка ДФС така. Для визначення бази оподаткування сільгоспугідь, щодо яких не проведена оцінка (тобто в Держземкадастрі немає інформації про НГО такої ділянки), слід брати НГО одиниці площі ріллі по області. Таке твердження ґрунтується на ст. 277 ПК і підтверджено податківцями у листі від 17.05.18 р. № 17093/6/99-99-15-01-01-15 17093.

Дані про НГО ріллі в областях можна знайти в додатку 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженого наказом Мінагрополітики від 23.05.17 р. № 262. Також інформація про НГО сільгоспугідь опублікована на офіційному веб-сайті Держгеокадастру у категорії «Напрями діяльності», у розділі, присвяченому грошовій оцінці земель, де в табличній формі містяться показники НГО 1 га угідь по регіонах країни. Ця таблиця продубльована на офіційному порталі ДФС у розділі «Довідники».

Реєстрація єдинників та подання звітності

Податковим (звітним) періодом для подання звітності є календарний рік – із 1 січня по 31 грудня (п. 294.1, 294.2 ПК).

Для реєстрації/підтвердження реєстрації на звітний рік єдинником четвертої групи слід подати до 20 лютого звітного року пакет звітності, визначений пп. 298.8.1 ПК.

Сільгосптоваровиробники-юрособи подають звітність з ЄП до органу ДФС як за місцем своєї реєстрації, так і за місцем розташування земельних ділянок, які перебувають у їх власності та користуванні.

Ставки ЄП

Ставки ЄП для єдинників четвертої групи визначено у відсотках від бази оподаткування і становлять (п. 293.9 ПК):

• для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також сільгоспугідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту) – 0,95;
• ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, – 0,57;
• багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) – 0,57;
• багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, – 0,19;
• земель водного фонду – 2,43;
• сільгоспугідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту, – 6,33.

Сплата ЄП до бюджету

Єдинники четвертої групи сплачують ЄП до бюджету раз на квартал у таких розмірах (пп. 295.9.2 ПК): у I кварталі – 10 % річної суми податку; II кварталі – 10 %; III кварталі – 50 %; IV кварталі – 30 %.

ЄП перераховують до місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки протягом 30 календарних днів після закінчення звітного кварталу (пп. 295.9.8 ПК).