Накази ДФС щодо внутрішньої організації погоджень не впливають на строки подання апеляційної скарги

Документи щодо усунення недоліків залишеної без руху апеляційної скарги мають бути подані в установлений строк саме до суду. При цьому особливості організації роботи в установі, що таку скаргу подала, жодним чином не впливають на необхідність виконання нею своїх процесуальних обов’язків. Про таке йдеться в постанові Верховного Суду від 20.04.2018.

Дві спроби на скаргу

Постановою №822/2337/17 ВС залишив без змін ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження через неповажність пропуску строку на оскарження рішення Красилівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Хмельницькій області у справі за позовом селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до ч.2 ст.186 Кодексу адміністративного судочинства (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) таку скаргу на постанову суду першої інстанції слід було подати впродовж 10 днів із дня її проголошення, або з дня отримання копії постанови в разі складання останньої протягом 5 днів з дня закінчення розгляду справи, або прийняття постанови в письмовому провадженні.

З матеріалів справи апеляційний суд установив, що постанову суду першої інстанції прийнято 10.10.2017, а апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження відповідач подав 28.11.2017. Суд не визнав поважними причини пропуску Красилівською ОДПІ строку на апеляційне оскарження, залишив скаргу без руху та запропонував апелянту вказати інші підстави для поновлення строку, які ще не були вказані та досліджені судом. Подавши апеляційну скаргу вдруге, ОДПІ зазначила, що своєчасно сплатила судовий збір, проте не відразу подала платіжне доручення до ГУ ДФС у Хмельницькій області, що й призвело до пропуску строку звернення до апеляційного суду зі скаргою.

Затримка була зумовлена приписами розд.2 Порядку організації роботи органів ДФС під час підготовки та супроводження справ у судах і ведення претензійно-позовної роботи, затвердженого наказом ДФС від 12.10.2015 №778. Згідно з наказом супроводження справ, стороною в яких є підпорядковані ДПІ, здійснюється підрозділами позовної роботи ГУ ДФС в областях. Саме тому платіжне доручення про сплату судового збору було надіслано відповідачем на адресу ГУ ДФС у Хмельницькій області. З огляду на територіальну віддаленість це зайняло певний проміжок часу та призвело до пропуску встановленого судом для усунення недоліку апеляційної скарги строку.

Із цього приводу в ухвалі про відмову у відкритті апеляційного провадження суд зазначив, що наведені аргументи вже розглядались у грудні 2017 р. — під час вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Вже тоді суд звертав увагу на те, що платіжне доручення необхідно було направити до суду, а не до ГУ ДФС у Хмельницькій області. Оскільки в заяві Красилівської ОДПІ наведені ті самі підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, у відкритті провадження знову було відмовлено.

Гарантія визначеності

За приписами п.4 ч.1 ст.299 КАС у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги, у випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є тільки наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об’єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання в суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть уважатися спірними. Після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся зі скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Водночас у ст.49 КАС (у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) було закріплено обов’язок осіб, які беруть участь у справі, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами й неухильно виконувати процесуальні обов’язки, зокрема щодо сплати судового збору. Аналогічні положення закріплено й у ст.44 КАС, що набрав чинності з 15.12.2017.

Отже, дотримання вимог процесуального закону стосовно форми та змісту апеляційної скарги, сплати судового збору покладається на особу, яка має намір її подати, а тому апелянт повинен учиняти всі можливі та залежні від нього дії.

ВС наголосив, що, за нормами КАС, документи, які підтверджують усунення недоліків залишеної без руху апеляційної скарги (зокрема докази сплати судового збору), мають у встановлений строк бути подані саме до суду. При цьому особливості організації роботи в установі (передбачені наказом ДФС №778), що таку апеляційну скаргу подала, жодним чином не впливають на необхідність виконання нею своїх процесуальних обов’язків з урахуванням часу, потрібного для вирішення організаційних питань, пов’язаних із процедурою узгодження та проведення платежів (здійсненням видатків бюджету).

http://zib.com.ua