• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Чи можливий залік у підприємця-єдинника

05.12.2019 795 0 0

Акценти цієї статті:

  • чому підприємцеві-єдиннику заборонено проводити зарахування із контрагентами;
  • у яких випадках для єдинника зарахування усе ж таки можливе.

На практиці нерідкі ситуації, коли в суб'єктів господарювання (далі – СГ) є зустрічні заборгованості. І тоді контрагенти можуть оформити зарахування, щоб не ганяти гроші з рахунка на рахунок. Ось тільки для деяких СГ такі зарахування – під забороною. Наприклад, для підприємців-єдинників. Хоча і вони можуть удатися до цього способу розрахунків. У яких саме випадках – розповімо в консультації.

Загальні вимоги й заборони

Почнемо з теорії, а потім перейдемо до практики.

Що таке зарахування?

У цивільному законодавстві зарахування – це один із способів припинення зобов'язань (ст. 601 Цивільного кодексу, далі – ЦК). Договірне зобов'язання може бути припинене шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких уже настав або не встановлений, або ж визначений моментом пред'явлення вимог.

Простіше кажучи, якщо у двох СГ є такі зустрічні однорідні заборгованості, вони мають право їх зарахувати. Наприклад, підприємець відвантажив підприємству товар на суму 1 000 грн, а підприємство надало підприємцеві послуги на таку саму суму. Строк оплати за цими договорами вже настав. Щоб не розраховуватися грошима, підприємство і підприємець можуть зарахувати заборгованості.

Як оформити зарахування із контрагентом?

У принципі для зарахування заборгованостей достатньо заяви однієї зі сторін зобов'язання (ч. 2 ст. 601 ЦК). Але на практиці операцію зарахування зазвичай оформляють двостороннім документом, підписаним обома сторонами (наприклад, це може бути акт або угода про зарахування зустрічних вимог). Законодавство не обумовлює, як саме назвати цей документ, головне – правильно сформулювати в ньому всі умови.

Так, в цьому акті (угоді) слід зазначити:

  • між ким проводиться зарахування (навести найменування сторін та їх реквізити);
  • про які саме заборгованості йдеться (навести реквізити договорів, у рамках яких виникли ці заборгованості);
  • яка сума заборгованості погашається шляхом зарахування.

Якою законодавчою нормою встановлено заборону на проведення зарахування для підприємців-єдинників?

У п. 291.6 Податкового кодексу (далі – ПК) сказано, що платники єдиного податку (далі – ЄП) першої – третьої груп зобов'язані здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) тільки у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Як ви розумієте, при оформленні зарахування грошових розрахунків між сторонами не буде. А це означає, що підприємець-єдинник не має права вести розрахунки з контрагентом шляхом зарахування. Адже тоді він проігнорує вимогу п. 291.6 ПК, тобто порушить умови перебування на спрощеній системі оподаткування. Про неприємні наслідки такого порушення – див. нижче.

Думка ДПС! У роз’ясненні податківців (ЗІР, категорія 108.1.1) з посиланням на п. 291.6 ПК зроблено висновок, що зарахування зустрічних заборгованостей заборонено єдиннику. І хоча цей висновок зроблено стосовно єдинників-юросіб, але можна сказати, що з єдинниками-фізособами ситуація аналогічна.

Чим загрожує підприємцеві-єдиннику оформлення зарахування?

Наслідки цієї ризикованої операції будуть та­кими:

  • дохід, отриманий від операції, за якою було проведене зарахування, треба буде обкласти ЄП за підвищеною ставкою 15 % (пп. 3 п. 293.4 ПК);
  • з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) періодом, у якому було оформлене зарахування, єдиннику доведеться перейти на загальну систему оподаткування (пп. 4 пп. 298.2.3 ПК).

Зарахування у єдинника: порушення чи ні?

Давайте розглянемо декілька ситуацій із практики. Так буде простіше зрозуміти, коли зарахування можливе для єдинника, а коли це заборонена операція, яка призведе до небажаних наслідків.

1. Підприємець-єдинник видав ТОВ грошову позику на суму 10 000 грн, а ТОВ поставило підприємцеві продукцію на суму 12 000 грн. Чи може підприємець-єдинник провести зарахування заборгованості, що виникла з договору позики із ТОВ?

Уважаємо, що може. Адже в забороні (п. 291.6 ПК) ідеться не про будь-які заборгованості, а про розрахунки за товари (роботи, послуги), відвантажені (виконані, надані) єдинниками. А в цьому випадку заборгованість ТОВ не є товарною (це заборгованість не за товари, роботи або послуги, поставлені підприємцем-єдинником).

Тому заборгованість ТОВ перед підприємцем у розмірі 10 000 грн може бути закрита шляхом проведення зарахування, а решту 2 000 грн підприємець повинен перерахувати ТОВ грошима.

2. Підприємство поставило підприємцеві-єдиннику продукцію за двома договорами постачання. За одним із цих договорів підприємець переплатив 1 000 грн, а за другим ще не розрахувався за поставлений йому товар, сума заборгованості становить 5 000 грн. Чи можна в цьому випадку зарахувати переплату за першим договором у рахунок оплати за другим?

Так, можна. При такому зарахуванні не порушуватиметься вимога п. 291.6 ПК. Адже тут ідеться про заборгованості не за поставлений підприємцем товар, а навпаки, за товар, який відвантажений підприємцеві. Тут боржник – єдинник: не йому винні, а він винен. Отже, зарахування за правилами ПК – можливе.

І з погляду цивільного законодавства немає ніяких перешкод. Адже заборгованості сторін:

  • зустрічні (за однією з них підприємство винне підприємцеві, а за другою – підприємець підприємству);
  • однорідні – обидві заборгованості є грошо­вими.

Важлива умова! Для проведення зарахування строк виконання грошових зобов’язань має настати. Тобто в цьому випадку має настати строк оплати за другим договором, і лише тоді сторони мають право провести зарахування на суму 1 000 грн.

3. Підприємець-єдинник надає комісійні послуги іншим суб'єктам господарювання з продажу їх товарів. Комісійну винагороду встановлено в розмірі 5 % вартості проданих товарів. Чи можна підприємцеві самому утримувати цю винагороду із суми виручки від продажу товарів комітента?

Ні, не можна. Операція з утримання суми комісійної винагороди за своєю правовою суттю буде зарахуванням. Пояснимо чому.

Отже, комісіонер має грошове зобов'язання перед комітентом (зобов'язаний віддати йому виручку від продажу), а комітент – зустрічні грошові зобов'язання перед комісіонером (зобов'язаний оплатити послуги, надані йому єдинником).

У разі утримання суми комісійної винагороди з виручки фактично відбувається зарахування взаємних грошових вимог сторін. Адже комітент не розраховується сам із підприємцем за надані комісійні послуги грошима. Це і є заборонений для єдинника негрошовий розрахунок за надані комісійні послуги.

Висновки

Для підприємців-єдинників зарахування є забороненою операцією. За участь у проведенні зарахування їм «світять» не тільки додаткові витрати (сплата ЄП за підвищеною ставкою), але й позбавлення статусу єдинника.

Проте слід пам'ятати, що зарахування один від одного відрізняються і в деяких випадках зарахування усе ж таки можливе і для єдинників.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Cпецпроєкти»

Спецпроєкт - це відібрана інформація по окремій темі. Освітлена з декількох сторін: бухгалтер, директор, юрист і представники держ. влади. Теми спецпроекту підбираються виходячи з ваших питань на консультаційну лінію.

2700 грн. / рік

Купити