Законопроекти, які забезпечать передачу реєстраційних функцій на місця

Про це сьогодні у ході круглого столу в Мін’юсті повідомила перший заступник Міністра юстиції:

«Ми презентуємо два законопроекти, які спрямовані на покращення та спрощення процедур надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Крім органів місцевого самоврядування і держадміністрацій право здійснювати реєстраційні дії отримають нотаріуси, незалежно від того посвідчують вони нотаріальну дію чи ні, акредитовані Мін’юстом банківські установи та державні виконавці у тому випадку, коли справа стосується накладення та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно».

«В рамках зафіксованого в програмі Уряду курсу, ми вирішили, що адміністративні послуги мають бути децентралізовані. Ми готові відмовитися від повноважень, які були монополією Міністерства юстиції. Після прийняття законів громадянин отримає право обирати, хто найкраще надасть йому ці послуги. Таким чином усувається будь-яка можливість корупційних ризиків – якщо громадянин побачить, що у тій чи іншій організації з нього вимагають хабара, він зможе піти до будь-якого іншого спеціаліста».

Вона також повідомила, що серед суб’єктів, яким буде надано право проводити реєстраційні дії, лише нотаріусів нараховується понад 7 тис. Тому запровадження реформи дасть змогу повністю позбутися проблеми черг та переобтяження реєстраторів, які працюють зараз.

Запропонована система допоможе зекономити на боротьбі з корупцією.

Законопроектами передбачено розширення принципу екстериторіальності під час прийому документів.

«Майно можна буде зареєструвати не в межах району, а в межах області. А бізнес – взагалі в будь-якій точці країни. Це розширює територію конкуренції, що стимулюватиме суб’єктів реєстрації до якіснішого і швидшого надання відповідних послуг».

Крім того, реформа передбачає якнайширше запровадження системи електронного документообігу і надання електронних сервісів, а документи заповнюватимуться не клієнтом, а реєстратором.

Також вводиться норма, яка, в разі наявності обтяжень чи відсутності якогось із документів, дає можливість не відмовляти у реєстрації нерухомості, а призупинити її на строк до 30 днів, щоб клієнт міг розібратися із ситуацією та зібрати документи, яких не вистачає.

Серед новел і введення принципу, за яким інформація від інших державних органів має автоматично передаватися реєстраторам. Водночас заплановано провести уніфікацію державних реєстрів та процедур реєстрації різних суб’єктів, скасувати необхідність щорічного підтвердження та щорічної подачі фінансової звітності, а також надати можливість громадянам отримувати інформацію про нерухомість як за об’єктом, так і за суб’єктом.

Важливим елементом реформи, за його словами, є запровадження механізму адміністративного оскарження реєстраційних рішень, яке проводитиметься органами юстиції.

«Буде запроваджено дворівневий механізм оскарження відмови проведення реєстраційних дій, а також механізм оскарження позитивних рішень щодо проведення державної реєстрації», – повідомив Сергій Бенедисюк.

Крім того, законопроекти унормовують фінансові питання. У разі виконання реєстраційних дій спеціалістами місцевого самоврядування або державних адміністрацій, сплачені за послугу кошти на 100% переходять до місцевого бюджету. Якщо ж послугу надаватиме спеціалісти «приватного сектору», вони залишатимуть собі 60% коштів. 40%, які залишаться, перераховуватимуться до держбюджету.