Договір перевезення вантажу і пасажирів автомобільним транспортом

02.04.2018 1752 0 2

Правовідносини сторін при перевезеннях автомобільним транспортом регулюються гл. 64 Цивільного кодекса (далі – ЦК), гл. 32 Господарського кодексу (далі – ГК), Законами від 10.11.94 р. № 232/94-ВР «Про транспорт» та від 05.04.01 р. № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі – Закон № 2344), а також іншими нормативними актами.

Договір перевезення – це різновид договору про надання послуг. Серед договорів перевезення виділяють (ст. 908 ЦК):

договір перевезення вантажу (ст. 909 ЦК);
договір перевезення пасажирів і багажу (ст. 910 ЦК);
договір перевезення пошти (ст. 908 ЦК).

У цій публікації ми розглянемо два перші договори: перевезення вантажів та перевезення пасажирів і багажу.

Загальні правила укладення договору перевезення вантажу закріплені у ст. 909 ЦК та ч. 1 ст. 307 ГК. Згідно з такою угодою одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй іншою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення і видати його особі, яка має право на отримання вантажу (отримувачеві). За перевезення вантажу відправник зобов'язаний заплатити перевізникові (розмір плати встановлюється в договорі).

Договір повинен укладатися у письмовій формі (ч. 2 ст. 909 ЦК). Про це ж сказано і в ст. 50 Закону № 2344 (оформляється договір, транспортна накладна, квитанція тощо).