У разі призупинення дії трудового договору роботодавець не буде виплачувати працівникові зарплату: законопроєкт

Комітет ВРУ з питань соцполітики пропонує прийнятти за основу законопроєкт № 12255-1 про внесення змін до ст. 7 і 13 Закону від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136).

Так, у ст. 13 Закону № 2136 пропонується встановити, що під час і за період призупинення дії трудового договору роботодавець не зобов’язується виплачувати працівникові зарплату, гарантійні та компенсаційні виплати (крім сум, які належали йому на день призупинення трудових відносин) і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (у т. ч. надавати, оплачувати та компенсувати будь-які відпустки, дні відпочинку, лікарняні, подавати відповідні заяви-розрахунки, передбачені законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування).

Загалом, законопроєктом пропонується доповнити положення Закону № 2136 на час дії воєнного стану, передбачивши наступне:

• особливості обміну документами, організації кадрового діловодства та архівного зберігання документів у роботодавця на всіх підприємствах, в установах та організаціях, розташованих не лише на територіях активних бойових дій, але й також на територіях можливих бойових дій через підвищені військові ризики;
• обов’язок сторін трудового договору постійно (у т. ч. й під час призупинення дії трудового договору) забезпечувати можливість комунікації з нею та невідкладно (у строк не більше ніж 10 календарних днів) інформувати іншу сторону про зміну своїх контактних даних;
• визначення прав та обов’язків роботодавця, під час та за період призупинення дії трудового договору, щодо невиплати працівникові зарплати, гарантійних і компенсаційних виплат (крім сум, які належали йому на день призупинення трудових відносин) і незабезпечення умов праці, необхідних для виконання роботи, передбачених законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін;
• визначення максимального сукупного строку призупинення дії трудового договору, за ініціативи однієї із сторін, не більше ніж 90 календарних днів під час дії воєнного стану (враховуючи терміни його подовження);
• визначення права сторін призупиненого трудового договору припинити такий трудовий договір з підстав, визначених законодавством про працю;
• встановлення обов’язку роботодавця, у випадку припинення призупиненого трудового договору, щодо проведення розрахунку із працівником, а також видачи трудової книжку (у разі коли вона знаходиться на зберіганні у роботодавця) не пізніше наступного робочого дня після пред’явлення звільненим працівником письмової вимоги;
• встановлення обов’язку роботодавця протягом 60 днів з дати набрання чинності цим Законом уточнити, у разі розміщення неактуальної інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відомості про своє місцезнаходження та інформацію для здійснення зв’язку з ними;
• встановлення обов’язку працівників, які в період дії правового режиму військового стану були відсутні на роботі протягом 90 днів поспіль, та/або чиї робочі місця розташовані на тимчасово окупованих територіях протягом 60 днів з дати набрання чинності цим Законом надати роботодавцю актуальну інформацію про засоби зв’язку з ними.

Верховна Рада

Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm