Як отримати ліцензію на зберігання пального для власних потреб у 2023 році

Незважаючи на воєнний стан, постійні масовані ракетні обстріли та атаки безпілотниками, бізнес в Україні намагається не лише відновлювати колишні оберти, а й набирати нових. Це відображається і на державному регулюванні різних сфер: у той час як перші місяці повномасштабної війни ознаменувалися фактично суцільними послабленнями та пільгами для підприємств, починаючи з осені спостерігається посилення законодавчого контролю в різних сферах, а з липня очікується повноцінне повернення до довоєнних норм.

Запитання – відповіді

Як це все вплинуло на ліцензування пального?

Ринок пального – це та сфера, яка фактично не зупинялась ні на хвилину ні 24 лютого 2022 року, ні пізніше. Це одна з тих критичних галузей, якій держава приділяла особливу увагу, але яка все одно пережила важку кризу рівно рік тому.

Протягом останнього року підхід до ліцензування пального з боку держави змінювався – від повної «амністії» на воєнний час до активізації перевірок.

Отже, розглянемо, як відбувалися ці зміни з початку війни і до сьогодні.

1. 01.03.2022 з’явилась інформація, що протягом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) ДПС не буде застосовувати штрафні санкції за порушення законодавства щодо провадження безліцензійної діяльності.

І це дійсно так, але доказати наявність форс-мажорних обставин доведеться щодо вашої конкретної ситуації. На жаль, посилання на опублікований Торгово-промисловою палатою лист від 28.02.2022 буде недостатньо.

Водночас на цей час нам невідомо про застосування штрафів до платників за зберігання пального без ліцензії під час воєнного стану. Утім, не слід забувати, що оштрафувати можуть не лише за «свіжий» період, а й під час перевірки в майбутньому.

2. У вищевказаному роз’ясненні ДПС зазначено, що до платників не вживатимуться заходи з анулювання ліцензій (вважатимуться діючими), за які під час настання форс-мажору не сплачено черговий платіж та/або строк дії яких закінчився.

Це положення повністю кореспондується з пп. 5 п. 1 постанови КМУ від 18.03.2022 № 314 (далі – Постанова № 314), згідно з яким строки дії чинних строкових ліцензій та документів дозвільного характеру автоматично продовжуються на період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування, а періодичні, чергові платежі за ними відстрочуються на строк, зазначений у цьому підпункті.

Нині ця норма працює безапеляційно, випадки анулювання ліцензій за цією підставою нам невідомі.

3. Постановою № 314 було дозволено в період воєнного стану провадити господарську діяльність на підставі декларації (так звана єДекларація), і це мало замінити більшість дозволів і ліцензій.

Однак, як відомо, у кожного правила є винятки.

У той час коли деякі підприємці скористались цією можливістю і на підставі такої декларації навіть почали діяльність із торгівлі пальним, ДПС як контролюючий орган у цій сфері дуже критично поставилася до застосування такого механізму, адже Закон від 02.03.2015 № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» (далі – Закон № 222), в межах якого була прийнята Постанова № 314, не стосується діяльності з обігу пального взагалі (п. 3 ч. 2 ст. 2 Закону № 222). Аналогічна аргументація була наведена в роз’ясненні, розміщеному в ЗІР.

Надалі цю колізію було врегульовано: постанова КМУ від 10.09.2022 № 1020 прямо заборонила провадити діяльність у сфері обігу пального (зберігання, виробництво, торгівля) за декларативним принципом.

4. У грудні 2022 року у зв’язку з ракетними атаками на критичну інфраструктуру та необхідністю забезпечити електроенергією за допомогою альтернативних засобів Верховна Рада прийняла Закон від 13.12.2022 № 2836-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України».

Цим документом установлено додаткові норми, що звільняють від необхідності отримувати ліцензію для заправлення генераторних установок пальним обсягом до 2 000 л, а також запроваджено нові декларації в цій сфері.

5. У березні 2022 року було відновлено проведення фактичних перевірок у сфері обігу пального (Закон від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»).

Наразі не існує ні законодавчих, ні об’єктивних обмежень на проведення фактичних перевірок, чим залюбки користуються податківці. Протягом останніх місяців у деяких областях активізувалися такі перевірки, під час яких перевірялись правильність отримання ліцензії (зазначення об’єму резервуарів, який відповідає технічній документації), своєчасність переоформлення ліцензії у разі зміни відомостей (протягом одного місяця) тощо.

Що загрожує суб’єкту господарювання за зберігання пального без отримання ліцензії?

По перше, йдеться про штраф у розмірі 500 000 грн за безліцензійне зберігання пального або надання послуг із зберігання пального іншим особам чи реалізацію пального на підставі ліцензії на право зберігання пального, отриманої виключно для потреб власного споживання (ст. 17 Закону від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», далі – Закон № 481).

По-друге, іншим заходом відповідальності, який застосовується в разі виявлення невідповідності відомостей у ліцензії об’єктивним даним, є анулювання ліцензії (ст. 15 Закону № 481). Це здається досить лояльним заходом, адже отримати нову ліцензію (щонайменше виключно для потреб власного споживання) не дуже складно.

Проте на практиці є випадки, коли підприємство потребує безперебійного постачання пального і такі обмеження фактично припиняють його діяльність і додатково тягнуть за собою можливі штрафи за період, коли попередня ліцензія була анульована, нова – ще не видана, а пальне не могло бути списане все одразу.

Як отримати ліцензію на зберігання пального в 2023 році?

Як бачимо, актуальність питання отримання ліцензії на пальне не зникає, і з огляду на посилений контроль держави з липня 2023 року слід очікувати активізацію перевірок у цій сфері.

Отже, нагадаємо, якою є процедура отримання ліцензії на право зберігання пального для власних потреб.

Етап 1. Аналіз наявних документів

Передусім мається на увазі технічна документація на обладнання, в якій зафіксовано об’єм ємності, в якій планується зберігати пальне. Саме ця цифра наводиться в заяві на отримання ліцензії. Зазвичай найбільш точний об’єм зазначається в градуювальних таблицях чи свідоцтві про повірку, які повинні оформлятися на обладнання кожні п’ять років.

Також на цьому етапі слід перевірити наявність документів, оформлених на територію, де планується організувати місце зберігання пального, які містять правові підстави для користування цією ділянкою, а також супутніх документів, пов’язаних з охороною праці, пожежною та екологічною безпекою.

Етап 2. Подання форми № 20-ОПП на обладнання

Починаючи з 2022 року подання цієї форми щодо устаткування, яке використовуватиметься на місці зберігання пального, є вже не факультативною, а обов’язковою вимогою (п. 8.2 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588). Невиконання цієї вимоги є прямою підставою для відмови у видачі ліцензії.

Отже, повідомлення за формою № 20-ОПП має щонайменше містити інформацію про обладнання, яке використовується для зберігання пального (паливний модуль, резервуар, пункт паливозаправний, напівпричіп із цистерною, вантажний паливозаправник, компресорна станція, ємність, єврокуб, бочка, колонка, балон, каністра, блок-пункт автозаправний тощо).

Який тип об’єкта оподаткування вибрати для такого місця зберігання згідно з Довідником типів об’єктів оподаткування? Тут слід прив’язуватися до функціонального призначення обладнання. Найбільш популярними є:

• 10 – автозаправна станція (АЗС);
• 37 – автоцистерна;
• 93 – бочка;
• 171 – газова АЗС;
• 282 – контейнер;
• 352 – модуль;
• 384 – паливний склад;
• 694 – паливно-заправний комплекс;
• 695 – автозаправний комплекс.

Також слід правильно заповнити графу 11 форми № 20-ОПП (виходячи із ситуації) – від цього буде залежати, чи побачить ДПС ваш платіж і, як наслідок, чи не відмовлять у видачі ліцензії.

Етап 3. Сплата щорічного платежу за ліцензію

Наступним кроком є сплата ліцензійної плати в розмірі 780 грн на казначейський рахунок за місцем зберігання пального. Надалі протягом строку дії ліцензії (5 років) щороку підприємство зобов’язане вносити черговий платіж у вказаному розмірі до дати видачі ліцензії з метою уникнення її анулювання (ст. 15 Закону № 481).

Етап 4. Заповнення заяви

Законодавством не встановлено типової форми заяви, тому підприємство може використовувати зручний для нього зразок або створити власний.

Утім, заява має обов’язково містити:

• інформацію про заявника (найменування, адреса, код ЄДРПОУ/ІПН);
• загальний об’єм ємностей, які планується використовувати для зберігання пального;
• конкретну адресу місця зберігання пального.

Етап 5. Подання документів до органів ДПС

Документи для отримання ліцензії можна подати трьома способами: передати нарочним, направити поштою та в електронній формі (заяви F1304603, J1304603).

Зважаючи на специфіку отримання ліцензії в різних ГУ ДПС, ми рекомендуємо подавати документи в паперовій формі, адже досі трапляються випадки відмов у видачі ліцензії через неподання оригіналу платіжного доручення про сплату ліцензійного платежу з відміткою банку.

Отже, для отримання ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання подається заява та платіжне доручення про сплату ліцензійного платежу.

Ці документи подаються до ГУ ДПС в областях чи м. Києві за місцем зберігання пального. Якщо потрібні ліцензії на різні адреси, то отримуються різні ліцензії.

Етап 6. Видача ліцензії

Орган ДПС має прийняти рішення протягом 20 днів після отримання документів (ст. 15 Закону № 481). У разі позитивного рішення видається ліцензія, у разі негативного – відмова (здебільшого оформлюється як лист). Платник, який виправив виявлені недоліки, може знову подати заяву.

Етап 7. Отримання результату

Про результат розгляду заяви можна дізнатись лише безпосередньо в податковому органі (по телефону або особисто). Аналогічно й паперові ліцензії видають лише в приміщенні податкової служби – Укрпоштою вони не надсилаються.

Раніше існував ще один ефективний спосіб отримання актуальної інформації про свою ліцензію – раз на декілька днів на офіційному вебсайті ДПС публікувався Єдиний державний реєстр суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання та торгівлі пальним. Але після повномасштабного вторгнення РФ в Україну більшість електронних реєстрів було закрито.

Однак нещодавно з’явилась нова можливість перегляду актуальної інформації про свою ліцензію – в електронному кабінеті наявна вкладка «Інформація про бізнес-партнера», в якій платник може побачити зведену інформацію про своє підприємство. На цій же сторінці є розділ «Ліцензії», де відображається актуальна інформація про ліцензії, які має підприємство. На жаль, на сьогодні ця функція не завжди працює правильно, зокрема, інколи некоректно відображається дата видачі чи припинення дії ліцензії.

Як працюватиме новий Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального (далі – Реєстр)?

У продовження цієї теми не можна не згадати про зміни, внесені постановою КМУ від 21.04.2023 № 365 «Деякі питання ведення єдиних державних реєстрів ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ліцензіатів та місць обігу пального» (далі – Постанова № 365), щодо оновлення порядку ведення Реєстру.

Взагалі слід розуміти, що Реєстр було створено ще в червні 2019 року, коли ліцензування обігу пального лише починалось. Після видачі перших ліцензій на право зберігання/виробництва чи торгівлі пальним Реєстр став наповнюватися.

Станом на 22.02.2022 (остання дата, коли дані з Реєстру були опубліковані у вільному доступі) до нього була внесена інформація про 55 352 видані ліцензії. Після початку війни з метою безпеки та збереження даних доступ до Реєстру було обмежено. При цьому інформація до нього, як і раніше, вносилася податківцями.

Отже, які зміни було запроваджено Постановою № 365?

Обсяг інформації, яка вноситься до Реєстру, залишається незмінним – це дані про СГ, дата видачі та номер ліцензії, строк її дії, дата анулювання та дані про місце зберігання.

При цьому додатково зазначено, що інформація про анулювання ліцензії вноситься не пізніше наступного дня після прийняття такого рішення (це дозволить своєчасно переглядати актуальну інформацію) та зберігається в Реєстрі щонайменше 5 років.

Що стосується доступу до Реєстру, то тут передбачається два види користувачів: внутрішні (посадові особи податкової служби) та зовнішні (всі інші особи, включно з представниками державної та місцевої влади, а також фізичними і юридичними особами).

Раніше Реєстр публікувався у вигляді відкритого набору даних (окремий файл із переліком усіх організацій), тепер доступ зовнішніх користувачів буде здійснюватися виключно через електронний кабінет. При цьому кожен ліцензіат повідомлятиметься, ким зроблено запит щодо його ліцензії.

Інформація з Реєстру надаватиметься на безплатній основі. Також передбачається автоматична інтеграція Реєстру з іншими реєстрами (зокрема, ЄДР).

Важливо: це лише запланований порядок роботи Реєстру, адже він набере чинності лише через рік після припинення або скасування воєнного стану в Україні. А це означає, що до кінця воєнного стану потенційні можливості Реєстру будуть недоступні для звичайних підприємств, інформація надаватиметься наявним наразі способом – по телефону у відділі ліцензування, особисто в ГУ ДПС чи за допомогою сервісу «Інформація про бізнес-партнера» (за умови його повноцінного запуску).