Право на отримання відпустки для догляду за дитиною без збереження зарплати вважається реалізованим із моменту подання роботодавцеві заяви з медичним висновком

Баланс № 49 від 13 грудня 2021 року

Позивач – працівник; відповідач – роботодавець.

Працівниця перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. До закінчення цієї відпустки вона отримала довідку лікарсько-консультативної комісії про те, що її дитина потребує домашнього догляду. Оригінал цієї довідки і заяву з проханням надати їй відпустку для догляду за дитиною тривалістю, зазначеною в медвисновку, але не більше ніж до досягнення дитиною 6-річного віку вона принесла своєму безпосередньому керівникові для подальшого передання генеральному директорові та видання наказу.

Кілька разів працівниця цікавилася в телефонному режимі, чи видано наказ за її заявою. Потім, не дочекавшись копії наказу про надання їй відпустки, направила на ім’я гендиректора повторну заяву із запитанням про прийняте рішення за раніше поданою нею заявою про відпустку. Проте замість очікуваної відповіді вона отримала повідомлення про те, що звільнена за прогули. Копію наказу про своє звільнення працівниця забрала на підприємстві, при цьому в неї не вимагали пояснень щодо причини прогулів.

Працівниця визнала таке звільнення незаконним і звернулася до суду з позовом, у якому просила відновити її на роботі.