Витрати на обробіток поля, яке не стали засівати: обліково-податкові наслідки

Весняно-польові роботи

У чому полягає проблема: сільгосппідприємство торік здійснило обробіток поля під урожай 2019 року. Проте у зв’язку зі зміною виробничих планів поле так і не засіяли, його планують засівати у 2020 році. Схожа ситуація виникає на деяких сільгосппідприємствах. Тож розповімо, як бути з понесеними витратами – списати на збитки чи перенести на врожай наступних років.

Такі наслідки залежать від виду і характеру проведених заходів з обробітку землі.

Це, як правило, роботи з оранки, дискування, культивації, коткування, внесення добрив тощо. Для потреб бухобліку такі витрати зазвичай є виробничими, оскільки безпосередньо пов’язані з виконанням технологічних операцій із виробництва сільгосппродукції. Тому їх облік ведуть на субрахунку 231 «Рослинництво» (за групами культур) у розрізі відповідних статей, визначених Методичними рекомендаціями з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затвердженими наказом Мінагрополітики від 18.05.01 р. № 132 (далі – Методрекомендації № 132).

І якщо в поточному році або наступному звітному періоді на обробленому полі господарство посадить сільгоспкультури (наприклад, ячмінь, соняшник тощо), то витрати на обробіток поля слід включити до складу незавершеного виробництва, тобто обліковувати на субрахунку 231 (докладніше про облік витрат див. «Весняна сівба: документування та облік витрат»).

Тобто на суму витрат, понесених на передпосівний обробіток ґрунту, роблять записи: Дт 231 – Кт 131, 203, 208, 63, 66 і т. п. на підставі відповідних документів, що підтверджують такі витрати (акти, відомості).